Рішення № 29490196, 21.02.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1609/11093/2012 Номер провадження 22-ц/786/829/2013 Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М. Доповідач Пилипчук Л. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Л.І.,

суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.,

при секретарі Філоненко О.В.,

за участю: представника заявника Римар Я.П., представника банку Коваленка Р.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 січня 2013 року

по справі за заявою Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, особа щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці - Приватне підприємство «СВ Гермес», -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року Полтавська МДПІ Полтавської області ДПС звернулася в суд із заявою про розкриття обслуговуючим банком - ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Полтавського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» інформації, яка містить банківську інформацію, щодо розрахункових рахунків ПП «СВ Гермес», а саме інфрормації про обсяг та обіг коштів на розрахункових рахунках №26001060308757, №26056060277457, №26003054601394, №26154060027457 за період з 16 березня 2009 року по 01 грудня 2012 року включно із зазначенням контрагентів.

Заявник просив розкрити банківську таємницю, посилаючись на те, що відповідна службова необхідність виникла у зв'язку з виконанням Листа ДПС України від 26 грудня 2012 року №630/7/10-108, окремого доручення Голови ДПС України від 02 листопада 2012 року №224/0/371-12/14-1017.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 січня 2013 року в задоволенні заяви Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю відмовлено.

Полтавська МДПІ Полтавської області ДПС оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву.

Вказує, що висновок районного суду про безпідставність заяви інспекції є помилковим. Зазначає, що необхідність в отриманні інформації, яка містить банківську таємницю, виникла в зв'язку з прийняттям наказу Полтавської МДПІ від 11 грудня 2012 року №938 про призначення перевірки ПП «СВ Гермес» з питань правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на обліку в Полтавській МДПІ Полтавської області ДПС перебувало ПП «СВ Гермес» /а.с.6/.

Згідно облікових баз даних платників податків вказане підприємство мало банківські рахунки в Полтавському регіональному управління ПАТ КБ «ПриватБанк»: №№ 26001060308757, 2605606060277457, 26003054601394, 26154060027457 /а.с.7/.

Відмовляючи у задоволенні заяви про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав жодного доказу на підтвердження необхідності отримання такої інформації.

Проте колегія суддів не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта, та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди, а також відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів.

Статтею 62 цього ж Закону визначений порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до частини першої якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: на письмову вимогу суду або за рішенням суду; органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

Разом з тим, абз.1 п. 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, передбачено, що банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах, операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта іншого банку або рішенні (постанові) суду.

Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, лише за рішенням суду може бути розкрита особа/особи контрагента, номери його/їх рахунків у банках та інша інформація щодо неї/них, яка становить банківську таємницю, у взаємовідносинах із особою, відносно якої вимагається розкриття банківської таємниці.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, яка покладає на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Районний суд всупереч зазначеним приписам процесуального закону не роз'яснив заявникові право надання додаткових доказів та безпідставно відмовив у задоволенні заяви, обмежившись лише посиланням на недоведеність вимог.

Відповідно ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби забезпечують облік платників податків, інших платежів, здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, правильного обчислення, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів.

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори.

З матеріалів справи убачається, що на виконання окремого доручення ДПС України від 02.11.2012 року №224/0/371-12/14-1017, п. 11 наказу ПС України від 26.06.2012 року №552 з метою інформування ДПС України Полтавську МДПІ зобов'язано провести роботу зі збирання та документування необхідної доказової бази для визнання нереальності податкових зобов'язань ПП «СВ Гермес», сформованих платником без наявності податкового кредиту на користь третіх осіб /а.с.8/.

Наказом №938 від 11 грудня 2012 року призначено проведення документальної невиїздної перевірки ПП «СВ Гермес» /а.с.28/.

Таким чином, необхідність розкриття інформації визначається відпрацюванням заявником платників податків, задіяних у міжрегіональних схемах ухилення від оподаткування, до числа яких існує підозра належить і особа щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці.

Звертаючись до суду із заявою, Полтавська МДПІ Полтавської області ДПС відповідно п.п. 2, 5 ст. 288 ЦПК України зазначила особу, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, найменування та місцезнаходження банку, обґрунтувала необхідність і обставини, за яких вимагає розкрити інформацію, а також зазначила обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, та мету її використання.

Суд першої інстанції у порушення ст. 290 ЦПК України на зміст вимог ДПІ у м. Полтаві, мету й обставини її звернення до суду та відповідні положення закону уваги не звернув та безпідставно відмовив у задоволенні заявлених вимог в частині розкриття інформації, що містить банківську таємницю щодо контрагентів ПП «СВ Гермес».

Оскільки місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та ухвалив рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення районного суду необхідно скасувати і постановити нове про задоволення заяви інспекції.

Керуючись ст.ст.303,304,307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 січня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення у справі.

Заяву Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, - задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Полтавського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 21050723) розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо розрахункових рахунків ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292), а саме інформацію про обсяг та обіг коштів на розрахункових рахунках №26001060308757, №26003054601394, №26154060027457 за період з 16 березня 2009 року по 01 грудня 2012 року включно із зазначенням контрагентів.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ Т.О. Кривчун

/підпис/ О.В. Чумак

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук