Ухвала суду № 29519748, 19.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5624/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою підприємства «Васильківський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до підприємства «Васильківський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року позовні вимоги Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до підприємства «Васильківський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з підприємства «Васильківський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації заборгованість з рахунків в розмірі 249726,02 грн. на користь Державного бюджету України в особі Васильківської ОДПІ Київської області ДПС.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою стягнути податковий борг згідно із запропонованим графіком погашення заборгованості. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що у зв'язку з фінансовими труднощами, які виникли у вересні-листопаді 2012 року у відповідача, через невиконання контрагентами своїх зобов'язань та нерозрахунок за договорами, не було можливості виконати покладені грошові зобов'язання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скари, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що до Васильківської ОДПІ Київської області ДПС відповідачем були подані податкові декларації: №9013776362 від 18 січня 2012 року - сума заборгованості 4832,95 грн., №9006165891 від 17 лютого 2012 року - сума заборгованості 18606,00 грн., №9012682848 від 19 березня 2012 року - сума заборгованості 23351,00 грн.; №9019968562 від 18 квітня 2012 року - сума заборгованості 24876,00 грн.; №9027921776 від 18 травня 2012 року - сума заборгованості 32473,00 грн., №9035275382 від 20 червня 2012 року - сума заборгованості 47881, 00 грн., №9042335777 від 20 липня 2012 року - сума заборгованості 34241,00 грн., №9050139746 від 17 серпня 2012 року - сума заборгованості 21188,00 грн.

За результатами камеральної перевірки в частині своєчасності сплати податку на додану вартість відповідачем, проведеної в серпні 2012 року, позивачем складено акт від 08 серпня 2012 року №740/1502/01560221, яким встановлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість внаслідок несвоєчасного поданнія платіжних доручень.

На підставі акту від 08 серпня 2012 року №740/1502/01560221 позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0027341530 від 27 серпня 2012 року, згідно якого за затримку на 28 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в сумі 71879,70 грн. відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 7187,97 грн., №0027351530 від 27 серпня 2012 року, згідно якого за затримку сплати суми грошового зобов'язання відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 30758,14 грн.

Крім того, відповідачу нараховано пеню у сумі 4132,26 грн.

У зв'язку з непогашенням відповідачем податкової заборгованості в добровільному порядку, позивачем була надіслана податкова вимога форми «Ю» №73 від 02 березня 2011 року на суму 26549,05 грн., яка отримана відповідачем 02 березня 2011 року, що підтверджується підписом про одержання. Таким чином податковий борг відповідача становить 249726,02 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань, а саме не сплачено заборгованість з податку на додану вартість, визначену у поданих податкових деклараціях, а висновки позивача стосовно нарахування штрафних санкцій є правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у відповідача непогашеної заборгованості перед Державним бюджетом України на суму 249726,02 грн. у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що є порушенням пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, і, як наслідок, наявності підстав для стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 249726,02 грн., сума та підстави виникнення якого відповідачем не оспорюються.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в розстроченні (відстроченні) сплати суми заборгованості на підставі ст.263 КАС України, оскільки розгляд питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення відбувається на стадії виконання судового рішення, враховуючи, що стаття 263 КАС України, якою передбачено відстрочення і розстрочення виконання судового рішення, розміщена в розділі V «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах», а тому у суду першої інстанції під час розгляду справи по суті відсутні повноваження щодо розгляду заяви відповідача про розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення в даній справі.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу підприємства «Васильківський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 лютого 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.