Постанова № 29517474, 13.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5563/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цепелін Україна ТОВ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цепелін Україна ТОВ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна TOB» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.11.2011 року № 0033241510 та № 0033251510.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 21.06.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено перевірку позивача за результатами якої 25.10.2011 року складено акт № 3543/15-127/30178004 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна TOB», а саме до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що є частиною валових витрат другого кварталу 2011 року включено від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане за результатами діяльності у 2010 році. Зазначене порушення призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відповідно до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 13 103 392 грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 542 409 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 14.11.2011 року винесені податкові повідомлення - рішення № 0033241510, яким за порушення п. 150.1 статті 150 п. 3 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України, позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 13 103 392 грн. та № 0033251510, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 542 409 грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції вказані податкові повідомлення - рішення суперечать нормам матеріального права з огляду на наступне.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 зазначеного вище Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПК України з 01 квітня 2011 року набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році без жодних обмежень.

Згідно п. 150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У відповідності до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України положення п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, вказаними нормами права передбачено, що розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, а сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І кварталі 2011року підлягає включенню до валових витрат ІІ кварталу 2011 року.

Доводи ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ґрунтуються на невірному розумінні п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

На думку податкового органу вказана норма права передбачає, що до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Однак, положеннями п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено включення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення розрахунку об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, а не від'ємного значення результатів діяльності суб'єкта господарювання у І кварталі 2011 року.

Порядок розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток закріплений у формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом ДПА України № 114 від 28 лютого 2011 року.

Згідно рядка 04 витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування дорівнюють сумі значень рядків 05 та 06. В свою чергу значення рядка 06 дорівнює сумі рядків 06.1-06.6. У рядку 06.6 зазначається від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року).

Крім того, листом від 10 листопада 2011 року № 04-39/10-1160 Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики зазначає про те, що п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01 січня 2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, дії ТОВ «Р.О.С.Т.» щодо включення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів цілком відповідають вимогам матеріального права.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції податковий орган не заперечував проти правильності розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цепелін Україна ТОВ» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цепелін Україна ТОВ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 14.11.2011 року №№ 0033241510, 0033251510.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 13.02.2013 р.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.