Рішення № 29508083, 21.02.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/2858/2013

Головуючий у 1 інстанції: Захарчук С.С.

Доповідач: Кирилюк Г.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, за апеляційною скаргою заступника прокурора Подільського району м. Києва на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року,-

встановила:

У липні 2012 року прокурор Подільського району м. Києва звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 4648,56 грн.

Посилався на ті підстави, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 9 серпня 2010 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України закрито у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Внаслідок злочинних дій відповідача ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_3 було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження. Останній перебував на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні швидкої допомоги з 01.01.10 р. по 12.02.10 р. та на його лікування було витрачено 4648,56 грн., які просив відшкодувати у відповідності до ст. 1206 ЦК України.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 19.06.09 р. уклав з ЗАТ «СК «Український Страховий Альянс» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, просив замінити відповідача на належного (а.с.38).

Ухвалою суду в якості співвідповідача залучено правонаступника ЗАТ «СК «Український Страховий Альянс» - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПАТ «СК «АХА Страхування»).

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року в задоволенні позову до ОСОБА_1, ПАТ «СК «АХА Страхування» відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Подільського району м. Києва Оліферчук А.А. простить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Посилається на те, що суд дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник прокуратури Подільського району м. Києва - прокурор Король І.В. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ПАТ «СК «АХА Страхування» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів розміру витрат медичного закладу на лікування потерпілого, а також доказів звернення Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги до страховика, у якого ОСОБА_1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, з заявою про виплату страхового відшкодування.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 липня 1993 року №545, із змінами і доповненнями від 19.09.2012 р. №868 (надалі - Порядок), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарному та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма ОО№3(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

З постанови Подільського районного суду м. Києва від 09 серпня 2010 року вбачається, що 01.01.2010 р. ОСОБА_1, рухаючись на автомобілі «ВYD F3», реєстраційний номер НОМЕР_1, на нерегульованому пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, порушивши п.1.3, 1.5, 18.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (а.с.10).

У відповідності до п. 2 Порядку Київською міською клінічною лікарнею швидкої допомоги обраховано розміру фактичних витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, який згідно наданої довідки становить 4648,56 грн. (110,68 грн. х 42 ліжко-днів) (а.с.5).

При визначенні кількості днів лікування лікарня виходила з історії хвороби №29 від 01.01.2010 р. стаціонарного хворого ОСОБА_3

Повноваження з контролю за достовірністю бухгалтерської та фінансової звітності покладено на Державну фінансову інспекцію України відповідно до Указу Президента України від 23.04.2011 №499/2011 «Положення про Державну фінансову інспекцію України».

Матеріали справи не містять доказів заперечення відповідачів щодо правильності проведеного розрахунку, а також доказів на його спростування.

За таких обставин висновок суду про відсутність доказів щодо розміру витрат на стаціонарне лікування не відповідає обставинам справи.

Відповідно дополісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЦВ №ВВ/9716586 від 19.06.2009 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент вчинення злочину була застрахована у ЗАТ «СК «Український Страховий Альянс», правонаступником якого є ПАТ «СК «АХА Страхування».

Оскільки застрахованим транспортним засобом є автомобіль «ВYD F3», реєстраційний номер НОМЕР_1, то відповідно до вказаного полісу, страховик, яким є ПАТ «СК «АХА Страхування», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участі застрахованого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Зі змісту статей 23, 24 цього Закону вбачається, що шкодою, яка підлягає відшкодуванню страховиком, є шкода, пов'язана, зокрема з лікуванням потерпілого, а саме: обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, та інше.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що відсутність доказів звернення потерпілої сторони до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування є підставою для відмови у задоволенні позову.

Частиною 1 статті 55 і частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Юрисдикція судів поширюються на всі правовідносини, що виникають у державі.

Конституційний Суд України рішенням від 09 липня 2002 року №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) визначив, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових прав страхувальників.

Виходячи із суті такого страхування, вказаний закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Судом встановлено, що 04.01.2010 р. з повідомленням про настання події від 01.01.2010 р. до страхової компанії звернувся ОСОБА_1, що давало можливість страховику ретельно дослідити події, пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою(а.с.52).

Звернувшись до суду із заявою про відшкодування майнової шкоди, заподіяної у результаті даної пригоди, позивачем додано по позовної заяви всі необхідні документи, які мають відношення до страхового випадку та підтверджують розмір завданих збитків.

Пред'явлення прокурором позову до суду давало страховій компанії підстави для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, однак ПАТ «СК «АХА Страхування» не виконало свого зобов'язання за договором страхування.

Неподання безпосередньо до страхової компанії документів для виплати страхового відшкодування, за умови звернення до суду за захистом порушених прав та наявності факту належного повідомлення страховика про настання страхового випадку, не може бути визнано єдиною законною підставою для відмови у страховій виплаті.

Доказів виплати за страховим полісом страхової суми відповідач суду не надав.

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь закладу охорони здоров'я витрат за лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 4648,56 грн. для зарахування до відповідного державного бюджету.

Судове рішення в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_1 є законним,обґрунтованим, доводами апеляційної скарги не спростовується, а тому підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ПАТ«СК «АХА Страхування» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп. ( 214,60 грн. +107,30 грн. )

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Подільського району м. Києва задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року в частині відмови в задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ідентифікаційний код 20474912, на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (р/р 35426002001136 в ГУДКСУ м.Києва, код банку 820019, код 00184945) витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 4648 грн. 56 коп. ( чотири тисячі шістсот сорок вісім гривень п'ятдесят шість копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ідентифікаційний код 20474912, в дохід держави судовий збір в сумі 321 грн. 90 коп. (триста двадцять одна гривня дев'яносто копійок).

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: