Ухвала суду № 29520190, 19.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/9192/2012 Провадження № 22-ц/795/387/2013 Головуючий у I інстанції -Рахманкулова І.П. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі: головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів - Острянського В.І., Хромець Н.С,

при секретарі - Лучик Н.В.,

за участю - апелянта Костюченко Т.М.,

пр-ка заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Тетяни Миколаївни на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність та рішення старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Тетяни Миколаївни,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі старший державний виконавець Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М. просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2012 року, якою визнано незаконною постанову старшого державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Т.М. від 13.07.2012 року про повернення виконавчого документа №2-2862/2005 стягувачеві, зобов'язавши суб'єкта оскарження відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на її необґрунтованість.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно визнав незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, адже державним виконавцем було вжито всіх заходів для забезпечення виконання рішення суду.

Апелянт наголошує на тому, що ним не були порушені вимоги ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», як стверджує заявник, оскільки станом на 13.07.2012 року боржниця проживала та була прописана за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме АДРЕСА_1, тому державний виконавець не звертався до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. Постанова про розшук транспортного засобу боржника не була винесена, оскільки транспортні засоби за ОСОБА_4 на праві власності не зареєстровані.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та представника заявника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з таких підстав.

По справі встановлено, що в провадженні Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції знаходився на виконанні виконавчий лист №2-2862/2005, виданий 17.11.2005 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про примусове стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Згідно відмітки на виконавчому листі, 11.06.2009 року в рахунок погашення боргу стягнуто 56 грн. 06 коп., а тому залишок боргу становить 943 грн. 94 коп.

Постановою старшого державного виконавця Костюченко Т.М. від 13.07.2012 року виконавчий лист повернутий стягувану, оскільки здійсненими державним виконавцем заходами майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, місця роботи встановити не вдалося.

Згідно положень ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Частково задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_3 про визнання незаконною бездіяльність суб'єкта оскарження, пов'язаної з виконанням виконавчого листа №2-2862/2005, виданого 17.11.2005 року Деснянським районним судом м. Чернігова, визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.07.2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець зазначаючи про відсутність майна боржника посилається на акт від 12.07.2012 року, в якому зазначено, що здійсненими державним виконавцем заходами майна боржниці виявлено не було, місце роботи встановити не вдалося. Проте, з даного акту не вбачається, що державний виконавець проводила огляд приміщення, в якому проживає боржник, а тому не відомо, яке майно має боржник за місцем свого проживання та чи може на нього бути звернуто стягнення, Також державний виконавець обмежилася запитами у ДПІ, ПФУ, відділу земельних ресурсів, МБТІ, державного технічного нагляду і отримавши відповіді про відсутність у боржника нерухомого майна, транспортних засобів, пенсії та зарплати, повернула виконавчий документ стягувачеві. Однак державний виконавець не виконала всіх необхідних дій спрямованих на забезпечення своєчасного, неупередженого і повного вчинення виконавчих дій, тому що нею не було проведено огляду майна за місцем проживання боржника, а акт від 12.07.2012 року не свідчить про огляд приміщення в якому мешкає боржник. Також, виходячи з вказаного акту, немає підстав вважати, що у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, тому що він відповідає матеріалам справи та приписам законодавства - ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Костюченко Тетяни Миколаївни відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: