Ухвала суду № 29509511, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-9765/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-9765/12/2070

за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , Управління Державної казначейської служби України в Київському районі м. Харкова Харківської області

про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання Комунар", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова, в якому просив суд стягнути з державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 990 354,00 грн.; стягнути з державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету по відшкодуванню ПДВ в сумі 71 946,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за наслідками фінансово-господарської діяльності у позивача виникло право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за рахунок коштів державного бюджету за квітень 2009 року, про що ним було зазначено у податкових деклараціях з ПДВ в період з 01.11.2008р. по 30.11.2008р., з 01.01.2009р. по 31.09.2009р. та з 01.03.2009р. по 31.03.2009р.

Разом з тим, співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку, за результатами якої складався акт від 30.06.2010 року №2428/41-018/14308730. На підставі зазначеного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 р. №0000160841/0 та від 06.08.2010р. № 0000160841/1 про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 290 916,00 грн.

За наслідками судового оскарження, вищезазначені податкові повідомлення-рішення скасовані. Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Разом з тим, податковим органом в порушення вимог абз.2 п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України не виконано обов'язку щодо надання до органу державного казначейства висновку щодо позивача із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідний період, що позивач вважає незаконним та необгрунтованим. Таким чином позивач вбачає необхідність поновлення своїх прав шляхом стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету по відшкодуванню ПДВ в розмірі зазначених ним сум.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби позов не визнав, оскільки податковим органом подано до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу на постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції, згідно яких скасовано податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, то процес судового оскарження є незавершеним до часу ухвалення остаточного рішення судом касаційної інстанції. Таким чином, як вважає відповідач, у податкового органу відсутній обов'язок щодо надання до органу державного казначейства висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось позивачем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року адміністративний позов Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" задоволено частково, а саме: стягнуто з державного бюджету України (відомості про розрахунковий рахунок до суду не надано) на користь Державного науково-виробничого підприємства «Комунар» (61070, м. Харків, вул. Григорія Рудика,8, р/р 26001301813555 у філії Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Харків», МФО 351458) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 990 354,00 грн. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто тисяч триста п'ятдесят чотири гривні, 00 копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині задоволення позовних вимог, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.200 Податкового кодексу України та ст.ст. 9, 159 КАС Укрраїни, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем отримано право на бюджетне відшкодування за рахунок коштів державного бюджету за квітень 2009 року, про що ним було зазначено у податкових деклараціях з ПДВ в період з 01.11.2008р. по 30.11.2008р., з 01.01.2009р. по 31.09.2009р. та з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. При цьому позивачем до контролюючого органу було податкову відповідну декларацію з ПДВ та документи, необхідні для здійснення бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що правовідносини щодо бюджетного відшкодування сум ПДВ на користь позивача виникли на момент дії Закону України "Про податок на додану вартість", який не містив норми щодо нарахування пені на суму бюджетної заборгованості. Оскільки Податковим кодексом України регулюються лише ті правовідносини у сфері бюджетного відшкодування ПДВ, які мають місце після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2011 р., норми цього законодавчого акта не мають зворотної дії у часі, оскільки посилюють відповідальність, тому вимоги п.200.23 ст.200 ПК України щодо нарахування пені не розповсюджуються на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, яка виникла до набрання чинності цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, з огляду на наступне.

Правовідносини з приводу відшкодування суми податку на додану вартість до моменту набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 31.12.2010р. було врегульовано нормами Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011р. вказані правовідносини, відповідно, регулюються положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, розрахованої у відповідності до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) в попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.

Матеріали справи свідчать, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 р., з 01.01.2009р. по 31.01.2009р., з 01.03.2009р. по 30.04.2009р. За результатами вказаної перевірки складено акт №2428/41-018/14308730 від 30.06.2010 р. Згідно висновків акту виявлено, крім іншого, завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 327074,0 грн., завищення від'ємного значення за березень 2009 року на суму 36158,0 грн., за листопад 2008 року на суму 290916,0 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.07.2010 р. №0000160841/0 та від 06.08.2010р. № 0000160841/1 про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 290 916,00 грн.

За наслідками судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень їх було скасовано згідно Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2011р. по справі № 2а- 13105/10/2070, яка залишена без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011р.

Враховуючи наведене, за результатами судового оскарження, податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за відповідний період скасовані у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Вимоги зазначеної норми спростовують доводи відповідача щодо незавершеності процедури судового оскарження податкових повідомлень-рішень в зв'язку з поданням ним касаційної скарги ну ухвалу суду апеляційної інстанції.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено правомірність заявленої позивачем до відшкодування з державного бюджету України на поточний банківський рахунок в обслуговуючому банку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість , яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ.

Згідно з абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України (аналогічна норма була закріплена абз.2 п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість") після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.13 ст.200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивачем було направлено до відповідача лист - вимогу від 31.03.2012 р. №469/1-04/026, згідно якого позивач просив відшкодувати суму ПДВ у розмірі 1990354,00 грн. Також позивачем було направлено до відповідача лист - вимогу від 20.01.2012 р. №51/1-04/026, згідно якого позивач просив відшкодувати суму ПДВ у розмірі 209916,00 грн.

28.02.2012 року позивачем було направлено до ДПІ у Київському районі м. Харкова лист № 210/1-04/026, у якому він просив відшкодувати суму ПДВ у розмірі 290916,00 грн.

Листом від 27.03.2012 року №896/10/15/414 до ДПІ у Київському районі м. Харкова повідомило позивача, що суми податку на додану вартість по скасованим згідно судових рішень податкових повідомлень-рішень рахуються в картці особового рахунку платника податків як переплата, якою платник податків має право скористатись згідно п. 200.6 ст. 200 ПК України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ДПІ у Київському районі м. Харкова та СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові не надавали до органу Державного казначейства України висновок щодо відшкодування з бюджету суми ПДВ.

Відповідно до п.п.6 п.16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. N845, органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Також згідно п.7 Порядку взаємодії між органами ДПС України, МФУ та ДКУ в процесі відшкодування ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004р. №451/501/132 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), Державне казначейство України здійснює відшкодування ПДВ підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те , що позовні вимоги в частині стягнення з державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 990 354,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2008 року по справі № 2а-6290/2008 в частині задоволення позову прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі № 2а-9765/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.