Рішення № 29506490, 22.02.2013, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа 2003/1122/12

2/612/42/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року. смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі: судді Мороза О.І., за участю секретаря Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Позивач просить провести поділ спільного майна, виділивши їй у власність 1/2 частину житлового будинку, посилаючись на те, що, перебуваючи у шлюбі, вона з відповідачем за спільні кошти у період з 1986 року по 2003 рік збудували житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, який був зареєстрований за відповідачем по справі.

Після розірвання шлюбу між ними не було досягнуто згоди щодо розділу житлового будинку, а оскільки чоловік та дружина мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, вона і змушена звернутися до суду з цим позовом.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, надавши письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність. При цьому, позивач на задоволенні позову наполягає, а відповідач позов визнав повністю.

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, суд знаходить за необхідне позов задовольнити, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 вересня 1982 р. Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2012 року шлюб між ними розірвано(а.с. 6-7)

Відповідно до ст. 22 КпШС України, що діяв на час придбання спірного житлового будинку, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Статтями 28, 29 того ж Кодексу передбачено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обовязку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Такий же правовий режим майна, набутого в шлюбі, та порядок його поділу встановлений і ст.ст. 60, 70, 71 СК України, що набрав чинності з 01.01.2004 року.

Згідно із ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.

Згідно із ст.70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружина та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Подружжям під час шлюбу було збудовано за спільні кошти у період з 1986 року по 2003 рік житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, який був зареєстрований за відповідачем по справі, вартістю 92269 грн. станом на 19.10.2012 року, що підтверджується фотокопією технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок з планом земельної ділянки, планом будинку, експлікацією приміщень до плану житлового будинку садибного типу, характеристикою будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 8-12).

Суд вважає, що варіант поділу сумісно набутого майна подружжя не суперечить діючому законодавству, не порушує прав та інтересів сторін, тому, суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача частину судового збору, яка не була сплачена позивачем при поданні позову.

Так, позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на майно вартістю 92269 грн. За подання позову нею сплачено судовий збір у розмірі - 461,35 грн. Тобто несплаченою сумою судового збору є 461 грн.35 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10,11,88, ч.4 ст. 174, ст.ст. 209,212-215, ст. 22 КпШС України, ст.ст. 60,70 Сімейного кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Здійснити поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, визнавши право власності за кожним з них на 1/2 частину зазначеного будинку.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 461 грн.35 коп.

Судовий збір має бути перераховано: Близнюківський районний суд Харківської області. Код ЄДРПОУ суду - 02893781. Управління Державної казначейської служби України у Близнюківському районі Харківської області. Код отримувача коштів -38029801.Банк отримувача- ГУДКУ у Харківській області. МФО 851011. Код класифікації доходів бюджету - 22030001.Номер доходного рахунку щодо сплати судового збору - 31219206700060.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Мороз