Рішення № 29490514, 19.02.2013, Харцизький міський суд Донецької області

0550/11312/2012

2/0248/53/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

при секретарі - Нагорняк М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, Відділ Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

26.10.2012р. позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк», треті особи Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, Відділ Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги після уточнення обґрунтовує тим, що 09.07.2007р. між ним та АКІБ «УкрСиббанк» укладено кредитний договір №11180110000, відповідно до умов якого Банк надав йому кредит в сумі 18738 доларів США. В забезпечення кредитних зобов'язань 09.07.2007р. було укладено договір застави належного йому транспортного засобу - автомобілю марки MITSUBISHI, модель LANCER 1.6, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Він регулярно сплачував усі необхідні внески, навіть в більшому розмірі, чим було обумовлено в кредитному договорі. Так, ним за період з 15 жовтня 2007 року по 02 вересня 2008 року було сплачено кредиту в загальному розмірі 7100 доларів США, в той час коли відповідно до графіку погашення кредиту за вказаний період він повинен був сплатити лише 3000 доларів США.

На початку 2009 року він звернувся до банку для здійснення перерахунку по кредиту, але йому відмовили та повідомили, що йому нараховані додаткові відсотки через їх підняття з початку року. Протягом тривалого часу банк ігнорував його звернення, в зв'язку з чим він був вимушений в травні 2010 року звернутись до суду з заявою про забезпечення доказів та витребування з банку довідки про нарахування заборгованості по кредиту, відомостей про направлення на його адресу попередження стосовно заборгованості по кредиту та нотаріального напису за заявою банку, оскільки про це йому стало відомо випадково від працівників банку, але підтвердження його не було. Ухвалою Харцизького міського суду Донецької області від 31.05.2010р. банк було зобов'язано надати вищевказані документи, яка була надіслана на адресу банку для виконання. Банк вимоги суду тривалий час ігнорував. В грудні 2011 р. судом банку було направлено запит стосовно виконання ухвали та в лютому 2012р. позивачу було судом повідомлено, що ухвала суду не виконана. В жовтні 2012 року до позивача звернувся державний виконавець ВДВС Харцизька, який надав постанову про розшук мого майна посилаючись на напис нотаріуса №7481 від 02.10.2008р. і лише потім надав його копію.

Вважає, що вищевказаний напис нотаріуса вчинений з порушенням норм чинного законодавства та таким що не підлягає виконанню, оскільки звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса на час укладання договору та видачі виконавчого напису не відповідали нормам діючого законодавства, а саме ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса. Вказує, що даною нормою закону не було передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Просить визнати виконавчий напис нотаріуса від 02.10.2008р. таким що не підлягає виконанню та стягнути на його користь сплачений судовий збір в сумі 107,30 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн.

В судовому засіданні позивач та адвокат ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання адвокатських послуг від 18.03.2011р., підтримали позовні вимоги в повному обсязі, дали пояснення аналогічні викладеним в позові, просять позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» за довіреністю Єгоров Є.О. в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та пояснив, що АКІБ «УкрСиббанк» змінило свою назву на ПАТ «УкрСиббанк. Позовні вимоги безпідставні, не обґрунтовані та суперечать діючому законодавству, оскільки виконавчий напис нотаріуса був здійснений відповідно з умовами договору кредиту та договору застави, та вимогами чинного законодавства. Позивач порушував умови кредитного договору, не виконував взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та нарахованих відсотків в строки встановлені кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість та кредитним договором, що і стало підставою для звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису на підстав договору застави транспортного засобу. При вчинення вищевказаного напису, нотаріусом виконані всі вимоги діючого законодавства. Банком були надані нотаріусу усі необхідні документи для вчинення такого напису. Також вказує на те, що з дня вчинення виконавчого напису минуло понад чотирьох років, що є підставою для застосування норм позовної давності та відмови позивачу в позові.

Представник третьої особи - приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_5 заперечив проти позову та пояснив, що при вчиненні нотаріусом виконавчого напису від 02.10.2008р за реєстровим №7481 було виконано всі вимоги діючого законодавства на підставі наданих банком документів, зокрема, договору застави транспортного засобу від 09.07.2007р., договору про надання споживчого кредиту №11180110000 від 09.07.2007р., вимоги заставодержателя надіслану позивачу 13.06.2008р. за №22-09-168, довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором, заяви про вчинення виконавчого напису. Вважає, що підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, немає. Вказує на пропуск позивач строку позовної давності. Просить в задоволення позову відмовити.

Представник третьої особи - ВДВС Харцизького МУЮ в судове засідання не з'явився. Суду надано заяву з проханням розглянути справу в його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису таким, що підлягає виконанню підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.07.2007р. позивач ОСОБА_1 та відповідач ПАТ «УкрСиббанк» (є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк») уклали кредитний договір №11180110000, відповідно до умов якого Банк надав позивачу кредит в сумі 18738 доларів США (а.с.13-14).

В забезпечення кредитних зобов'язань 09.07.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу - автомобілю марки MITSUBISHI, модель LANCER 1.6, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу.

Відповідно до п.5.4 вищевказаного договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, чи на підставі виконавчого напису нотаріуса (а.с.15-16).

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, взятих на себе за кредитним договором 13.06.2008р. позивачу відповідачем направлено вимогу на суму заборгованості - 785,44 доларів США, яка утворилась станом на 13.05.2008р., а також пені на суму 156,89 доларів США (а.с.55).

02.10.2008р. відповідач звернувся до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 для вчинення виконавчого напису на заставлене майно - автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER 1.6, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, та який є предметом застави на підставі договору застави від 09.07.2007р., вказуючи суму заборгованості станом на 02.10.2008р. 15350,51 доларів США (а.с.7).

02.10.2008р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинений виконавчий напис за реєстровим №7481 на підставі договору застави транспортного засобу від 09.07.2007р., відповідно до якого нотаріус пропонує звернути стягнення на рухоме майно, а саме автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER 1.6, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, для задоволення вимог відповідача в розмірі 15350,51 доларів США (а.с.8).

Відповідно до ухвали Харцизького міського суду Донецької області №2-з(док)-16/2010р. від 31.05.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів яку обґрунтував тим, що в 2010 році йому стало відомо, що АКІБ «УкрСиббанк» звернувся до приватного нотаріуса Донецького міського округу з вимогою про надання виконавчого напису про стягнення з нього суми кредиту. Через те, що він має намір звернутися до суду та незгодний з заборгованістю за кредитним договором, просив витребувати докази у АКІБ «УкрСиббанку» та вказаною ухвалою заява ОСОБА_1 була задоволена та з АКІБ «УкрСиббанку» були витребувані документи, зокрема, копія нотаріального напису про стягнення заборгованості по кредиту (а.с.10).

Згідно повідомлення Харцизького міського суду Донецької області від 20.02.2012р. №2-з(док)-16/2010 вищевказана ухвала суду не виконана (а.с.12).

Згідно супровідного листа від 16.02.2011р. за вих..№6730/04-36/19 ВДВС Харцизького МУЮ надіслало ОСОБА_1 з матеріалів виконавчого провадження копію заяви АКІБ «УкрСиббанк» до приватного нотаріуса, копію виконавчого напису та копію заяви про прийняття до виконання (а.с.11).

Згідно з положеннями ст.ст. 589, 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Інше передбачено в Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набрав чинності з 1 січня 2004 року. Цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положення вказаного Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Відтак Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом із питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" та ст. 590 ЦК України застосовуються лише в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Цим Законом не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, тому звернення стягнення на заставлене майно може бути вчинено лише у спосіб, передбачений Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Нова редакція частини 1 статті 24 вищевказаного Закону, яка передбачає звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом, була прийнята 22 вересня 2011 року і на час здійснення оспорю ванного виконавчого напису нотаріуса не існувала.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 02 жовтня 2008 року та зареєстрованим за № 7481 таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.

Доводи представника відповідача та третьої особи щодо застосування судом строку позовної давності є безпідставними, оскільки відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частина 1 ст. 257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В судовому засіданні достовірно було встановлено, що позивач про порушення своїх прав, а саме про вчинення приватним нотаріусом оспорюємого виконавчого напису, дізнався в 2010 році, копію вищевказаного виконавчого напису отримав лише в лютому 2011 року, в суд звернувся в жовтні 2012 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору 107,30 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.1).

Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне залишити такі вимоги без задоволення через наступне:

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Як передбачено частинами 1 та 2 статті 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно зі ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.42 ЦПК України повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час знайомлення з матеріалами справи в суді.

Відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг №24 від 18.03.2011р. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3085 від 19.11.2008р.(а.с.70-71) вбачається, що адвокат ОСОБА_3 надавав позивачеві правову допомогу яка складалась з надання консультацій по правовим питанням (п.1.3), складання процесуальних та інших документів (п.1.4), а також вказаним договором йому було надано право на участь від імені позивача в судових процесах з процесуальними правами наданими позивачу, відповідачу або третій особі. Саме з такими процесуальними правами й приймав участь адвокат ОСОБА_3 в судових засіданнях, тобто як представник позивача.

Відповідно до довідки №24/10 від 10.10.2012р. адвокатом ОСОБА_3 від ОСОБА_1 отримано гонорар в сумі 2500грн. за надання правової допомоги: складання позовної заяви, юридичну консультацію та участь в суді по даній позовній заяві (а.с.98).

Оскільки адвокат ОСОБА_3, відповідно до умов договору №24 від 18.03.2011р. приймав участь у судовому процесі фактично в якості представника позивача, відшкодуванню підлягають лише витрати, пов'язані з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, зокрема: за складання позовної заяви, надання юридичних консультацій. При цьому довідка адвоката від 10.10.2012р. про отримання гонорару в сумі 2500грн. не підтверджується платіжними документами про фактичну сплату цієї суми, що виключає можливість її перевірки. Позивачем не надано жодного належного доказу (квитанції, прибутково-касового ордеру, касового чеку, або іншого платіжного документу) на підтвердження сплати послуг адвоката.

В зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відшкодуванні витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 590 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу», ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», треті особи Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, Відділ Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 02 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №7471 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» (61050, м.Харків, пр..Московський, 60, р/р2909000000013, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м.Харцизька Донецької області (ІПН НОМЕР_2) сплачений ним судовий збір в сумі 107, 30 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

при секретарі - Нагорняк М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, Відділ Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, Відділ Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 02 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №7471 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» (61050, м.Харків, пр.Московський, 60, р/р 2909000000013, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м.Харцизька Донецької області (ІПН НОМЕР_2) сплачений ним судовий збір в сумі 107, 30 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: