Постанова № 29500138, 31.01.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7869/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представника позивача - Дашко МВ.,

представника відповідача - Войтенко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "СУЛА - 2009" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2012 року Приватне підприємство "СУЛА - 2009" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000081555/124 від 21 серпня 2012 року; № 0000051555/125 від 21 серпня 2012 року; № 0000061555/126 від 21 серпня 2012 року; № 0000071555/127 від 21 серпня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в акті перевірки №2579/15-507/36618542 від 01.08.2012 року, що стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, є безпідставними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки позивач вважає, що проведені господарські операції з контрагентами є реальними, товарними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства, на підтвердження чого надав первинну бухгалтерську документацію, тому позивач на законних підставах використовував податковий кредит, сформований позивачем по взаємовідносинам із ТОВ ВО "Моліс" ТОВ "Фірма "Мега Трейд". Тому, податкові повідомлення - рішення № 0000081555/124 від 21.08.2012 року, № 0000061555/126 від 21.08.2012 року, №0000051555/125 від 21.08.2012 року та №0000 071555/127 від 21.08.2012 року є неправомірними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Сула-2009" зареєстроване як юридична особа 12 серпня 2009 року, що підтверджується довідкою серія АБ № 399071 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 359795 /том 1, а. с.12-13/. Позивач перебуває на обліку в Кременчуцькі ОДПІ /том 1, а. с. 17/ та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100271590 від 25 лютого 2010 року /том 1, а. с. 18/.

Відповідно до довідки АБ № 399071 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: "здавання в оренду власного нерухомого майна" (код за КВЕД 70.20.0); " оптова торгівля автомобілями" (код за КВЕД 50.10.1); "роздрібна торгівля автомобілями" (код за КВЕД 50.10.2); "оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами" (код за КВЕД 51.32.0); "оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами" (код за КВЕД 51.33.0); "функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту" (код за КВЕД 51.33.0).

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПКУ передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а також отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні

Статтею 81 Податкового кодексу України закріплено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

На підставі направлення від 16 липня 2012 року за № 3204/003204 та наказу Кременчуцької ОДПІ від 16 липня 2012 року за № 1551 у період з 17 липня по 25 липня 2012 року посадовими особами податкового органу було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Сула-2009» з питань правомірності нарахування ПП «Сула-2009» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за квітень 2012 року.

За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області складено Акт перевірки № 2579/15-507/36618542 від 01.08.2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Сула-2009» (код ЄДРПОУ 36618542) з питань правомірності нарахування ПП «Сула-2009» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за квітень 2012 року /том 1, а. с. 33-52/, згідно із висновками якого встановлено, порушення позивачем вимог:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.4. 200.6., 200.7, 200.14 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за квітень 2012р. у розмірі 99 563,00 грн.;

- пункту 200.4. 200.6., 200.7, 200.14 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) встановлено заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за травень 2010р. у розмірі 18 830,00 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.4. 200.6., 200.7, 200.14 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) встановлено завищення залишку від'ємного значення (р.24 декларації з ПДВ) за квітень 2012р. у розмірі 39 366,00 грн.

Заперечення позивача № 15648-15649 від 08 серпня 2012 року до вказаного акту перевірки залишено податковим органом без задоволення, а донараховані суми за результатами документальної перевірки без змін (лист Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області від 16 серпня 2012 року за № 23461/10/15-507) /том 1, а. с. 80-83/.

На підставі висновків Акта перевірки № 2579/15-507/36618542 від 01.08.2012 року, відповідачем 21 серпня 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000081555/124, за яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 39 366,00 грн.; № 0000051555/125, за яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 830,00 грн.; № 0000061555/126, за яким збільшено суму відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 830,00 грн.; № 0000071555/127, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 80 733,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20 183,25 грн. /т. 1 -а. с. 87-90/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, ПП "Сула-2009" оскаржило їх в адміністративному порядку.

За результатом розгляду первинної скарги позивача № 15677-15678 від 27.08.2012 року на вищезазначені податкові повідомлення - рішення, ДПС у Полтавській області винесено рішення від 13.09.2012 року за № 2354/10/10-215 про результати розгляду первинної скарги, яким податкові повідомлення - рішення № 0000081555/124 від 21.08.2012 року, № 0000061555/126 від 21.08.2012 року, №0000051555/125 від 21.08.2012 року та №0000 071555/127 від 21.08.2012 року залишені без змін, а скаргу без задоволення.

За результатом розгляду повторної скарги позивача № 15794-15795 від 07.11.2012 року на вищезазначені податкові повідомлення - рішення, ДПС України винесено рішення від 28.11.2012 року за № 6100/0/61-61/10-215 про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення - рішення яким податкові повідомлення - рішення № 0000081555/124 від 21.08.2012 року, № 0000061555/126 від 21.08.2012 року, №0000051555/125 від 21.08.2012 року та №0000 071555/127 від 21.08.2012 року залишені без змін, а повторну скаргу без задоволення /т. 1. - а. с. 70-86, 93-110/.

Не погодившись з вищевказаними висновками податкового органу, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішеннь № 0000081555/124 від 21.08.2012 року, № 0000061555/126 від 21.08.2012 року, №0000051555/125 від 21.08.2012 року та №0000 071555/127 від 21.08.2012 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкового повідомлення - рішення від 21.08.2012 року за № 0000071555/127, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 80 733,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20 183,25 грн., та податкового повідомлення - рішення від 21.08.2012р. за № 0000081555/ 124, за яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 39 366,00 грн., суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що зменшення податкових зобов'язань у наступних періодах з податку на додану вартість у розмірі 80 733,00 грн. стосується частини залишку від'ємного значення з ПДВ з попередніх періодів (р.23 податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року), зокрема, за травень 2011 року, та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 39 366,00 грн., безпосередньо пов'язано із взаємовідносинами позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю ВО "Моліс".

Так, судом встановлено, що між ПП «СУЛА-2009» і ТОВ ВО "Моліс" був укладений договір поставки № 02/17/05 від 17.05.2011р. та, предметом якого являлась поставка товару - масла селянського солодко-вершкового обсягом 60 (шістдесят) тонн на суму 2 160 000,00 грн., з них ПДВ - 360 000,00 грн.

Представником позивача в судовому засіданні надані пояснення про те, що ТОВ ВО "Моліс" є виробником масла селянського солодко-вершкового, а, як вже зазначалось вище, згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 07.10.2011р., одним із видів господарської діяльності ПП «СУЛА-2009» є, зокрема, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами (код 51.33.0.).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, реальність та товарність вищенаведених договірних відносин між позивачем та ТОВ ВО "Моліс", ставиться податковим органом під сумнів, зокрема, з тих підстав, що в наданих до перевірки актах приймання - передачі товару, видаткових накладних, отриманих від ТОВ ВО «Моліс» відсутні дата та номер акту, дані щодо осіб (прізвище, посада), які підписували дані первинні документи.

Разом з тим, позивачем надано до суду Специфікацію №1 та Декларацію про оптову ціну на продовольчі товари від 30.05.2011 року, які є його невід'ємною частиною договір поставки № 02/17/05 від 17.05.2011р. /том 1, а.с. 220-222/, експертний висновок № 0526/11 від 16.03.2011 року, протокол вимірювань харчових продуктів № 56.10.10 від 03.11.2010р року, банківські виписки від 17.05.2011 року, 18.05.2011 року, 19.05.2011 року, 01.06.2011 року, акт приймання-передачі товару №1 від 30.05.2011р.; видаткові накладні № ПОД-09636 від 30.05.2011р. та №ПОД-09648 від 30.05.2011р.; податкові накладні №1190001/4 від 19.05.2011р., №2300001/4 від 30.05.2011р. та №2300004 від 30.05.2011р., /том 1, а. с. 217-243/., які надані на підтвердження реальності операцій за вищезгаданим договором.

На підтвердження використання придбаного у ТОВ ВО "Моліс" масла селянського солодко-вершкового в подальшій господарській діяльності, а саме подальшої його реалізації, позивачем надано:

- стосовно ТОВ "Торговий дім "КУРС": видаткова накладна №1 від 28.02.2012 р., доручення №28022 від 28.02.2012 р., Договір купівлі-продажу №2802 від 28.02.2012 р., специфікація №1 від 28.02.12 р. до Договору №2802 від 28.02.2012р., банківські виписки,

- стосовно ТОВ "Торговий дім "КУРС": видаткова накладна №2 від 12.03.2012 р., доручення №12032 від 12.03.2012 р., Договір купівлі-продажу №2802 від 28.02.2012 р., специфікація №1 від 28.02.12 р. до Договору №2802 від 28.02.2012р., банківські виписки,

- стосовно ТОВ "Акрос Торг Груп": договір поставки № 30/07 від 30.07.2012р. із специфікацією №1; видаткова накладна № 7 від 30.07.2012р.; довіреність від 30.07.2012р. №300701; банківські виписки /том 1, а. с. 118-138/.

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції з поставки (придбання) позивачем у ТОВ ВО "Моліс" масла селянського солодко-вершкового у обсязі 20 тонн відображені у первинному бухгалтерському та податковому обліку: журналах ордерах: Дт 281 "Товар" Кт 631 "Розрахунки з постачальником", податковий декларації з ПДВ за травень місяць 2011 року.

Також, як вбачається зі змісту акту перевірки, реальність та товарність вищенаведених договірних відносин між позивачем та ТОВ ВО "Моліс", ставиться податковим органом під сумнів, зокрема, з тих підстав, що масло селянське солодко-вершкове, яке було придбано у ТОВ ВО «Моліс» не зберігалось у ВАТ "Полтавахолод" та ФО-П ОСОБА_5

На підтвердження зберігання придбаного у ТОВ ВО "Моліс" масла селянського солодко-вершкового, позивачем надано:

- стосовно ВАТ "Полтавахолод" (м. Полтава): договір оренди від 23.05.2011р. №58/11 на зберігання масла селянського солодко-вершкового, акти приймання-передачі об'єктів від 31.05.2011р., 01.06.2011р., від 22.11.2011р., від 23.11.2011р., від 29.05.2012р.; рахунками-фактури від 31.05.2012р. №ПХ-0002342, від 30.04.2012р. №ПХ-0002183, від 31.03.2012р. №ПХ-0002046, від 24.02.2012р. №ПХ-0001874, від 31.01.2012р. №ПХ-0001858, від 31.12.2011р. №ПХ-0001790, від 30.11.2011р. №ПХ-0001838, від 31.10.2011р. №ПХ-0001388, від 30.09.2011р. №ПХ-0001238, від 31.07.2011р. №ПХ-0000920, від 30.06.2011р. №ПХ-0000779, від 23.05.2011р. №ПХ-0000574; акти здачі-прийняття робіт від 31.05.2012р., від 30.04.2012р., від 31.03. 2012р., від 29.02.2012р., від 31.01.2012р., від 31.12.2011р., від 30.11.2011р., від 31.10. 2011р., від 30.09.2011р., від 31.08.2011р., від 31.07.2011р., від 30.06.2011р., від 31.05. 2011р., банківські виписки /том 1, а. с. 180-216/,

- стосовно ФО-П ОСОБА_5 (м. Кременчук): договір оренди від 27.05.2012р. №01/05/12 на зберігання масла селянського солодко-вершкового, акти приймання-передачі нежилого приміщення від 29.05.2012р., від 30.07.2012р.; акти надання послуг від 30.06.2012р. №12, від 31.07.2012р. №13, від 31.05.2012р. №14; рахунки на оплату від 01.06.2012р. №7, від 01.07.2012р. №8, від 29.05.2012р. №6, банківські виписки /том 1, а. с. 168-179/.

Окрім того, виходячи зі змісту акту перевірки, згідно акту перевірки Кременчуцької ОДПІ від 01.08.2012 року за № 2579/15-507/36618542 станом на 01.07.2012 року низькотемпературна камера не орендується, масло не зберігається.

При цьому, в матеріалах містяться докази розірвання договору оренди від 23.05.2011р. №58/11 на зберігання масла селянського солодко-вершкового між ПП «Сула-2009» та ВАТ "Полтавахолод" саме 29.05.2012 року /том 1, а. с. 191/, а також довідка ДПІ у м. Полтаві № 701/22-7/01553770 від 01 серпня 2012 року "Про результати зустрічної звірки ПАТ "Полтавахолод" (код ЄДРПОУ 01553770) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "Сула-2009" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 23 травня 2011 року по 31 липня 2012 року", якою підтверджено здійснення господарських відносин із ПП "Сула-2009" за період з 23 травня 2011 року по 29 травня 2012 року та встановлено відображення ПАТ "Полтавахолод" в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП "Сула-2009".

Також, як вбачається зі змісту акту перевірки, реальність та товарність вищенаведених договірних відносин між позивачем та ТОВ ВО "Моліс", ставиться податковим органом під сумнів, зокрема, з тих підстав, що поставка товару здійснювалась автотранспортом підприємства ТОВ «Дніпро-сервіс плюс», але товарно-транспортні накладні або подорожні листи, які б засвідчували факт транспортування придбаного товару від постачальника до потенційного покупця відсутні.

Разом з тим, позивачем було надано до суду посвідчені належним чином копії первинної документації на транспортування придбаного у ТОВ ВО "Моліс" масла селянського солодко-вершкового:

- від ТОВ ВО "Моліс" (м. Запоріжжя) до ВАТ "Полтавахолод" (м. Полтава): договір № 11 від 11.05.2011 року, рахунок - фактура № СФ - 0000041 від 18.05.2011 року, товарно-транспортна накладна № 7 від 30.05.2011р., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000037 від 18.05.2011 року, податкова накладна № 94 від 18.05.2011 року, свідоцтво про реєстрацію платника на додану вартість ТОВ «Дніпро-сервіс плюс», банківська виписка /том 1, а. с. 111-117/;

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, оплата товару за договором поставки № 02/17/05 від 17.05.2011р. проведена у безготівковій формі. Також позивач зазначив, що частину товару масла селянського солодко-вершкового в обсязі 40 тонн ТОВ ВО "Моліс" відмовився поставляти у зв'язку з одностороннім підвищенням ціни на нього і у добровільному порядку повернув залишок передоплати в сумі 1 439 406 грн., що підверджується листами від 01 травня 2011 року № 477, від 17 червня 2011 року № 511 та банківською виписко від 01 червня 2011 року.

У зв'язку із поверненням залишку передоплати позивачу, постачальником видано корегуючу податкову накладну від 01 червня 2011 року № 1010005/4 до податкової накладної № 1190001/4 від 19 травня 2011 року.

- від ВАТ "Полтавахолод" (м. Полтава) до ФО-П ОСОБА_5 (м. Кременчук): договір про надання послуг перевезення від 29.05.2012р. №29/05; рахунок на оплату від 29.05.2012р. №29/05; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №29/05; Товарно-транспортна накладна серії 02ААТ №462141 від 29.05.2012 р.; свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку ФО-П ОСОБА_6; свідоцтво платника єдиного податку ФО-П ОСОБА_6, банківські виписки /том 2, а. с. 18-26/.

Допитаний в судовому засіданні 30 січня 2013 року в якості свідка ревізор ОСОБА_7 пояснила, що висновки акта та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 21 серпня 2012 року за № 0000071555/127 та від 21 серпня 2012 року за № 0000081555/ 124 грунтуються виключно на невизнанні реальності господарських операцій позивача з ТОВ ВО "Моліс".

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Крім того, згідно акту перевірки ТОВ ВО «Моліс» №2579/15-507/36618542 від 01.08.2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи, зазначений контрагент на час виникнення та дії спірних правовідносин з позивачем було зареєстрованим юридичною особою та платником ПДВ. Даний факт також не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 21.08.2012 року за № 0000071555/127, за яким ПП «Сула-2009» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 80 733,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20 183,25 грн., та від 21.08.2012р. за № 0000081555/ 124, за яким ПП «Сула-2009» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 39 366,00 грн.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 21.08.2012р. № 0000061555/126, за яким збільшено суму відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 830,00 грн. за травень 2010 року та, одночасно, №0000051555/125, за яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 830,00 грн., суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що зменшення податкових зобов'язань у наступних періодах з податку на додану вартість у розмірі 18 830,00 грн. стосується частини залишку від'ємного значення з ПДВ з попередніх періодів (р.23 податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року), зокрема, за березень 2011 року і, безпосередньо пов'язано із взаємовідносинами позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мега Трейд".

Відповідно до матеріалів справи, позивач мав договірні відносини із ТОВ "Фірма "Мега-Трейд", що витікали з договору купівлі-продажу від 15.03.2010р., посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1391. Придбані нежитлові приміщення, які розташовані у місті Кременчуці Полтавської області по вул. Пролетарська, 30-А обліковується на основних фондах ПП «Сула-2009» /том 2, а. с. 1-4/.

На підтвердження права на податковий кредит, сформований за вищевказаним договором купівлі-продажу приміщення, позивачем була надана довідка "Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Сула-2009" (код ЄДРПОУ 36618542) з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за березень 2010 року" від 25.06.2010р. №3319/ 23-209/36618542, на підставі якої було підтверджено податковим органом податковий кредит позивача за березень 2010р. по взаємовідносинам із ТОВ "Фірма "Мега-Трейд" в сумі 133 333,00грн. з урахуванням приписів пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" /том 2, а. с. 49-55/.

Представник позивача пояснив, що право на податковий кредит в сумі ПДВ 133 333,00 грн. виникло у ПП «Сула-2009» за першою подією, що настала (передача позивачу об'єкта купівлі-продажу) та підтверджується належним чином оформленою податковою накладною від 31.03.2010р. №61, виданою покупцеві продавцем - ТОВ "Фірма "Мега-Трейд" /том 2, а. с. 5-17/.

Позивач зазначив, що відображав у податкових деклараціях з ПДВ розмір вищевказаного податкового кредиту з моменту виникнення відповідного права, зменшуючи його в наступних податкових періодах на суми податкових зобов'язань, але тимчасово (протягом 12 календарних місяців з моменту заснування юридичної особи) не заявляв його до бюджетного відшкодування на підставі пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Крім того, позивач у продовж 12 календарних місяців з моменту заснування юридичної особи, фактично маючи право на податковий кредит, але не маючи при цьому, права на його бюджетне відшкодування, - у податкових деклараціях з ПДВ відображав: у рядку 18 - позитивне значення та сплачував відповідні кошти до державного бюджету та, одночасно, у рядку 24 - від'ємне значення як різницю між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники податку на додану вартість менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України).

Як вже було встановлено судом Приватне підприємство "Сула-2009" зареєстроване платником податку на додану вартість 25 лютого 2010 року, тобто менше ніж за 12 місяців до місяця (березень 2010 року), за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування.

Відповідно до положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Пунктами 200.2, 200.3, 200.4 вказаної статті передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 Податкового кодексу України).

Як пояснив позивач, останній, маючи дебіторську заборгованість перед ТОВ "Фірма "Мега-Трейд" та керуючись пп. "а" п.200.4 ст. 200 ПК України, заявляв ПДВ до бюджетного відшкодування лише розмір податку із сум фактично сплачених продавцю за вищевказаним договором купівлі-продажу. Ці обставини також повністю підтверджуються актом перевірки (п.3.18 стор. 18-19 ).

Із матеріалів справи вбачається, що ПП "Сула-2009" своєчасно та правомірно декларувало суми від'ємних значень, які виникли за березень 2010 року, які у свою чергу, позивач відобразив у рядку 24 декларації з ПДВ за квітень 2012 року.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, реальність вищенаведених договірних відносин між позивачем та ТОВ "Фірма "Мега-Трейд", не ставиться податковим органом під сумнів.

Позивачем надано до суду окрім договору купівлі-продажу нежитлового приміщення у ПП «Фірма «Мега-Трейд» від 15.03.2010р.:

- витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.03.2010р. №8329246, від 19.04.2010р. №25894849; акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 15.03.2010р.; платіжні доручення від 13.04.2010р. №2, від 22.04.2010р. №3, від 01.06.2010р. №6, від 29.06.2010р. №13, від 29.06.2010р. №14, від 30.06.2010р. №15, від 30.06.2010р. №16, від 29.12.2010р. №207, від 01.04.2011р. №1, від 01.07.2011р. №13; акти звіряння станом на 30.04.2012р., на 01.07.2012 р. /том 2, а. с. 37-150, 158-192/.

Також, з наявних в матеріалах справи документів не вбачається заперечень податкового органу стосовно фактичної наявності у позивача суми від'ємного значення з ПДВ за березень 2010 року - 18 830 грн., порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки не виявлено.

Даних про те, що позивач подавав заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяву про повернення суми бюджетного відшкодування не надано, що не заперечувалось представниками сторін.

Відповідач, робить висновок про те, що частина залишку від'ємного значення у розмірі 18830 грн. за березень 2010 року мала бути заявлена платником до відшкодування в декларації за травень 2010 року у зв'язку із здійсненням фактичної оплати за квітень 2010 року, тобто в тому періоді, в якому платник мав право на одержання бюджетного відшкодування. При цьому в акті перевірки посилається на порушення позивачем пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, за нормою якої, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 200.4.1 цього пункту має від'ємне значення то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг). ПП «Сула-2009» неправомірно віднесено р. 23.2 Декларації з ПДВ частину залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Застосовуючи норми Податкового кодексу України, відповідачем не враховано, що під час виникнення спірних правовідносин, платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначалися нормами Закону України «Про податок на додану вартість»

Відповідно до підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних відносин) передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже за змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному. Зазначені висновки викладені і в Постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року, прийнятої за наслідками розгляду справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тамко" до державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Також суд щодо збільшення позивачу податковим органом суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року зазначає, що за нормою підпункту 7.7.11 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України). При цьому суд зазначає що придбання основних фондів відбувалось позивачем не за рішенням Кабінету Міністрів України, а за власним волевиявленням.

Отже враховуючи, що позивач був зареєстрований у якості платника податків з 25.02.2010 року і станом на травень 2010 року, термін визначений підпункту 7.7.11 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і з яким закон пов'язує виникнення права на отримання бюджетного відшкодування, не настав, то. відповідно, відсутні правові підстави для збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування за цей період.

Таким чином пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України періоду, для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, тобто, заява може бути подана не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пункт 14.1.39 статті 14, статті 102, статті 200 Податкового кодексу України).

Окрім цього, пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регламентує обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даним пунктом Податкового кодексу України, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення, задекларованих позивачем в податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року в рядку 24.

Також суд зазначає, що Податковий кодекс України не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 18 830 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 21.08.2012р. № 0000061555/126, за яким ПП «Сула-2009» збільшено суму відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 830,00 грн. та, одночасно, податкового повідомлення - рішення від 21.08.2012 року за №0000051555/125, за яким ПП «Сула-2009» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18 830,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "СУЛА - 2009" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000081555/124 від 21 серпня 2012 року; № 0000051555/125 від 21 серпня 2012 року; № 0000061555/126 від 21 серпня 2012 року; № 0000071555/127 від 21 серпня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СУЛА - 2009" (код ЄДРПОУ 36618542) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 389 (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький