Ухвала суду № 29521852, 14.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9590/12/0170/18

14.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Астра"- Судакова Світлана Олександрівна, витяг зі статуту ТОВ"Науково-виробниче підприємство "Астра", від 30.01.03

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Астра"- Цвєткова Віталія Анатоліївна, довіреність № 1/13 від 30.01.13

представник відповідача, Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 10.10.12 у справі № 2а-9590/12/0170/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Астра" (вул. Піменова, 1 А,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Астра" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000062203 від 10 травня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Астра" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000062203 від 10.05.2012 р.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Апелянт явку представника у судове засідання не забезпечив, будучи про час та місце розгляду справи сповіщеним належним чином та своєчасно, що в силу ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні представники позивача заперечували у задоволенні скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення позивачу розміру від'ємного значення з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Астра" є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у Феодосійській об'єднаній державній податковій інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, у перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість.

Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП "Інтенція" за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р., за наслідками перевірки складено акт від 24 квітня 2012 року №313/22-03/20713914.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV; п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями), п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012 р. на суму 8945,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2012 року №00000622203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 8945,00 грн.

Спірні правовідносини врегульовані приписами Податкового кодексу України.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Судом першої інстанції встановлено, що висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблений відповідачем на підставі Акту перевірки Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 №1807/231/37156804 "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Інтенція" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, так як ПП «Інтенція» мало з позивачем взаємовідносини у період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р. За наслідками перевірки ПП "Інтенція", податковий орган дійшов висновку, що вчинені цим підприємством правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними із зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями. Також, в акті відповідача зазначено, що Алчевською ОДПІ направлено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Алчевської міської ради повідомлення про відсутність цієї юридичної особи за місцезнаходженням. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.09.2011р. згідно рішення про анулювання від 22.09.2011р. відповідно до приписів ст. 184 ПК України.

Виключення зі складу податкового кредиту липня 2011 року суми у розмірі 8944,50 грн., з відповідним донарахуванням ПДВ до сплати в бюджет за липень 2011 р. в сумі 8944,50 грн. відбулося за результатами господарської операції позивача з ПП "Інтенція".

На підставі матеріалів справи колегією суддів безперечно встановлено, що ПП "Інтенція" є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Алчевській ОДПІ з 26.08.2010 №37939, є платником податку на додану вартість та має право на складання податкових накладних.

У період, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з ПП "Інтенція", а саме здійснював покупку тканини прогумованої. Товарність господарських операцій достовірно підтверджується первинними бухгалтерськими документами, за цими господарськими операціями ПП «Інтенція видало податкові накладні за якими позивач і сформував податковий кредит липня 2011 року.

Крім того, в подальшому зазначений товар був реалізований, а саме придбану тканину у кількості 801 пог.м у 3 кварталі 2011 року позивачем було списано на виробництво: ВСУ-2, 5А-22 шт., ВСУ-15А - 2 шт., ВОП-3- 4 шт. Рух тканини прогумованої К-26 на рахунку 201 відображено у оборотно-сальдової відомості.

Судом встановлено, що у 3 кварталі 2011 року позивач виготовляв текстильні м'які ємкості водозливного пристрою ВСУ для різних типів вертольотів для російських підприємств ЗАТ "Авіф-ФЕД-сервіс" та ВАТ "АК "Ригель", що підтверджується копіями калькуляцій затрат на виробництво та розшифровки матеріалів на виготовлення ВСУ та ВОП по договорам №13/П-11 від 17.03.2011р. з ЗАТ "Авіф-ФЕД-сервіс" та №7-ВСУ/11 від 14.06.2011р. з ВАТ "АК "Ригель". Факт здійснення експорту підтверджується вантажними митними деклараціями на адресу зазначених підприємств.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно дійсності правочину, укладеного між позивачем та ПП «Інтенція», оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів стосовно того, що правочин між позивачем та ПП «Інтенція» визнаний недійсним відповідач не надав, судом також таких доказів не добуто. Самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання сторонами під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, відповідач таким правом не наділений.

Доводи апелянта про фактичну відсутність господарських операцій за договором, укладеним між ПП "Інтенція" і позивачем спростовуються документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та використання отриманих за цим правочином ТМЦ у господарській діяльності позивача.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ПП «Інтенція» здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам безпідставні у розрізі контрагента цього підприємства, позивача у справі, оскільки реальний характер господарських операцій між цими особами безперечно встановлений та підтверджений належними доказами, про що зазначено вище.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.12 у справі № 2а-9590/12/0170/18 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна