Ухвала суду № 29509452, 12.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 р. Справа № 140613/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі № 2а - 3900/12/1370 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28 листопада 2011 року за №0000552200/39803, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України і просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача від 28 листопада 2011 року за №0000552200/39803.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ті обставини, що вимоги з приводу продажу без доручення клієнта - резидента коштів в іноземній валюті, повернених на адресу резидента у зв'язку з невиконанням повністю або частково взаємних зобов'язань, покладається на уповноважений банк, як і обов'язок щоквартального перерахування позитивної курсової різниці, яка може виникнути за такою операцією. Також позивач вважає, що не відповідає дійсності і твердження відповідача про порушення термінів продажу купленої іноземної валюти для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Національний банк України вправі встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу у разі недотримання цього строку. Актом було встановлено факт перерахування придбаної валюти на користь нерезидента і подальшого повернення коштів в сумі 347,5 Євро на розподільчий рахунок підприємства, тому не мав місце і факт порушення термінів продажу валюти. Щодо висновку податкового органу про порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», позивач зазначає, що оплата за товар здійснена 06 вересня 2006 року в сумі 38 256, 36 Євро за контрактом №1 від 01 березня 2006 року із фірмою «Gutta Werke AG ім. Тобель». Товар був поставлений згідно умов контракту DAF ІНКОТЕРМС 2000, відповідно до преамбули якого продавець вважається таким, що виконав обов'язки з поставки товару, коли він надав не розвантажений товар, що пройшов митну очистку для експорту в зазначеному місці на кордоні до моменту поступлення товару на митий кордон. Факт поставки товару та початку митних процедур щодо нього підтверджено листом Чопської митниці та доданою копією міжнародної залізничної товарно - транспортної накладної. Товар, за який позивачем попередньо проведено оплату, перетнув митний кордон 21 вересня 2006 року, що і є датою імпорту, відповідно відстрочення поставки склало 15 днів. Тобто, встановлений строк не був порушений, а тому і висновки податкового органу щодо цих обставин є помилковим.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення від 28 листопада 2011 року за №0000552200/39803 в частині нарахування суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності» в розмірі 323 655 гривень 81 коп., а в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби України, не погодилася з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційні скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права, а також на обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в ході поведеної перевірки встановлено факти проведення експортних та імпортних операцій з порушенням норм законодавства. Зокрема, по контракту із фірмою «Gutta Werke AG ім. Тобель» у позивача була дебіторська заборгованість в сумі 46 704, 16 Євро в тому числі і 30 484, 77 Євро простроченої заборгованості. Станом на 30 червня 2011 року по вищевказаному нерезиденту розмір протермінованої дебіторської заборгованості становив 37 944, 16 Євро. В зв'язку з цим позивачу нараховано пеню в сумі 323 655 гривень 81 коп.. Крім цього, при здійсненні розрахунків за експортними операціями, обчислення встановленого законодавством строку розрахунків починається з наступного календарного дня після оформлення вантажної митної декларації. Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що у випадку ввезення на територію України товару, що підлягає митному оформленню, датою імпорту слід вважати дату завершення оформлення вантажної митної декларації, а датою, з настанням якої пов'язується початок порушення, є перший день після закінчення строку розрахунків за відповідною операцією.

В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу, підтримав викладені у апеляційній скарзі доводи, вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, та відповідно і оспорюване податкове повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими. Тому просить задовольнити апеляційну скаргу.

Позивач в судове засідання представника не направив, хоча був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового засідання, що відповідно до ст. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України не є перешкодою для розгляду справи в судовому засіданні.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи представників особи, яка подала апеляційну скаргу та відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи є постанова Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі за №2а - 7203/09/1370, якою визнано протиправними рішення державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про застосування штрафних санкцій №0000022200/0/77 від 08 січня 2009 року, №0000012200/1/8016 від 23 березня 2009 року, №0000012200/2/15566 від 05 червня 2009 року, №0000012200/3/21722 від 12 серпня .2009 року, №0000022200/4/29053 від 27 жовтня 2009 року. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року вказана постанова суду першої інстанції змінена: резолютивна частина викладена в такій редакції: «Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про застосування штрафних санкцій №0000022200/0/77 від 08 січня 2009 року, №0000012200/1/8016 від 23 березня 2009 року, №0000012200/2/15566 від 05 березня 2009 року, №0000012200/3/21722 від 12 серпня 2009 року, №0000022200/4/29053 від 27 жовтня 2009 року». При цьому, обставини наявності порушень терміну поставки товару, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за імпортним контрактом з нерезидентом фірмою «GUTTA WERKE AG» від 01 березня 2006 року №1, досліджувались судами першої та апеляційної інстанції.

Суди першої та апеляційної інстанції у наведених постановах прийшли до висновку, що порушень терміну поставки товару, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні згаданого контракту та підстав для застосування штрафних санкцій передбачених ст. 4 цього ж Закону немає, оскільки товар, оплата якого здійснена позивачем 06 вересня 2006 року, перетнув державний (митний) кордон України 21 вересня 2006 року, без порушень терміну поставки товару. Тобто, у відповідача не було правових підстав для нарахування пені в сумі 323 655 гривень 81 коп. за порушення терміну поставки товару за імпортним контрактом №1 з нерезидентом фірмою «GUTTA WERKE AG» від 01 березня 2006 року, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

Стосовно порушень терміну поставки товару, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по інших контрактах з нерезидентами - фірмами «ERGIS - EUROFILMS S.A 00-349» від 05 лютого 2008 року за №1, «Kronospan SK s.r.o.» від 13 жовтня 2009 року №1, «ZHEJIANG HAILIANG CO., LTD DIANCOU TOWN, ZHUJI CITY, ZHEJIANG» від 18 червня 2008 року №1, суд першої інстанції прийшов до висновку, що викладені податковим органом у акті перевірки обставини не спростовані, а тому позивачу підставно нараховано пеню по контрактах у зазначених в акті сумах.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з викладеними у судовому рішення висновками суду з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, що позивачем були укладені імпортні контракти з нерезидентами - фірмами: 01 березня 2006 року за №1 із фірмою «GUTTA WERKE AG»,

05 лютого 2008 року за №1 із фірмою «ERGIS - EUROFILMS S.A. 00 - 349, 13 жовтня 2009 року №1 із фірмою «Kronospan SK s.r.o.», 18 червня 2008 року за №1 із фірмою «ZHEJIANG HAILIANG CO., LTD DIANCOU TOWN, ZHUJI CITY, ZHEJIANG».

Наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи та документи бухгалтерської звітності підтверджують укладення та виконання вказаних контрактів.

Відповідачем було проведено перевірку з питань дотримання позивачем вимог: податкового законодавства за період із 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року; валютного та іншого законодавства - за період із 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2011 року. За наслідками перевірки відповідачем 14 листопада 2011 року складено акт за №3459/23 - 2/33895476 та 28 листопада 2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення за №0000552200/39803, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності» в сумі 324 657 гривень 63 коп.. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Вищевказані фактичні обставини не оспорюються сторонами по справі.

Згідно вимогами ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 цього ж Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як убачається із змісту постанов Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі №2а - 7203/09/1370 за позовом ТзОВ «Мізол» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування рішень про застосування штрафних санкцій в ході розгляду справи суди прийшли до висновку про відсутність порушень терміну поставки товару, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні згаданого контракту та підстав для застосування штрафних санкцій передбачених ст. 4 цього ж Закону немає, оскільки товар, оплата якого здійснена позивачем 06 вересня 2006 року, перетнув державний (митний) кордон України 21 вересня 2006 року, без порушень терміну поставки товару.

Вказані обставини були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій і стосуються позивача , а тому відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не потребують доказування у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права прийшов до правильного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для нарахування пені в сумі 323 655 гривень 81 коп. за імпортним контрактом, укладеним 01 березня 2006 року з нерезидентом - фірмою «GUTTA WERKE AG».

Висновки суду першої інстанції щодо порушень встановленого терміну поставки товару по інших контрактах і відповідно щодо правомірності рішення відповідача в зв'язку із встановленими обставинами не є предметом оскарження в апеляційному порядку, а тому і рішення щодо задоволення іншої частини позовних вимог відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути предметом апеляційного розгляду.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та визначені відповідні їм правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу про порушення позивачем порушень терміну поставки товару, встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні згаданого контракту з посиланням на те, що подія, з якою слід пов'язувати дату імпорту товару наступає з першого дня закінчення оформлення вантажної митної декларації не заслуговують на увагу, так як в судовому засіданні підтверджено відсутність порушення позивачем терміну поставки товару.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги з урахуванням змісту позовних вимог та ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняв постанову, що гарантує дотримання і захист прав позивача у сфері публічно - правових відносин.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, а оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, згідно вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року у справі № 2а - 3900/12/1370 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28 листопада 2011 року за №0000552200/39803 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В. В. Клюба

Судді Т. В. Онишкевич

Я. С. Попко