Ухвала суду № 29509553, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-12358/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Котляр І.М.

Представник відповідача - ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-12358/12/2070

за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

до ОСОБА_4

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просив суд стягнути в примусовому порядку з ОСОБА_4 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1649,55 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Конвенції № 122 Міжнародної організації праці "Про політику у галузі зайнятості", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 23 травня 2012 року ОСОБА_4 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де і була зареєстрована з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1.

За заявою відповідача від 30 травня 2011 року їй був наданий статус безробітної і відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначена виплата допомоги по безробіттю 30.05.2012 р. по 24.05.2013 р.

З 27 вересня 2012 року ОСОБА_4 була знята з обліку у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_4 як голова ліквідаційної комісії ТОВ «Торговий дім Белладжіо» з 19.04.2012 року не мала права на отримання статусу безробітної особи (з 30.05.2012 року) та допомоги по безробіттю.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайнятість, як правило, приносить доход, що, проте, не виключає протилежного. Тому, навіть у випадку відповідного документального підтвердження неотримання доходу, така особа не може бути визнана безробітною.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно до ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, Постановою правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 р. № 7 -1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до п. 6, 7 цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути виплачені кошти.

У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Актом № 131 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 27.09.2012 року встановлено, що ОСОБА_4 надала неправдиві відомості, що вплинули на призначення статусу безробітної особи та виплату матеріального забезпеченню, а саме: 19.04.2012 року Протоколом Загальних Зборів учасників ТОВ «Торговий дім Белладжіо» ( код ЄДРПОУ 33569278) ОСОБА_4 була призначена головою ліквідаційної комісії. Із зазначеним актом ОСОБА_4 ознайомлена, про що свідчить її підпис на акті 02.10.2012 року.

Таким чином на день реєстрації у центрі зайнятості відповідач відносилась до категорії зайнятого населення.

Зазначені відомості підтверджуються довідкою №45/09 ТОВ «Торговий дім Белладжіо», протоколом Загальних Зборів учасників від 19.04.2012 року.

Загальний порядок ліквідації суб'єктів господарювання (юридичних осіб) встановлений ст. 60 Господарського Кодексу України та ст. 105 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до зазначених норм, спеціальним органом, який проводить ліквідацію, є ліквідаційна комісія, що має особливий статус і тільки їй властиві повноваження.

Відповідно до ч.3 ст. 105 ЦКУ з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Тобто, з дня призначення голови ліквідаційної комісії до нього переходять права керівника юридичної особи.

Отже, ОСОБА_4 як голова ліквідаційної комісії ТОВ «Торговий дім Белладжіо» з 19.04.2012 року не мала права на отримання статусу безробітної особи (з 30.05.2012 року) та допомоги по безробіттю.

У зв'язку зі встановленням факту належності відповідача до категорії зайнятого населення на підставі зазначених законодавчих норм Директором Харківського міського центру зайнятості 28 вересня 2012 року виданий наказ № 1177 «Про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття ПІБ- ОСОБА_4».

Харківським МЦЗ був направлений лист-претензія ОСОБА_6 від 01.10.2012 р. за № 18937 щодо повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення, в якому пропонувалось повернути кошти добровільно. Лист-претензія отримана Відповідачем 13.10.2012 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів зазначає, що посилання а апеляційній скарзі на Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, у якій не зазначені відомості про призначення ОСОБА_4 головою ліквідаційної комісії ТОВ «Торговий дім Белладжіо», не вказує на той факт, що вищезазначена особа ніколи не займала посади голови ліквідаційної комісії ТОВ «Торговий дім Белладжіо».

Таке посилання відповідача не ґрунтується на законі, оскільки відповідно до п.4.1. Наказу Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва 20.10.2005 N 97 Щодо затвердження деяких нормативно-правових актів про надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2005 р. за N 1294/11574, довідка - це документ, що містить відомості про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі інформації про реєстраційні дії щодо юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті (додаток 3).

Зазначена форма довідки містить вичерпний перелік проведених реєстраційних дій щодо юридичної особи, які зазначаються у ній (відповідно до запитуваної інформації) та не передбачає надання таких відомостей як персональний склад комісії з припинення, її голову, дату обрання.

Відповідно до ст. 70, 71 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що належність відповідача до категорії зайнятого населення є істотною умовою, наявність якої вплинула на умови виплати матеріального забезпечення. Інформація відрізняється від поданих відомостей та є недостовірною з вини особи, з огляду на що, суми здійснених виплат повертаються особою з дня їх призначення.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 року по справі № 2а-12358/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-12358/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2013 р.