Ухвала суду № 29523003, 20.02.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Галичанського А. Д.

суддів: Перепелюк І.Б., Пловінкіної Н.Ю.

секретарБалацька-Геряк О.П.

за участю: Маковецької І.С., Юзвака Р.Й. - представників головного широкоформатного кінотеатру вищого розряду «Чернівці», ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до головного широкоформатного кінотеатру вищого розряду «Чернівці» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою головного широкоформатного кінотеатру вищого розряду «Чернівці» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді касира в головному широкоформатному кінотеатрі вищого розряду «Чернівці» з 15 серпня 2012 р. Стягнуто з головного широкоформатного кінотеатру вищого розряду «Чернівці» на користь ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15 серпня 2012 року по 25 грудня 2012 року в сумі 5565 грн. 12 коп. за вирахуванням з цієї суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищезазначене рішення суду та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Вважає, що рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 працювала з 6 листопада 1989 р. на посаді касира кінотеатру. Відповідно до наказу директора кінотеатру «Чернівці» № 28 від 15 травня 2012 року позивач звільнена з посади касира кінотеатру «Чернівці» за вчинення дрібної крадіжки по місцю роботи за п.8 ст.40 КЗпП України з 15 травня 2012 року.

22ц-247/13 р. Головуючий у 1-й інстанції Ярема Л.В.

категорія 51/52 Доповідач Галичанський А.Д.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 липня 2012 року ОСОБА_3 поновлена на роботі на посаді касира в Головному широкоформатному кінотеатрі вищого розряду «Чернівці» та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 3231 грн. 36 коп. та витрати на правову допомогу.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 5 грудня 2012 року змінено рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 липня 2012 року змінено рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 липня 2012 року.

Згідно наказу директора кінотеатру «Чернівці» № 55 від 15 серпня 2012 року позивача звільнено з роботи у зв'язку з втратою довір'я за п.2 ст.41 КЗпП України з 15 серпня 2012 р.

Підставою для видачі наказу стала постанова про відмову в порушенні кримінальної справи Шевченківського РВ УМВС України від 01.05.2012 р., акт огляду відеоспостереження, рішення профспілкового комітету кінотеатру «Чернівці», громадська догана.

Постановою Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 01.05.2012 року в порушенні кримінальної справи по факту крадіжки грошей з касового апарату кінотеатру «Чернівці» відмовлено за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину.

Встановлено, що відносно позивача не складався протокол про адміністративне правопорушення у вигляді дрібної крадіжки, також не виносилась постанова органом, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Судом встановлено, що протоколом загальних зборів трудового колективу кінотеатру «Чернівці» від 14 травня 2012 року ОСОБА_3 оголошено громадську догану за вчинення крадіжки по місцю роботи на підставі вищезазначеної постанови органу внутрішніх справ, яка не є доказом вини позивача в скоєнні правопорушення. Відеоспостереження за 10 та 13 квітня 2012 року не є належними та допустимими доказами.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Вищезазначені обставини, встановлені судом першої інстанції повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким дана правильна юридична оцінка і до спірних правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, що їх регулюють.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав оцінку тому, що до позивачки були застосовані заходи громадського впливу 14.05.2012 року на підставі постанови Шевченківського РВ УМВС України від 01 травня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи та акту огляду відеоспостереження є безпідставними та спростовуються текстом рішення суду в якому суд, аналізуючи норми матеріального права прийшов до висновку, що вищезазначені докази не є належними та допустимими та не доводять вчинення позивачкою дій, які дають підстави для втрати до неї довір'я.

Відповідно до ст.307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка згоди на її відеозйомку на робочому місці вона не давала. Відповідач, в свою чергу, належними та допустимими доказами не довів наявність такої згоди.

Відповідно до ч.1 ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За таких обставин відеоспостереження на робочому місці та акт його огляду є недопустимим доказом про що зроблено висновок судом першої інстанції, а висновок про його неналежність є помилковим.

Підстав для звільнення відповідачів від доказування на підставі ст.61 ЦПК України немає.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: