Ухвала суду № 29508786, 12.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 р. Справа № 29106/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря судового засідання Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Металспецмонтаж» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Металспецмонтаж» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2010 року позивач приватне підприємство «Металспецмонтаж» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відпоідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49472,50 грн. від 09.02.2010 року за № 0000102201/0.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить таку скасувати та постановити нове рішення, яким заявлений позов задоволнити в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що зовнішньоекономічний контракт №001, укладений між приватним підприємством "Металоспецмонтаж" (резидентом) та товариством з обмеженою відповідальністю "Євробалт" (нерезидент), повністю відповідає встановленим чинним законодавством вимогам, порядок оплати повністю відповідає умовам договору та правилам Інкотермс 2000, а тому ним не порушено вимоги вищезазначеного Декрету, а у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2010 року працівниками Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні приватним підприємством "Металспецмонтаж" зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування у сфері ЗЕД за період з 26.10.07р. по 31.12.09р.

Підставою проведення даної перевірки стало повідомлення відповідно до вимог розділу 7 Інструкції НБУ "Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями приватним підприємством "Металспецмонтаж" згідно контракту №001 від 20.02.09р.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки №1936/221/НОМЕР_1 від 02.02.10 року, відповідно др якого встановлено порушення позивачем ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993р. у зв'язку з непроведенням розрахунків з нерезидентом через уповноважені банки у встановлені строки.

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102201/0 від 09 лютого 2010 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 49472,5 грн.

Колегія суддів вважає такі висновки податкогового органу підставними, виходячи з наступного.

Зокрема, як встановлено перевіркою та вбачається з матеріалів справи, 20.02.2009 року між ПП "Металспецмонтаж"(Продавець) та ТзОВ "Євробалт"(Покупцем-нерезидентом, Вірменська республіка) укладено контракт №001, предметом якого була поставка металоконструкцій до теплиць та експорт транспортних послуг. Загальна вартість контракту становить 20000 євро (на експорт металоконструкцій) і 24900 дол. США (на експорт транспортних послуг).

Позивач експортував металоконструкцій до теплиць на загальну суму 17490 євро (або 177674,09 грн.) та отримав валютну виручку на поточний валютний рахунок в даному розмірі 24.03.2009 року та 06.04.2009 року.

Пунктом 3.5 контракту передбачено оплату нерезидентом транспортних послуг на перевезення металоконструкцій до теплиць шістьма автомашинами. Вартість транспортних витрат становила з м.Івано-Франківська до м. Єреван 4150 дол.США за кожну одиницю автомашини. Загальна вартість транспортних послуг становила 24900 дол. США, частина з яких в розмірі 50% складає передоплату, а 50% оплачується по прибуттю автомашин в м. Єреван.

Для перевезення товару позивачем було укладено договір №23/02 від 23.03.09р. на товарно-екпедиційне обслуговування і організацію перевезення вантажів в міжнародному сполученні з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

Додатком №1 від 25.04.09р. до контракту №001 від 20.02.2009 року в пункт 3.5 та п.3.6 даного контракту внесено зміни, згідно яких сума оплати на розрахунковий рахунок ПП "Металспецмонтаж" за транспортні послуги, надані для ТзОВ "Євробалт" в розмірі 18475 дол.США, вважається повністю проведеною, а залишок суми в розмірі 6425 дол.США буде оплачений у Вірменії готівкою безпосередньо водіям автомашин.

На виконання умов контракту позивачем отримано грошові кошти за поставку товару повністю (17490 євро) та частково отримані кошти за надання транспортних послуг (18475 дол. США). Перерахування коштів підтверджується платіжними документами уповноваженого банку та копією акту виконаних робіт №01/31-03-2009 від 31.03.09р. та іншими, копії яких містяться в матеріалах справи.

Режим здійснення валютних операцій на території України, визначення загальних принципів валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства в Україні регулюється декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993р.

Відповідно до ст.1 Декрету валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

В силу норми ст.7 Декрету у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст.12 Декрету валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених статтею 13 цього Декрету, а також про майно, що підлягає декларуванню згідно з пунктом 1 статті 9 цього Декрету.

Згідно із ст.13 Декрету уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України

За порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, передбачена відповідальність резидентів у вигляді штрафу в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків (аб.6 п.2 ст. 16 Декрету)

Відповідно до п.3.1 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000р., санкції передбачені п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв"язку, органами державної податкової служби - до інших резидентів та нерезидентів України.

Як встановлено перевіркою та не заперечується сторонами, на виконання умов даного контракту позивачем отримано грошові кошти за поставку товару повністю (17490 євро) та частково отримані кошти за надання транспортних послуг (18475 дол. США) у повній відповідності до вимог ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"№15-93 від 19.02.1993р., не порушуючи його вимоги. Перерахування коштів підтверджується платіжними документами уповноваженого банку та копією акту виконаних робіт №01/31-03-2009 від 31.03.09р. та іншими, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання позивачем залишку коштів, який підлягав сплаті в розмірі 6425 дол.США, проводилось шляхом отримання готівки безпосередньо водіями при остаточній доставці товару до м. Єревана. Вказане підтверджується розписками водіїв про отримання готівкових грошових коштів від ТзОВ "Євробалт" (а.с.63-68). А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення позивачем вимог ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відтак, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про проведення розрахунків у відповідності до вимог чинного законодавства та не порушення підприємством порядку проведення розрахунків між резидентом та нерезидентом.

Крім того, колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що згідно внесених змін до зовнішньоекономічного контракту №001 від 20.02.2009 року на підставі додатку №1 від 25.04.2009 року кошти в сумі 6425 дол.США були отримані безпосередньо водіями автоперевізника ОСОБА_1 і жодного відношення до розрахунків між ПП «Металспецмонтаж»із ТзОВ «Євробалт»не мають.

Оскільки вартість транспортних послуг згідно умов контракту складала 24900 дол.США, а тому дані кошти в повному обсязі повинні проводитись через уповноважений банк у відповідності до вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. Крім того, між ПП «Металспецмонтаж»та приватним підприємцем ОСОБА_1 23.03.2009 року було укладено договір на здійснення експедиторських послуг по перевезенню вантажу №23/02, на виконання якого експедитор здійснив перевезення вантажу 24.03.2009 року та 06.04.2009 року відповідно до умов контракту №001 від 20.02.2009 року. З огляду на наведене суд вважає, що перевезення вантажу та отримання безпосередньо водіями коштів від нерезидента 31.03.2009 року на загальну суму 6425 грн. було здійснено на виконання умов зовнішньоекономічного контракту.

Покликання апелянта на додаток №1 від 25.04.2009 року до данного контракту колегія суддів до уваги не приймає, оскільки строк дії контракту встановлений сторонами до 20.04.2009 року, а посилання на додаток №2 до данного контракту колегією суддів оцінюється критично, оскільки в ньому не зазначена дата його прийняття.

Крім того, відповідно до вимог п.1.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціям, затвердженої постановою Правління Національного банку України прийняло постанову №136 від 24.03.99р. якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки товару, а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу. За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує: офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня.

Згідно із п.1.5. Інструкції перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів дозволяється на підставі висновку.

Відповідно до п.1.8. даної Інструкції сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортними, імпортними договорами і підтверджена відповідним банківським документом або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті). Сума використаних коштів має бути підтверджена документами, які свідчать про отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та про безпосереднє використання цих коштів на зазначені цілі.

Відповідно до вимог п.1.10 даної Інструкції експортна, імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями, вимоги однорідні, строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Розмір застосованої штрафної санкції визначено відповідно до вимог абз.6 п.2 ст. 16 зазначеного Декрету КМУ на суму 49472,50 грн. - еквівалентній сумі валютних цінностей, що використовувалася при розрахунках, перерахована у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення розрахунку (6425 дол. США х 7,7 = 49472,50 грн.).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102201/1 від 09.02.2010 року ДПІ в м.Івано-Франківську винесено правомірно.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Металспецмонтаж» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у справі № 2а-653/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлений 14.02.2013 року