Постанова № 29510498, 21.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р.Справа № 2-а-3974/11/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби та Фермерського господарства «Флора юга» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Флора юга» до Державної податкової інспекції у Березансьському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Флора юга» звернулось до суду першої інстанції, в якому просило визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області № 0000172391/0 від 12.01.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств загальною сумою 42 421,25 грн., в тому числі за основним платежем - 33 937 грн., за штрафними санкціями - 8 481,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що під час проведення перевірки він з об'єктивних причин не надав податківцям всіх документів, що підтверджують його валові витрати. Оскільки зазначені документи знайшлись після проведення перевірки, вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкових зобов'язань на суму 14 937,65 грн. основного платежу з податку на прибуток та 3 734.41 грн. штрафних санкцій. В задоволенні решти вимог суд відмовив.

В апеляційних скаргах ДПІ та позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог та про задоволення позову в повному обсязі відповідно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Фермерського господарства «Флора юга» задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області від 24.11.2010 року № 954/2300/20866144 про результати планової виїзної перевірки Фермерського господарства «Флора юга» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 , пп 11.2.1 п.11.2 ст.11, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 33937 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що Господарством в періоді, що перевірявся, безпідставно включено до складу валових витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг), які не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач в судовому засіданні надав первинні документи, які під час перевірки в нього були відсутні, висновок податкового органу про заниження Господарством валових витрат є протиправним.

Проте колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 цього Закону не відносяться до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, позивач під час перевірки не надав первинних документів, які підтверджують правомірність формування валових витрат у періоді, що перевірявся, не заявляв у встановленому законом порядку про втрату цих документів, отже податковим органом правомірно збільшено податкове забовязання з податку на прибуток позивачу.

Колегія суддів вважає, що надання зазначених документів в судовому засіданні не є підставою для скасування податкового повідомлення рішення, адже формувати валові витрати у спірному податковому періоді позивач мав право лише за наявності первинних документів.

Таким чином, суд першої інстанції допустив помилкове тлумачення застосованого закону, а тому ухвалене ним судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування цього рішення з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Флора юга» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Флора юга» до Державної податкової інспекції у Березансьському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення - рішення - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позову Фермерського господарства «Флора юга» - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.