Постанова № 29523417, 08.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2013 року 2а-5811/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУК АВІА ОІЛ» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУК АВІА ОІЛ» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «У» від 05.07.2012 № 0000010220, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 507 060,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не погоджується із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним та таким, що має бути скасованим з наступних підстав.

Товариство стверджує, що за загальним правилом у розрахунках між резидентом і нерезидентом використовуються іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня, через уповноважені банки (тобто у безготівковому порядку), а за спеціальним правилом - використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу у розрахунках між резидентом і нерезидентом допустиме у конкретно визначених законом випадках (вичерпний перелік підстав), зокрема, розрахунків за паливо-мастильні матеріали та якщо іноземні транспортні засоби здійснюють разові (нерегулярні) рейси. В ході перевірки Товариством Податковому органу надані всі документи, що підтверджують правомірність розрахунків у іноземній валюті, проте останній інтерпретуючи норми чинного законодавства по-іншому дійшов помилкового висновку щодо порядку розрахунків між резидентом і нерезидентом з використанням як засобу платежу іноземної валюти.

У судовому засіданні 14.12.2012 представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, які полягають в наступному.

У Товариства відсутні документи, що підтверджують повноваження осіб, які підписували рахунки-договори від імені юридичної особи - нерезидента, Товариством порушений порядок організації розрахунків у іноземній валюті, встановлений статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет № 15-93), адже розрахунки між резидентом та нерезидентом в межах торговельного обороту із використанням як засобу платежу іноземної валюти здійснюються лише через уповноважені банки у порядку, встановленому Національним банком України, зокрема, з отриманням ліцензії для здійснення операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. Проте, такої ліцензії Товариством не отримано.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУК АВІА ОІЛ», код ЄДРПОУ 31477919, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку в Бориспільській об'єднанні державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що з 25.05.2012 по 08.06.2012 проводилась виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» з питань своєчасності проведення розрахунків при виконанні експортних операцій за період з 20.07.2011 по 08.06.2012.

За результатами виїзної позапланової перевірки своєчасності проведення розрахунків при виконанні експортних операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУК АВІА ОІЛ» за період з 20.07.2011 по 08.06.2012, було складено акт перевірки № 208/2204/31477919 від 15.06.2012, відповідно до висновків якого було встановлено порушення статті 7 Декрету № 15-93 та пункту 6.4. глави 6 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, які затверджені постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року № 200 «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі - Правила № 200), а саме : не проведення розрахунків між резидентом і нерезидентом в межах торговельного обороту з використанням як засобу платежу іноземної валюти через уповноважений банк та без отримання ліцензії.

26.06.2012 позивачем було подано заперечення до акту перевірки № 208/2204/31477919 від 15.06.2012, відповідно до якого Товариство просило переглянути зазначений акт з врахуванням доводів, наведених у запереченнях.

Як вбачається з відповіді № 2827/10/2204/383 від 04.07.2012 про розгляд заперечення до акту, наданої Податковим органом, подані Товариством заперечення на акт перевірки № 208/2204/31477919 від 15.06.2012, були залишені без розгляду.

На підставі Акту перевірки та встановлених порушень законодавства, Податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У» від 05.07.2012 № 0000010220, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 507 060,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що не погодившись з прийняттям податкового повідомлення-рішення форми «У» від 05.07.2012 № 0000010220, Товариство 19.07.2012 звернулось до Державної податкової служби у Київській області зі скаргою на неправомірність податкового повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої 17.09.2012 прийнято рішення № 2292/10/10-206/498-1158, яким скаргу Товариства залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням про результати розгляду скарги ДПС у Київській області, позивач 28.09.2012 звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення №0000010220 від 05.07.2012.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 19.10.2012 № 3911/0/61-12/10-2415, скаргу Товариства від 28.09.2012 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000010220 від 05.07.2012 - без змін.

Судом встановлено, що Авіакомпанія «Туркменістан «Туркменховаелари», 20.07.2011 виконувала чартерний рейс № TUA 3220, тип літака Іл-76, бортовий № EZ-F428, сполученням Бориспіль-Ашхабад, а Товариством відповідно до видаткового ордеру на заправку повітряного судна № 42155 від 20.07.2011, було видано паливо ТС-1 в «крило» у кількості 27898 літрів або 21,900 т. по ціні 1,35635 доларів США за тону, що підтверджується рахунком-договором № UR-0002602 від 20.07.2011.

28.07.2011 Авіакомпанія «Туркменістан «Туркменховаелари» виконувала другий чартерний рейс № TUA 3220 тип літака Іл-76 бортовий № EZ-F426 сполученням Бориспіль-Ашхабад, а у зв'язку з чим Товариством, відповідно до видаткового ордеру на заправку повітряного судна № 42384 від 28.07.2011, було видано паливо ТС-1 в «крило» у кількості 31766 літрів або 25,000 т. по ціні 1,35635 доларів США за тону, що підтверджується рахунком-договором № UR-0002799 від 28.07.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені рахунки-договори № UR-0002602 від 20.07.2011 та № UR-0002799 від 28.07.2011, від імені Авіакомпанії «Туркменістан «Туркменховаелари» були підписані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно.

Згідно листа Авіакомпанії «Туркменістан «Туркменховаелари» № 117/1 від 06.07.2011, було підтверджено повноваження членів екіпажів рейсів TUA 3220 : Юсупува Аймурата, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, здійснювати готівкову оплату за пально-мастильні матеріали при заправці літаків Іл-76 на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Відповідно до листів Авіакомпанії «Туркменістан «Туркменховаелари» від 20.07.2012 № 1.17-1151а та від 28.07.2012 № 1.17-1202, представнику авіакомпанії в Україні Мухамову П.Д. відповідно до заявки Міністерства оборони Туркменістану, було доручено організувати обслуговування повітряного судна, провести оплату за надані послуги та організувати дозаправку повітряного судна в аеропорту «Бориспіль».

На підставі проведених Товариством дій щодо відпуску пально-мастильних матеріалів Авіакомпанії «Туркменістан «Туркменховаелари», Київською обласною митницею оформлено вантажно-митну декларацію форми МД-2 №125120106/2011/647404 від 03.08.2011 тип ЕК 10 загальною фактурною вартістю 507 070,59 грн., що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 63612,83 доларів США.

Судом встановлено, що згідно «Заявки на переказ готівки» торгівельна виручка згідно інвойсу № UR-0002602 від 20.07.2011 на суму 29704,06 доларів США зарахована на рахунок Товариства № 26006200362012 в ПАТ «Сітібанк» 21.07.2011, а згідно інвойсу № UR-0002799 від 28.07.2011 на суму 33908,76 доларів США, зарахована на рахунок № 26006200362012 в ПАТ «Сітібанк» 29.07.2011.

З чеків реєстратора розрахункових операцій фіскальний № 1004002313 від 20.07.2011 на суму 29 704,06 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає еквівалент 236 774,04 грн. та від 28.07.2011 на суму 33 908,76 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 270 286,75 грн., вбачається використання Товариством та Авіакомпанією «Туркменістан «Туркменховаелари» як засобу платежу на території аеропорту «Бориспіль» іноземної валюти - доларів Сполучених Штатів Америки.

У листі № 02-22-1963 від 21.11.2012 Державного підприємства Міжнародний аеропорт «Бориспіль» вказано, що 20.07.11 та 28.07.11 Авіакомпанія «Туркменістан «Туркменховаелари» виконувала чартерні рейси (поза розкладом) сполученням Бориспіль-Ашхабад.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства регламентовані Декретом № 15-93.

Частиною 2 статті 2 вказаного Декрету передбачено, що резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Згідно з абзацом першим пункту 2 частини першої статті 1 Декрету № 15-93 «валютні операції», зокрема, операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.

У відповідності до статті 7 Декрету № 15-93 у розрахунках між резидентом і нерезидентом в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Національний банк України у сфері валютного регулювання, серед іншого, видає у межах, передбачених вказаним Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України (частина 1 статті 11 Декрету № 15-93).

Так, відповідно до пункту 14 статті 7 та статті 44 Закону України «Про Національний банк України», а також розділів II та III Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національним банком України розроблені Правила № 200.

Пунктом 6.4 глави 6 Правил № 200 установлено, що повноважні представники юридичних осіб - нерезидентів - суб'єктів підприємницької діяльності можуть використовувати на територіях портів та аеропортів в Україні готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі розрахунків за паливо-мастильні матеріали, продукти харчування, медикаменти й послуги з обслуговування транспортних засобів (літаків, суден, поромів), їх пасажирів і членів екіпажу, якщо іноземні транспортні засоби здійснюють разові (нерегулярні) рейси чи ці транспортні засоби здійснили через метеорологічні або технічні умови непередбачену посадку в аеропорту чи зайшли в порт на території України.

Підставою для зарахування готівкової іноземної валюти на поточний рахунок резидента - суб'єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок) є копії рахунку (рахунку-фактури) та митної декларації, що оформлена під час перетинання транспортним засобом митного кордону України, або сліпу, квитанції платіжного термінала, якщо готівкова іноземна валюта була отримана за допомогою корпоративної платіжної картки через касу уповноваженого банку. Копія митної декларації (або сліпу, квитанції платіжного термінала) з відміткою резидента - суб'єкта підприємницької діяльності про суму здійсненої оплати товарів в іноземній валюті залишається в уповноваженому банку.

Як вбачається з офіційної відповіді Національного банку України № 29-210/682/597 від 18.01.2013, наданої на запит ТОВ «ЛУК АВІА ОІЛ», щодо проведення розрахунків в готівковій іноземній валюті за паливо-мастильні матеріали через касу підприємства, згідно Правил № 200, Національний банк України підтверджує правомірність проведення розрахунків за паливо-мастильні матеріали між нерезидентом та резидентом - суб'єктом підприємницької діяльності в готівковій іноземній через касу підприємства резидента - суб'єкта підприємницької діяльності у випадках, передбачених пунктом 6.4. глави 6 Правил № 200.

Суд звертає увагу, що про можливість проведення розрахунків в готівковій іноземній валюті через касу підприємства свідчать положення підпункту 8.11. глави 8 «Додаткові положення щодо проведення операцій з готівковою іноземною валютою» Правил № 200, яким передбачено, що уповноважений банк установлює ліміт залишків іноземної валюти в касі суб'єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочі часи доби в касі (до розрахунку ліміту каси не включаються кошти, які передбачені для виплати заробітної плати нерезидентам і на відрядження працівників за кордон). Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації до уповноваженого банку і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті суб'єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок). Якщо суб'єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня є початок операційного дня банку, у якому вони обслуговуються.

Водночас, пунктом 1 статті 16 Декрету № 15-93 встановлено, що незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Із вказаної норми вбачається, що обов'язковість наявності дозволу (ліцензії) може бути встановлена, як Декретом № 15-93, так і іншими актами валютного законодавства.

У зв'язку з тим, що Правила № 200 розроблені виключно для виконання (здійснення) вимог розділів II та III Декрету № 15-93, їх положення не суперечать, а деталізують приписи встановлені цим нормативним документом. Отже, проведення розрахунків в готівковій іноземній валюті, зазначених в пункті 6.4 глави 6 Правил № 200, не потребують отримання ліценції для проведення вищезазначених розрахунків.

В свою чергу, пунктом 6.5. глави 6 Правил № 200 імперативно встановлено необхідність отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України, лише у разі використання готівкової іноземної валюти на території України як застави.

Правомірність застосування положень пункту 6.4. глави 6 Правил № 200 підтверджується наявними в матеріалах справи документами, що свідчать про: здійснення розрахунків за пально-мастильні матеріали, здійснення іноземним транспортним засобом разових (нерегулярних) рейсів; здійснення оплати повноважними представниками юридичної особи-нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності; наявність копії рахунків-фактур та митних декларацій, що оформлені під час перетинання транспортним засобом митного кордону України.

При цьому, суд виходить з пункту 104 частини 1 статті 1 Повітряного кодексу України, згідно з яким чартерне повітряне перевезення - нерегулярне повітряне перевезення, що здійснюється на підставі договору чартеру (фрахтування), за яким авіаперевізник надає фрахтівнику або фрахтівникам за плату визначену кількість місць або всю місткість повітряного судна на один або декілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти, що зазначені фрахтівником.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновки Бориспільської ОДПІ щодо порушення ТОВ «ЛУК АВІА ОЙЛ» порядку розрахунків між резидентом і нерезидентом з використанням як засобу платежу готівкової іноземної валюти (щодо проведення розрахунків в іноземній валюті по чекам РРО на суму 507 060,79 грн.) є помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначалось вище, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за порушення статті 7 Декрету № 15-93, пункту 6.4. глави 6 Правил № 200, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абзацом шостим пункту 2 статті 16 Декрету № 15-93.

Так, абзацом шостим пункту 2 статті 16 Декрету № 15-93 встановлено, що за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Проте, у абзаці 9 пункту 2 статті 16 Декрету № 15-93 вказано, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Податковий орган не є підпорядкованою установою Національного банку України.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.07.2012 № 0000010220, суд дійшов висновку про протиправність цього рішення та відповідно про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 5 липня 2012 року №0000010220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУК АВІА ОІЛ» судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.