Рішення № 29498170, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/18857-2012 18.02.13

За позовом Херсонського державного заводу "Палада"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" в особі Філії "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева"

про стягнення 8 310,66 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Голодрига С.Р. за довіреністю б/н від 20.07.2012 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.11.2012 р. Херсонський державний завод "Палада" (позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" в особі Філії "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" на підставі Договору підряду № 160/011-В по заміні металоконструкцій на т/х "Данаприс - 2" від 18.08.2011 р. про стягнення 8310,66 грн., з яких: 7028,73 грн. основного боргу, 299,89 грн. процентів за користування коштами та 982,04 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору підряду № 160/011-В по заміні металоконструкцій на т/х "Данаприс - 2" від 18.08.2011 р. позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені вищенаведеним договором, втім відповідач виконані позивачем роботи оплатив не повністю.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5024/1602/2012, розгляд справи призначено на 29.11.2012 р.

19.11.2012 р. відповідач подав до Господарського суду Херсонської області відзив на позовну заяву по справі № 5024/1602/2012, яким звертає увагу суду на підсудність даного спору господарському суду за місцезнаходженням відповідача, при цьому зміст відзиву фактично не містить заперечень по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2012 р., на підставі ст.ст. 17, 86 ГПК України, справу № 5024/1602/2012 за позовом Херсонського державного заводу "Палада" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" в особі Філії "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" про стягнення 8310,66 грн. направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

В порядку статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, справу Господарського суду Херсонської області № 5024/1602/2012 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Відповідно до п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі витребовує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 р. було прийнято до розгляду справу Господарського суду Хмельницької області № 12/5025/1238/12, присвоєно їй № 5011-39/18857-2012 та призначено розгляд справи на 21.01.2013 р. о 12:40 год.

В судове засідання, призначене на 21.01.2013 р. представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 24.12.2012 р., а саме: Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача станом на січень 2013 р.; обґрунтованого розрахунку суми основного боргу в табличному вигляді із зазначенням актів виконаних робіт та проведених часткових оплат. Судом клопотання задоволено та передане до відділу діловодства суду для подальшої реєстрації, відповідно до п.п.2.4. п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).

В судове засідання, призначене на 21.01.2013 р., представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 24.12.2012 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.01.2013 р., подав клопотання про продовження строку вирішення справи. Клопотання судом задоволено і було передано до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п.п.2.4. п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 18.02.2013 о 11:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 18.02.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, підтримав повністю позовні вимоги, викладені саме в позовній заяві, а саме: просив стягнути з відповідача 7028,73 грн. основного боргу, 299,89 грн. процентів за користування коштами на підставі ст. 625 ЦК України за період з 26.09.2011 р. по 02.10.2012 р. та 982,04 грн. пені за період з 26.09.2011 р. по 23.03.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 18.02.2013 р., повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, якими підтверджується вручення поштових відправлень з ухвалами суду від 24.12.2012 р. та від 21.01.2013 р. уповноваженому представнику відповідача.

Відповідно до п.п. 3.9 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.02.2013 р. без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву при розгляді справи Господарського суду міста Києва № 5011-39/18857-2012 і витребувані судом документи відповідачем суду не були подані.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.02.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.08.2011 року між Херсонським державним заводом "Палада" (позивач, Підрядник або Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" в особі Філії "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" (відповідач, Замовник) укладено Договір підряду № 160/011-В по заміні металоконструкцій на т/х "Данаприс - 2" (далі - Договір або Договір № 160/011-В від 18.08.2011 р.).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник (відповідач) доручив, а Підрядник (позивач) прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по заміні металоконструкцій на т/х "Данаприс - 2 (далі - Судно), згідно ТУ-3, ТУ-4, ТУ-9 з врахуванням раніше виконаних Замовником робіт на території Замовника.

Згідно п. 2.1 Договору було визначено, що вартість збірково-зварювальних робіт по даному Договору складає 8,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кг конструкції, вартість зварювальних робіт по даному Договору складає 3,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кг конструкції, попередня вартість робіт складає 21248,05 грн. (в т.ч. ПДВ) згідно кошторису попередньої вартості (додаток № 1).

Відповідно до п. 2.2. Договору узгоджено, що кінцева вартість виконаних Виконавцем робіт визначається згідно п. 2.1 Договору після закінчення робіт та уточнення обсягів фактично виконаних Виконавцем робіт згідно кошторису кінцевої вартості (додаток № 2), на підставі Акта виконаних робіт, підписаного сторонами (додаток № 3).

Умови оплати за Договором визначені сторонами в пунктах 4.1, 4.2 Договору, а саме:

- перший платіж Замовник здійснює шляхом передоплати в розмірі 30%, в сумі 6374,42 грн. (в т.ч. ПДВ), протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання даного Договору (п. 4.1);

- кінцевий розрахунок в сумі, яка відповідає кошторису узгодження кінцевої вартості за вирахуванням суми передоплати, здійснюється протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами Акта виконаних робіт (додаток № 3) (п. 4.2).

Відповідно до п. 6.2 Договору сторони узгодили, що в разі затримки Замовником платежів більш ніж на 5 (п'ять) банківських днів Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 9.6 Договору, даний договір діє з моменту його підписання та до повного виконання взаєморозрахунків сторін.

Крім того, 01.09.2011 р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 160/011-В від 18.08.2011 р. (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до п. 1 якої Замовник (відповідач) доручив, а Підрядник (позивач) прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по прибиранню води та сміття для забезпечення виконання збірково-зварювальних робіт на т/х "Данаприс - 2", вартість робіт - 4000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 - виконати прибирання сміття від відходів вартістю 6000,00 грн.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 передбачено, що Виконавець оформлює Акт виконаних робіт, вказаних в пунктах 1, 2 даної додаткової угоди, та передає його Замовнику для оплати згідно Договору 160/011-В від 18.08.2011 р.

Відповідно до пунктів 4, 5 Додаткової угоди № 1, дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору 160/011-В від 18.08.2011 р. та у всьому, що не змінено даною додатковою угодою, сторони керуються положеннями Договору 160/011-В від 18.08.2011 р.

Позивач зазначив, що 26.08.2011 р. відповідно до п. 4.1 Договору відповідач здійснив попередню оплату за Договором в сумі 6374,42 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

В свою чергу, позивач на виконання ним умов Договору та Додаткової угоди № 1 виконав роботи на загальну суму 23403,15 грн., про що були складені та підписані сторонами Акти виконаних робіт № 1 від 13.09.2011 р. на суму 4000,00 грн., № 2 від 26.09.2011 р. на суму 13403,15 грн., № 3 від 26.09.2011 р. на суму 6000,00 грн.

Оскільки відповідачем були здійснені тільки часткові розрахунки за виконані позивачем відповідно до умов Договору та Додаткової угоди № 1 роботи в загальній сумі 16374,74 грн. (включно з попередньою оплатою в сумі 6374,42 грн.), то, за даними позивача, заборгованість відповідача за спірні роботи становить 7028,73 грн. (основний борг), яка станом на час судового розгляду спору відповідачем не сплачена.

Відповідач в судові засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав. При цьому суд звертає увагу, що наявний в матеріалах справи відзив на позовну заяву по справі № 5024/1602/2012 фактично не містить заперечень відповідача по суті позовних вимог.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено в пункті 4.2 Договору, кінцевий розрахунок в сумі, яка відповідає кошторису узгодження кінцевої вартості за вирахуванням суми передоплати, здійснюється протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами Акта виконаних робіт. Щодо робіт, передбачених Додатковою угодою № 1, то відповідно до п. 3 даної додаткової угоди Виконавець оформлює Акт виконаних робіт, вказаних в пунктах 1, 2 даної додаткової угоди, та передає його Замовнику для оплати згідно Договору 160/011-В від 18.08.2011 р.

Матеріалами справи, зокрема, Актами виконаних робіт № 1 від 13.09.2011 р. на суму 4000,00 грн., № 2 від 26.09.2011 р. на суму 13403,15 грн., № 3 від 26.09.2011 р. на суму 6000,00 грн. підтверджується, що позивач згідно умов Договору та Додаткової угоди № 1 до нього виконав роботи на загальну суму 23403,15 грн., що узгоджується з умовою пункту 2.2 Договору та пунктів 1, 2 Додаткової угоди № 1 до Договору (надалі окремо - Акт № 1, Акт № 2, Акт № 3, разом - Акти № 1, 2, 3).

При цьому вищенаведені Акти № 1, 2, 3, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних підрядних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Судом встановлено, що 26.08.2011 р. відповідно до п. 4.1 Договору відповідач здійснив попередню оплату за Договором в сумі 6374,42 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Враховуючи здійснення відповідачем передоплати у вищенаведеній сумі, кінцевий розрахунок за Актом № 2 від 26.09.2011 р. в сумі 11028,73 грн. та за Актом № 3 від 26.09.2011 р. в сумі 6000,00 грн. (23403,15 грн., загальна сума виконаних робіт за Актами № 1, 2, 3 - 6374,42 грн., передоплата = 17028,73 грн., з яких 11028,73 грн. за Актом № 2 та 6000,00 грн. за Актом № 3) відповідач з урахуванням п. 4.2 Договору мав здійснити протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акта виконаних робіт, т.т. до 29.09.2011 р. (26.09.2011 р. + 3 банківських дні). Отже, з 30.09.2011 р. слід обраховувати початок прострочення спірної заборгованості. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Зібрані у справі докази, а саме: банківські виписки, підтверджують, що відповідач в подальшому, після здійснення передоплати, перерахував позивачу за виконані ним на підставі Договору та Додаткової угоди № 1 до нього роботи, 06.01.2012 р. - 8000,00 грн., а 13.01.2012 р. - 2000,00 грн. Отже, загальна сума здійснених відповідачем платежів за Договором та Додатковою угодою № 1 до нього становить 16374,42 грн. (6374,42 грн. + 8000,00 грн. + 2000,00 грн. = 16374,42 грн.).

За таких обставин, судом встановлено, що заборгованість відповідача станом на час розгляду спору в суді становить 7028,73 грн. (23430,15 грн. - 16374,42 грн. = 7028,73 грн., основний борг). Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не подані та до матеріалів справи не залучені.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 7028,73 грн. повністю.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 299,89 грн. процентів за користування коштами на підставі ст. 625 ЦК України за період з 26.09.2011 р. по 02.10.2012 р. та 982,04 грн. пені за період з 26.09.2011 р. по 23.03.2012 р.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зокрема, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 299,89 грн. процентів за користування коштами на підставі ст. 625 ЦК України за період з 26.09.2011 р. по 02.10.2012 р. Враховуючи, що дана вимога заявлена позивачем на підставі ст. 625 ЦК України, суд вважає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Крім того, оскільки судом було встановлено початок періоду прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті спірних робіт з 30.09.2011 р., то і нарахування 3% річних в спірному випадку можливе з 30.09.2011 р., тоді як позивач здійснює відповідний розрахунок з 26.09.2011 р.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 30.09.2011 р. по 02.10.2012 р. в сумі 294,86 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів17028.7330.09.2011 - 05.01.2012983 %137.169028.7306.01.2012 - 12.01.201273 %5.197028.7313.01.2012 - 02.10.20122643 %152.51

В іншій частині вимог стосовно стягнення 3% річних, зокрема, 5,03 грн. (299,89 грн. - 294,86 грн. = 5,03 грн.) позивачу належить відмовити, з огляду на не вірно визначений позивачем початок прострочення спірного зобов'язання.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 982,04 грн. пені за період з 26.09.2011 р. по 23.03.2012 р.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 Договору сторони узгодили, що в разі затримки Замовником платежів більш ніж на 5 (п'ять) банківських днів Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожний день прострочення платежу.

Суд звертає увагу, що позивачем здійснений розрахунок сум пені окремо за Актом № 2 за період з 26.09.2011 р. по 25.03.2012 р. та окремо за Актом № 3 за період з 26.09.2011 р. по 25.03.2012 р.

Оскільки судом було встановлено початок періоду прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті спірних робіт з 30.09.2011 р., то і нарахування пені в спірному випадку можливе з 30.09.2011 р., тоді як позивач фактично здійснює відповідний розрахунок з 26.09.2011 р.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені за період з 30.09.2011 р. по 25.03.2012 р. в сумі 294,86 грн., зокрема, по Акту № 2 - 499,72 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення11028.7330.09.2011 - 05.01.2012987.7500 %0.042 %*458.983028.7306.01.2012 - 12.01.201277.7500 %0.042 %*8.981028.7313.01.2012 - 22.03.2012707.7500 %0.042 %*30.501028.7323.03.2012 - 25.03.201237.5000 %0.041 %*1.26по Акту № 3 - 453,27 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення6000.0030.09.2011 - 22.03.20121757.7500 %0.042 %*445.896000.0023.03.2012 - 25.03.201237.5000 %0.041 %*7.38499,72 грн. + 453,27 грн. = 952,99 грн.

В іншій частині вимог стосовно стягнення пені, зокрема, 29,05 грн. (982,04 грн. - 952,99 грн. = 29,05 грн.) позивачу належить відмовити, з огляду на не вірно визначений позивачем початок прострочення спірного зобов'язання.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 7028,73 грн. основного боргу, 294,86 грн. 3% річних та 952,99 грн. пені.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За встановлених судом обставин та відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1609,50 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 253, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 837 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" (04080, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 2-Л; ідентифікаційний код 31628535) в особі Філії "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" (73000, Херсонська область, м. Херсон, вулиця Карантинний острів, будинок 1; ідентифікаційний код 33404533), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Херсонського державного заводу "Палада" (73000, Херсонська область, м. Херсон, Карантинний острів, будинок 1; ідентифікаційний код 24961253) 7028,73 грн. (сім тисяч двадцять вісім гривень 73 коп.) основного боргу, 294,86 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні 86 коп.) 3% річних та 952,99 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 99 коп) пені 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.02.2013 р.

Суддя Гумега О.В.