Вирок № 29492214, 29.11.2012, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1/1901/46/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Бережани

В складі:

Головуючого судді Німко Н.П., суддів Крамаря В.М., Музики Я.М.

При секретарі Осадца М.Ю.

З участю:

прокурора Цапко Ю.І.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

захисника (адвоката) підсудного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережани Тернопільської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця с. Новосілка Підгаєцького району Тернопільської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, з незакінченою вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого, за ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_6 26 лютого 2012 року близько 23 години 50 хвилин, дізнавсявід своїх батьків, що до нього на автомобілі «СЕАТ»реєстраційний номер НОМЕР_1 приїжджало дві невідомі особи, які вимагали повернути їм борг у сумі 200 доларів США, роздратувався від таких дій невідомих йому осіб, у зв»язку з чим у нього виник злочинний намір на їх умисне вбивство.Реалізуючи свій злочинний намір на умисне вбивство двох осіб, близько 23 години 55 хвилин,перебуваючи в будинку своїх батьків, що в с. Новосілка Підгаєцького району Тернопільської області, підсудний ОСОБА_6, взяв належним чином зареєстровану на нього мисливську рушницю МР-153 НОМЕР_2 і спорядив її трьома мисливськими патронами 12 калібру із картеччю та помістив її у наданий йому в користування автомобіль «Мерседес Е320».Скориставшись погодними умовами, підсудний ОСОБА_6, по залишених на снігупротектором автомобіля осіб, які приїжджали до нього слідах, вистежив даний автомобіль в якому їхалипотерпілийОСОБА_3 та ОСОБА_1. Зрозумівши, що саме вони приїжджали до нього та розмовляли з його батьками, підсудний ОСОБА_6 прослідував за ними в село Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області. В даному селі, випередивши їх на своєму автомобілі, підсудний ОСОБА_6, розвернувся та зупинився на проїжджій частині дороги по вулиці Підобручівка села Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області навпроти автомобіля під керуванням ОСОБА_1 який рухався в його напрямку.Коли автомобіль ОСОБА_1 зупинився, на відстані близько 10 метрів навпроти нього, 27 лютого 2012 року близько 01 години, підсудний ОСОБА_6, з метою умисного вбивства двох осіб, здійснивперший прицільний постріл з мисливської рушниці в потерпілого ОСОБА_3, влучивши при цьому в лобове скло автомобіля, скло правої дверки пасажира,перегородку салону автомобіля та нижнє фанерне покриття правої задньої дверки згаданого автомобіля. При цьому потерпілий ОСОБА_3, по незалежних від підсудногообставинах, уникнув тілесних ушкоджень від згаданого проведеного пострілу підсудним ОСОБА_6, оскільки побачивши в руках підсудного ОСОБА_6 зброю, ліг на сидіння автомобіля та заховався за передню панель.

Після проведення першого пострілу, побачивши, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 став рухатись в його сторону, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_1, підсудний ОСОБА_6 здійснив другий прицільний постріл з мисливської рушниці в ОСОБА_1, влучивши при цьому в ліве бокове дзеркало заднього виду та скло лівої дверки автомобіля в напрямку салону автомобіля «СЕАТ»реєстраційний номер НОМЕР_1, де знаходився ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3

В подальшому, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_1, підсудний ОСОБА_6 скоротивши відстань до згаданого транспортного засобу та бажаючи заподіяти ОСОБА_1 смерть, здійснив третій прицільний постріл з мисливської рушниці в ділянку шиї та спини ОСОБА_1, усвідомлюючи при цьому, що в результаті таких його дій останній отримає смертельні ушкодження, несумісні з життям.

В результаті таких злочинних дій підсудного ОСОБА_6, направлених на умисне вбивство ОСОБА_1, останньому було спричиненотравму шиї та спини, у вигляді ран лівої надлопаткової ділянки навідстані 162 см. від підошовної поверхні стопи, просторого синця лівоїнадлопаткової ділянки та задньої поверхні лівої половини шиї,продовженняосновної рани раневим каналом (у напрямку зліва на право, знизу вверх та дещоззаду наперед орієнтованим) в поверхневих та глибоких м'язах лівої половиниспини і шиї, закінчення його уламковими переломами 2,3,4-го шийних хребцівз повним руйнуванням речовини та оболонок спинного мозку на цьому рівні;травму правої верхньої кінцівки, у вигляді рани нижньої третини передньої поверхніправого передпліччя, продовження її раневим каналом,який проходить у м'яких тканинах передпліччя;травму правої нижньої кінцівки у вигляді рани передньо-внутрішньої поверхні правого колінного суглобу(на відстані 57 см. від підошовної поверхні стопи) продовження її раневим каналом, який проходить у м'яких тканинах колінного суглобу;два садна обличчя, просторе садно та чисельнілінійні садна(подряпини)тильної поверхні лівої кисті.Смерть ОСОБА_1, згідно висновку експерта №221\134 від 12 квітня 2012 року, настала майже миттєво внаслідок вогнепального дробового сліпого поранення спини та шиї з уламковими переломами 2,3,4-го шийних хребців, руйнуванням оболонок і речовини спинного мозку на цьому рівні.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому злочинах за ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК Українивизнав частково, сказав, що щиро розкаюється і жалкує про вчинене та просить пробачення у потерпілих. У своїх вільних поясненнях та після уточнюючих запитань підсудний пояснив, що 26-27 лютого 2012 року він приїхав до батьків в с. Новосілка Підгаєцького району Тернопільської області. Відлучився з будинку на деякий час. Коли повернувся, то мати була схвильована і розповіла, що декілька хвилин тому назад на білій машині-пікап приїжджали незнайомі люди і вимагали, щоб він (підсудний) повернув свій борг, при цьому погрожували, непристойно висловлювалися.Після цього, оскільки не знав з ким буде мати справу, він взяв для самооборони зареєстровану на нього рушницю і прослідував за тими людьми. Так як падав сніг, то було чітко видно один слід від автомобіля. Так, він бачив попереду себе автомобіль, який по опису був схожий на той, про який розповіла його мати. Коли приїхав таким чином в м. Підгайці, у нього закінчився бензин і він заправився на автозаправці по вул. Шевченка в м. Підгайці. В подальшому зрозумів, що переслідуваний ним автомобіль поїхав в сторону міста Бережани, прослідував в цьому напрямку і побачив, що вони ( ці особи) поїхали в сторону села Литвинів. Він (підсудний) поїхав в цьому ж напрямку. В селі Литвинів побачив, що сліди від того автомобіля закінчилися і зрозумів, що автомобіль далі не їхав. Тоді він розвернувся і поїхав назад в м. Підгайці. Таким чином проїхавши біля 200-300 метрів знову побачив той автомобіль. Тоді він знову розвернувся і продовжив свій рух в напрямку села Литвинів, щоб подивитися хто це був і поговорити з ними чого вони приїжджали. В міліцію з цього приводу не звертався, оскільки хотів вирішити це питання мирно. Таким чином повільно поїхав за ними, оскільки дорога була слизькою і мала спуск. Проїхавши таким чином пару кілометрів, втратив з виду той автомобіль. Проїхавши близько 200-300 метрів він зрозумів, що їх немає і вирішив їхати додому. Розвернувся, проїхав кілька метріві побачив той автомобіль, який вже рухався йому назустріч. Тут він зрозумів, що це саме той автомобіль, зупинив свій автомобіль і включив дальнє світло фар. Той автомобіль також зупинився за 10-12 метрів від нього. Тоді він взяв рушницю і вийшов з свого автомобіля, хотів поговорити в чому проблема. Коли пройшов близько 3-х метрів в напрямку автомобіля потерпілих, то впізнав ОСОБА_1, оскільки він приїжджав до нього минулого року в липні місяці разом із ОСОБА_3 і вимагав повернути кошти.Рушницю взяв з автомобіля, тому, що під час того приїзду, в ОСОБА_1 був пістолет( чи бойовий чи макет він не знає) і той погрожував йому, якщо він не віддасть коштів, то він приїде до його (підсудного) батьків і їх перестріляє. Оскільки коштів ОСОБА_1 не був винен, то не розумів «що робиться».Вийшовшиіз автомобіля з рушницею, він не вчиняв ніяких дій, щоб повідомити потерпілих про свій намір поговорити з ними. В цей момент автомобіль потерпілих став різко рухатися в його сторону,при цьому він бачив, що ОСОБА_1 в салоні заметушився, а тому він подумав, що ОСОБА_1 дістає зброю і тоді він (підсудний) вистрелив в ліву сторону автомобіля, маючи на меті попасти в двигун, так як хотів налякати, знешкодити автомобіль, щоб він (ОСОБА_1.) вийшов і вони могли нормально поговорити. Цей постріл пройшов в скло та в салон і був здійснений ним з відстані біля 8-ми метрів.Тоді автомобіль став різко рухатися в його (підсудного) сторону і він відскочив в сторону свого автомобіля «Мерседес», при цьому послизнувся і падаючи на землю, натиснув на курок один раз, при цьому рушниця вистрелила ще два рази по автомобілю потерпілих, відстань до якого була близько 2-х метрів. При цьому він цілився в переднє ліве колесо, хотів знешкодити автомобіль, щоб поговорити з потерпілими та розібратись, наміру вбивати їх він не мав.Цих подій вже добре не пам'ятає, оскільки був в шоці, вважає, що одним пострілом вистрілив два рази, третій постріл вважає, що відбувся автоматично. Що відбувалося в салоні він не бачив, оскільки було темно.Після цього автомобіль потерпілих поїхав вглиб села на великій швидкості і він зрозумів, що вони втікають від нього. Стріляючи по автомобілю він не усвідомлював, що може зашкодити тій людині, яка знаходилася в салоні автомобіля. Також пояснив, що при вчиненні цих дій був в стані хвилювання і злий. З моменту коли автомобіль потерпілих розпочав рух і він почав стріляти пройшло 2-3 секунди; між першимта третім пострілом пройшло біля 4-5 секунд; на прицілювання він витрачав біля 1 секунди. В подальшому, сівши в свій автомобіль він поїхав додому, взяв деякі речі, з батьками не розмовляв, бо вони вже спали і поїхав до своєї дружини на Львівщину. Поїхав тому, що знав, що будуть проблеми, оскільки він стріляв і це не може залишитися «безнаказаним». Хотів наступного дня розповісти все вагітній дружині і піти в міліцію, щоб «все вирішити».Зранку наступного дня до нього приїхали працівники міліції. Нікого вбивати не хотів, всі ці події стали для нього несподіванкою, ОСОБА_1 взагалі не знав, а зі ОСОБА_3 перебував у дружніх відносинах. Він (підсудний) злякався за своє життя, за рідних, просто хотів налякати. В автомобілі чітко бачив ОСОБА_1, а зліва нікого не бачив, тому перший раз і вистрілив вліво, щоб не зашкодити ОСОБА_1, а два наступних постріли - цілився в колесо, але машина потерпілих швидко рухалася, він (підсудний) бажав один раз попасти в колесо, але сталося інакше. Також пояснив, що вину свою визнає у тому, що вчинив постріли, внаслідок яких загинула людина, але наміру вчиняти умисне вбивство він не мав, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3, вважає те, що сталося нещасним випадком.

Суд критично оцінює покази підсудного в тій частині, що він не знав, що в автомобілі перебуває двоє осіб з наступних підстав, -

Так, з оголошених в судовому засіданні показів ОСОБА_6, які він давав на досудовому слідстві будучи допитаним в якості обвинуваченого вбачається, що під час зазначеної слідчої дії, в присутності захисника (адвоката), ОСОБА_6, як обвинувачений своєї вини в інкримінованих йому обвинуваченням злочинах за ч.І ст.115 , ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України свою вину визнав частково. В своїх показах зазначив, що не мав умислу вбивати ОСОБА_3 Також, не мав наміру на вбивство ОСОБА_1 оскільки під час проведення пострілів по його автомобілю, провів їх з метою налякати ОСОБА_1 Також зазначив, що згідно ст..63 Конституції України від дачі показів відмовляється оскільки повністю підтримує покази дані ним під час допиту його як підозрюваного 27 лютого 2012 року. (т.2 а.с.273-274).

З оголошених в судовому засіданні показів ОСОБА_6, які він давав на досудовому слідстві будучи допитаним в якості підозрюваного вбачається, що 26 лютого 2012 року близько 23 години 50 хвилин вінприїхав до своїх батьків які проживають в с. Новосілка Підгаєцького районуТернопільської області та вони йому розповіли про те, що до них до домуприїжджали двоє невідомих їм хлопців які вимагали щоб він повернув їм борг всумі 200 доларів США. Розізлившись на їх дії він взяв в будинку зареєстровануна нього мисливську рушницю, яку спорядив трьома мисливськими патронамита сівши вавтомобіль «Мерседес Бенц Е320» поїхав шукати осіб, якіприїжджали до його батьків. Вистеживши по слідах залишених протектором автомобіля ОСОБА_1 та ОСОБА_3,проїхав слідом за ними в с. Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області. Приїхавши в дане село він випередив їх та розвернувши свій автомобіль зупинив його та став чекати ОСОБА_1. та ОСОБА_3 Коли автомобіль ОСОБА_1 зупинився від нього на відстані близько 13 метрів він включив дальнє світло фар свого автомобіля та вийшов з автомобіля тримаючи в руках рушницю. Пройшовши близько трьох метрів в сторону автомобіля ОСОБА_1 він побачив, що в салоні автомобіля «СЕАТ»знаходиться ОСОБА_1 та ще якийсь чоловік, однак хто саме він не побачив. Йдучи до них він побачив що ОСОБА_1 став щось діставати з салону автомобіля. Злякавшись, що у нього зброя, він провів постріл з своєї мисливської рушниці по двигуні автомобіля в якому знаходився ОСОБА_1 Після цього автомобіль ОСОБА_1 став рухатись в його сторону та він вдруге вистрелив в двигун даного автомобіля. Оскільки автомобіль не зупинився та проїжджав повз нього, він втретє вистрелив в напрямку автомобіля ОСОБА_1, намагаючись попасти в переднє колесо автомобіля. Автомобіль ОСОБА_1 не зупинився та поїхав в сторону центру села Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області. Не знаючи що він вбив ОСОБА_1, поїхав в м. Кам'янка Бузька Львівської області до своєї дружини. 27.02.2012 року працівниками міліції з багажника автомобіля «Мерседес Бенц Е320» було вилучено мисливську рушницю, якою він стріляв по автомобілю в якому знаходився ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.216-221).

Судом також переглянуто в судовому засіданні відеозапис зазначеної слідчої дії, де покази ОСОБА_6, викладені у письмовому носії -протоколі слідчої дії повністю відповідають тим показам, які були зафіксовані відеозаписом.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 заявив, що в цілому такі його оголошені покази є правдивими і дані ним в присутності його захисника (адвоката) добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, чи іншого незаконного впливу з боку будь-яких осіб, в тому числі і працівників правоохоронних органів. Поряд з цим, підсудний просить суд критично поставитися і не приймати до уваги його оголошені покази в тій частині, що перед вчиненням пострілів він бачив в автомобілі двох осіб, де зазначив, що такі відомості не відповідають дійсності і є неправдивими. Зазначив, що такі покази він дав, будучи «підкоректованим»слідчим, і саме слідчий повідомив його, що в автомобілі було двоє осіб, про що йому фактично відомо не було.

Також, підсудний підтримав позицію свого захисника, в якій той просив суд визнати допит його підзахисного як підозрюваного неналежним доказом у справі з тих підстав, що у ньому не зазначено початку та закінчення такої слідчої дії, що вважає порушенням кримінально-процесуального законодавства.

Суд вважає, що заявляючи про згадану часткову невідповідність своїх показів фактичним обставинам справи, підсудний ОСОБА_6 переслідує мету уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, передбачений ч.2 ст. 15 п. 1 ч.2 ст. 115 КК України -закінчений замах на умисне позбавлення життя двох осіб. Де такі твердження підсудного не узгоджуються ізтією сукупністю доказів, які є в матеріалах кримінальної справи, є нелогічними та непослідовними по своїй суті.

Суд також вважає безпідставною згадану вимогу сторони захисту щодо визнання такого доказу нелегітимним. Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні письмового носія протоколу слідчої дії -допиту підозрюваного ОСОБА_6, в ньому зазначені час та початок такої слідчої дії, а час перегляду (відтворення) відеозапису такої слідчої дії є відображеним у письмовому носії - протоколі про перегляд відеозапису такої слідчої дії.

З наведених підстав, суд приймає оголошені покази ОСОБА_6,дані ним в якості обвинуваченого та підозрюваного, як належні та допустимі докази, оскільки вони отримані законним шляхом, з дотриманням чинного кримінально-процесуального законодавства, без порушення та з повністю реалізованим правом ОСОБА_6 на захист та на відмову від дачі таких показів.

Аналізуючи твердження підсудного в тій частині, що свою вину у зазначених злочинах він визнає частково, суд вважає, що з пояснень підсудного вбачається, що фактично він визнає лише свою вину у тому, що з метою залякування здійснював постріли, внаслідок яких загинув потерпілий ОСОБА_1, при цьому наміру вбивати останнього не мав і вважає, що внаслідок його дій стався нещасний випадок у вигляді смерті ОСОБА_1 Щодо вчинення злочину за ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, підсудний своєї вини не визнав повністю, заперечивши, що мав намір на вбивство двох осіб, при цьому обґрунтування його заперечень зводиться до твердження того, що йому не було відомо про те, що в автомобілі перебуває дві особи, оскільки він вважав, що в автомобілі перебуває лише потерпілий ОСОБА_1.

Отже, зважаючи на фактичний зміст таких пояснень підсудного ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що підсудним фактично не визнано своєї вини, як в умисному вбивстві ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, так і у вчиненні закінченого замаху на вбивство двох і більше осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Однак, не зважаючи на вищевикладене, винність підсудного ОСОБА_6.у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115 КК України та ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК Україниє повністю доведеноюв судовому засіданні показами допитаних потерпілих, свідків у даній кримінальній справі.

Так, допитаний в судовому засіданніпотерпілий ОСОБА_3 своїх вільних показах та після уточнюючих запитань пояснив, що 26 лютого 2012 року він перебував у м. Підгайці на дискотеці і до нього перетелефонував хлопець з с. Новосілка і сказав, що ОСОБА_6 є вдома. Попередньо він (потерпілий) просив цього хлопця повідомити коли ОСОБА_6 буде вдома, оскільки про це, в свою чергу його просив ОСОБА_1, так як останній хотів приїхати до ОСОБА_6, щоб забрати гроші. Він (потерпілий) одразу зателефонував до ОСОБА_1 і повідомив, що ОСОБА_6 є вдома. В подальшому, ОСОБА_1 приїхав, підібрав його по дорозі в селі Мужилові і вони разом поїхали в село Новосілка. Зброї у ОСОБА_1 він ніколи не бачив і в цей вечір також. Приїхали до ОСОБА_6 додому. До них вийшов його батько і запитав, що вони хочуть. На що він (потерпілий) сказав, що їх син винен гроші. Після чого він з ОСОБА_1 пішли з цього господарства.Потім він (потерпілий) зателефонував до того хлопця, який повідомив про присутність ОСОБА_6 і той запевнив, що ОСОБА_6 дійсно є вдома. Також, той хлопець повідомив, що ОСОБА_6 недавно купив рушницю, недавно стріляв і вистріляв всі патрони. Тоді він з ОСОБА_1 знову поїхали до підсудного додому, постукали у вікно. До них вийшли його батько та мати.ОСОБА_1. сказав, щоб вони покликали сина, оскільки знає, що він є вдома. На що батько сказав, що його немає і якщо вони хочуть, то можуть зайти в будинок і переконатися.ОСОБА_1. сказав, що в будинок вони заходити не будуть і їм треба, щоб ОСОБА_6 віддав гроші. Також, мати запитала хто вони і звідки. На що він (потерпілий) сказав;«Нехай запитає про це сина, який знає кому він винен гроші і хто за цими грішми приїхав».Тоді батько підсудного сказав, що якщо вони не підуть з подвір'я, то він візьме з будинку рушницю і буде в них стріляти. На що ОСОБА_1 сказав, щоб той робив, що хоче, йому чужого не потрібно, він приїхав за своїм. Коли вже йшли з подвір'я, то мати знову запитала хто вони такі, на що він (потерпілий) відповів, щоб передала синові привіт і сказала, що приїжджали за гроші і сам знає хто. Після цього вони з ОСОБА_1 сіли в машину і поїхали. При виїзді з с. Новосілка повернули на Підгайці. При цьому він (потерпілий) сказавОСОБА_1, щоб він пригальмував, оскільки за ними надто повільно їде якась машина і треба подивитися чи то ОСОБА_6 Швидкість їх автомобіля була близько 20 км\год і автомобіль ОСОБА_6 їхав за ними. Потім ОСОБА_1 натиснув на газ і вони поїхали в м. Підгайці. По дорозі він (потерпілий) сказав ОСОБА_1, якщо ОСОБА_6 має рушницю і захоче стріляти, треба зупинитися біля міліції і може він там не наважиться це робити. В подальшому вони зупинили автомобіль у вуличці між податковою і міліцією, вийшли з автомобіля, подивилися, що ОСОБА_6 не було, знову сіли в автомобіль і поїхали в напрямку села Литвинів. Рухаючись в цьому напрямку побачили, що автомобіль ОСОБА_6 рухається з сторони села Литвинова. Тоді він (потерпілий) сказав ОСОБА_1, що може підсудний шукає їх щоб віддати гроші. Тоді ОСОБА_1 пригальмував. ОСОБА_6 також призупинився біля них і проїхав далі. Після цього вони з ОСОБА_1 поїхали в село Литвинів, таким чином розминувшись з ОСОБА_6. Далі, біля Підобручівки, вони побачили, що за ними знову їде якийсь автомобіль.ОСОБА_1. захотів зупинитися на повороті, але він ( потерпілий) його зупинив, сказав спочатку подивитися чи це ОСОБА_6. Так вони знову заїхали у вуличку, зупинилися. Бачили, що автомобіль ОСОБА_6 зупинився неподалік, постояв і поїхав далі. Тоді він ( потерпілий) сказав до ОСОБА_1 їхати додому і перестати втікати від ОСОБА_6, оскільки це підсудний винен гроші ОСОБА_1, а не навпаки. Тоді вони розвернулися і почали їхати. Це була єдина дорога, якою вони могли вернутися додому. На дорозі вони побачили автомобіль, який стояв з включеним дальнім світлом і ОСОБА_6 стоїть біля машини. На його думку світло фар автомобіля підсудного добре освітлювало їх автомобіль і він бачив його в салоні. В їхньому ж автомобілі було ввімкнене ближнє світло фар. Вони зупинилися на відстані від ОСОБА_6 близько 10-15 метрів і ОСОБА_1 запитав у нього (потерпілого): «Що робити, йти до нього чи він підійде до нас?»та привідкрив дверку. При цьому вони дивилися один на одного. На що він ( потерпілий) відповів, що не знає, хай сам вирішує. В цей момент він подивився на ОСОБА_6, побачив, що той підняв рушницю і цілився прямо в автомобіль, зрозумів, що підсудний буде стріляти, крикнув до ОСОБА_1 :«лягай, стрільба». В момент коли відбувся постріл, він пригнувся і удар прийшовся в лобове скло, яке посипалося йому на руки та на куртку. Цей постріл був спрямований в його сторону , як пасажира.Потім був другий і третій постріли. Куди вони влучали він вже не бачив, оскільки пригнувся. Під час другого пострілу їх автомобіль почав рухатися. При третьому пострілі автомобіль продовжував рух. Припіднявши голову він побачив, що голова ОСОБА_1 лежить на кермі і автомобіль їде в стовп.Тоді він забрав ОСОБА_1 з керма, викрутив на дорогу і коли автомобіль з'їжджав з узбіччя, він також скинув ногу ОСОБА_1 з газу і поставив свою, таким чином вони проїхали 1,5-2 км. Після зупинки автомобіля, він вийшов, побачив, що губи в ОСОБА_1 посиніла і текла кров і той не подавав ніяких ознак життя. Після цього він ( потерпілий) побіг до ОСОБА_9, розповів, що сталося і той викликав міліцію. Перед тим, як ОСОБА_6 розпочав стрільбу він( потерпілий) ніяких попереджень чи вигуків з боку підсудного не бачив та не чув.

Також пояснив, що був у ОСОБА_6 вдома в с. Новосілка Підгаєцького району один раз влітку 2011 року із ОСОБА_1 та ОСОБА_11, де у них була розмова з приводу повернення ОСОБА_6 боргу ОСОБА_1, який позичив підсудному гроші восени 2010 року через ОСОБА_11 і з приводу яких вони і приїжджали 26 лютого 2012 року до підсудного.

Щодо міри покарання підсудному, зазначив, що просить суд обрати підсудному максимальну міру покарання. Хоча і зазнав переживань через такі дії підсудного, однак відшкодування з його боку не хоче, нехай відшкодовує дружині та дитині загиблого, а тому цивільного позову про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок інкримінованого підсудному злочину, не заявляє.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_12 пояснила, що 26 лютого 2012 року близько 21 години 20 хвилин до її чоловіка зателефонував ОСОБА_3. Під час їхньої розмови вона почула, що ОСОБА_3 сказав її чоловіку, що хтось чи то приїжджає чи від'їжджає. Після цього її чоловік вдягнувся та сказав, що їде туди і назад в місто Підгайці, скоро повернеться. Біля 22 -22 год. 30 хв. вона зателефонувала до чоловіка на мобільний телефон і він сказав, що скоробуде вдома. Оскільки чоловік не повертався, вона декілька разів до нього телефонувала, але він не відповідав. Після того вона більше з ОСОБА_1 не говорила. Про обставини вбивства її чоловіка їй нічого не відомо, оскільки вона свідком та очевидцем подій, які б мали значення для встановлення істини по справі не була. Внаслідок смерті чоловіка зазнала моральної та матеріальної шкоди. В судовому засіданні цивільний позов підтримала в повному обсязі, просить його задовольнити. Щодо міри покарання підсудного, то просить суд призначити йому максимальне покарання.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2 пояснила, що вона є матір'ю вбитого ОСОБА_1 і охарактеризувала свого сина, як хорошу, порядну та неконфліктну людину, гарного сім'янина та сина. Також повідомила, що у її сина зброї ніколи не булоЩодо міри покарання підсудного, то просить суд призначити йому максимальне покарання, оскільки вважає, що людина яка змогла вбити людину, може знову вчинити такий злочин. Про обставини вбивства сина їй нічого не відомо, оскільки вона свідком та очевидцем подій, які б мали значення для встановлення істини по справі не була.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 своїх вільних поясненнях та після уточнюючих запитань пояснив, що точно дати не пригадує, близько пів-першої - першої години ночі до нього у вікно постукав ОСОБА_3 і сказав відкрити двері, а потім швидко зачинити їх, руки у нього були в крові. Також ОСОБА_3 сказав, що вбили ОСОБА_1 і це був чоловік з Новосілки на прізвище «ОСОБА_6», який їхав і став в них стріляти. Також, ОСОБА_3 попросив викликати міліцію. Ще розповів, що втікав, був зляканим і трусився. Потім він (свідок) викликав міліцію. Після цього приїхала швидка і забрала ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 своїх вільних поясненнях та після уточнюючих запитань пояснив, щовосени 2010 року він приїхав до свого знайомого ОСОБА_1 і той попросив передати одній людині гроші, яка повинна була зателефонувати до нього ( свідка) і при зустрічі він повинен був передати їй гроші. На що він погодився, взяв гроші і поїхав додому. Наступного дня до нього зателефонував чоловік і сказав, що він (свідок) має передати гроші «ОСОБА_6»і той під'їде до нього за цими грішми.Потім до нього під'їхав чоловік, який назвався ОСОБА_6, як йому тепер відомо це підсудний ОСОБА_6 При зустрічі він сів до підсудного в автомобіль і вони поїхали в м. Підгайці, де і передав тому гроші в сумі 1600,00 гривень, що складало 200,00 доларів США. При передачі цих грошей він казав підсудному, що це гроші ОСОБА_1.В подальшому він (свідок) бачився із ОСОБА_1,який розповідав, що ті гроші йому ще не повернули. Одного разу, влітку 2011 року,повертаючись з роботи з м. Ланівці, вони з ОСОБА_1 заїхали до підсудного додому, де його місце проживання їм показав ОСОБА_3. При цій зустрічі підсудний вийшов до них. ОСОБА_1 сказав підсудному, щоб повернув йому позичені гроші, на що той пообіцяв ОСОБА_1, що гроші поверне йому через два тижні Ця розмова була спокійною, без будь-яких погроз з будь-якого боку. Будь-яких предметів схожих на зброю, чи то іграшок чи то макетів, чи то самої справжньої зброї він (свідок) у ОСОБА_1 ніколи не бачив, зокрема і при цій зустрічі влітку 2001 року.

Оголошені в судовому засіданні покази свідка ОСОБА_11 по своїй суті є аналогічними його показам, які він дав в судовому засіданні (т.1 а.с.153-156) і такі покази свідком підтримані, як правдиві та достовірні.

Допитана в судовому засіданні в якостісвідка ОСОБА_13, якає матір'ю підсудного пояснила, що в неділю ввечері перебувала вдома. Оскільки погано себе почувала, то прилягла і заснула. Прокинулася від шуму надворі та гавкоту собаки. Оскільки погано себе почувала, то не виходила. Через деякий час до неї прийшов чоловік і сказав, що приходили незнайомі йому хлопці і питалися за їх сином ОСОБА_6. Через 20-ть хвилин знову загавкали собаки і хтось постукав у вікно . Чоловік вийшов, а вона за ним через 2-3 хв. Чоловік розмовляв з тими хлопцями -один був більший, другий -менший. Чула, що хлопці питали за ОСОБА_6, а чоловік відповідав, що не знає. Хлопці казали, що їм стало відомо, що ОСОБА_6 є вдома. Чоловік запропонував зайти в будинок і подивитися, якщо вони не вірять.Також запитав, що сталося і чому вони його шукають. Хлопці переглянулися між собою і нічого не сказали. Потім сказали, що все одно його знайдуть з-під землі. Чоловік сказав їм, що не розуміє таких погроз, чому вриваються вночі і він зараз викличе міліцію. Хлопці усміхнулися один до одного і знову сказали, що все одно його знайдуть. Вона запитала хлопців, щоб вони сказали, що сталося. Як їй тепер відомо, їй відповів ОСОБА_3, що її син ОСОБА_6 винен гроші. На запитання кому, ОСОБА_3 показав на другого хлопця і сказав, що йому. При цьому на запитання хто вони і звідки ці хлопці не відповідали. Тоді вона їм сказала, що проблеми вночі не вирішуються і хай приходять вдень. Потім чоловік сказав, щоб вони йшли з подвір'я, інакше він викличе міліцію. Виходячи з подвір'я, ОСОБА_1 сказав, щоб передали ОСОБА_6 привіт і йому «могила»та показав руками знак хреста. Після цього хлопців більше не бачила. Коли чоловік закривав ворота, то сказав, що там стояла машина. Через 10-15 хвилин в будинок повернувся ОСОБА_6. Батько розповів, що за ним приходили два «круті»хлопці і грозили йому, запитав що сталося і чи винен він комусь гроші, бо приїжджали хлопці і казали, що він винен їм 200 доларів. На що син сказав, що грошей нікому не винен і з цього приводу нічого не знає. Оскільки ці хлопці були невідомі, ОСОБА_6 сказав, що поїде в село і подивиться, хто вони такі. Вона намагалася зупинити сина, але він не послухав і зразу (біля 5-ти хвилин) поїхав. Через 1-1,5 години вона додзвонилася до сина, який сказав, що все добре і він скоро повернеться. Потім син повернувся і сказав, що їде на Львів. Наступного дня дізналася про стрілянину, до якої був причетний її син.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_13 вбачається, що22 лютого 2012 року її син ОСОБА_6 приїхав до них в село Новосілка Підгаєцького району Тернопільського району. 26 лютого 2012 року біля 22 год. до сина телефонувала його дружина, де після розмови з нею, син пішов з будинку в село. Одразу коли він вийшов, до них приїхали хлопці, яких до цього вона не бачила. До цих хлопців вийшов чоловік( ОСОБА_15) і запитав, що їм треба. На це один із хлопців відповів, що їм потрібен їх син ОСОБА_6 на це чоловік сказав, що сина немає вдома. Після цього ці хлопці пішли. Десь через 30-40 хв. ці хлопці повернулися та почали їй грубити, один із них вдарив кулаком по вікні. Тоді вона запитала, що вони хочуть. На що один із хлопців відповів, що її син винен йому гроші в сумі 200 доларів США, не сказавши коли їх позичав. На що вона відповіла, що на це є день і тоді хай приходять і вирішують. Також її (свідка) чоловік сказав, що викличе міліцію. Один із хлопцівсказав, щоб вони передали синові, якщо він не поверне гроші, то йому «могила»і наголосив про це декілька разів. Після цього ці хлопці пішли. Через деякий час повернувся її син і вони розповіли йому про цей візит. На що син сказав, що поїде біля клубу і подивиться, може вони ще там, однак він не знає, що то були за хлопці. Потім син сів в автомобіль і поїхав. Після цього сина вона не бачила. Потім, близько 04 год. цієї ж ночі, вона зателефонувала до сина на мобільний телефон і запитала де він є, на що він відповів, щоб вона не переживала, лягала спати, а він зараз буде. (т.1 а.с.143).

З оголошених в судовому засіданні показівсвідка ОСОБА_15, який є батьком підсудного ОСОБА_6вбачається, що 26 лютого.2012 року близько 23 години він почув як хтось постукав у вікно будинку . Вийшовши із будинку він побачив перед дверима двох молодих хлопців, які запитали де знаходиться його син ОСОБА_6. На що він відповів, що сина вдома немає, після цього вони пішли з подвір'я на вулицю, навіщо їм потрібен був ОСОБА_6, він не запитував і повернувся в будинок. Через деякий час, близько 24 год. 40 хв. у вікно будинку знову постукали і коли він вийшов, то побачив тих же хлопців, які були минулого разу. Вони запитали, чому він їх обманює, так як ОСОБА_6 є вдома. Він знову відповів, що ОСОБА_6 є, але на даний час його немає вдома. Після цього хлопці повідомили, що його син ОСОБА_6 винен їм гроші в сумі 200 доларів США , на що він сказав, щоб вони повідомили хто вони і звідки, для того щоб він ( свідок) передав ОСОБА_6 і він до них зателефонує, якщо має їх телефон. Також він ( свідок) почав до тих хлопців сваритися, чого вони ходять вночі попід вікна і стукають. Будь-яких погроз в їх адрес, в тому числі і щодо застосування до них зброї він ( свідок) не виголошував, так як зброї немає. Згодом ці хлопці попросили передати ОСОБА_6 привіт і пішли з подвір'я. Десь через п'ять хвилин після цього прийшов його син ОСОБА_6, якому він розповів про візит цих молодих людей, яким він нібито винен гроші. На що ОСОБА_6 сказав, - «Що він хоче, я гроші йому вже віддав». Потім він (свідок) з дружиною пішли в свою кімнату, а ОСОБА_6 залишився у себе в кімнаті. Більше свого сина він не бачив. Також йому відомо, що син недавно придбав собі одноствольну мисливську рушницю, яка зберігалася вдома у нього ( свідка) в сейфі. ( т.1 а.с. 142).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 пояснив, що надана йому на ситуаційну судово-балістичну експертизу мисливська рушницябула справною. Відбивач гільзи рушниці знаходиться за затвором з правої сторони, при пострілі гільза відкидається вправо і дещо вперед. Як правило гільзи відкидаються на відстань до 2-хметрів, але можлива ситуація, коли вони падають прямо під ноги, це залежить від сили пороху і інших чинників, але в середньому така відстань становить 1,5-2 метри. Конструкція рушниці виключає два постріли за одним разом. Тобто, для проведення кожного наступного пострілу потрібно кожен раз натискати на спусковий гачок. Ця рушниця є напівавтоматичною. Перший патрон закладається вручну. При першому пострілі порохові гази відводять затвор в правильне положення, курок стає на бойовий взвод на шептало, затвор закривається, для того щоб зняти курок з бойового взводу потрібно ще раз натиснути на спусковий гачок.Конструкція рушниці виключає здійснення двох пострілів одним натисканням спускового гачка. Найшвидший час між першим і другим пострілом 2-3 секунди. Вирішення питання про прицільність пострілів не входить до компетенції експерта. Безперебійністю пострілів можна вважати той випадок, як приклад -в рушницю закладається чотири патрони і вона їх вистрілює без всяких затримок, осічок і тому подібне. Сказати чи три постріли у даній кримінальній справі були безперебійними, можна враховуючи різні чинники, - чи рухалася мішень, чи рухався стрілок чи ні. Якщо всі постріли попадають в різні площини в різні цілі, то неможливо сказати, що вони були безперебійними. Щодо відстані пострілів, то вистріл в упор це коли дуло зброї приставлено безпосередньо до об'єкта, близький постріл -відстань до 5-ти метрів, дальній постріл -більше 5-ти метрів і далі.Наскільки він пригадує, перший постріл у даній кримінальній справі було здійснено з відстані до 10-ти метрів і він влучив в лобове скло, дещо зліва з боку пасажира; другий постріл був направлений в бік водія і було збито дзеркало заднього виду, пошкоджена права сторона керма і рульова колонка; третій постріл відбувся через вікно водія, з відстані 2- 2,5 метри. Щодо відстані з якої було здійснено другий постріл, то з врахуванням даних експертизи та пошкоджень автомобіля, логічно можна припустити, що він відбувся з відстані, яка не перебільшує 10-ть метрів і є більшою за відстань 2 - 2,5 метри. Всі ці три постріли попали в салон автомобіля і вважати, що ці постріли попали ще кудись, окрім салону автомобіля не можна, слідів шроту більше ніде не було знайдено. А тому можна логічно припустити, що вони і були туди націлені. При складанні висновків експертизи він (експерт) використовував методичну літературу, з матеріалів кримінальної справи лише огляд місця події, первинний і вторинний огляди автомобіля, в яких приймав участь та висновки судово-медичного експерта.

Окрім вищевикладених показів потерпілих та свідків, вина підсудного ОСОБА_6 у вчинені злочинів, інкримінованих йому обвинуваченням, також доводиться всебічно перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами, які є в матеріалах кримінальної справи і які визнані судом належними та допустимими доказами в доведення вини підсудного. А саме, -

- протоколом огляду місця події від 27 лютого2012 року та доданою до нього фототаблицею, в процесі якого на дорозі по вул. Підобручівка с. ЛитвинівПідгаєцького району Тернопільської області виявлено та вилучено три гільзи,уламки корпусу дзеркала автомобіля,також на вул. Заставна даного селавиявлено та вилучено пошкоджений автомобіль «СЕАТ»д.н. НОМЕР_1 вякому знаходився труп ОСОБА_1 з одягу якого вилучено одну картечину.(т.1а.с.16-43);

- протоколом огляду автомобіля «СЕАТ»д.н. НОМЕР_1. від 27 лютого 2012 року та доданою до нього фототаблицею, в процесі якого виявлено та зафіксовано ушкодження на автомобілі та вилучено 5 картечин,пошкодженийкронштейн дзеркала автомобіля а також уламки скла автомобіля (т.1.а.с.45-61);

- протоколом огляду транспортного засобу автомобіля Мерседес Бенц Е320 номер кузоваНОМЕР_3, від 27 лютого 2012 року та доданою до нього фототаблицею, в процесі якого збагажникаданого автомобілявилучено мисливську рушницю МР-153 НОМЕР_2 в чохлі із тканини. ( т.1.а.с.63-76);

- Висновком судово-медичної експертизи №-221\134 від 27 березня 2012 року, з якого вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_1 встановлені такі травматичні зміни:травму шиї та спини, у вигляді ран лівої надлопаткової ділянки навідстані 162 см. від підошовної поверхні стопи, просторого синця лівоїнадлопаткової ділянки та задньої поверхні лівої половини шиї продовженняосновної рани раневим каналом (у напрямку зліва на право, знизу вверх та дещоззаду наперед орієнтованим) в поверхневих та глибоких м'язах лівої половиниспини і шиї, закінчення його уламковими переломами 2,3,4-го шийних хребцівз повним руйнуванням речовини та оболонок спинного мозку на цьому рівні;травму правої верхньої кінцівки, у вигляді рани нижньої третини передньоїповерхніправого передпліччя, продовження її раневим каналом,який проходить у м'яких тканинах передпліччя;травму правої нижньої кінцівки у вигляді рани передньо-внутрішньої поверхні правого колінного суглобу(на відстані 57 см. від підошовної поверхні стопи) продовження її раневим каналом, який проходить у м'яких тканинах колінного суглобу;два садна обличчя, просторе садно та чисельнілінійні садна(подряпини)тильної поверхні лівої кисті.Смерть ОСОБА_1, настала внаслідок вогнепального дробового сліпого поранення спини та шиї з уламковими переломами 2,3,4-го шийних хребців, руйнуванням оболонок і речовини спинного мозку на цьому рівні.Локалізація вхідних вогнепальних ран на різних поверхнях тіла та встановлені при розтині трупа напрямку раневих каналів, дають підставу вважати, що в один із моментів їх спричинення ОСОБА_1 був обернений до дульного зрізу зброї передньою , а в іншій- лівою задньою боковою поверхнями тіла. Вищенаведене вказує, що виявлені у ОСОБА_1 вогнепальні поранення спричинені щонайменше двома пострілами із мисливської зброї, патрони якої були споряджені свинцевовмістною картеччю (дробом діаметром близько 0,8 см. )Утворення виявлених у ОСОБА_1 травматичних змін шиї та спини, правих верхньої та нижньої кінцівок, при пострілі (пострілах) у нього з гладкоствольної мисливської рушниці , не виключається. ( т.2 а.с. 5-13);

- Висновком судово-хімічної продуктів пострілу №2-471\12 від 29 березня 2012 року, згідно якого, на поверхні куртки чорного кольору, спортивної куртки чорного кольору, светра чорного кольору ОСОБА_1 виявлено сліди продуктів пострілу- сліди бездимних (одноосновних) порохів (дифеніламін-стабілізатор нітроцелюлозних порохів), а також продукти їх вибухового перетворення. (т.2 а.с. 18-24);

- Висновком судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу №2-470\ 12 від 28 березня 2012 року, згідно якого наповерхні шкіряної куртки чорного кольору, светра синього кольору, штанівсірого кольору які вилучені у ОСОБА_6 виявлено сліди продуктів пострілу- сліди бездимних (одноосновних)порохів (дифеніламін-стабілізаторнітроцелюлозних порохів), а також продукти їх вибухового перетворення або горіння. ( т.2 а.с. 29-36);

- Висновком судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу №2-476\12 від 26 березня 2012 року, згідно якого на марлевих тампонах, якими проводили протирку через канал стволамисливської рушниці ОСОБА_6 виявлено присутність слідів мастильного матеріалу (нафтового мастила) та речовин, які можна віднести до продуктів пострілу (нітрит-іонів та дифеніламіну - стабілізатора нітроцелюлозних порохів) ( т.2 а.с. 41-46);

- Висновком судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу №2-472\12 від 28 березня 2012 року згідно якого на полімерному контейнері білого кольору та на 11-ти дробинах, наданих на експертизу виявлено сліди продуктів пострілу - сліди бездимних (одноосновних) порохів (дифеніламін-стабілізатор нітроцелюлозних порохів), а також продукти їх вибухового перетворення або горіння. (т.2 а.с. 51-55);

- Висновком судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу №2-473\12 від 27 березня.2012 року, згідно якого на п'яти металевих предметах наданих на експертне дослідження виявленослідипродуктівпострілу - сліди бездимних (одноосновних) порохів(дифеніламін-стабілізатор нітроцелюлозних порохів) а також продукти їх вибухового перетворення або горіння. ( т.2 а.с. 60-70);

- Висновком судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу №2-474\12 від 27 березня 2012 року, згідно якого на металевому предметі, наданомуна експертне дослідження виявлено9 слідів продуктів пострілу,сліди бездимних (одноосновних) порохів (дифеніламін-стабілізатор нітроцелюлозних порохів), а також продукти їх вибухового перетворення або горіння.( т.2 а.с. 75-79);

- Висновком судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу №2-475\12 від 26 березня.2012 року, згідно якого на поверхні трьох гільз, наданих на експертне дослідження виявлено сліди продуктів пострілу, сліди бездимних (одноосновних) порохів (дифеніламін-стабілізатор нітроцелюлозних порохів), а також продукти їх вибухового перетворення або горіння. ( т.2 а.с. 84-91);

- Висновком судово-дактилоскопічної експертизи №2-469\12 від 29 березня 2012 року, згідно якого на марлевому згортку, яким проводили змив ацетоном із лівої руки ОСОБА_6 виявлено мікрокількості дифеніламіну-стабілізатора нітроцелюлозних порохів, що говорить про наявність продуктів пострілу на лівій руці. (т.2 а.с. 96-102);

- Висновком судово-балістичної експертизи №1-752\12 від 08 травня 2012 року, згідно якого три патрони, гільзи яких були виявлені в ході огляду місця події по факту вбивства ОСОБА_1 були відстріляні із одноствольної самозарядної мисливськоїрушниці 12 калібру моделі «МР-153 « НОМЕР_2». (т.2а.с.137-141);

- Висновком судово-балістичної експертизи №1-754\12 від 09 травня 2012 року, згідно якого надані на експертизу одинадцять предметів вилучених з тіла потерпілого ОСОБА_1 є свинцевими картечинами -частинами патронів до гладкоствольної мисливської зброї і могли бути частинами патронів одного стандартного калібру (12-го, 16-го, 20-го) патронів гладкоствольної мисливської зброї. (т.2а.с.176-178);

- Висновком судово-балістичної експертизи №1-755\12 від 07 травня 2012 року, згідно якого надана на дослідження мисливська рушниця, вилучена 27 лютого 2012 року підчас огляду автомобіля ОСОБА_6 є гладко ствольною мисливськоювогнепальною зброєю. Вона є одноствольною самозарядною гладкоствольною мисливською рушницею 12-го калібру, моделі «МР-153», якавипускаєтьсяпід товарним знаком «Ваікаl»виробництва Іжевськогомеханічного заводу; знаходиться у справному стані та придатна для стрільби штатними патронами до гладкоствольної мисливської зброї 12-го калібру. ( т.2 а.с. 184-188);

- Висновком ситуаційної судово-балістичної експертизи №1-751\12 від 19 травня.2012 року з якого вбачається, що на автомобілі «СЕАТ»д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 є ушкодження лівого дзеркала заднього виду, скла лівої дверки водія, скла правої дверки пасажира , лобового скла, перегородки салону автомобіля, нижнього фанерного покриття правої задньої дверки, керма та рульової колонки та скла панелі приборів.Дані ушкодження виникли внаслідок пострілів з мисливської рушниці патронами, спорядженими шротом.По вищевказаному автомобілю було проведено три постріли:1 -пошкоджено лобове скло, скло правої дверки пасажира,перегородка салону автомобіля, нижнє фанерне покриття правої задньої дверки;2- пошкоджено ліве дзеркало заднього виду, кермо та рульова колонка;З-пошкоджено скло лівої дверки водія.При першому пострілі, яким було пошкоджено лобове скло автомобіля, дистанція між дулом рушниці і площиною лобового скла була близько 10 м.При третьому пострілі, яким було пошкоджено скло лівої дверки водія автомобіля та завдано рану у лівій надлопатковій ділянці тіла ОСОБА_1, дистанція між дулом рушниці і площиною скла лівої дверки автомобіля була близько 2-2,5 м. ( т.2а.с. 193-201);

- протоколом відтворення обставин та обстановки вчиненого злочину від 27 лютого 2012 року, яке проводилось за участі ОСОБА_6 та переглянутим в судовому засіданні відеозаписом зазначеної слідчої дії, під час проведення якого ОСОБА_6 показав місце вчиненого ним злочину, а також дав пояснення, та показав на місці, що 27 лютого 2012 року близько 01 години, перебуваючи по вул. Підобручівка с.Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області, він здійснив три постріли з мисливської рушниці по автомобілю в якому знаходилися двоє осіб. (т.1а.с.223-227);

Щодо зазначеного доказу, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 заявив, що в цілому його покази та дії при відтворенні ним обставин події та обстановки злочину є правдивими і відповідають дійсності, зазначена слідча дія була проведена в присутності його захисника (адвоката), добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, чи іншого незаконного впливу з боку будь-яких осіб, в тому числі і працівників правоохоронних органів.

Поряд з цим, підсудний просить суд критично поставитися і не приймати до уваги його покази під час такої слідчої дії в тій частині, що перед вчиненням пострілів він бачив в автомобілі двох осіб, зазначивши, що такі відомості не відповідають дійсності і є неправдивими. Зазначив, що такі покази він дав, будучи «підкоректованим»перед проведенням слідчої дії слідчим, і саме слідчий повідомив його, що в автомобілі було двоє осіб, про що йому фактично відомо не було.

Суд вважає, що заявляючи про таку часткову невідповідність своїх показів фактичним обставинам справи, підсудний ОСОБА_6 переслідує мету уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, передбачений ч.2 ст. 15 п. 1 ч.2 ст. 115 КК України -закінчений замах на умисне позбавлення життя двох осіб. Де такі твердження підсудного не узгоджуються тією сукупністю доказів, які є в матеріалах кримінальної справи, є нелогічними та непослідовними по своїй суті.

Також, підсудний підтримав позицію свого захисника, який просив суд визнати зазначену слідчу дію неналежним доказом у справі з тих підстав, що у протоколі слідчої дії не зазначено її початку та закінчення, що вважає порушенням кримінально-процесуального законодавства, а також, що вимірювання фактично проводилися кроками і при відеозаписі визначені величини у кроках, а у письмовому носії вони вже зазначені, в метрах .

Щодо вимірювання відстаней при проведенні зазначеної слідчої дії, суд погоджується із тією невідповідністю вимірів, на яку вказав захисник. Поряд з цим, суд вважає безпідставною вимогу сторони захисту щодо визнання в цілому такого доказу, як відтворення обставин та обстановки події злочину за участі ОСОБА_6 нелегітимним та неналежним. Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні письмового носія протоколу слідчої дії -відтворення обставин та обстановки події за участі підозрюваного ОСОБА_6, в ньому зазначені час та початок такої слідчої дії, а час перегляду ( відтворення) відеозапису такої слідчої дії є відображеним у письмовому носії - протоколі про перегляд відеозапису такої слідчої дії. Щодо величин відстаней, визначених при зазначеній слідчій дії, то суд не приймає їх до уваги. Однак, така обставина не має значення для встановлення об'єктивної істини по справі, оскільки такі відомості не були покладені в основу жодної експертизи по даній кримінальній справі і визначального значення для встановлення вини підсудного у вчиненні інкримінованих йому обвинуваченням злочинах немає.

З наведених підстав, суд приймає згаданий доказ, як належний та допустимий, оскільки він є отриманий законним шляхом, з дотриманням чинного на той час кримінально-процесуального законодавства, без порушення та з повністю реалізованим правом ОСОБА_6 на захист та на відмову від участі у такій слідчій дії та від дачі таких показів.

- Вивченням особи підсудного ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не судимий (т. 2а.с. 252);

- за місцем проживання підсудний ОСОБА_6 характеризується позитивно( т. 2 а.с. 256);

- за місцем реєстрації підсудний ОСОБА_6 характеризується позитивно(т. 2 а.с. 255);

- за місцем навчання підсудний ОСОБА_6 характеризується позитивно(т. 2 а.с. 258);

- на обліку в лікаря нарколога та психіатра підсудний ОСОБА_6 не перебуває (т. 2 а.с.262);

- згідно висновку № 242 спеціальної медичної наркологічної комісіїТернопільського обласного комунального наркологічного диспансерувід 5 квітня 2012 року у підсудного ОСОБА_6 наркологічнихзахворювань не виявлено. (т. 2 а.с. 123);

- згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №222 від 05 квітня 2012 року підсудний ОСОБА_6 на період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння на психічні захворювання не страждав та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними у той час,до якого відносяться інкриміновані йому діяння; за теперішнього часу ( час проведення експертизи) ОСОБА_6 на психічні захворювання не страждає. По своєму психічному стану в даний час ОСОБА_6 здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_6 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. В момент скоєння йому в вину злочину , ОСОБА_6 в стані фізіологічного афекту не перебував.(т.2а.с. 116-117);

Проаналізувавши здобуті та всебічно перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_6 вірно кваліфіковано досудовим слідством за ч.1 ст. 115 КК України-за ознаками закінченого злочину - умисного вбивства потерпілого ОСОБА_1 та за ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, - за ознаками закінченого замаху на вбивство двох і більше осіб - потерпілих ОСОБА_1, який помер внаслідок злочинних дій підсудного та потерпілого ОСОБА_3, щодо якого підсудний вчинив всі можливі та залежні від нього злочинні дії спрямовані на умисне вбивство потерпілого, однак останній не помер по причинах, незалежних від волі підсудного.

Так, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що підсудний ОСОБА_6, будучи роздратованим приїздом потерпілих до його батьків з вимогою повернення боргу, діючи із заздалегідь обдуманим умислом спрямованим на умисне вбивство двох осіб, заздалегідь взявши мисливську рушницю і спорядивши її трьома мисливськими патронами, розшукав автомобіль, в якому перебували потерпілі та доводячи до кінця свій злочинний намір на умисне протиправне позбавлення життя двох осіб, здійснив три прицільні постріли, - перший з відстані близько 10-ти метрів, другий - з відстані меншої за 10 метрів та більшої за 2-2,5 метри, а останній з близької відстані - 2-2,5 м., які були спрямовані в салон автомобіля «СЕАТ»д.н.з. НОМЕР_1. Де, перший постріл влучив у скло дверки пасажира і у лобове скло автомобіля в тій частині, де перебував потерпілий ОСОБА_3, який нагнувшись та сховавшись в нижній частині автомобіля, уникнув пострілу та залишився живим. Ненастання смерті потерпілого ОСОБА_3 за фактичних обставин справи, не залежало від волі підсудного, який був свідомо був переконаний у тому, що виконав всі дії, які були необхідними для позбавлення життя потерпілого, який перебував на пасажирському сидінні. Доводячи до кінця свій злочинний намір на умисне позбавлення життя двох осіб, підсудний провів наступні два прицільні постріли в напрямку водійського місця автомобіля, де перебував потерпілий ОСОБА_1 іостанній постріл підсудним був проведений з близької відстані, де обидва постріли влучили у потерпілого ОСОБА_1, внаслідок чого він отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці.

А тому, враховуючи конкретні обставини справи, зокрема те, що підсудний зарядив рушницю трьома патронами, один раз прицільно вистрелив спочатку у потерпілого ОСОБА_3, який уникнув пострілу встигнувши сховатися від нього під панеллю автомобіля, про що окрім показань потерпілого ОСОБА_3, свідчать і дані ситуаційної судово-балістичної експертизи про характер пошкоджень автомобіля, а в потерпілого ОСОБА_1 підсудний здійснив два постріли, останній з яких був здійснений ним з близької відстані, внаслідок чого потерплий ОСОБА_1 відразу на місці події помер від проникаючого вогнепального дробового сліпого поранення спини та шиї, що також встановлено експертизами, суд з огляду на ці обставини та на підставі аналізу зібраних у справі доказів прийшов до висновку про спрямованість умислу підсудного на вбивство обох потерпілих і такого наслідку він бажав.

Як вважає суд, за таких обставин підсудний усвідомлював суспільно небезпечний характер таких своїх дій, передбачав настання їх суспільно-небезпечних наслідків та бажав такого їх настання ійого дії мали цілеспрямований характер на розшукуванняй подальше умисне вбивство осіб, які перебували у згаданому автомобілі.

Твердження підсудного щодо протилежності своїх намірів, а також те, що він стріляв не цілячись у потерпілих, не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються сукупністю зібраних у справі доказів.

Так, сам підсудний при допиті в якості підозрюваного та в процесі відтворення за його участю обставин та обстановки події злочину, в своїх показах, які прийняті судом, як правдиві, пояснив що він знав, що до батьків приїжджало двоє осіб; не звернувся з правоохоронні органи щодо дій потерпілих, а поїхав в нічний час розшукувати їх та заздалегідь взяв з собою і спорядив трьома патронами мисливську рушницю; тривалий час -більш ніж одну годину розшукував потерпілих; також те, що підсудний побачив в салоні автомобілядвох осіб, після чого без попередження та мирного вирішення конфлікту, розпочав прицільну стрільбу по салону автомобіля і здійснивши всі три постріли,припинив її лише вистріливши всі наявні у нього патрони.

Суд вважає необґрунтованими твердження підсудного про те, що у всіх випадках він цілився не в салон автомобіля, а в інші його частини -двигун, колеса, а також те, що зброю він використовував для самооборони, залякування потерпілих та для знешкодження автомобіля і наміру вбивати потерпілих він не мав, оскільки такі його покази не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і не узгоджуються з іншими, дослідженими в їх сукупності доказами у справі. Такі пояснення підсудного суд вважає неправдивим і повідомленими суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

З наведених вище підстав суд вважає необґрунтованими вимоги сторони захисту щодо виправдання підсудного ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України з тих підстав, що вина підсудного у вчиненні даного злочину не доведена.

Також, судом встановлено, що між такими діями підсудного ОСОБА_6 у вигляді посягання на життя інших людей (потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_1.) та наслідками у вигляді смерті людини (потерпілогоОСОБА_1 ) є причинний зв'язок. Про умисність дій на заподіяння смерті потерпілим свідчать і ті обставини, згідно яких підсудний ОСОБА_6 не приймав жодних заходів до надання необхідної допомоги потерпілим. Натомість, вчинивши на його думку всі дії, які залежали від його волі спрямовані на вбивство двох осіб, які перебували в автомобілі, підсудний залишив місце злочину.

Вирішуючи питання про призначення підсудному ОСОБА_6 покарання суд керується вимогамист. 65 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" та виходить із принципів законності, справедливості,обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, які відповідно до положень ст. 12 КК Українивідносяться до категорії особливо тяжких, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, відомості про особу підсудного.

Характеризуючи особу підсудного, суд приймає до увагите, що у нього на утриманні є малолітня дитина, що він раніше не судимий,його позитивні характеристики.

Поряд з цим, суд не може прийняти, як пом'якшуючу покарання обставину озвучене підсудним його каяття, оскільки таке поняття, як щире каяття характерне тим, що засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність.

Також судом не враховується, як пом'якшувальна підсудному покарання обставина написання ним явки з повинною, оскільки з'явлення з каяттям повинне бути добровільним, тобто базуватися на внутрішньому переконанні особи. Поряд з цим, як встановлено в судовому засіданні, таке зізнання підсудний написав не добровільно з'явившись в міліцію, а після того, як працівники міліції приїхали до нього додому і фактично викрили його у вчиненні згаданих злочинів.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_6 можливе лише в місцях позбавлення волі, в умовах ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, підсудному слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі, за правилами ст. 70 КК Україниза сукупністю злочинів. Як вважає суд, таке покарання буде справедливим, не тільки як кара за вчинений злочин, а й достатнім для виправлення підсудного і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Згідно ст. 28 КПК України ( в ред. 1960 р.), особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі пред'явити до обвинуваченого цивільний позов. Право аналогічної вимоги передбачено також і ст. 50 КПК України ( в ред. 1960 р.), де цивільним позивачем визнається громадянин, який зазнав матеріальної шкоди від злочину і яким пред'явлено вимогу про відшкодування збитків, відповідно до ст. 28 КПК України ( в ред. 1960 р.).

Статтею 49 КПК України ( в ред. 1960 р.) передбачено, що потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі.

Відповідно до положень ст.ст. 23,1166,1167 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч.4 ст. 174 ЦПК України,… у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову…

Судом встановлено, що в результаті злочинних умисних дій підсудного ОСОБА_6, загинув потерпілий ОСОБА_1.

Потерпілою ОСОБА_12, як дружиною загиблого ОСОБА_1 та цивільним позивачем в судовому засіданні підтримано заявлений нею цивільний позов про відшкодування підсудним ОСОБА_6 матеріальної шкоди в загальному розмірі 7 765,83 гривень. Така матеріальна шкода для неї полягає у витратах на поховання вбитого підсудним чоловіка, вартість яких складає 6232,00 грн.; та у вартості пошкоджень автомобіля вбитого чоловіка, завданих злочинними діями підсудного, розмір яких складає 1 533,83 грн. Також, потерпілою повністю підтримано заявлені нею позовні вимоги про відшкодування підсудним ОСОБА_6 моральної шкоди в загальному розмірі 500 000,00 гривень, де моральна шкода для неї полягає у втраті близької і дорогої людини -чоловіка і батька їхньої малолітньої дитини, у переживаннях та стражданнях морального та душевного характеру, яких вона зазнала у зв»язку із насильницькою смертю її чоловіка.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6, як цивільний відповідач фактично визнав, що внаслідок смерті чоловіка потерпіла ОСОБА_1 дійсно зазнала матеріальної шкоди, де розмір матеріальної шкоди - 7 765,83 грн. не оспорив та визнав в повному обсязі. Щодо заявленої потерпілою ОСОБА_1 вимоги про відшкодування моральної шкоди, то підсудний визнав її частково, в розмірі 100 000,00 грн., не оспорюючи при цьому підстав та обґрунтувань заявлених вимог такого характеру.

Суд переконався в тому, що визнання підсудним, як цивільним відповідачем цивільного позову в частині матеріальної шкоди потерпілої ОСОБА_1 не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. А тому, вважає за можливе задовольнити в повному обсязі позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7 765, 83 грн.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України (п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №-4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(нематеріальної) шкоди») моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв»язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Щодо вирішення позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи, що смертю чоловіка потерпілій ОСОБА_1 спричинені моральні страждання, які порушили її нормальний спосіб життя, враховуючи глибину, тривалість та ступінь таких страждань, залишення сиротою їхньої малолітньої дитини,з врахуванням позиції підсудного щодо визнаного розміру такого відшкодування, вважає, що такі заявлені вимоги слід задовольнити частково, в розмірі 150 000,00 гривень.

Питання про речові докази та судові витрати вирішити відповідно до вимог кримінально-процесуального судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323-324 КПК України ( в редакції 1960 року) суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115 КК України та ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК Україниі призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 115 КК України - основне покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі;

- зач.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України - основне покарання у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі

На підставі ч. ч. 1, 2ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених судом основних покарань у виді позбавлення волі,остаточно засудженому ОСОБА_6 призначити основне покарання у виді 14 (чотирнадцяти)років 6 ( шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 27лютого 2012 року.

Позовні вимоги за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_12 щодо відшкодування матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі, - стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_12 7 765 ( сім тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень 83 коп. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Позовні вимоги за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_12 щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, - стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_12 150 000 ( сто п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 судові витрати по справі:

o За проведення судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № 2-471\12 від 29 березня 2012 року -588 ( п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в ГУДКУ в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.17);

o За проведення судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № 2-470\12 від 28 березня 2012 року - 588 ( п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в ГУДКУ в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.28);

o За проведення судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № 2-476\12 від 26 березня 2012 року - 588 ( п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в ГУДКУ в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.40);

o За проведення судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № 2-472\12 від 28 березня 2012 року - 588 ( п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в ГУДКУ в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.50);

o За проведення судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № 2-473\12 від 27 березня 2012 року - 588 ( п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в ГУДКУ в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.59);

o За проведення судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № 2-474\12 від 27 березня 2012 року - 588 ( п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в ГУДКУ в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.74);

o За проведення судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № 2-475\12 від 26 березня 2012 року - 588 ( п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в ГУДКУ в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.83);

o За проведення судово-хімічної експертизи вибухових речовин та продуктів пострілу № 2-469\12 від 29 березня 2012 року - 588 ( п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в ГУДКУ в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.95);

o За проведення судової дактилоскопічної експертизи № 1-545\12 від 26 березня 2012 року -352 ( триста п»ятдесять дві) гривні80 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в УДК в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с. 107);

o За проведення судово-балістичної експертизи №1-752\12 від 08 травня 2012 року - 470 ( чотириста сімдесят) гривень 40 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в УДК в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.136);

o За проведення судово-трасологічної експертизи №1-750\12 від 15 травня 2012 року -558 ( п'ятсот п'ятдесят вісім) гривень, які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в УДК в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.156);

o За проведення судово-балістичної експертизи № 1-753\12 від 17 травня 2012 року -367 ( триста шістдесят сім) гривень 80 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в УДК в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.166);

o За проведення судово-балістичної експертизи № 1-754\12 від 09 травня 2012 року -367 ( триста шістдесят сім) гривень 80 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в УДК в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.175);

o За проведення судово-балістичної експертизи № 1-755\12 від 07травня 2012 року - 470( чотириста сімдесят) гривень40 коп., які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в УДК в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.183);

o За проведення ситуаційної судової балістичної експертизи № 1-751\12 від 19 травня 2012 року -1 176( одна тисяча сто сімдесят шість) гривень, які слід перерахувати отримувачу платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код. ЕДРПОУ 24524727, Банк одержувача в УДК в Тернопільській області. МФО -838012. Розрахунковий рахунок №- 31256272210463 ( т.2 а.с.192).

Речові докази:

o Автомобіль «Мерседес Бенц Е320»номер кузова НОМЕР_3, залишити на зберігання на штрафмайданчику УДАІ УМВС України в Тернопільській області ( т.1 а.с. 91).

o Автомобіль СЕАТномер кузова НОМЕР_4.н.з. номер НОМЕР_1, залишити на зберігання на штрафмайданчику Підгаєцького РВ УМВС України в Тернопільській області ( т.1 а.с.92);

o Шапку, куртку, спортивну куртку, кофту, штани, труси, шкарпетки, кросівки, які належали ОСОБА_1, - повернути його дружині -потерпілій ОСОБА_12 ( т.1 а.с. 93);

o Куртку, штани, кофту, які належать підсудному ОСОБА_6, - повернути засудженому ОСОБА_6 ( т.1 а.с. 93);

o уламки пошкодженого корпусу та дзеркала автомобіля, уламки скла та пошкоджений кронштейн дзеркала автомобіля -знищити. ( т.1 а.с. 93);

o Мисливську рушницю МР-153 НОМЕР_2 з чохлом із тканини, три гільзи , контейнер патрона та 17 картечин, які зберігаються в кімнаті зберігання зброї Підгаєцького РВ УМВС України в Тернопільській області - передати на зберігання в НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області ( т.1 а.с.94).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку у законну силу залишити попередній - тримання під вартою

На даний вирок суду може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд на протязі 15 діб з дня проголошення вироку, а засудженим в цей же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий суддя Н.П. Німко

Судді В.М. Крамар

Я.М.Музика