Рішення № 29497722, 18.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/117/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.13 Справа № 5009/4766/12

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК"(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (69093, АДРЕСА_1)

про стягнення суми 21939 грн. 05 коп.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився; Суберляк Д.В. (дов. № 4007-О від 31.10.2012р.,

у судовому засіданні 30.01.2013р.);

Від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 21939,05 грн. за договором банківського рахунка № НОМЕР_2 від 14.11.2007р. із додатком №7від 21.11.2007р., в тому числі: 6407,93 грн. - заборгованість за кредитом, 8696,76 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6834,36 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду від 19.12.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4766/12, справі присвоєно номер провадження 20/117/12, судове засідання призначено на 09.01.2013 р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 21.01.2013р., 30.01.2013р., 11.02.2013р., 18.02.2013р.

18.02.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судове засідання 18.02.2013р. позивач не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвала про відкладення розгляду справи завчасно направлена на адресу, вказану у позовній заяві і до суду не поверталась. Оскільки позивач свого представника в судове засідання не направив, заяв про відмову від позову, зміну розміру позовних вимог, клопотання про продовження строку розгляду спору від позивача не надходило, судом розглядаються позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та підтримані представником позивача у попередніх судових засіданнях. Позов мотивовано тим, що на умовах договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 14.11.2007р., згідно з додатком №7 від 21.11.2007р. до нього відповідачу надано кредитний ліміт у розмірі 10000 грн. із кінцевим терміном повернення 21.11.2008р. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, погашення заборгованості у встановлений термін не повернув. Станом на 18.10.2012р. відповідач має 6407,93 грн. боргу за кредитом, 8696,76 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, а також повинен сплатити пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 6834,36 грн. На підставі ст.ст.526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст.193 ГК України позивач просить позов задовольнити.

Відповідач до суду не з'являвся, письмовий відзив та інші документи, витребувані судом, не надав. Причини неявки суду не повідомив. Про час та місце судового слухання повідомлений завчасно, належним чином: ухвали суду направлялись на адресу, вказану у позовній заяві, договорі (м.Запоріжжя, вул.Республіканська, буд.122) та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.01.2013р. (АДРЕСА_1)

Суд визнав за можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність сторін, за наявними в ній матеріалами. 18.02.2013р. є останнім днем процесуального строку вирішення спору, клопотань про продовження вирішення розгляду справи в порядку ст.69 ГПК України не надійшло.

У судовому засіданні 18.02.2013р. судом оглянуто оригінали справи господарського суду Запорізької області №16/157/09 за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення 8 412,15грн. Копії матеріалів справи №16/157/09 (позовної заяви, розрахунку заборгованості, наказу, рішення від 21.08.2009р.) залучено до матеріалів справи №5009/4766/12.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ПриватБанком (Банк, Позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Клієнт, відповідач у справі) 14.11.2007року укладено договір №ZO1FUQ банківського рахунка з додатками №№1-9, за умовами якого Банк зобов'язався відкрити картковий рахунок, надавати послуги, пов'язані із переказом коштів, видачею грошей у готівковій формі, виконувати розрахункові документи Клієнта в межах залишку грошових коштів на рахунку, а також здійснювати інші операції згідно з додатком 1 (п.п.1.1., 2.1.1, 2.1.4, 2.1.6) (а.с.12-18, 124-139).

Відповідно до п.2.2.7 договору Клієнт прийняв на себе зобов'язання здійснювати оплату за виконання Банком операцій і надання послуг за цим договором, згідно з тарифами, строками та порядком оплати, передбаченими Додатком 1 (зведений реєстр тарифів).

Кожен із Додатків 1-9 до договору банківського рахунка містить підписи сторін та скріплений їх печатками. Додаток 7 «Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок», який містить основні умови щодо порядку надання і погашення кредиту, порядок розрахунків, процентні ставки відповідальність сторін, підписувався 21.11.2007р., у зв'язку з чим як у позовній заяві, так і у виписці по рахунку про рух коштів згідно з договором його датою позивачем вказується саме 21.11.2007р., замість дати основного договору 14.11.2007р. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, інших договорів між сторонами не укладалося.

Згідно з п.1.1 Додатку 7 від 21.11.2007р. до договору Банк на підставі Анкети-Заявки Клієнта (додаток 8) здійснює овердрафтове обслуговування, що полягає в проведенні платежів із використанням корпоративних платіжних карт на картковому рахунку №26052060184520, відкритому Банком, за рахунок кредитних коштів у межах встановленого ліміту відповідно до п.1.3 цього Додатку, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п.1.17.1 Клієнт має право використовувати встановлений ліміт частинами з правом наступного використання вільного залишку ліміту при дотриманні умов договору. При наявності вільних грошових ресурсів Банк зобов'язується здійснювати платежі довірених осіб Клієнта понад залишок коштів на його картрахунку в межах ліміту, встановленого згідно з п.п.1.3, 1.12.1, і термінів, обговорених п.п.1.3, 1.4 цього додатку. Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини виникають у Банку з дати списання з карткового рахунка Клієнта сум згідно з операцій, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карт у порядку, передбаченому п.1.17.1 додатку і при відсутності необхідних коштів на рахунку Клієнта (п.2.2 додатку 7).

Відповідно до п.п.1.4, 1.9 Додатку 7 овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється у межах ліміту і терміну, встановлених згідно з п.1.3, із періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів. Клієнт здійснює повне погашення кредиту, простроченої дебіторської заборгованості, а також нарахованих та прострочених відсотків не пізніше терміну згідно п.1.3.

У пункті 1.3 цього Додатку встановлено, що ліміт овердрафтового кредитування складає 10 000 грн., номер корпоративної картки 4149615421118752. Проведення Банком платежів Клієнта в порядку, встановленому цим додатком до договору, здійснюється у термін до 21.11.2008р.

У грудні 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до господарського суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, та просить суд стягнути заборгованість станом на 18.10.2012р. за неповернутим кредитом, процентами та нараховану пеню.

Відповідно до ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Із змісту укладеного сторонами договору банківського рахунку слідує, що між сторонами по суті виникли правовідносини кредитування шляхом надання Банком у користування Клієнта кредитних коштів, що містяться на відкритому банківському рахунку.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст.1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем надано до матеріалів справи виписку по рахунку №2605206018452, відкритому приватному підприємцю ОСОБА_2 згідно з умов вищевказаного договору, за період з 30.11.2007р. по 18.10.2012р., яка свідчить про отримання відповідачем кредитних коштів у межах встановленого ліміту шляхом проведення платежів з використанням корпоративної платіжної карти, його часткове погашення Клієнтом шляхом поповнення карти 4149615421118752, списання Банком коштів на погашення процентів по кредитному договору протягом встановленого строку користування кредитним лімітом (а.с.19-30, 101-123).

Згідно з виписки та розрахунку заборгованості по тілу по закінченню строку кредитування, 21.11.2008р. неповернуту суму кредиту було винесено на прострочене сальдо.

Згідно з розрахунком позивача станом на 18.10.2012р. у відповідача мається прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 6407,93 грн., за відсотками в розмірі 8696,76 грн. та нарахованої пені в розмірі 6834,36 грн.

Судом встановлено, що 21.08.2009р. господарським судом Запорізької області розглянуто справу №16/157/09 за позовом ЗАТ Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Запоріжжя, про стягнення заборгованості по договору банківського рахунку, в тому числі 6407,93 грн. основного боргу, 1312,02 грн. зі сплати процентів за користування кредитом та 692,20 грн. пені. Позов визнано судом обґрунтованим та винесено рішення про стягнення заявленої суми боргу, процентів, у частині пені розмір судом зменшено на підставі ст..83 ГПК України до 50 грн. Рішення не оскаржено, набрало законної сили, 10.09.2009р. господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення у справі №16/157/09 та направлено його стягувачу.

Із досліджених судом у судовому засіданні матеріалів справи № 16/157/09, змісту позовної заяви, розрахунку заборгованості вбачається, що в межах цієї справи було заявлено до стягнення заборгованість на підставі договору банківського рахунка №ZO1FUQ від 14.11.2007р. та Додатку 7 до договору, підписаного 21.11.2007р., яка винесена на прострочку з дати закінчення строку овердрафтового кредитування (21.11.2008р.) та існувала станом на 14.05.2009р.

Оскільки, відповідно до умов Додатку 7 від 21.11.2007р. до договору, проведення платежів з карткового рахунку припиняється в дату настання вищезазначеного встановленого терміну, після цієї дати збільшення заборгованості по тілу кредиту і винесення дебетового сальдо на прострочку є неможливим. Про це свідчать також надані позивачем виписка по рахунку з 30.11.2007р. по 18.10.2012р. (а.с.19-30,101-123) і розрахунок заборгованості по тілу кредиту станом на 18.10.2012р., на 10.01.2013р. (а.с. 8-11, 61-67) Отже, суд приходить до висновку, що сума основного боргу в розмірі 6407,93 грн., яка заявлена до стягнення у справі №5009/4766/12, порушеної у 2012 році, була стягнута на користь позивача в межах господарської справи № 16/157/09. Тобто, позивач вже реалізував право на судовий захист своїх прав та інтересів у частині стягнення з відповідача основного боргу за договором банківського рахунка №ZO1FUQ від 14.11.2007р., отримав судовий наказ на примусове стягнення цієї суми в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, на момент розгляду судом справи №5009/4766/12 є рішення господарського суду Запорізької області від 21.08.2009р. у справі №16/157/09, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме: про стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» суми 6407,93 грн. основного боргу. У зв'язку з цим, провадження у справі №5009/4766/12 в цій частині підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України. При цьому суд бере до уваги, що відповідно до нової редакції статуту, зареєстрованому 08.09.2011р., у зв'язку із зміною типу Банку змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (а.с.38).

Позивач також просить стягнути проценти за користування кредитом за період з 21.11.2008р. по 18.10.2012р.

Згідно з п.1.5 Додатку 7 від 21.11.2007р. до договору Клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно з п.п.3.1, 3.2, 3.3. цього Додатка.

У пункті 3.1 Додатку 7 визначено, що за користування кредитом у період із дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього Додатка до чинного договору.

У розділі 4 визначено, що для розрахунку відсотків за користування кредитом установлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту і визначається наступним чином: 1-3 днів - 14,00%, 4-7 днів - 15,00%, 8-15 днів - 19,00%, 16-30 днів - 22%. У випадку непогашення кредиту після закінчення 30 днів із дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється подвоєна процентна ставка, визначена п.3.2 цього Додатка до договору.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 додатка 7 при порушенні якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу « 16-30 днів» від суми залишку непогашеної заборгованості. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими.

Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Зменшення чи зростання заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо (абз.2,3 п.1.4 додатка 7).

Згідно з п.п.1.11, 2.3, 3.1, 3.3 цього додатка сплата відсотків за користування кредитом здійснюється шляхом списання Банком за дорученням Клієнта коштів з його поточних рахунків у валюті кредиту, в тому числі з відкритого згідно з договором рахунку №2605206018452, у межах сум, що підлягають сплаті, при настанні термінів платежів (договірне списання). У випадку відсутності надходжень на картковий рахунок Клієнта, погашення відсотків, розрахованих згідно п.п.3.1,3.2 цього додатка до договору, здійснюється за рахунок невикористаного залишку ліміту.

Як свідчать надана позивачем виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості по процентам, по 20.11.2008р. включно позивачем здійснювалося договірне списання процентів, нарахованих на поточну заборгованість по кредиту, в розмірі диференційованої процентної ставки, визначеної п.4.1.1 в інтервалі 14 - 22%. Починаючи з 21.11.2008р., нарахування процентів здійснювалося на прострочену заборгованість за ставкою 44% згідно з п.3.2. Згідно з розрахунком позивача заборгованості по процентам станом на 10.01.2013р. (а.с.68-74), останнім днем нарахування є 26.12.2011р., фактично заявлена позивачем до стягнення сума 8 696,76грн. процентів нарахована за період з 22.11.2008р. по 26.12.2011р. (1129 днів).

Як встановлено судом, у справі №16/157/09 позивачем було заявлено до стягнення суму процентів на прострочену заборгованість станом на 14.05.2009р. включно (за 174 дні) в розмірі 1312,02 грн. і яка стягнута рішенням у цій справі. За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 1312,02 грн. процентів також підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, доведеними та обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за період з 15.05.2009р. по 26.12.2011р. (955 днів), із заявленої позивачем суми процентів до стягнення фактично належить сума 7384,74 грн. (8696,76 - 1312,02).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання договірних зобов'язань по сплаті процентів за вказаний період не надав.

Розрахунки заборгованості в цій частині відповідають умовам договору та письмовим доказам, які надані позивачем і містяться у матеріалах справи.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 6834,36 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Відповідальність сторін визначена в розділі 5 Додатка 7. Так, згідно з п.5.1 встановлено, що при порушенні відповідачем зобов'язань зі сплати відсотків, термінів повернення кредиту Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який виплачується пеня. Відповідно до п.5.3 нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було виконане клієнтом.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України одним із правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вирішуючи спір в частині стягнення пені, суд враховує наступне.

У справі господарського суду Запорізької області №16/157/09 позивачем було заявлено до стягнення суму 692,20грн. пені станом на 14.05.2009р. (нараховану з 22.11.2008р.) і яка стягнута рішенням суду у цій справі (з урахуванням зменшення розміру в порядку ст.83 ГПК України). У справі №5009/4766/12 позивач заявив до стягнення пеню 6834,36 грн. за період з 22.11.2008р. по 18.10.2012р.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення суми 692,20грн. пені також підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. У частині стягнення суми 6 142,16 грн. (6834,36грн. - 692,20грн.) пені спір розглядається по суті.

Як слідує з аналізу вищевказаних норм законодавства та умов договору, для розрахунку пені необхідно встановити: розмір боргу; день, коли зобов'язання з його сплати мало бути виконане та день надходження суми, за несплату якої нараховується пеня, або у разі несплати - строк припинення нарахування пені (період нарахування пені).

Розрахунок пені судом перевірено та встановлено, що він виконаний без урахування наведених вище норм законодавства та умов договору.

По-перше, позивачем представлено декілька розрахунків пені: долучено до позовної зави та надано на вимогу суду (а.с. 8-11, 94-100, 75-81).

По-друге, незважаючи на неодноразові вимоги суду в ухвалах, жодний із розрахунків пені не розмежовано окремо по кожному з видів стягнення та періодів пред'явлення. У зв'язку з цим, у представлених розрахунках неможливо встановити на яку саме суму боргу нарахована пеня (тіло кредиту, проценти), у розрахунку пені станом на 10.01.2013р. (а.с.75-81) взагалі відсутня сума боргу, на яку нарахована пеня. При цьому позивачем не доведено, чи нарахована пеня лише на тіло кредиту, лише на відсотки чи на всю суму заборгованості у сукупності. І також неможливо чітко встановити період нарахування пені на кожну суму боргу. Так, у представлених розрахунках пені (загальних) вказано на нарахування пені на певну суму, із якої незрозуміло що саме становить ця сума (тіло, проценти).

По-третє, із матеріалів справи слідує, що строк виконання зобов'язань щодо сплати процентів, тіла кредиту різний (не співпадає). Строк сплати тіла кредиту настав 21.11.2008р. У такому разі, з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України та умов договору (п.5.3 Додатку 7) щодо нарахування пені за кожен випадок порушення зобов'язань протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов'язання повинне було виконане клієнтом, нарахування пені на тіло кредиту повинно бути припинено 21.11.2011р., а на відсотки неможливо встановити, оскільки в розрахунку позивача неможливо встановити щомісячну суму боргу по процентам та, відповідно, обмежити період нарахування пені по процентам 3 роками.

На підставах, наведених вище, суд не може визнати розрахунок пені обґрунтованим. Зокрема, крім неправильно визначеного періоду нарахування пені, у ньому вказано загальні суми фактичної заборгованості, однак коли саме, в якій сумі відбувалося нарахування і погашення кожної суми у розрахунку не вказано. Із представленого розрахунку неможливо встановити строки порушення зобов'язання та його розміру. Крім того, згідно з приписів закону пеня може нараховуватися в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Постановами правління Національного банку України облікова ставка у заявлений позивачем період змінювалась неодноразово: встановлена з 12.08.2009р. у розмірі 10,25% річних, з 08.07.2010р. у розмірі 8,5% річних, з 23.03.2012р. у розмірі 7,5% річних. У розрахунках заборгованості позивача розмір облікової ставки НБУ не вказано, а зазначено ставку пені. При цьому, у загальному розрахунку ставка пені у зазначений судом період 12.08.2009р., 08.07.2010р., 23.03.2012р. взагалі не змінена, разом з тим, із 13.01.2011р. ставка пені 0,04 змінена на ставку 0,02. Однак, чому саме цієї дати змінено ставку і підстави нарахування її саме в такому розмірі (яку кількість днів у році застосовано) не доведено. При цьому суд зауважує, що за період нарахування пені кількість днів у році змінювалася (2009, 2010, 2011роки мали 365 днів, 2008, 2012роки - 366 днів). Тому відсутність у розрахунку пені цього показника також позбавляє суд можливості перевірити правильність розрахунку і здійснити перерахунок пені.

На підставі викладеного, факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доказаним, однак враховуючи приписи наведеного вище законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення пені в сумі 6 142,16 грн. недоведеними, тому задоволенню не підлягають. Позов у цілому задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 541 грн. 73 коп. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.35,49,75, п.2 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму 7384 грн. 34 коп. заборгованості по процентам, суму 541 грн. 73 коп. судового збору. Видати наказ.

У частині стягнення суму 6407 грн. 93 коп. основного боргу, 1312 грн. 02 коп. процентів за користування кредитом, 692 грн.20 коп. пені провадження у справі припинити.

У частині стягнення 6 142,16 грн. пені у позові відмовити.

Рішення складено у повному обсязі 22. 02.2013р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.