Постанова № 29513397, 19.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа № 5008/598/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне"на постановувід 29.11.2012 року Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 5008/598/2012господарського суду Закарпатської областіза позовомОрендного підприємства "Ужгородський коньячний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тиса" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача:Приватного акціонерного товариства "Виноградівський комбінат хлібопродуктів"проусунення перешкод у користуванні майном та стягнення 81 630,17 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Шерегі В.М. (довіреність № 109 від 15.11.2012р.) Митровцій В.І. (довіреність № 264/05 від 23.05.2011р.)від третіх осіб:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області (суддя Івашкович І.В.) від 03.10.2012 року у справі № 5008/598/2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді - Гриців В.М., Данко Л.С.) від 29.11.2012 року у справі № 5008/598/2012 рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року скасовано; прийнято нове рішення; позов Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" задоволено; зобов'язано ТОВ "ВЕТ Аутомотив Україне" звільнити приміщення складу літера Д-3 в м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27; стягнуто з ТОВ "ВЕТ Аутомотив Україне" на користь Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" 3 266,73 грн. орендної плати, 66 500,00 грн. збитків, 11 863,44 грн. неустойки, 2 705,00 грн. судового збору за позовом та 1 352,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 року у справі № 5008/598/2012, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.33, 43 ГПК України, ст.224 ЦК України.

У запереченні на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Орендне підприємство "Ужгородський коньячний завод" звернулось з позовом про: - зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне" звільнити приміщення складу літери Д-3 в м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27; - стягнення 81 630,17 грн. (в т.ч. 3 266,73 грн. заборгованості по орендній платі, 30 000 грн. упущеної вигоди, 36 500 грн. штрафу, 11 863,44 грн. неустойки). Позовні вимоги вмотивовані тим, що після закінчення строку договору оренди відповідач не сплатив орендної плати за користування майном, не виконав обов'язку повернути предмет оренди орендоавцеві, що має наслідком нарахування неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України; збитки у вигляді упущеної вигоди утворились у зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку передати за договором оренди ТОВ "Торговий дім "Тиса" спірне майно, оскільки останнє перебуває у фактичному володінні відповідача.

Касаційна інстанція вважає, що апеляційним господарським судом прийняте вірне рішення про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судами встановлено:

- 21.02.2011 року між ВАТ "Виноградівський комбінат хлібопродуктів" (правонаступником якого є ПАТ "Виноградівський комбінат хлібопродуктів"), як орендодавцем, та ТОВ "ВЕТ Аутомотив Україне", як орендарем, укладено договір оренди №1 (а.с.11), за умовами якого (п.1.1), орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування об'єкт оренди, а саме склади №№1, 2, 3, 6, 7, 8, 13, 18 загальною площею 9000,00 кв.м, що розташовані в м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27. Орендар зобов'язався сплачувати орендодавцю плату за користування в обумовленому розмірі (п. 2.1);

- сторонами договору оренди №1 від 21.02.2011 року вносились до нього зміни шляхом підписання додатку від 05.08.2011 року (а.с.72), змін від 01.11.2011 року (а.с.73), змін від 01.12.2011 року (а.с.74), які стосувались зміни кількості переданих в оренду складів із зазначенням відповідної їх нумерації та загальної площі орендованих приміщень складів, а також розміру орендної плати. Зокрема, передачу в оренду за договором №1 від 21.02.2011 року складу №4 (літ.Д-3) передбачено додатком до договору від 05.08.2011 року;

- 25.09.2009 року між ВАТ "Виноградівський комбінат хлібопродуктів", як іпотекодавцем, та ОП "Ужгородський коньячний завод", як іпотекодержателем, укладено договір іпотеки (а.с.15) за умовами якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про погашення заборгованості від 24.09.2012 року, укладеного між ВАТ "Виноградівський комбінат хлібопродуктів" та ОП "Ужгородський коньячний завод";

- відповідно до п.5.2 договору іпотеки за домовленістю сторін звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язання, забезпеченого іпотекою, цей договір передбачає передачу права власності на склади мех-дільниці № 1-2 в буд. 27 по вул. Лейзмана у м. Виноградів ОП "Ужгородський коньячний завод", та є правовою підставою для реєстрації права власності на зазначені вище склади мех-дільниці № 1-2;

- на підставі умов п.5.2 договору іпотеки від 25.09.2009 року ОП "Ужгородський коньячний завод" набув право власності на об'єкт - склад (літ. Д-3);

- 23.11.2011 року КП "Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації" проведено державну реєстрацію права власності Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" за реєстраційним номером 35234291, що підтверджено копією Витягу № 32153049 від 23.11.2011 року про державну реєстрацію прав (а.с.19);

- після набуття права власності на об'єкт - склад (літ. Д-3), що є предметом договору оренди №1 від 21.02.2011 року, позивач на правах орендодавця, надіслав відповідачу лист вих. № юр-12/12 від 12.01.2012 року (а.с.12), яким повідомив останнього про перехід до нього права власності на приміщення складу літ. Д-3, про відсутність наміру продовжувати орендні відносини за договором №1 від 21.02.2011 року, укладеним строком до 31.12.2011, та про необхідність звільнити займані приміщення складу літ. Д-3 і провести розрахунки за використання об'єкту;

- на вказаний лист позивача, відповідачем надано відповідь за вих. №208/01 від 27.01.2012 року (а.с.13), у якій викладено прохання уточнити конкретний склад, який необхідно звільнити, а також повідомлено про перерахування відповідно до умов договору № 1 від 21.02.2011 року (із змінами від 01.12.2011 року), орендної плати за січень 2012 року в розмірі 13 333,33 грн. на користь ПАТ "Виноградівський комбінат хлібопродуктів" на підставі виставленого рахунку. Для забезпечення можливості проведення з 01.02.2012 року розрахунків за використання об'єкту оренди до його повного звільнення запропоновано внести до договору від 21.02.2011 року відповідні зміни, шляхом укладення додаткової угоди;

- листом вих. № юр-62/12 від 09.02.2012 року (а.с.14) позивач повідомив відповідача про необхідність оплати орендного платежу в розмірі 3 266,73 грн. за використання об'єкту оренди - складу літ. Д-3 в січні 2012 року;

- 20.03.2012 року позивачем направлено відповідачу претензію № юр-145/12 (а.с.24), в якій позивач зазначив, що не має наміру продовжувати орендні правовідносини з ТОВ "ВЕТ Аутомотив Україне" та просить звільнити приміщення. Крім цього, позивач в претензії заявив до відповідача вимогу про складу 48 500,00 грн. збитків, оскільки 25.01.2012 року відповідно до укладеного договору оренди між ОП "Ужгородський коньячний завод" та ТОВ "Торговий дім "Тиса", склад літ. Д-3 був переданий в оренду останньому. Оскільки, відповідач склад літ. Д-3 не звільнив, позивач поніс збитки в розмірі 48 500,00 грн.;

- відповідач у відповіді на претензію № 330/03 від 27.03.2012 року (а.с.25), відмовився виконувати вимоги позивача, оскільки до претензії не додано доказів щодо оренди відповідачем складу літ. Д-3, належних доказів щодо наявності у приміщеннях складу літ. Д-3 майна відповідача та технічної документації, яка б дала змогу ідентифікувати дане складське приміщення.

У зв'язку з тим, що вимоги здійснити розрахунки за використання об'єкту оренди - складу літ. Д-3 та звільнити об'єкт відповідачем не були задоволені, позивач звернувся з даним позовом про зобов'язання звільнити приміщення складу літ. Д-3 в м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27 та стягнення сум за використання об'єкту оренди і відшкодування завданих позивачу збитків.

Місцевий господарський суд приймаючи рішення у справі прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, оскільки за договором найму відбувається заміна кредитора, що узгоджується із приписами ч.ч.2, 3 ст. 512 ЦК України. Статтею 516 ЦК України, новий кредитор несе ризик настання несприятливих наслідків у випадку, якщо боржника не було письмово повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні. А тому, оскільки, позивач набув право власності на склад, то повинен надати відповідачу, зокрема, договір оренди, розрахунок орендної плати, документи що підтверджують стан здійснення платежів за оренду на момент переходу до позивача прав орендаря, чого не було виконано.

Касаційна інстанція відзначає таке.

Статтею 770 ЦК України унормовано правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої в найм, відповідно до положень якої у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця.

Таким чином, оскільки судами встановлено факт набуття позивачем права власності на склад літ. Д-3 (№ 4), який є предметом договору оренди №1 від 21.02.2011 року, у дійсному зобов'язанні відбулась заміна кредитора, що відповідає положенням п.2 ч.1 ст.512 ЦК України.

Відповідно до приписів ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки судами встановлено обставини, які свідчать, що позивач повідомив відповідача протягом місяця після закінчення строку договору, який був визначений сторонами до 31.12.2011 року, про свої заперечення щодо продовження користування належним йому майном, у відповідача виникає зобов'язання негайно повернути наймодавцеві річ (ч.1 ст.785 ЦК України, п.6.1. договору оренди № 1 від 21.02.2011 року).

Обставин, які б свідчили про повернення відповідачем новому кредиторові складу літ. Д-3 (№ 4) після закінчення строку договору оренди № 1 від 21.02.2011 року матеріали справи не містять.

Судом апеляційної інстанції, внаслідок здійсненої оцінки доказів, якими є акти від 19.03.2012 року та від 09.04.2012 року (а.с.22, 23), встановлено обставини, які свідчать, що станом на момент пред'явлення позову відповідач приміщення складу літ. Д-3 (№ 4) не звільнив, продовживши незаконно користуватися орендованим майном.

Враховуючи, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди припиняється з моменту повернення предмета договору за актом приймання передачі (ч.2 ст.795 ЦК України), позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за фактичне користування після закінчення строку договору оренди №1 від 21.02.2011 року за січень 2012 року та в частині стягнення неустойки за період лютий, березень, 9 днів квітня 2012 року на підставі ч.2 ст.785 ЦК України є законними і обґрунтованими, як і вимоги про зобов'язання відповідача негайно повернути предмет договору найму шляхом його звільнення.

Доводи касаційної скарги про виконання відповідачем зобов'язання первісному кредиторові касаційна інстанція не бере до уваги, оскільки судами встановлено обставини, які свідчать про своєчасне належне повідомлення орендаря новим орендодавцем про перехід до нього прав та обов'язків орендодавця у договорі оренди №1 від 21.02.2011 року із наданням про це належного доказу у вигляді копії витягу про державну реєстрацію прав №23153049 від 23.11.2011 року на склад літ. Д-3 (№ 4), що позбавляє відповідача права не виконувати свого обов'язку новому кредиторові.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 30 000,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 36 500,00 грн. штрафу, сплаченого позивачем на рахунок ТОВ "Торговий дім "Тиса", згідно платіжного доручення № 1933 від 24.09.2012 року, апеляційний господарський суд правомірно виходив із такого.

25.01.2012 року між ОП "Ужгородський коньячний завод" (орендодавець) та ТОВ "Торговий дім "Тиса" (орендар) укладено договір оренди складу (а.с.20), відповідно до умов якого, орендодавець передає орендарю в строкове платне користування склад літери Д-3, загальною площею 1 228,1 кв.м, що знаходиться за адресою м. Виноградів, вул. Лейзмана, 27. Орендна плата за кожен місяць користування складу становить 15 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до п.3.3 договору оренди складу, якщо об'єкт оренди не буде переданий орендарю у строки, вказані в п.3.1 цього договору, орендодавець сплачує на користь орендаря штраф у розмірі 500,00 грн. за кожен день прострочення передачі об'єкта, що орендується.

Касаційна інстанція погоджується з тим, що оскільки з вини ТОВ "ВЕТ Аутомотив Україне" належний ОП "Ужгородський коньячний завод" склад не вивільнений, власник майна упускає вигоду, яку має право отримувати власник від своєї власності в розмірі 15 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ). Упущена вигода станом на 09.04.2012 року становить 30 000,00 грн. за неможливість передачі об'єкта оренди протягом 2 календарних місяців.

Враховуючи, що в силу договору оренди складу від 25.01.2012 року орендар був зобов'язаний передати майно до 28.01.2012 року, то на підставі п.3.3 цього договору за прострочення передачі об'єкта оренди позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500,00 грн. за кожний день прострочення; платіжним дорученням № 1933 від 24.09.2012 року (а.с.68) позивач сплатив на користь ТОВ "Торговий дім "Тиса" 36 500,00 грн. штрафу за прострочення передачі об'єкту оренди літ Д-3.

За статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відшкодування збитків у сфері господарювання врегламентовано нормами Глави 25 ГК України.

Згідно зі ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

За оцінкою суду в даному випадку наявний склад цивільного правопорушення, оскільки протиправною поведінкою відповідача є неповернення об'єкту оренди на вимогу позивача, наслідком чого є неотримання позивачем орендної плати та понесення витрат у вигляді сплати штрафу за договором найму від 25.01.2012 року з ТОВ "Торговий дім "Тиса", предметом якого є це ж майно; вина відповідача вбачається в свідомому невиконанні на користь нового кредитора умов договору № 1 від 21.02.2011 року.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 року у справі № 5008/598/2012 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна О.Поляк