Ухвала суду № 29509508, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-11022/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-11022/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлідер"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлідер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкове повідомлення-рішення №0002042302 від 06.03.2012 року, яким донараховано суму ПДВ 20807,00 грн. та штрафні санкції на суму 52022,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: положення Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлідер" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, згідно довідки про взяття на облік платника податків, перебуває на податковому обліку в ДП1 у Київському районі м. Харкова та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

В період з 13.02.2012 року по 24.02.2012 року ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Будлідер" з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ "Будівництво пан Україна" за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №607/23-5/37191430 від 24.02.2012 року згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення: #

- ч.1 ст.203, ст.215, п.1. ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог вказаних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам їх, здійснених ТОВ "Будлідер" із ТОВ "Будівництво пан Україна" у період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, 198, п. 201.1, п.201.4, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, встановлено заниження ТОВ "Будлідер" податку на додану вартість до сплати на загальну суму 20807,00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002042302 від 06.03.2012 року, з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем 20807,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5202,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0004952305, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, Податковим кодексом України та іншими законами України, чим порушив права та інтереси юридичної особи у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що відповідно до наданих суду документів (статуту та витягу з ЄДРПОУ) основним видом діяльності ТОВ "Будлідер" є будівництво будівель, а також діяльність у сфері інжинірингу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлідер" має ліцензію серія АВ №559213 строком дії з 3.09.2010 року по 03.09.2013 року, яка видана інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Між ТОВ "Будлідер" та ТОВ "Будівництво пан Україна" укладено договір №6 від 13.06.2011 року, на ремонт та утеплення фасадів корпуса 40.3 за адресою вул. Ак. Проскури,1.

Згідно з умовами вказаного договору, ТОВ "Будівництво пан Україна" у липні 2011 року виконало і передало, а ТОВ "Будлідер" прийняло роботи з ремонту та утеплення фасадів корпуса 40.3 за адресою вул. Ак. Проскури, 1 у м. Харкові, що підтверджується актом здавання-прийняття робіт за типовою формою КБ2в від 29.07.2011 року. Після виконання робіт до договору №6 від 13.06.2011 року складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт з типовою формою КБ-3 та локальний кошторис №1 форма№4.

На виконання умов договору ТОВ "Будлідер" прийняло роботи, сплативши їх вартість платіжними дорученнями 25.08.2011 року на суму 40000 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн., 29945,47 грн., в т.ч. ПДВ 4990,91 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівництво пан Україна" виписані податкова накладна №140 від 29.07.2011 року. Зауважень до оформлення податкової накладної перевіркою не встановлено.

Отримання робіт за договором №6 від 13.06.2011 року на ремонт та утеплення фасадів корпуса 40.3 за адресою вул. Ак. Проскури, 1, для виконання зобов'язань за договором №06 від 14.03.2011 року, укладеного між ТОВ "Будлідер" та НІШ ХАРТРОН ПЛАНТ ЛТД. Роботи загалом за договором №06 від 14.03.2011 року прийняті замовником НПП ХАРТРОН ПЛАНТ ЛТД без зауважень за актом типової форми КБ2в від 30.08.2011 року. Згідно відомості ресурсів до акту виконаних робіт форми КБ2в від 29.07.2011 роки роботи виконувались повністю із матеріалів замовника (розділ II, вартість матеріалів до відомості ресурсів ТОВ "Будівництво ПАН-Україна" не входило).

На підтвердження виконання умов за договорами з ТОВ "Будівництво пан Україна" та НПП ХАРТРОН ПЛАНТ ЛТД, позивачем надані копії відповідних договорів підряду, акти здавання-приймання робіт, податкові накладні, які підтверджують сплату ТОВ "Будлідер", податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт, підтверджені матеріалами справи.

Між ТОВ "Будлідер" та ТОВ "Будівництво пан Україна" укладено договір №11 від 15.08.2011 року на виконання робіт з монтажу перегородки з ПВХ у виробничому приміщенні корпуса 40.3 (35 м.п.) за адресою м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, загальною сумою 35020,80 грн., в т.ч. ПДВ 5863,80 грн.

Згідно з умовами вказаного договору, ТОВ "Будівництво пан Україна" у серпні 2011 року виконало і передало, а ТОВ "Будлідер" прийняло роботи з виконання робіт з монтажу перегородки з ПВХ у виробничому приміщенні корпуса 40.3 (35 м.п.) за адресою м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, загальною сумою 35020,80 грн., в т.ч. ПДВ 5863,80 грн. що підтверджується актом здавання-прийняття робіт за типовою формою КБ2в від 30.08.2011 року. Після виконання робіт до договору №11 від 15.08.2011 року складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт з типовою формою КБ-3 та локальний кошторис №1 форма №4.

На виконання умов договору ТОВ "Будлідер" прийняло роботи, сплативши їх вартість банківських виписок від 08.09.2011 року на суму 15020,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% 2503,43 грн. від 03.10.2011 року на суму 10000 грн.. ТОВ "Будівництво пан Україна" видана податкова накладна №74 від 30.08.2011 року. Зауважень до оформлення податкової накладної перевіркою не встановлено.

Отримання робіт за договором №11 від 15.08.2011 року на виконання робіт з монтажу перегородки з ПВХ у виробничому приміщенні корпуса 40.3 (35 м.п.) за адресою м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, були потрібні позивачеві для виконання зобов'язань за договором №09 від 15.08.2011 року укладеного між ТОВ "Будлідер" та НПП ХАРТРОН ПЛАНТ ЛТД (ООО). Роботи загалом за договором №11 від 15.08.2011 року прийняті замовником НПП ХАРТРОН ПЛАНТ ЛТД без зауважень за актом типової форми КБ2в від 30.11.2011 року. При цьому для завершення робіт замовник НПП ХАРТРОН ПЛАНТ ЛТД (ООО) передав опорний столб, 16 шт„ про що свідчить акт приймання передачі матеріалів. Додаткові угоди до договору №09 від 15.08.2011 року не укладались. Роботи прийняті замовником -НПП ХАРТРОН ДЛАНТ, ЛТД (ООО) без зауважень.

На підтвердження виконання умов за договорами з ТОВ "Будівництво пан Україна" та НПП ХАРТРОН ПЛАН ІВ ЛТД (ООО), позивачем надані копії відповідних договорів підряду, акти здавання- приймання робіт, податкові накладні, які підтверджують сплату ТОВ "Будлідер" податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт, підтверджені матеріалами справи.

Між ТОВ "Будлідер" та ТОВ "Будівництво пан Україна" укладено договір №12 від 22.08.2011 року, на виконання робіт з виконання робіт з демонтажу перегородки у виробничому приміщенні за адресою м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, корпус 40, блок 1, 1-й та 2-й виробничі поверхи, на загальну суму 29874,60 грн., в т.ч. ПДВ 4979,10 грн.

Згідно з умовами вказаного договору, ТОВ "Будівництво пан Україна" у серпні 2011 року виконало і передало, а ТОВ "Будлідер" прийняло роботи з демонтажу перегородки у виробничому приміщенні за адресою м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, корпус 40, блок 1, 1-й та 2-й виробничі поверхи, що підтверджується актом здавання-прийняття робіт за типовою формою КБ2в від 30.08.2011 року. Після виконання робіт до договору №12 від 22.08.2011 року складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт з типовою формою КБ-3 та локальний кошторис №1 форма №4.

На виконання умов договору ТОВ "Будлідер" прийняло роботи, сплативши їх вартість згідно банківських виписок від 18.10.2011 року на суму 19874,60 грн., в т.ч. ПДВ 3312,43 грн., 20.10.2011 року на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн. ТОВ "Будівництво пан Україна" видана податкова накладна №73 від 30.08.2011 року. Зауважень до оформлення податкової накладної перевіркою не встановлено.

Отримання робіт за договором №12 від 22.08.2011 року, на виконання робіт з демонтажу перегородки у виробничому приміщенні за адресою м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, корпус 40, блок 1, 1-й та 2-й виробничі поверхи, були потрібні позивачеві для виконання зобов'язань за договором №10 від 22.08.2011 року, укладеного між ТОВ "Будлідер" та ТОВ "ВЕСТРОН". Роботи загалом за договором №10 від 22.08.2011 року прийняті замовником ТОВ "ВЕСТРОН" без зауважень за актом типової форми КБ2в від 30.09.2011 року.

На підтвердження виконання умов за договорами з ТОВ "Будівництво пан Україна" та ТОВ "ВЕСТРОН", позивачем надані копії відповідних договорів підряду, акти здавання-приймання робіт, податкові накладні, які підтверджують сплату ТОВ "Будлідер" податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт, підтверджені матеріалами справи.

Податкові накладні, отримані ТОВ "Будлідер" від ТОВ "Будівництво ПАН-Україна" є оформленими належним чином і у термін, відповідно пп.187.1. ст.187 ПК України. Згідно з електронним реєстром платників ПДВ, який ведеться Державною податковою адміністрацією України (далі - ДПА України) ТОВ "Будівництво ПАН-Україна" на момент складання податкових накладних та під час здійснення господарських операцій з ТОВ "Будлідер" було платником ПДВ, зареєстрованим в передбаченому законом порядку, та мало відповідне свідоцтво платника ПДВ.

Таким чином, з наявних у справі доказів вбачається фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "Будлідер" та ТОВ "Будівництво ПАН-Україна", понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, використання отриманих результатів робіт для подальшої реалізації ТОВ "Будлідер", що зумовлює відсутність підстав для висновку про невідповідність закону вчинених за зазначеними договорами господарських операцій.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи актами здавання- прийняття робіт, податковими накладними, актами про переміщення матеріалів. Про фактичне виконання визначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" та п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею першою розділу першим Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1401/18696 (далі Порядок № 969), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 6.2 Порядку № 969 податкова накладна є підставою на віднесення де податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 (далі Порядок № 984), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з п.п. 5.2 п. 5 Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В акті перевірки не наведено конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок щодо заниження ТОВ "Будлідер" сум ПДВ до сплати за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року. При цьому, акт перевірки не містить посилань нате, які порушення були допущені самим ТОВ "Будлідер".

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Згідно п.75.1.2. ст.75 Податкового кодексу документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Слід також зазначити, що перевірка не була виїзною, проводилась за фактично наданими документами в приміщенні ДПІ Київського району м. Харкова, що підтверджується довідкою ПАТ "Хартрон" про відсутність пропуску на ім'я податкового ревізора-інспектора та постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-2068/12/2070, від 26.03.2012 року, що набрала чинності.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Згідно п.83.1. ст.83 для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;

83.1.2. податкова інформація;

83.1.3. експертні висновки;

83.1.4. судові рішення;

83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на порушення ТОВ "Будлідер" в частині недодержання вимер ст.ст.203, 215,216, 228 ЦК України з огляду на наступне.

належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Таким чином, відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0002042302 від 06.03.2012 року належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки №607/23-5/37191430 від 24.02.2012 року, не підкріплені жодними доказами.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для винесення податкового повідомлення-рішення №0002042302 від 06.03.2012 року.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0004952305, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, Податковим кодексом України та іншими законами України, чим порушив права та інтереси юридичної особи у сфері публічно- правових відносин, колегія судців вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0004952305 є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012 року по справі № 2а-11022/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-11022/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.