Постанова № 29522481, 20.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 лютого 2013 р. № 14476/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Галактіонової Н.А.

відповідача - Канаєва К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна група» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС, з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія Вертикаль» про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна група», звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в якому прохав суд визнати недійсними та скасувати повідомлення - рішення №0000792305/0 та №0000782305/0 від 16.03.2009р., винесені в.о. начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова із податковими зобов'язаннями накладеними на ТОВ «Фінансово-будівельна група» в частині взаємовідносин з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» на загальну суму 361638,30 грн., яких по податку на прибуток - 194728,80 грн.,в т.ч. сума донарахованого податку - 139092,00 грн, штрафна санкція - 55636,8 грн.; по податку надодану вартість - 166909,5 грн., в т.ч. ПДВ - 111273,00 грн., штрафна санкція - 55636,5 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що в період часу з 09.02.2009р. по 27.02.2009р. за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, що є фактичним місцезнаходженням ТОВ «Фінансово-будівельна група», проводилась планова виїзна перевірка представниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Так, за результатам даної перевірки, Відповідачем було складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за № 1062/2305/33118582 від 04.03.2008р.

На підставі зазначеного Акту перевірки, Позивачу були вручені податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000792305/0 від 16.03.2009р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 172443,00 грн, з яких основний платіж - 114962,00 грн., штрафні санкції -57481,00 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000782305/0 від 16.03.2009р., яким Позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 265903,20 грн., з яких основний платіж - 186849,00 грн., штрафні санкції - 79054,20 грн.

У вищевказані повідомлення - рішення включені також і суми податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» на загальну суму 361638,30 грн., з яких по податку на прибуток - 194728,80 грн., в т.ч. сума донарахованого податку - 139092,00 грн, штрафна санкція - 55636,8 грн.; по податку на додану вартість - 166909,5 грн., в т.ч. ПДВ - 111273,00 грн., штрафна санкція -55636,5 грн.

Згідно з актом перевірки, Відповідач вважає, що угоди укладені між Позивачем та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» є нікчемними.

На думку Відповідача, оскільки валові витрати Позивача понесені за нікчемною угодою із Третьою стороною, то такі суми витрат не є валовими витратами.

Позивач вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення протизаконні, не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому просить суд скасувати їх у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення та просили позов задовольнити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна група» зареєстровано як юридична особа у встановленому законом порядку та на даний час перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС в період часу з 09.02.2009р. по 27.02.2009р. за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, що є фактичним місцезнаходженням ТОВ «Фінансово-будівельна група», проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за № 1062/2305/33118582 від 04.03.2008р., яким встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- п.11.2.3 п.11.2 ст.11, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" з урахуванням змін та доповнень, що призвело до завищення сум валових витрат підприємства, та, як наслідок, заниження сум податку на прибуток в розмірі 186 849 грн., в тому числі:за 4 квартал 2007 року на 43 146 грн.; за 1 квартал 2008 року на 143 703 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР « Про податок на додану вартість» з урахуванням змін та доповнень, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість в розмірі 114 962 грн., в тому числі:за лютий 2008 року на 3 689 грн.; за березень 2008 року на 51 273 грн.; за червень 2008 року на 60 000 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000792305/0 від 16.03.2009 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 114962,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 57481,0 грн. (загальна сума 172443,0 грн.) та податкове повідомлення - рішення № 0000782305/0 від 16.03.2009 року, яким підприємству донараховано податку на прибуток в розмірі 186849,0 грн. та застосовано штрафну ( фінансову) санкцію в розмірі 79054,2 грн. (загальна сума 265903,2 грн.)

Суд зазначає, що усі рішення, прийняті органами державної податкової служби містять одні й ті ж самі посилання на те, що контрагентом позивача, а саме: ТОВ «ПБК «Вертикаль» було порушено норми чинного законодавства України при проваджені своєї господарської діяльності, через що усі взаємовідносини з вказаним контрагентом повинні бути визнані нікчемними.

Щодо висновків про порушення платником податків начебто п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв'язку з чим позивачем було завищено валові витрати підприємства, та, як наслідок, заниження сум податку на прибуток в розмірі 186 849 грн., в тому числі: за 4 квартал 2007 року на 43 146 грн.; за 1 квартал 2008 року на 143 703 грн.

Суд зазначає, що п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги щодо реального настання правових наслідків є підставою недійсності правочину. Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом - нікчемний правочин. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фінансово - будівельна група» укладено договір підряду з ТОВ «ПБК Вертикаль» № СТ-07/08 від 05.02.2008 року та договір підряду від 15.09.2008 року № 1509.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ході перевірки перевіряючими були відпрацьовані всі документи, що підтверджували взаємовідносини Позивача з ТОВ «ПБК «Вертикаль», підстави включення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту як того вимагають положення Закону № 168/97-ВР (Договори, видаткові та податкові накладні та відповідні платіжні доручення, акти виконаних робіт інші документи по взаємовідносинам). Суд зазначає, що факт наявності таких документів та включення саме по ним відповідних сум - податковою не спростовуються, а навпаки підтверджується.

Суд зазначає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.»

Виходячи з вищезазначеної норми Закону України «Про ПДВ» позивач у своєму податковому звіті за відповідні звітні періоди по ПДВ відобразило податковий кредит у повній відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що і не спростовується перевіряючими в акті перевірки, але робляться безпідставні висновки.

Крім цього, суд також вказує, що вказаний вище Закон не ставить право платника ПДВ на податковий кредит та право платника податку на включення сум до валових витрат, сплачених за придбання товару (робіт, послуг), в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів (в т.ч. і з підстав не відображення останнім своїх податкових зобов'язань).

На погляд суду, підставою для прийняття перевіряючими неправильних висновків по результатам проведення перевірки (висновки акту перевірки) Позивача став той факт, що при проведені невиїзних перевірок ТОВ «ПБК Вертикаль» було виявлено ведення податкового обліку з численними порушенням вимог діючого законодавства, а саме: виявлено відсутність реальної діяльності у зв'язку з відсутністю об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податків права на податковий кредит та на валові витрати від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Так якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ та валові витрати у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також суд вказує, що частина 1 ст. 203 ЦК України, визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 1 ст. 216 ЦК України, визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Стаття 228 ЦК України визначає правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, а саме: «Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним».

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, і це теж вірно, але дивимося далі:

Так, згідно зі ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ГКУ недійсними є, правочини у разі недотримання вимог закону про нотаріальне посвідчення, вчинення правочину неповнолітньою особою , малолітньою особою, недієздатною, без дозволу органу опіки та піклування, правочин що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд вказує, що повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідним зазначити, що усі договори, укладені позивачем з ТОВ «ПБК «Вертикаль» є цілком дійсними та правомірними, оскільки вони не визнані судом недійсними чи фіктивними, будь-які умисні дії від ТОВ «Фінансово- будівельна група» та його посадових осіб в частині ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину (договорів) відсутні і тому застосування ст. 288 ЦК України безпідставне та не можливе.

Крім того суд вказує, що відповідачем відповідно до статті 71 КАС України на підтвердження своїх висновків не надано доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним підрядчиком з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента.

Суд вказує, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Також суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-72, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна група» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000792305/0 від 16 березня 2009р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 166909,5 грн., в тому числі сума донарахованого податку - 111273,00 грн. та штрафна санкція - 55636,5 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000782305/0 від 16 березня 2009р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі - 194728,80 грн., в тому числі сума донарахованого податку - 139092,00 грн. та штрафна санкція - 55636,80 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 25 лютого 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко