Рішення № 29497220, 21.02.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1805/9895/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - ГрищенкоНомер провадження 22-ц/788/544/13 Суддя-доповідач - Білецький О. М. Категорія - 46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Кононенко О. Ю., Шевченка В. А.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 18 січня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и л а :

30 серпня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом.

Посилаючись на те, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на їх малолітнього сина, просила стягнути з нього пеню за період прострочення з 01 грудня 2010 року по 20 липня 2012 року у розмірі 20928 грн. 07 коп.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 18 січня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10000 грн. неустойки (пені) нарахованої у період з 01 грудня 2010 року по 20 липня 2012 року за прострочення сплати аліментів, заборгованість по яким утворилась із 01 грудня 2010 року по 01 листопада 2011 року та судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту з'ясування фактичних обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення суду в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Вказує на відсутність його вини у невчасній сплаті аліментів. Вважає, що при обрахуванні неустойки суд застосував неправильну методику, оскільки такий розрахунок необхідно вести виходячи з розміру несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня виникнення заборгованості і до дня їх фактичної сплати або до кінця розрахункового періоду - 20 липня 2012 року. Зазначає, що частково задовольнивши позов, суд недотримався принципу пропорційного відшкодування судових витрат.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з 11 березня 2000 року по 13 червня 2007 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-9).

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 16 січня 2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно на утримання сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття.

Виконавчий лист на виконання даного рішення суду знаходився у бухгалтерії ПАТ «КБ «Надра», у якому ОСОБА_2 працював з 27 грудня 2007 року по 01 листопада 2010 року, і за цей період з його заробітної плати відрахування аліментів проведено у повному обсязі, після чого виконавчий документ повернуто до відділу Зарічного відділу ДВС Сумського МУЮ, державним виконавцем якого постановою від 04.01.2011 року було відкрито виконавче провадження (а.с.7, 107, 108).

Перебуваючи з 24 листопада 2010 року по 30 червня 2011 року на обліку у Сумському міському центрі зайнятості населення, ОСОБА_2 отримував допомогу по безробіттю, однак про цю обставину відділ ДВС не повідомляв і самостійно аліменти з цих доходів не перераховував (а.с.114).

У подальшому відповідач також не працював, однак до відділу ДВС не з'являвся і самостійно кошти на утримання сина за судовим рішенням щомісячно також не сплачував.

09 грудня 2011 року ОСОБА_2 письмовою заявою повідомив орган ДВС про те, що він з 14 листопада 2011 року працює в АТ «ПроКредит Банк» та зазначив адресу централізованої бухгалтерії даного банку в м.Києві.(а.с.53, 115).

Постановою державного виконавця відділу ДВС Сумського МУЮ від 09 грудня 2011 року виконавчий лист було направлено за місцем роботи боржника до відділу ДВС Оболонського РУЮ у м.Києві (а.с.116, 117). Однак, цей орган ДВС постановою від 06 лютого 2012 року відмовив у відкритті виконавчого провадження і повернув даний виконавчий документ з тих підстав, що місто роботи боржника територіально відноситься до Святошинського РУЮ у м.Києві (а.с.119, 120).

Після цього постановами від 27 березня 2012 року державний виконавець відділу ДВС Сумського МУЮ повторно відкрив та закінчив виконавче провадження, зазначивши про направлення виконавчого листа Святошинському РУЮ у м.Києві (а.с.118, 121, 122).

Нарешті, 20 липня 2011 року держвиконавцем відділу ДВС Сумського МУЮ вказаний виконавчий документ було спрямовано на адресу ГУ юстиції у м.Києві (а.с.11, 53).

З довідок АТ «ПроКредит Банк» вбачається, що ОСОБА_2 з 14 листопада 2011 року працює в цій установі, постанова державного виконавця від 07 серпня 2012 року і виконавчий лист з постановою держвиконавця про стягнення з відповідача аліментів вперше надійшли до банку на виконання 15 серпня 2012 року. На даний час заборгованість по сплаті аліментів погашена повністю (а.с.73, 102).

Згідно з уточненим розрахунком державного виконавця відділу ДВС Сумського МУЮ вбачається, що станом на 20 липня 2012 року загальна заборгованість відповідача по сплаті аліментів складала 8503 грн. 16 коп. (а.с.77).

24 жовтня 2008 року відповідач зареєстрував повторний шлюб з ОСОБА_5 (а.с.76), від якого має дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.75).

Вказані факти у цілому правильно і з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі досліджених доказів та не оспорюються сторонами.

Частково задовольняючи за таких обставин позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини відповідача у виникненні в період з 01 грудня 2010 року по 01 листопада 2011 року простроченої заборгованості по сплаті аліментів за рішенням суду, у зв'язку з чим правильно визначив, що одержувач аліментів має право на стягнення з нього відповідно до ч.1 ст.196 СК України неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Спір щодо розміру обрахованої державним виконавцем заборгованості по сплаті аліментів (ч.4 ст.195 СК України) відсутній.

Доводи відповідача про відсутність вини у виникненні прострочки за період з 01 грудня 2010 року по 01 листопада 2011 року правильно спростовані місцевим судом з огляду на наступне. Так, незважаючи на відсутність роботи у вказаний період і перебування на обліку в центрі зайнятості, він мав згідно із законом (ст.180 СК України) та за рішенням суду (ч.3 ст.181, ст.183 СК України) зобов'язання утримувати малолітнього сина. Проте цей обов'язок ОСОБА_2 без поважних причин не виконав, не повідомивши про вказані обставини орган ДВС і не перераховуючи щомісячно визначену судом частку від розміру отримуваної допомоги по безробіттю, а у подальшому - виходячи із середнього заробітку для даної місцевості.

У той же час, суд врахував заперечення відповідача в іншій частині та з огляду на дії органів ДВС, дійшов до висновку про відсутність його вини у прострочені сплати аліментів нарахованих за період з 01 листопада 2011 року по 20 липня 2012 року. І у частині відмови у стягненні неустойки за цей період рішення суду не оскаржується.

Зменшуючи майже на 58% розмір належної до стягнення неустойки, суд належним чином врахував матеріальний і сімейний стан ОСОБА_2: перебування на його утриманні дочки, 2011 року народження і дружини, непрацюючої у зв'язку з доглядом за дитиною. Такий висновок суду також узгоджується з положеннями ч.2 ст.196 СК України.

Однак проводячи розрахунки розміру пені, суд першої інстанції не врахував ту істотну обставину, що ОСОБА_2 у рахунок часткової сплати аліментів, крім відображених у розрахунках у мотивувальній частині рішення сплачених коштів: 24 березня 2011 року - 600 грн. і 25 червня 2011 року - 400 грн., також вносив на рахунки відділу ДВС Сумського МУЮ інші суми, а саме: 04 жовтня 2011 року - 3000 грн. і 27 жовтня 2011 року - 1000 грн.

Ці факти вбачаються як із довідки-розрахунку державного виконавця і наданих відповідачем до суду першої інстанції копій квитанцій (а.с.63-66,77), так і підтверджуються дослідженими апеляційним судом платіжними дорученнями ДВС (а.с.109, 11-113).

Таке порушення норм процесуального права призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам щодо дійсного розміру заборгованості за кожний конкретний місяць прострочення та, відповідно потягло за собою неправильне застосування норм матеріального права і помилкове визначення розміру належної до стягнення пені.

Виходячи з положень ст.196 СК України, пеня за прострочення аліментів починає нараховуватись з часу ухилення від виконання рішення суду з наступного місяця за місяцем, у якому виникла заборгованість. Її розмір за один місяць прострочення повинен становити 1% від добутку простроченої суми аліментного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення.

Вищевказаний розрахунок державного виконавця та інші документи справи не містять вказівок за який період, крім поточного місяця, сплачено і зараховано надлишково внесені боржником суми, тому при своїх обрахунках колегія суддів ці надлишкові кошти зараховує за ті місяці, які безпосередньо передують місяцю у якому вони сплачені.

Так, із 600 грн., які сплачено 24 березня 2011 року, зараховується повністю платіж за цей місяць, а надлишок - 62,31 грн. (600 - 537,69) зараховується за лютий 2011 року. Таким чином, прострочка аліментів за березень 2011 року відсутня взагалі, а з 26 березня 2011 року залишались простроченими аліменти за лютий 2011 року у розмірі 373,44 грн. (435,75 грн. - 62,31 грн.).

400 грн., які сплачено 25 червня 2011 року, зараховуються на часткове погашення заборгованості за цей місяць (520,91 - 400), тобто з 26 червня 2011 року залишались простроченими 120,91 грн. аліментів за цей місяць.

Сплачені 03 жовтня 2011 року 3000 грн. повністю зараховуються за липень-жовтень 2011 року (438,79 грн. х 4 міс), на залишок червня 2011 року (120,91 грн.), на травень 2011 року (540,85 грн.) і на квітень 2011 року (500,76 грн.): (3000 - 438,79 х 4 - 120,91 - 540,85 - 500,76 = 82,32 грн.). Решта цих коштів - 82,32 грн. зараховується на часткову сплату боргу на залишок з лютого 2011 року (373,44 - 82,32 = 291,12). Таким чином, прострочка за жовтень 2011 року відсутня взагалі, а прострочення вказаних сум за квітень-вересень 2011 року тривало по 03 жовтня 2011 року, а 04 жовтня 2011 року лишались частково несплачені борги за лютий 2011 року в розмірі 291,12 грн.

Сплачені 27 жовтня 2011 року 1000 грн. повністю зараховуються на залишок лютого 2011 року (291,12 грн.) і на січень 2011 року (535,23 грн.): (1000 - 291,12 - 535,23 = 173,65 грн.). Решта цих коштів - 173,65 грн., зараховується на часткову сплату боргу за січень 2011 року (535,23 - 173,65 = 361,58).

Тобто, весь період - до 20 липня 2012 року, залишались простроченими нараховані аліменти за листопад і грудень 2010 року, за листопад 2011 року та частково (361,58 грн.) за січень 2011 року.

Таким чином, розрахунок неустойки помісячно буде наступним:

За листопад 2010 р. (з 01.12.10 по 20.07.12) - 109,18 грн. х 1% х 596 дн. = 650,71 грн.;

За грудень 2010 р. (з 01.01.11 по 20.07.12) - 502,16 х 1% х 565 дн. = 2837 грн. 20 коп.;

За січень 2011 р. (з 01.02.11 по 20.07.12) - 361,58 х 1% х 534 дн. = 1930 грн. 83 коп.,

(з 01.02.11 по 27.10.11) - 173,65 х 1% х 269 дн. = 467 грн. 11 коп.;

За лютий 2011 р. (з 01.03.11 по 27.10.11) - 291,12 х 1% х 241 дн. = 701 грн. 59 коп.,

(з 01.03.11 по 03.10.11) - 82,32 х 1% х 217 дн. = 178 грн. 63 коп.,

(з 01.03.11 по 24.03.11) - 62,31 х 1% х 24 дн. = 14 грн. 95 коп.:

За квітень 2011 р. (з 01.05.11 по 03.10.11) - 500,76 х 1% х 156 дн. = 781 грн. 18 коп.;

За травень 2011 р. (з 01.06.11 по 03.10.11) - 540,85 х 1% х 125 дн. = 676 грн. 06 коп.;

За червень 2011 р. (з 01.07.11 по 03.10.11) - 120,91 х 1% х 95 дн. = 114 грн. 86 коп.;

За липень 2011 р. (з 01.08.11 по 03.10.11) - 438,79 х 1% х 64 дн. = 280 грн. 82 коп.;

За серпень 2011 р. (з 01.09.11 по 03.10.11) - 438,79 х 1% х 33 дн. = 144 грн. 80 коп.;

За вересень 2011 р. (з 01.10.11 по 03.10.11) - 438,79 х 1% х 3 дн. = 13 грн. 16 коп.;

За листопад 2011 р.(з 11.07.11 по 20.07.12) - 766,10 х 1% х 262 дн. = 2007 грн. 18 коп.

Відповідно, загальний розмір нарахованої пені складе, не ту суму, яку визначив місцевий суд (17305 грн. 11 коп.), а лише 11799 грн. 08 коп.

За таких порушень рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Враховуючи, як і суд першої інстанції, матеріальний і сімейний стан відповідача, а також виходячи з принципів виваженості розумності та справедливості, колегія суддів вважає необхідним на підставі ч.2 ст.196 СК України зменшити розмір належної до стягнення з ОСОБА_2 пені до 7000 грн.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України необхідно змінити і розподіл судових витрат. Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. підлягає їй пропорційному відшкодуванню з відповідача у розмірі 70 грн., а сплачений ОСОБА_2 судовий збір за апеляційний перегляд слід також стягнути на його користь пропорційно з ОСОБА_3 у розмірі 32 грн. 19 коп. (107,30 х 30%).

Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 18 січня 2013 року змінити, зменшивши присуджений розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 пені до 7000 грн. і зменшивши до 70 грн. розмір стягнених на її користь судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 32 грн. 19 коп. повернення судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -