Постанова № 29519008, 20.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа №816/497/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2013 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з розрахункових рахунків з податку на додану вартість в сумі 460 571 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача податкової заборгованості, яка виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби в податковому повідомленні-рішенні.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 41/.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовну не заперечував.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 18 жовтня 2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 /а.с. 11/ та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби з 20 жовтня 2006 року за №1745-06 /а.с. 12/.

Відповідно до даних Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби за особовим рахунком відповідача значиться заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 460571,00 грн. /а.с. 44/.

Вказана заборгованість виникла за наступних підстав.

Так, 29 грудня 2007 року податковим повідомленням-рішенням №0005711702/0/4 відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 460571,00 грн., у тому числі 306714,00 грн. - за основним платежем, 153857,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 35/.

Зазначене податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2007 року №0005711702/0/4 направлено ФОП ОСОБА_1 поштою та отримано відповідачем 17 січня 2008 року, про що свідчить підпис на корінці зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 36/.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням суб'єкта владних повноважень відповідач оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року /а.с. 8-9/, у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2007 року №0005711702/0/4 відмовлено.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З огляду на вищезазначене, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року набрала законної сили в силу частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України 06 березня 2012 року /а.с. 8-9/.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

Оскільки, судовим рішенням, яке набрали законної сили, встановлено обставини та надано правову оцінку прийнятому Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією податковому повідомленню-рішенню від 29 грудня 2007 року №0005711702/0/4, то такі обставини, у даному випадку, доказуванню не підлягають.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на вищезазначене, у відповідача наявний обов'язок по оплаті податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2007 року №0005711702/0/4.

На день подання позову у відповідача за даними податковими повідомленнями-рішеннями рахується борг з податку на додану вартість у сумі 460571,00 грн. /а.с. 44/.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

На виконання вимог пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позивачем винесено першу податкову вимогу від 15 жовтня 2007 року №1/234/262 /а.с. 19/, яка отримана відповідачем 03 листопада 2007 року, другу податкову вимогу від 04 січня 2008 року №2/13/13, яка отримана відповідачем 16 січня 2008 року /а.с. 18/.

Станом на день подання позову сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 становить 460571,00 грн., що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 44/.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову - про стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу в розмірі 460571,00 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 460571 грн 00 коп. (чотириста шістдесят тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня нуль копійок) на р/р 31111029700008, одержувач: УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/14010100, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 25 лютого 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський