Рішення № 29514787, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/17569-2012 18.02.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 5011-68/17569-2012

за позовом державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш», м. Київ,

до державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» , м. Київ,

про стягнення 91 090, 31 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Клокун Т.Г. (довіреність від 27.12.2012 №56/1032);

відповідача - Гураля Я.В. (довіреність від 17.12.2012 № 4031-НЮ).

Державне науково-виробниче підприємство «Електронмаш» (далі - ДНВП «Електронмаш») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - ДТГО «Південно-Західна залізниця»): 87 395, 73 грн. заборгованості, що утворилася внаслідок неналежного виконання останнім умов договору від 06.06.2012 № ПЗ/Л-121243/НЮ/240 (далі - Договір); 618, 26 грн. 3% річних і 3 076, 32 грн. пені, а всього 91 090, 31 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2012 (суддя Ониськів О.М.) порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.12.2012.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 18.12.2012 у зв'язку з задоволенням заяви судді Ониськів О.М. про самовідвід призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатом якого справу передано на розгляд судді Марченко О.В., яка ухвалою від 20.12.2012 прийняла справу до свого провадження, призначила її розгляд на 14.01.2013.

14.01.2013 представник позивача подав суду пояснення на позовну заяву та доказ сплати відповідачем суми основного боргу (платіжне доручення від 28.12.2012 № 5372); з відповідача просив стягнути 618, 26 грн. 3% річних і 3 076, 32 грн. пені.

14.01.2013 у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання господарський суд міста Києва відклав розгляд справи до 18.02.2013.

У судовому засіданні 18.02.2013 представник ДНВП «Електронмаш» наполіг на стягнення з ДТГО «Південно-Західна залізниця» сум 3% річних та пені; представник відповідача заперечив проти задоволення зазначених вимог.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.06.2012 ДНВП «Електронмаш» (виконавець) та ДТГО «Південно-Західна залізниця» (замовник) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати післягарантійний ремонт, замовник зобов'язується оплатити вказані роботи на умовах Договору. Згідно з актами дефектів блоків складається калькуляція, яка є підставою для оплати робіт.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи на суму 87 398, 73 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивачем свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, проте відповідач їх не оплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість; проте під час розгляду господарським судом даної справи по суті ДТГО «Південно-Західна залізниця» сплатило суму основного боргу (87 395, 73 грн.), що підтверджується платіжним дорученням від 28.12.2012 № 5372.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, господарський суд міста Києва вбачає за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення з ДТГО «Південно-Західна залізниця» суми основного боргу.

ДНВП «Електронмаш» також висуває вимоги про стягнення з відповідача 618, 26 грн. 3% річних і 3 076, 32 грн. пені.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши вірність розрахунку 3 % річних (за період з 24.07.2012 по 24.11.2012) дійшов висновку, що він правильний і стягненню з відповідача підлягає 618, 26 грн. 3% річних

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування коштів за надані послуги на рахунок виконавця, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За таких обставин, перевіривши поданий позивачем розрахунок суми пені (за період з 24.07.2012 до 24.11.2012), господарський суд міста Києва дійшов висновку, що такий розрахунок правильний, а тому з відповідача підлягає стягненню 3 076, 32 грн. пені.

У пункті 4.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

З огляду на наведене позивачеві слід повернути з державного бюджету України сплачену ним за подання даної позовної заяви суму судового збору пропорційно сумі основного боргу.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 49, пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 82 - 85 ГПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» 87 395, 73 грн. основного боргу.

2. Решту позовних вимог задовольнити.

3. Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01035, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 01069637) на користь державного науково-виробничого підприємства «Електронмаш» (03180, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4; ідентифікаційний код 14312789): 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 26 коп. 3% річних; 3 076 (три тисячі сімдесят шість) грн. 32 коп. пені; 65 (шістдесят п'ять) грн. 95 коп. судового збору.

4. Повернути державномунауково-виробничому підприємству «Електронмаш» (03180, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4; ідентифікаційний код 14312789) 1 544 (одну тисячу п'ятсот сорок чотири) грн. 22 коп. судового збору.

Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.02.2013.

Суддя О. Марченко