Вирок № 29504760, 31.01.2013, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №1/485/4/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Устіченка К.І.

при секретарі Коренець Н.А.,

за участю прокурора Корженко С.О.,

адвоката ОСОБА_1,

представника потерпілих ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, інваліда 111 групи, не заміжньої, раніше не судимої, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 а;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобовязаного, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

1)02 лютого 1993 року Снігурівським районний судом Миколаївської області за ч.3 ст.206 КК України, ст.44 КК України (1960 року) до двох років виправних робіт з утриманням 20% заробітку на користь держави;

2)13 червня 1994 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.82, ст.208, ст.42-43 КК України (1960 року) до чотирьох років трьох місяців позбавлення волі. Звільнився 12 червня 1998 року по відбуттю терміну покарання;

3)15 листопада 2000 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ст.229-6 ч.1 КК України (1960 року) до двох років позбавлення волі. На підставі ст.45 КК України засудження вважати умовним з іспитовим терміном на два роки;

4)19 червня 2001 року Суворовським районним судом м.Херсона за ст.229-6 ч.2, ст.43 КК України (1960 року) до чотирьох років позбавлення волі. Звільнився 04 квітня 2005 року по відбуттю терміну покарання;

5)24 квітня 2006 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі;

6)22 травня 2006 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.121 ч.1, ст.70 ч.4 КК України до семи років позбавлення волі. Звільнився 05 квітня 2012 року умовно-достроково на невідбутий термін десять місяців двадцять чотири дні.

за ч. 1 ст. 162, ч.2 ст.296, ч.2 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2012 року підсудна ОСОБА_3, потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 протягом дня розпивали спиртні напої в кафе «Артуа»в м.Снігурівка Миколаївської області, а потім у житловому будинку №58 по вул.Суворова в м.Снігурівка Миколаївської області. Під час вживання спиртних напоїв, між підсудною і потерпілими виникла сварка, а потім бійка. Потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_6, застосовуючи до підсудної фізичну силу, виштовхали її за межі території двору, а самі повернулися в будинок.

З метою помсти, потерпілій ОСОБА_5 ОСОБА_3 запропонувала підсудному ОСОБА_4 незаконно проникнути до житла ОСОБА_5 і розібратися з потерпілими, за що вони застосували до неї фізичне насильство і пошкодили її мобільний телефон. На що підсудний ОСОБА_4 дав свою згоду.

З цією метою, цього ж дня близько 21 години вечора, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підсудні шляхом обману потерпілого ОСОБА_6, незаконно, без дозволу та всупереч волі власника, проникли до житлового будинку №58 по вул.Суворова в м.Снігурівка, який на праві власності належить ОСОБА_5

Діючи з особливою зухвалістю, за попередньою змовою групою осіб, тривалий час та порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства та загальновизнаних прав і норм поведінки у суспільстві, підсудна ОСОБА_3 підійшла до ліжка, де відпочивала потерпіла ОСОБА_5, і зірвала з неї ковдру, якою потерпіла була вкрита, залишивши її оголеною перед чоловіками, чим принизила людську гідність ОСОБА_5 В цей час підсудний ОСОБА_4 наніс один удар рукою в обличчя потерпілої, спричинивши їй тілесне ушкодження у вигляді крововиливу та рани на верхній губі. Підсудна ОСОБА_3 перекинула ногою стілець, на якому знаходилися посуд і продукти харчування, які попадали на підлогу, а частина посуду розбилася.

Незважаючи на прохання потерпілої припинити неправомірні дії, підсудний ОСОБА_4 продовжуючи хуліганські дії, безпричинно наніс два удари кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_6, який став на захист потерпілої ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 чотири удари рукою в обличчя ОСОБА_5 і відкрито заволоділа її мобільним телефоном «Самсунг С 3200»вартістю 610грн.

Після чого, підсудна ОСОБА_3 двічі нанесла удари кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_6, а коли він упав на підлогу продовжила його побиття руками і ногами, нанесла більше десяти ударів в голову і різні частини тіла, а потім ребром тарілки один удар в голову, від чого потерпілий втратив на мить свідомість. Коли ОСОБА_6 прийшов до тями, змусила його стати на коліна і нанесла близько трьох ударів по тілу та наказала віддати гроші. ОСОБА_6 висипав з гаманця гроші на підвіконня, а ОСОБА_3 відкрито ними заволоділа, привласнивши 600грн, якими розпорядилася на власний розсуд.

Всі дії з боку підсудних продовжувалися близько 30 хвилин і були припинені після того, як ОСОБА_5В вдалося вибігти з дому та повідомити про злочин міліцію.

Внаслідок побиття потерпілих, ОСОБА_5 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: крововилив і рана на верхній губі, обличчі, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_6: крововиливи та подряпини на обличчі, голові, шиї, руках, коліні, рани нижньої губи, забою м'яких тканин, рани на лобі, струс головного мозку, пошкодження сухожилля п'ятого пальця правої руки.

Струс головного мозку, рана на лобі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що заподіяли короткочасний розлад здоров'я, а пошкодження сухожилля п'ятого пальця правої руки потягло незначну, стійку втрату працездатності. Всі інші ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудна ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, а цивільний позов частково. Суду пояснила, 08 вересня 2012 року під час розпивання спиртних напоїв у будинку потерпілої ОСОБА_5, між нею та потерпілою виникла сварка, а потім бійка, в ході якої ОСОБА_5 і ОСОБА_6 завдали їй тілесних ушкоджень та пошкодили її мобільний телефон. З метою розібратися за що потерпілі нанесли їй тілесні ушкодження та пошкодили її мобільний телефон, з підсудним ОСОБА_4 прийшли до житлового будинку ОСОБА_5 Потерпілий ОСОБА_6 на їх стук відкрив ворота та пустив їх до двору і вони зайшли в житловий будинок, де відпочивала ОСОБА_5 Вона зірвала ковдру, якою була вкрита потерпіла і яка залишилася голою. Потерпілий ОСОБА_6 зробив зауваження, але вони не відреагували, а стали бити потерпілу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 руками і ногами в різні частини тіла, у тому числі і тарілкою по голові ОСОБА_6 У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 по телефону намагалася покликати допомогу, вона відкрито заволоділа її телефоном, а пізніше і 16грн. потерпілого ОСОБА_6, які привласнила та розпорядилася на свій розсуд. У вчиненому розкаюється та просила суворо її не карати.

Підсудний ОСОБА_4 вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, а цивільний позов частково. Суду пояснив, що близько 19 години на вул.Перемоги в м.Снігурівка зустрів ОСОБА_3, у якої під оком був крововилив. Остання запропонувала йому піти до житлового будинку ОСОБА_5 та розібратися з нею за що остання побила ОСОБА_3 і пошкодила її мобільний телефон. Погодившись на її пропозицію, вони прийшли до житлового будинку ОСОБА_5 і стали стукати в ворота. Калитку до подвір'я відкрив потерпілий ОСОБА_6 і вони без його дозволу та дозволу власника житла зайшли у приміщення житлового будинку, де відпочивала ОСОБА_5 Між потерпілою і ОСОБА_3 виникла знову сварка, а потім бійка, в ході якої він також наніс один раз рукою в обличчя ОСОБА_5, два удари в обличчя потерпілого ОСОБА_7, коли він намагався стати на захист ОСОБА_5 Більше потерпілих не бив, майно, гроші у потерпілих не забирав і домовленості із ОСОБА_3 про це у них не було. ОСОБА_3 забрала у ОСОБА_5 телефон, коли вона намагалася викликати міліцію. Бачив, як ОСОБА_6 висипав з гаманця гроші на підвіконня і ОСОБА_3 їх забрала, але скільки їх там було і куди вона їх діла він не знає. У вчиненому розкаюється, просив також суд суворо його не карати.

Незважаючи на повне визнання вини підсудними, їх вина підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що 08 вересня 2012 року вона, ОСОБА_6 і на їх запрошення ОСОБА_3 перебували в її житловому будинку по вул.Суворова, 58 в м.Снігурівка, де розпивали спиртні напої. Між нею та підсудною виникла сварка з приводу віри в Бога, в ході якої ОСОБА_3 стала її ображати, а вони з ОСОБА_6 намагалися вивести її за межі території двору. В ході конфлікту підсудна стала домагатися потерпілої з приводу чого між ними виникла бійка. Після конфлікту потерпіла лягла спати, а проснулася від того, що з неї зірвали ковдру і вона лишилася голою перед чоловіками. Підсудний ОСОБА_4 наніс їй удар рукою в обличчя, а ОСОБА_3 також стала наносити їй удари. Коли потерпілий ОСОБА_6 намагався стати на її захист, ОСОБА_4, а потім і ОСОБА_3 стали бити ОСОБА_6 В ході бійки підсудна ОСОБА_3 забрала у потерпілої мобільний телефон «Самсунг», з якого вона намагалася викликати працівників міліції, а у потерпілого ОСОБА_6 гроші близько 600грн. В процесі побиття ОСОБА_3 висловлювала на адресу потерпілих погрози вбивством та зґвалтування, але їй вдалося втекти та викликати працівників міліції.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_6, даними в ході досудового слідства (т.1 а.с.77-78, 177), які оголошено у ході судового слідства, де він підтвердив, що потерпілі та підсудна у житловому будинку ОСОБА_5 вживали спиртні напої і між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 виникла сварка, а потім бійка і вони почали одна одній наносити удари. Після того як він їх розборонив, підсудна пішла від двору потерпілих. Близько 21 години вечора підсудні обманним шляхом проникли до житлового будинку ОСОБА_5 і стали бити останню, а на його зауваження ОСОБА_4 у відповідь наніс декілька ударів по голові. Підсудна ОСОБА_3 також приєдналася до нього і стала наносити удари руками і ногами в різні частини тіла. ОСОБА_3 нанесла йому удар ребром тарілки в область лоба, від чого він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, ОСОБА_3 знову стала його бити та примусила стати на коліна, а потім стала вимагати гроші. Взявши свій гаманець, він висипав усі кошти на підвіконня і ОСОБА_3 забрала та привласнила близько 600грн.

Показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснила, що 08 вересня 2012 року близько 22 години на її мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_5 і стурбованим голосом просила про допомогу і виклик міліції. Вона намагалася додзвонитися потерпілій, але телефон не відповідав, а тому пішла до неї додому, прийшовши в будинок ОСОБА_5 виявила ОСОБА_6, у якого було побите обличчя і він розповів, що прийшли підсудні, побили їх та забрали у нього гроші.

Показаннями свідка ОСОБА_9 бармена кафе «Поляна», яка повідомила, що на початку вересня 2012 року близько 22 години вечора в кафе прибігла потерпіла ОСОБА_5 замотана простирадлом і попросила викликати міліцію. На її губі вона бачила кров. Свідок викликала працівників міліції, а потерпіла повернулася додому.

Поясненнями свідка ОСОБА_10 бармена кафе «Артуа», яка показала, що протягом дня 08 вересня 2012 року підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в кафе, де відпочивали та вживали спиртні напої. Після чого ОСОБА_3 з ОСОБА_5 поїхали, а ОСОБА_4 залишився спати в кафе. Пізно вечорі цього ж дня ОСОБА_3 приходила до кафе, на її майці, бачила сліди крові.

Протоколом огляду місця вчинення злочину (т.1 а.с.8), з якого вбачається, що місцем вчинення злочину є житловий будинок №58 по вул.Суворова в м.Снігурівка, який на праві власності належить ОСОБА_5 На ліжку, телефоні, тумбі виявлені сліди бурого кольору, схожі на кров. На полу в кімнаті розкидані продукти харчування, побитий посуд.

Довідками про медичний огляд підсудних ОСОБА_3 (т.1 а.с.34) та ОСОБА_4 (т.1 а.с.36), з яких вбачається, що в ніч на 09 вересня 2012 року вони перебували в стані алкогольного сп'яніння.

Протоколом огляду предмета (т.1 а.с.48-49), з якого вбачається, що 10 вересня 2012 року підсудна ОСОБА_3 добровільно видала мобільний телефон «Самсунг», який викрала у потерпілої ОСОБА_5

Висновком експерта №187 від 18 вересня 2012 року (т.1 а.с.100), з якого вбачається, що потерпілій ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і рани на верхній губі, обличчі, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Висновком експерта №186/197 від 09 жовтня 2012 року (т.1 а.с.106-107), з якого вбачається, що потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів та подряпин на обличчі, голові, шиї, руках, коліні, рани нижньої губи, забою м'яких тканин, рани на лобі, струсу головного мозку, пошкодження сухожилля п'ятого пальця правої руки.

Струс головного мозку, рана на лобі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що заподіяли короткочасний розлад здоров'я, а всі інші ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Актом №609 від 26 вересня 2012 року (т.1 а.с.136-139), згідно з яким ОСОБА_3 страждає легкою розумовою відсталістю з емоційно-вольовою нестійкістю і під час вчинення злочину вона не могла в повній мірі віддавати звіт своїм діям та керувати ними, тобто є обмежено осудною.

Органи досудового слідства кваліфікували дії підсудних за ч.2 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що така кваліфікація дій підсудних не знайшла свого підтвердження у ході судового слідства.

Обвинувачення у розбійному нападі може бути визнано обґрунтованим лише в разі встановлення, що насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, застосовувалося для заволодіння чужим майном або для утримання викраденого майна. При цьому, умисел винного має бути направленим на заволодіння майном шляхом розбійного нападу.

Як в ході досудового слідства, так і у судовому засіданні, підсудні стверджували, що їх дії були направлені на вияснення стосунків, щодо конфлікту і бійки між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, яка виникла раніше, а тому вони незаконно проникли до житла і застосували до потерпілих фізичну силу з хуліганських мотивів, тобто ці дії підпадають під ознаки злочину ч.2 ст.296 КК України.

Напад з метою заволодіння майном потерпілих до вчинення злочину підсудні не обговорювали і він їх умислом не охоплювався, а тому в їх діях відсутній даний склад злочину і органами досудового слідства вони помилково кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України.

Відкрите заволодіння мобільним телефоном і грошима потерпілих з боку ОСОБА_3 є ексцесом виконавця, так як домовленості про таке заволодіння майном підсудні не мали, а майном потерпілих підсудна заволоділа в ході вчинення хуліганських дій, а тому в її діях вбачаються ознаки злочину, передбачені ст.186 КК України

Дослідивши докази, суд кваліфікує дії підсудних за ч.1 ст.162, ч.2 ст.296 КК України та дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.186 КК України як: незаконне проникнення до житла; хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, вчинено злочини середньої тяжкості, особу винних, які за місцем проживання характеризуються позитивно, першу судимість ОСОБА_3 її інвалідність, психічне захворювання, визнання ними вини і розкаяння у вчиненому.

Як обставина, що обтяжує відповідальність вчинення ними злочину у стані алкогольного сп'яніння, а для ОСОБА_4 рецидив злочину.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_3 можливе і без ізоляції її без суспільства, але в умовах нагляду та контролю за нею, а тому застосовує до неї ст.ст.75,76 КК України.

ОСОБА_4 05 квітня 2012 року звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково на десять місяців і двадцять чотири дні і в період цього терміну вчинив новий умисний злочин, що свідчить про його небезпечність, а тому суд застосовує до нього покарання, яке пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Таке покарання підсудним буде достатнім для їх виправлення та попередження вчинення з їх боку нових злочинів.

Цивільний позов прокурора Снігурівського району в інтересах держави на суму 2054грн.08коп. за лікування потерпілого ОСОБА_6 підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі ст.1206 ЦК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди та потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягають задоволенню: про відшкодування матеріальних збитків на суму 1200грн.43коп. як доведений і підтверджений наданими доказами, а моральна шкода частково у розмірі 5000грн. на підставі ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.91, 93 КПК України суд покладає обовязок на підсудних по сплаті витрат за проведення судово-дактилоскопічної та судово-імунологічної експертиз у сумі 940 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.162 ч.1, 296 ч.2, 186 ч.1 КК України та призначити покарання:

-за ч.1 ст.162 КК України у вигляді одного року обмеження волі;

-за ч.2 ст.296 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.186 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнити, якщо вона протягом іспитового строку на два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки.

Суд покладає на засуджену наступні обов'язки:

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтись для реєстрації у кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу засудженій залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.162 ч.1, 296 ч.2 КК України та призначити покарання:

-за ч.1 ст.162 КК України у вигляді одного року обмеження волі;

-за ч.2 ст.296 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Згідно ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 травня 2006 року і остаточно вважати засудженим до двох років шести місяців позбавлення волі.

За ч.2 ст.187 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу злочину.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу засудженому ОСОБА_4 залишити попередню підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Міру покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Цивільний позов прокурора Снігурівського району задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь Фінансового управління Снігурівської районної державної адміністрації (р/р 31411544700317, ЄДРПОУ 36895877, МФО 826013, ГУДКСУ Миколаївської області, Код платежу 24060300) 2054грн.08коп. за лікування потерпілого ОСОБА_6 в Снігурівській ЦРЛ.

Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_5 5000грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_6 1200грн. 43 коп. матеріальної шкоди та 5000грн. моральної шкоди, а всього 6200грн.43коп.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (р/р 31251272210005 в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013 код ЗКПО 25574110 ) - 470 грн. 40коп. за проведення судово дактилоскопічоної та судово-імунологічної експертиз з кожного.

Речові докази, вказані в постанові від 24 жовтня 2012 року (т.1 а.с.175), які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївської області, два марлевих тампони та скляну пляшку з-під «Шампанського» - знищити як такі, що не представляють цінності, а речові докази, вказані в постанові від 07 листопада 2012 року (т.2 а.с.61-63): керамічну тарілку та мобільний телефон марки «Самсунг»вважати повернутими потерпілій ОСОБА_5

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через районний суд протягом 15 ти діб з моменту його проголошення.

Суддя