Постанова № 29489639, 11.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. справа № 2а/0470/6835/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Головко О.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ,

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальний дім"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ,

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальний дім" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби стосовно визнання такими, що відкликані рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про застосування штрафних санкцій у формі податкових повідомлень-рішень №0000010804 від 13.01.11р. №0000070804 від 13.01.11р., №0000060804 від 13.01.11р.; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000478813 від 16.11.11р., №000048883 від 16.11.11р. №0000498813 від 16.11.11р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальний дім" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000498813 від 16.11.2011 року, в частині суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4198884 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000478813 від 16.11.2011 року, в частині суми основного платежу у розмірі 221939 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 317933,25 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000488813 від 16.11.2011 року, в частині суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 785060 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 22529,25 грн.

Не погодившись з постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, не погодившись з постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Стальний дім" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 30.12.20 №501/08-04/31857580 „Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Стальний дім" (код ЄДРПОУ 31857580), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року встановлено, що ТОВ „Мікронкепітал" (ліцензія Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.05.2009 серії АВ №470613), на підставі довіреності від 17.02.2009, виданої ТОВ „Стальний дім", укладено договір купівлі-продажу цінних паперів від 29.01.2010 року № Б4-2901-2/1.

За вказаним договором та на підставі акту прийому-передачі цінних паперів від 29.01.2010 року Відкрите акціонерне товариство будівельно-монтажне управління „Запоріжстальбуд-І" передало у власність ТОВ „Стальний дім" простий вексель Закритого акціонерного товариства ,Луганський трубний завод"- емітенту, з наступною характеристикою: серія АА № 1421734; дата отримання векселя - 29.01.2010 року; номінальна вартість векселя - 3 587 000,00 грн.; річна процентна ставка - 24 %; строк платежу -«за пред'явленням», але не раніше 29.07.2010 року.

Векселедержатель - ТОВ „Стальний дім" 19.04.2010 року пред'явив, а Платник - ЗАТ «Луганський трубний завод" прийняв до платежу зазначений вексель. На підставі банківських документів (платіжних доручень) встановлено надходження протягом квітня місяця,травня та вересня 2010 року грошових коштів на банківські рахунки ТОВ „Стальний дім" від ЗАТ «Луганський трубний завод»на загальну суму 3 772 719,03 грн.

При цьому, позивачем було здійснено нарахування відсотків на суму векселю АА № 1421734, що підлягає оплаті у розмірі 188 686,00 грн. Всього здійснено платіж за векселем серії АА № 1421734 на суму 3 775 686,03 грн., яка включає суму векселю - З 587 000,00 грн. та нараховані відсотки -188 686,00 грн.

З встановленого вбачається, що нараховані відсотки на суму векселя серії АА №1421734 сплачувалися до 03.09.2010 (дата повного погашення векселя).

Судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що векселедержателю надано право самостійно визначати дату нарахування відсотків за векселем, в свою чергу, такі висновки суду є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до положень п.1.4, п.1.10 ст.1 Закону №334 цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери, в свою чергу, відсотки - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До відсотків включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.

Згідно з ст. 5 Уніфікованого закону у переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення, трасант може обумовити, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною. Відсоткова ставка повинна бути вказана у векселі; при відсутності такої вказівки умова вважається ненаписаною. Відсотки нараховуються від дати видачі переказного векселя, якщо не вказана інша дата.

Згідно з положеннями ст.4 Закону України від 05.04.2001 №2374-Ш ,Про обіг векселів в Україні" (далі - Закон №2374) видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Відповідно до положень п.2 ч.5 ст.3 Закону України від 23.02.2006 № 3480-ІУ „Про цінні папери та фондовий ринок" (далі - Закон №3480) борговими цінними паперами є цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.

З врахуванням ст.10 ЦК України, відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поняття виконання зобов'язання належним чином за векселем міститься в ст.40 Уніфікованого закону, відповідно до якої той, хто здійснює платіж при настанні строку платежу, вважається таким, хто належним чином виконав своє зобов'язання, якщо він не допустив грубу необережність або з його боку не було обману.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого зобов'язання. Ця норма кореспондується з нормою ст.39 Уніфікованого закону, а саме, трасат, здійснюючи платіж за переказним векселем, може вимагати, щоб він був вручений йому держателем разом з розпискою про отримання платежу; у разі часткового платежу трасат може вимагати, щоб відмітка про такий платіж була вчинена на векселі і щоб йому була видана про це розписка.

Виходячи з викладеного, до повного погашення зобов'язання вексель залишається у векселедержателя і зобов'язання з погашення боргу, на який виданий вексель вважається не виконаним.

В свою чергу, перевіркою встановлено, що повне погашення боргу, на який виданий вексель серії АА № 1421734 відбулося саме 03.09.2010 року. Цей факт підтверджується і тим, що на підставі акту прийому-передачі від 03.09.2010 року представник ТОВ „Стальний дім" передав, а представник ЗАТ .Луганський трубний завод" прийняв один простий вексель за вищезазначеною характеристикою.

Як зазначено в п4.5 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, сума боргу за векселем та нараховані відсотки повинні бути відображені Позивачем з моменту виникнення (29.01.2010) до моменту повного погашення (03.09.2010), а в податковому обліку Позивач повинен відображати суму боргу за векселем та нараховані відсотки у податкових періодах відповідно до даних бухгалтерського обліку.

На підставі пп. 7.9.3 п. 7.9 ст.9 Закону №334, визначено, що за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена виплата таких процентів».

Отже, оскільки перебування векселя у ТОВ „Стальний дім" відбувалось в період з 29.01.2010 року по 03.09.2010 року, виходячи з законодавства, відповідні доходи у вигляді відсотків повинні бути відображені Позивачем саме за період з 29.01.2010 року по 03.09.2010 року.

Враховуючи вищевикладене податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011року №0000478813 про донарахування податку на прибуток в загальній сумі 539 872,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 221 939,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією у сумі 317 933,25 грн. є правомірним, а висновки суду першої інстанції необгрунтованими та такими, що зроблені без системного аналізу норм законодавства та без врахування істотних обставин справи.

Крім того, на підставі висновків акту за №/08-04/31857580 визначено, що за наслідками перевірки було встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 5 328 499 грн., у тому числі за півріччя 2009 року у сумі 4 198 884 грн., за 3 квартали 2009 року у сумі 4 198 884 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 1 129 615 грн., за півріччя 2010 року у сумі 1 129 615 грн., за 3 квартали 2010 року у сумі 1 129 615 грн.

При вирішенні цього питання суд першої інстанції посилався на те, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2010 по справі №2а-832/10/0870 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 встановлено правомірність віднесення до валових витрат суми витрат за перевезення товару залізничним транспортом за 2008 рік у розмірі 4 198 884 грн., що, в свою чергу, підтверджує правомірність відображення позивачем від'ємного значення за 2008 рік у сумі 4 198 884 грн., яке було перенесене ТОВ „Стальний дім" на 2009 рік. При цьому, суд не звернув уваги на те, що предметом розгляду справи №2а-832/10/0870 є виявлене в ході попередньої перевірки (акт від 06.07.09 № 203/08-04/31857580) порушення п.1.32 ст.1. п.5.1. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 та завищення валових витрат на суму платежів за перевезення товару залізничним транспортом у загальній сумі 6 214 426,00 грн.

Таким чином, висновки суду щодо того, що зазначені рішення судів підтверджують правомірність формування від'ємного значення Позивачем об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік у сумі 4 198 884 грн. є необгрунтованими.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону №334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необґрунтованого зменшення податковим органом позивачу бюджетного відшкодування у сумі 785 060,00 грн., виходячи з постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2010 року, яка винесена за результатами судового оскарження позивачем податкових-повідомлень рішень, прийнятих на підставі акту попередньої планової виїзної перевірки від 06.07.2009року №203/08-04/31857580, з якої вбачається, що ТОВ „Стальний дім" не здійснено завищення валових витрат на перевезення товарів залізничним транспортом у загальній сумі 6 214 426,00 грн., оскільки порядок формування від'ємного значення з податку на додану вартість регламентується положеннями Закону №168.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється біль ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податі нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6, ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 визначено якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначанні для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового період При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з положеннями пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту . наступного податкового періоду.

Таким чином, формування від'ємного значення з податку на додану вартість взагалі не залежить від правомірності формування валових витрат Позивача, а, отже, посилання суду першої інстанції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2010 є безпідставними.

Таким чином, формування від'ємного значення з податку на додану вартість взагалі не залежить від правомірності формування валових витрат Позивача, а, отже, посилання суду першої інстанції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2010 року є безпідставними. Крім того, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2010 року не набрала чинності.

Доводи позивача, що висновки перевіряючих щодо здійснення збиткових операцій за рахунок завищення податкового кредиту не відповідають дійсності, пояснюючи, що отримання збитків від окремих операцій є результатом коливання цін на металопродукцію є необґрунтованими.

В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді здійснювало збиткову діяльність за рахунок проведення операцій з реалізації металопродукції за цінами нижче від цін придбання.

Основним постачальником у перевіряємому періоді було підприємство ЗАТ .Луганський трубний завод" за договором №214/04 від 23.03.2004 року. Згідно даних головної книги підприємства за період жовтень 2009 року -липень 2010 року позивачем отримано збитки від основної діяльності, зокрема внаслідок реалізації металопродукції за договірними цінами, значно нижчими від ціни придбання.

Отже, товариство в період здійснення операції реалізації товару з негативним фінансовим результатом не мало права збільшувати податковий кредит.

Відповідно до ч.4 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, з огляду на викладене постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - задовольнити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року -скасувати.

В задоволені позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова