Рішення № 29519622, 13.02.2013, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

13.02.2013 103/2940/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АРК, ОСОБА_2, третя особа - приватне підприємство «Нива-В.Ш.» про визнання недійсними прилюдних торгів та акту про передачу майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів - відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АРК та ОСОБА_2, третя особа - приватне підприємство «Нива-В.Ш.» (надалі - ПП «Ніва-В.Ш») про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених ПП «Ніва-В.Ш» 20 травня 2011 року по реалізації належної позивачу земельної ділянки АДРЕСА_1 та незавершеного будівництвом домоволодіння за вказаною адресою у вигляді будівельних матеріалів, оформлених протоколом №0111058 від 20 травня 2011 року, та визнання недійсним акту державного виконавця при реалізації нерухомого майна з публічних торгів від 14 червня 2011 року. Позивач зазначив, що державним виконавцем Рожковою О.В. при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів допущені порушення закону, а саме - складені завідомо підроблені акти про неможливість стягнення, акт опису та арешту, на підставі яких його майно було передано в торгуючу організацію ПП «Ніва-В.Ш». Публічні торги були проведені ПП «Ніва-В.Ш» 20 травня 2011 року, експертний звіт незалежної оцінки був затверджений 29 вересня 2010 року, тобто шестимісячний строк дії незалежної оцінки, передбачений ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», був пропущений. Крім того, в оскарженому акті є неточності та не зазначені передбачені нормативними документами відомості. За таких обставин, пославшись на ст.16,303,215 ЦК України, позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

У судовому засіданні позивач та його представники - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов підтримали, пославшись на обставини, зазначені у позовній заяві, просили суд його задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АРК Булдакова В.В. позов ОСОБА_1 не визнала, надала письмові пояснення із яких вбачається, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (а.с.191-197).

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення про те, що правова позиція у справі чітка визначена в Постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року по справі №6-11ЦС11, відповідно до якої дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (а.с.179-180).

Представник третьої особи - ПП «Ніва-В.Ш» ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки вважав його необґрунтованим.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши осіб, які взяли участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає за наступними підставами.

Судом встановлено, що 27 травня 2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АРК (далі - ВДВС Бахчисарайського РУЮ АРК) за заявою стягувача від 25 травня 2010 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-249, виданого Бахчисарайським районним судом АРК про стягнення на користь ОСОБА_8 з боржника ОСОБА_1 74393 грн. 25 коп. (а.с.58).

22 червня 2010 року державний виконавець наклав арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (а.с.61).

Згідно з висновком експертизи від 29 вересня 2010 року, проведеної приватним підприємством «Атлант - Експерт» вартість будівельних матеріалів у вигляді домоволодіння з господарськими спорудами із земельною ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, складає без ПДВ 55177 грн. З експертизою 4 листопада 2010 року був ознайомлений ОСОБА_1 (а.с.70).

24 березня 2011 року ВДВС Бахчисарайського району АРК уклав договір з філією 01 ПП «Нива-Н.Ш.» про надання послуг по організації і проведення публічних торгів арештованого нерухомого майна, яким доручив останньому виконання дій, пов'язаних із реалізацією арештованого нерухомого майна у вигляді будівельних матеріалів у вигляді домоволодіння з господарськими спорудами із земельною ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, стартовою ціною 55177 грн. (а.с.83-84).

20 травня 2011року відбулися прилюдні торги, за результатами яких будівельні матеріали у вигляді домоволодіння з господарськими спорудами із земельною ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 продано ОСОБА_2 за 55190 грн. (протокол №0111058), про що державний виконавець ВДВС Бахчисарайського РУЮ АРК склав акт, затверджений у встановленому порядку (а.с.99).

10 серпня 2011 року державним виконавцем ВДВС Бахчисарайського РУЮ винесено постанову про повернення виконавчого провадження (а.с.111).

Позивачем пред'явлений позов до відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АРК та ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, які проведені іншою особою, а саме - спеціалізованою організацією - ПП «Нива-В.Ш.» з якою державною виконавчою службою був укладений відповідний договір, при цьому ПП «Нива-В.Ш.» не є відповідачем у справі, а зазначене позивачем лише третьою особою. За таких обставин, в задоволені позову про визнання недійсними прилюдних торгів необхідно відмовити.

Крім того, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для визнання торгів недійсними відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України позивачем зазначено недодержання державним виконавцем при проведенні прилюдних торгів норм Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року й Тимчасового положення.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначав Закон № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.ст.1,2,5,7,10,11,111,85 Закону).

Разом із тим, аналіз положень Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року й Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст.650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст.62 Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та пп.5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.

Цим Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд.3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд.4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд.6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст.ст.650,655 та ч.4 ст.656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд.6 Тимчасового положення, пп.244,245,248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361, ст.34 Закону України «Про нотаріат»).

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч.1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст.18,24-27,32,33,55,57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч.7 ст.24, ч.4 ст.26, ч.3 ст.32, ч.3 ст.36, ч.2 ст.57, ст.ст.55,85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Саме такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року, яка відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Вимоги про визнання недійсним акту державного виконавця при реалізації нерухомого майна з публічних торгів від 14 червня 2011 року задоволенню також не підлягають, оскільки такий акт не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, вимога про визнання його недійсним не передбачена чинним законодавством в якості способу захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, наприклад - оскарження дій державного виконавця щодо складання такого акту, які підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч.7 ст.24, ч.4 ст.26, ч.3 ст.32, ч.3 ст.36, ч.2 ст.57, ст.ст.55,85 Закону), при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку вказаному акту.

За таких обставин позов є не доведеним та необґрунтованим.

Виходячи із засад змагальності сторін, межі заявлених позивачем вимог, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.3,10,11,60,213,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АРК, ОСОБА_2, третя особа - приватне підприємство «Нива-В.Ш.» про визнання недійсними прилюдних торгів та акту про передачу майна, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК в строки апеляційного оскарження, передбачені ст.294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: