Ухвала суду № 29512908, 13.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/79812/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Рибченка А.О.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача -Бучак Н.М.,

представника відповідача - Лисиці О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року

у справі № 2а/2570/271/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна»

до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби (далі -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернігові від 21 вересня 2011 року № 0004402320, від 21 вересня 2011 року № 0004412320, від 22 листопада 2011 року № 0005642320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 21 вересня 2011 року № 0004402320, від 21 вересня 2011 року № 0004412320, від 22 листопада 2011 року № 0005642320. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»судовий збір в розмірі 32,19 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2011 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2011 року.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Чернігові, посилаючись на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Чернігові провела документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої був складений акт від 02 вересня 2011 року № 2363/23/14225518.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги статей 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку за 1 квартал 2011 року на суму 429418,00 грн., а також занижено податок на прибуток на загальну суму 1645560,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2010 року у сумі 372929,00 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 1272631,00 грн.; вимоги статей 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 651268,00 грн., у тому числі: за листопад 2010 року у сумі 153327,00 грн., за грудень 2010 року у сумі 11466,00 грн., за січень 2011 року 133768,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 264919,00 грн., за березень 2011 року у сумі 87788,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Тефія-СК», ПП «Інстранском», ТОВ «Крокус К», ТОВ «Елайм-Ойл», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Ресурс-Постач», є нікчемними, у зв'язку з чим ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»неправомірно включило до складу валових витрат вартість придбаних у зазначених підприємств товарно-матеріальних цінностей, а податок на додану вартість, сплачений у складі цієї вартості, - до податкового кредиту відповідного податкового періоду.

21 вересня 2011 року ДПІ у м. Чернігові на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004412320, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на суму 1738793,00 грн., у тому числі: 1645560,00 грн. -за основним платежем, 93233,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

22 листопада 2011 року ДПІ у м. Чернігові на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням рішення ДПА в Чернігівській області від 16 листопада 2011 року № 2125/10/25-050 «Про результати розгляду скарги»прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005642320, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 429418,00 грн.

21 вересня 2011 року ДПІ у м. Чернігові на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004402320/0, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила чим ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 692468,00 грн., у тому числі: 651268,00 грн. -за основним платежем, 41200,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також правомірності зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами, транспортування товарно-матеріальних цінностей підтверджується належним чином оформленою транспортною документацією, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до валових витрат вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, а податок на додану вартість, сплачений у складі цієї вартості, до податкового кредиту відповідного податкового періоду, з урахуванням обставин, встановлених постановами Чернігівського окружного адміністративного суду у справах № 2а-2570/5411/2012, № 2а-2570/5989/2012 та № 2а-2570/201/12. Також суд виходив з того, що вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2012 року у справі № 1-22/12 був скасований ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 22 березня 2012 року у справі № 11-243/2012.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у ТОВ «Тефія-СК», ПП «Інстранском», ТОВ «Крокус К», ТОВ «Елайм-Ойл», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Ресурс-Постач», з огляду на відсутність у зазначених підприємств управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, у зв'язку з чим висновки податкового органу про нікчемність вказаних договорів є обґрунтованим, а збільшення позивачу грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями є правомірним.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Положеннями підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 040873, видами діяльності ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»за КВЕД є : 51.51.0 -оптова торгівля паливом; 50.50.0 -роздрібна торгівля паливом (т.1 арк. справи 140).

Як вбачається з матеріалів справи, 05 листопада 2010 року між ПП «Ресурс-Постач»(постачальник) та ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»(покупець) був укладений господарський договір поставки № 6, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у зумовлений термін покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (пункт 1.1 статті 1 договору); предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у товарознавчому довіднику, - нафтопродукти (пункт 1.3 статті 1 договору); поставка здійснюється на умовах доставки до складу покупця (пункт 1.3 статті 1 договору).

На виконання умов вказаного договору, а також додаткової угоди б/н від 08 листопада 2010 року до цього договору, ПП «Ресурс-Постач»поставило, ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»прийняло та оплатило нафтопродукти, що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, податковими накладними, довідкою про обсяг оприбуткованих паливно-мастильних матеріалів, журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631, журналами проводок за 4 квартал 2010 року та за 1 квартал 2011 року, платіжними дорученнями, виписками банку (т.3 арк. справи 3-61).

Між ТОВ «Елам-Ойл»(продавець) та ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»(покупець) були укладені договори поставки № 01121001 від 01 грудня 2010 року та № 24/01/11 від 24 січня 2011 року, відповідно до умов яких продавець протягом строку дії цього договору зобов'язується поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) покупця нафтопродукти (товар) належної якості, відповідно до державних стандартів, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору (пункти 1.1 статей 1 договорів); поставки товару здійснюється на підставі замовлень покупця. Замовлення товару встановленої форми та змісту, згідно додатку № 1 до цього договору, подається в робочі дні (пункти 4.1 статей 4 договорів).

На виконання умов договору № 01121001 від 01 грудня 2010 року та додатків № 2 від 08 грудня 2010 року, № 3 від 14 грудня 2010 року, № 4 від 23 грудня 2010 року, № 5 від 27 грудня 2010 року, № 6 від 10 січня 2011 року до цього договору, а також договору № 24/01/11 від 24 січня 2011 року та додатків № 2 від 24 січня 2011 року, № 3 від 25 січня 2011 року, № 4 від 27 січня 2011 року, № 5 від 28 січня 2011 року, № 6 від 31 січня 2011 року, № 7 від 31 січня 2011 року, № 8 від 03 березня 2011 року до цього договору ТОВ «Елам-Ойл»поставило, а ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»прийняло та оплатило нафтопродукти, що підтверджується паспортами на паливо, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, довідкою про обсяг оприбуткованих паливно-мастильних матеріалів, журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631, журналом проводок за період з 01 грудня 2010 року по 31 січня 2011 року, платіжними дорученнями (т.2 арк. справи 145-250).

13 грудня 2010 року між ПП «Інтранском»(продавець) та ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 13/12/10, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нафтопродукти (товар), а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 статті 1 договору); продаж окремих партій товару здійснюється на підставі цього договору та додаткових угод до нього, які являються невід'ємною частиною даного договору, в яких сторони узгоджують найменування, кількість окремих партій, ціну та строки поставки товару та інші необхідні умови (пункт 1.2 статті 1 договору).

На виконання умов вказаного договору, а також додаткової угоди № 3 від 24 січня 2011 року до цього договору, ПП «Інтранском»поставило, а ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»прийняло та оплатило нафтопродукти, що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, актом прийому палива та зливу до резервуару, довідкою про обсяг оприбуткованих паливно-мастильних матеріалів, журналом проводок за період з 03 лютого 2011 року по 17 лютого 2011 року, податковою накладною, платіжними дорученнями (т.2 арк. справи 88-103).

01 січня 2011 року між ТОВ «Крокус К»(постачальник) та ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»(покупець) був укладений договір поставки № 193, відповідно до умов якого відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нафтопродукти (товар), а покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в строки обумовлені цим договором та додатковими угодами до цього договору (пункт 1.1 статті 1 договору); назва товару: світлі та інші нафтопродукти (пункт 1.2 статті 1 договору).

На виконання умов вказаного договору та згідно заяви позивача від 07 лютого 2011 року за № 27/02/11, ТОВ «Крокус К»поставило, а ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»прийняло та оплатило нафтопродукти, що підтверджується рахунком на оплату, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, подорожнім листом вантажного автомобіля, актом прийому палива та зливу до резервуару, довідкою про обсяг оприбуткованих паливно-мастильних матеріалів, журналом проводок за лютий 2011 року, платіжними дорученнями (т.2 арк. справи 108-114).

24 січня 2011 року між ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»(покупець) та ТОВ «Тефія-СК»(постачальник) був укладений генеральний договір постачання нафтопродуктів № 02/24, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити нафтопродукти (товар) відповідно до умов договору і додаткових угод до нього (пункт 1.1 статті 1 договору); постачання товару здійснюється окремими партіями. Об'єм, асортимент, терміни постачання і умови транспортування визначається відповідними додатковими угодами до цього договору, погодженими сторонами, і після їх підписання є невід'ємними частинами цього договору (пункт 1.2 статті 1 договору).

На виконання умов вказаного договору, а також додаткових угод № 1 від 24 січня 2011 року, № 2 від 02 лютого 2011 року та № 3 від 10 лютого 2011 року до цього договору, ТОВ «Тефія-СК»поставило, а ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»прийняло та оплатило нафтопродукти, що підтверджується рахунками-фактурами, залізничними накладними, відомостями плати за користування вагонами, відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, накопичувальними картками залізниці, паспортами на паливо, актами приймання-передачі товару, актами прийому палива та зливу до резервуарів, довідкою про обсяг оприбуткованих паливно-мастильних матеріалів, податковими накладними, журналом-ордером і відомістю про рахунку 631, журналом проводок за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року, платіжними дорученнями (т.1 арк. справи 231-250, т.2 арк. справи 1-39).

01 лютого 2011 року між ПП «Промислово-виробнича фірма «Укпромснаб»(продавець) та ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»(покупець) був укладений договір № 136, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), найменування, кількість, асортимент та ціна яких вказані у видатковій накладній (пункт 1.1 статті 1 договору); ціна та кількість товару, зазначеного у пункту 1.1 цього договору, визначається за домовленістю сторін згідно рахунку та видаткової накладної (пункт 1.2 статті 1 договору).

На виконання умов вказаного договору, а також додаткових угод № 1 від 22 лютого 2011 року та № 2 від 28 лютого 2011 року до цього договору, ПП «Промислово-виробнича фірма «Укпромснаб»поставило, а ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна»прийняло та оплатило нафтопродукти, що підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, актами прийому палива та зливу до резервуарів, податковими накладними, довідкою про обсяг оприбуткованих паливно-мастильних матеріалів, журналом проводок за лютий 2011 року, платіжними дорученнями (т.2 арк. справи 45-84).

В подальшому нафтопродукти, придбані ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна» у зазначених вище контрагентів, були реалізовані позивачем ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство», ДП «Борзнянське лісове господарство», ДП «Шосткінське лісове господарство», що підтверджується протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів, тендерними пропозиціями, повідомленнями про акцепт пропозиції конкурсних торгів та відповідними договорами купівлі-продажу та поставки.

Вказані докази спростовують доводи податкового органу про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Тефія-СК», ПП «Інстранском», ТОВ «Крокус К», ТОВ «Елайм-Ойл», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Ресурс-Постач».

При цьому, обставини щодо оприбуткування, оплати та транспортування товарно-матеріальних цінностей знайшли своє відображення у акті перевірки.

Разом з цим, підставою для збільшення позивачу грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток за вказаними операціями слугував висновок податкового органу про те, що: згідно акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 07 червня 2011 року № 6787/23-02/36853643, складеного за результатами перевірки ТОВ «Тефія-СК»з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року, ТОВ «Тефія-СК»були порушені вимоги пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частин 1, 5 статті 203, частини 2 статті 215, частини 1 статті 216, статей 228, 626, 629,650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України; згідно акту Прилуцької ОДПІ від 08 квітня 2011 року № 469/23/37308167, складеного за результатами перевірки ПП «Інстранском»щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Біотехнології 2000»відомостей за листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року, ПП «Інстранском»були порушені вимоги частин 1, 5 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України; згідно довідки ДПІ Ленінського району м. Севастополя від 06 квітня 2011 року № 191/15-219/33345248/2740/10 неможливо провести документальну невиїзну перевірку ТОВ «Крокус К»з питань відображення сум податку на додану вартість в податкових деклараціях за звітні податкові періоди: грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року, з огляду на що усі операції з купівлі-продажу ТОВ «Крокус К»не спричиняють реального настання правових наслідків; згідно довідки у Дарницькому районі м. Києва від 28 березня 2011 року № 10419/7/15-223, складеної за результатами невиїзної перевірки ТОВ «Елайм-Ойл»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна», у ТОВ «Елайм-Ойл» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності; згідно акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 13 квітня 2011 року № 515/16-34202109, складеного за результатами документальної невиїзної перевірки, ПП «ВКФ «Укрпромснаб»з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011 року, у ПП «ВКФ «Укрпромснаб»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності; згідно акту Прилуцької ОДПІ від 16 травня 2011 року № 607/23/37109812, складеного за результатами документальної невиїзної перевірки ПП «Ресурс-Постач»з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2011 року, було встановлено, що державна реєстрація ПП «Ресурс-Постач»була здійснена ОСОБА_3 за винагороду без мети здійснення господарської діяльності. Також податковий орган виходив з того, що вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2012 року у справі № 1-22/12 ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Разом з цим, з акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 07 червня 2011 року № 6787/23-02/36853643, на який посилається відповідач, вбачається, що за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року ТОВ «Тефія-СК»задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 3300114,16 грн., у тому числі: за січень 2011 року -1371868,59 грн., за лютий 2011 року -1928245,57 грн. Висновок податкового органу про порушення ТОВ «Тефія-СК»вимог пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частин 1, 5 статті 203, частини 2 статті 215, частини 1 статті 216, статей 228, 626, 629,650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, був зроблений при дослідженні господарських операцій цього товариства з ТОВ «Тіара-ВМН»та ТОВ «Формула Петрол»(т.1 арк. справи 156-165).

Листами від 08 вересня 2011 року за вих. № СК08/09-1 та від 04 листопада 2011 року ТОВ «Тефія-СК»повідомило позивача, що на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 07 червня 2011 року № 6787/23-02/36853643 товариством 29 червня 2011 року були подані заперечення, на які станом на 08 вересня 2011 року та на 04 листопада 2011 року ТОВ «Тефія-СК»будь-якого рішення податкового органу, зокрема, податкового повідомлення-рішення не отримувало (т.3 арк. справи 148-150).

З акту Прилуцької ОДПІ від 08 квітня 2011 року № 469/23/37308167, на який посилається відповідач, вбачається, що підставою для висновку про порушення ПП «Інстранском»вимог частин 1, 5 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України податковим органом визначено обставини щодо неправомірного включення зазначеним підприємством до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Біотехнології 2000»у зв'язку з укладенням нікчемного правочину. При цьому, в акті перевірки наведені реквізити усіх первинних документів, згідно яких була здійснена реалізація нафтопродуктів від ПП «Інстранском»до ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна», зокрема, рахунку-фактури, видаткової та податкової накладної, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортної накладної (т.1 арк. справи 167-184).

Листом від 08 вересня 2011 року за вих. № 6 ПП «Інстранском»повідомило позивача, що на акт Прилуцької ОДПІ від 08 квітня 2011 року № 469/23/37308167 були подані заперечення, на які податковим органом відповідь надана не була. Також ПП «Інстранском» зазначило, що за результатами вказаного акту податкове повідомлення-рішення, або будь-яке інше рішення не приймалося (т.3 арк. справи 143). Матеріали справи містять також лист Прилуцької ОДПІ від 30 квітня 2011 року № 8615/10/26-30, в якому повідомила ПП «Інстранском», що за матеріалами перевірки ПП «Інстранском»відомостей за листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року, прийнято рішення відмовити у порушення кримінальної справи по статті 205 Кримінального кодексу України на підставі пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України (т.3 арк. справи 145).

З довідки ДПІ Ленінського району м. Севастополя від 06 квітня 2011 року № 191/15-219/33345248/2740/10, на яку посилається відповідач, вбачається, що згідно податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Крокус К»було задекларовано податкові зобов'язання: у грудні 2010 року -2192562,00 грн., у січні 2011 року -2053419,00 грн., у лютому 2011 року -1571049,00 грн. Крім іншого, з пункту 3.3 довідки вбачається, що ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Дайна» є одним із контрагентів-покупців ТОВ «Крокус К». Також у довідці вказано, що копія наказу та письмове повідомлення ДПІ Ленінського району м. Севастополя керівнику підприємства не вручені у зв'язку з відсутністю посадових осіб підприємства (т.1 арк. справи 192-195).

З довідки Дарницькому районі м. Києва від 28 березня 2011 року № 10419/7/15-223, на яку посилається відповідач, вбачається, що ТОВ «Елайм-Ойл» знаходиться за юридичною адресою, подає податкові звітність, зокрема, декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року (вх. № 9001182030 від 17 березня 2011 року) має статус податкової звітності, за даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік склала 3601300,00 грн., для подання декларації за 1 квартал 2011 року термін не настав, відповідно до довідки по формі 1ДФ кількість працюючих на підприємстві у 4 кварталі 2010 року склала 2 особи. Разом з цим, у довідці також вказано, що у ТОВ «Елайм-Ойл» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності (т.1 арк. справи 196-197).

З акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 13 квітня 2011 року № 515/16-34202109, на який посилається відповідач, вбачається, що декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року та декларація з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року ТОВ «ВКФ «Укрпромснаб»до податкового органу не надані. При цьому, у акті вказано, що перевірка проведена на підставі даних, зазначених у наявних в інспекції інформаційних баз вибірковим методом (т.1 арк. справи 199-203).

Як вбачається з матеріалів справи, вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2012 року у справі № 1-22/12, яким ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, був скасований ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 22 березня 2012 року у справі № 11-243/2012 з підстав того, що в мотивувальній частині обвинувального вироку суд виклав обвинувачення, що було пред'явлене ОСОБА_3 органом досудового слідства, при цьому, належним чином не сформулював обвинувачення, визнане судом доведеним із зазначенням місця, часу та способу вчинення, наслідків злочину, його мотивів та форми вини, та не навів доводів щодо зміни обвинувачення та перекваліфікації дій засудженого.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що зазначені податковим органом обставини та, зокрема, вказаний вирок не є належними доказами нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Тефія-СК», ПП «Інстранском», ТОВ «Крокус К», ТОВ «Елайм-Ойл», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Ресурс-Постач».

З огляду на викладене, виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин та наявних в матеріалах справи доказів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тефія-СК», ПП «Інстранском», ТОВ «Крокус К», ТОВ «Елайм-Ойл», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Ресурс-Постач»та, як наслідок, правомірність включення позивачем вартості придбаних у зазначених контрагентів нафтопродуктів до складу валових витрат.

Відповідно до приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 198.6 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на те, що витрати позивача по оплаті вартості придбаних нафтопродуктів правомірно включені до складу валових витрат, та, як наслідок, суми податку на додану вартість, сплачені у складі такої вартості та підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, правомірно включені до складу податкового кредиту, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2011 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року скасувати, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ А.О. Рибченко