Рішення № 29490881, 21.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2013 р. Справа № 903/108/13-г

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов ТзОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», м.Черкаси

до ПП «Арт-десятка», м.Луцьк

про стягнення 104 956, 09 грн., у т.ч. 82 719, 32 грн. основного боргу, 1 158, 08 грн. інфляційних втрат, 3 474, 21 грн. 3 % річних, 17 604, 48 грн. пені, за договором № 032/10 К консигнації від 12.11.2010 р.

За участю представників сторін:

від позивача - Чубин Б.М. (представник, довіреність від 14.01.2013 р. без номера в матеріалах справи);

від відповідача - не з»явився

Представнику позивача роз"яснено його права й обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

21.01.2013 р. ТзОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» звернулося з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з ПП «Арт-десятка» 104 956, 09 грн., у т.ч. 82 719, 32 грн. основного боргу, 1 158, 08 грн. інфляційних втрат, 3 474, 21 грн. 3 % річних, 17 604, 48 грн. пені, за договором № 032/10 К консигнації від 12.11.2010 р.

Підставою позовних вимог позивачем визначено невиконання відповідачем зобов»язання в частині оплати за одержаний товар.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Волинської області від 06.02.2013 р. позивачем долучено до матеріалів справи довідку держказначейства про зарахування судового збору в сумі 2 099, 12 грн. у дохід держбюджету, сплаченого на підставі платіжного доручення № 2520 від 28.01.2013 р.

Відповідач у судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення останнього, що підтверджується повернутим повідомленням про вручення ухвали від 06.02.2013 р. під розписку (а.с.26).

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду від 06.02.2013 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті, то за таких обставин суд вважає за доцільне розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Виходячи з положень ст.75 ГПК України, відсутність відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті.

Господарським судом встановлено, що 12 листопада 2010 року між ТзОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» (консигнант за договором, позивач у справі) та ПП «Арт-десятка» (консигнатор за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 032/10 К консигнації (далі - договір) терміном дії до 31.12.2011 р. (а.с.6-9).

На виконання умов договору за період 18.11.2010 р.-29.03.2011 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 102 719, 32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями на отримання продукції (а.с.21-23).

У зв»язку з частковим погашенням основного боргу консигнант звернувся з позовом до господарського суду про примусове стягнення неоплаченої суми отриманого товару. При цьому позивачем визначено до стягнення суму основного боргу в розмірі 82 719, 32 грн.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Консигнація - операція з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що консигнатор зобов»язаний щотижня перерахувати грошові кошти консигнанту за реалізований протягом тижня товар протягом 3 банківських днів, починаючи з понеділка тижня, що йде за оплачуваним.

Позивачем надіслана відповідачу вимога № 1895 від 06.12.2012 р. про оплату 82 719, 32 грн. основного боргу за договором (а.с.15), що і є однією з позовних вимог. Фіскальний чек і опис вкладення у цінний лист від 06.12.2012 р. як доказ її відправлення ПП «Арт-десятка» знаходяться в матеріалах справи (а.с.15, зворот).

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував як сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і документально його відсутність під час розгляду справи в суді першої інстанції, не долучивши платіжних доручень про його повне погашення.

ПП «Арт-десятка» визнало наявність суми основного боргу в розмірі 82 719, 32 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 08.08.2011 р. (а.с.11), підписаним обома сторонами без жодних зауважень і застережень, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 82 719, 32 грн. основного боргу є підставною й обґрунтованою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.625 ЦК України згідно з розрахунком позовних вимог (а.с.12-13) за період серпень 2011 року-грудень 2012 року позивачем нараховано відповідачу 1 158, 08 грн. інфляційних втрат, і з 30.08.2011 р. до 21.01.2013 р. - 3 474, 21 грн. 3 % річних, який перевірений судом першої інстанції та визнаний правильним.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 17 604, 48 грн. пені, нарахованої за період 30.08.2011 р.-21.01.2013 р. (а.с.12), то вона також підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 п.1 ст.199 ГК України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 10.2 договору встановлено, що за прострочення перерахування грошових сум, отриманих від покупців, консигнатор сплачує консигнанту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості проданого товару за кожен день прострочення.

При прийнятті рішення судом першої інстанції враховуються висновки Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 24.10.2011 р. у справі № 25/187, від 07.11.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010, щодо застосування положень Закону № 543/96-ВР, згідно з ст.3 якого розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та ч.2 ст.551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Отже, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений Законом № 543/96-ВР як граничний, тобто розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону № 543/96-ВР).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позов є нормативно та документально обґрунтований, а тому є всі правові підстави для його повного задоволення.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ПП «Арт-десятка» (43023, м.Луцьк, вул.Конякіна, 18 А; ідентифікаційний код 36541543) на користь ТзОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» (18030, м.Черкаси, вул.Будіндустрії, 3; ідентифікаційний код 32741978) 104 956, 09 грн., у т.ч. 82 719, 32 грн. основного боргу, 1 158, 08 грн. інфляційних втрат, 3 474, 21 грн. 3 % річних, 17 604, 48 грн. пені, за договором № 032/10 К консигнації від 12.11.2010 р.; 2 099,12 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

21.02.13

Суддя В. О. Кравчук