Рішення № 29489558, 19.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.13р. Справа № 7/5005/11386/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат", м. Докучаєвськ Донецької області

про відшкодування збитків за незбереження вантажу при перевезенні у сумі 2 767, 21 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Акімова М.Д., дов. № 52/12 від 02.01.2013р.;

від відповідача: юрисконсульт 2 категорії Селяков О.В., дов. № 82 від 01.01.2013р.;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення з останнього на свою користь збитків за незбереження вантажу при перевезенні у сумі 2 767, 21 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Приватне акціонерне товариство "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат".

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки № 161 від 30.03.2012р., укладеного позивачем з Приватним акціонерним товариством "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат", відповідно до залізничної накладної № 52478625 на адресу позивача зі станції відправлення Еленовка Донецької залізниці на станцію призначення Грекувата Придніпровської залізниці 26.09.2012р. прибув вагон № 58803669 з вантажем - флюси. Зазначений вагон виданий позивачу зі складанням комерційного акту АА № 035075/11 від 27.09.2012р. Комерційним актом встановлено, що вагон у технічному стані є несправним, нестача вантажу становить 36 150 кг. Позивач розрахував вартість нестачі вантажу на підставі виставленого постачальником вантажу рахунку-фактури № 90292413 від 25.09.2012р., яка складає 2 767, 21 грн. та є збитками позивача. За доводами позивача, нестача вантажу утворилась під час його перевезення, а тому відповідальним за нестачу є відповідач.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який повинен був відмовитися від використання несправного за своїм технічним станом вагону. Відповідач посилається також на ті обставини, що 26.09.2012р. на станції Грекувата Придніпровської залізниці складено акт про технічний стан вагону № 1, де зазначено, що вагон технічно несправний, несправна система розвантаження, відсутність вкладок сухарів ущільнювальних ричагів розвантаження з одного боку вагону в обох ричагах, зазор по всій довжині люка шириною 100 мм. За доводами відповідача, вантажовідправник до навантаження зазори бачити міг, але заходів щодо їх ущільнення не вжив.

Третя особа явку повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечила. Відповідно до пояснень третьої особи, наведених у наданому нею відзиві на позов, порядок технічної передачі вагонів з під'їзної колії третьої особи регламентується п. 3.2. розділу 3 Технологічного процесу роботи пункту технічної передачі вагонів на під'їзні колії ВАТ "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" (2005р.), згідно якого вагони з під'їзної колії підприємства приймаються залізницею після здійснення контролю за їх технічним станом. Представники залізниці прийняли поданий до перевезення навантажений спірний вагон після здійснення контролю його технічного стану, про що свідчить календарний штемпель станції відправлення в залізничній накладній. Отже, третя особа вважає, що залізниця підтвердила, що спірний вагон, прийнятий до перевезення, в технічному відношенні придатний до перевезення та взяла на себе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття вагону до перевезення. Також, за доводами третьої особи, складеним залізницею комерційним актом не підтверджується, що зазори до 100 мм є саме конструктивними, тобто такими, що відповідали розмірам, передбаченим конструкцією вагону, а не є технічною несправністю вагону. Окрім того, залізницею складено акт загальної форми ГУ-106 № 1 станції Грекувата, який є актом технічного стану вагону. Відтак, третя особа вважає, що нестача вантажу виникла у зв'язку з технічною несправністю вагону, а оскільки залізницею прийнято вагон до перевезення від вантажовідправника після здійснення контролю його технічного стану, технічна несправність вагону виникла в дорозі, відповідальність за нестачу має бути покладена на перевізника.

Суд відкладав розгляд справи з 15.01.2013р. на 29.01.2013р., з 29.01.2013р. на 14.02.2013р.

У судовому засіданні 14.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012р. Приватне акціонерне товариство "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" (постачальник) та Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) уклали договір поставки № 161, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити вапняк флюсовий виробництва ПАТ "ДФДК" на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до специфікацій № 1 від 01.08.2012р. та № 2 від 01.09.2012р. сторони договору домовилися про поставку вапняку флюсового доломітизованого марки ЧДУ-1, ЧДУ-2 фракції 5-25 мм, який поставляється зі станції Еленовка Донецької залізниці на адресу Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", станція Грекувата Придніпровської залізниці.

25.09.2012р. Приватне акціонерне товариство "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" (відправник) здало для перевезення на станції Еленовка Донецької залізниці у вагоні № 58803669 вантаж - флюси, непоіменовані в алфавіті, завантажений навалом, фракція Дз 5/25, у кількості 68 800 кг, для доставки його одержувачу - Публічному акціонерному товариству "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", станція і залізниця призначення - Грекувата Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 52478625.

Завантаження вантажу у вагон здійснене вантажовідправником.

По прибутті вантажу на станцію Грекувата Придніпровської залізниці 26.09.2012р. складено акт загальної форми № 1081 (форма ГУ-23) та акт про технічний стан вагона (контейнера) № 1 (форма ГУ-106).

В акті загальної форми № 1081 зазначено, що спірний вагон прибув з комерційною непридатністю, тіч вантажу.

Відповідно до акту про технічний стан вагона (контейнера) № 1 виявлена несправність люка. Причиною виникнення несправності є несправна система розвантаження, відсутність вкладок сухарів. Згідно наведеного в акті висновку про можливість втрати, псування вантажу внаслідок виявленої несправності тіч вантажу виникла внаслідок відсутності вкладок сухарів ущільнювальних ричагів розвантаження з однієї сторони вагону в обох ричагах; зазор по всій довжині люка шириною 100 мм.

27.09.2012. вантаж на станції та залізниці призначення виданий одержувачу зі складенням комерційного акту АА № 035075/11 від 27.09.2012р., в якому зазначено, що по прибутті вагону № 58803669 виявлено тіч вантажу - флюси, яка сталася з причини відсутності вкладок сухарів ущільнювальних ричагів розвантаження з однієї сторони вагону в обох ричагах, зазор по всій довжині люка шириною 100 мм. Складно акт загальної форми ГУ-106 № 1 станції Грекувата. При комісійній видачі вантажу - в вагоні поглиблення справа по ходу поїзда на ширину вагона до мосту довжиною 7 метрів. При переважуванні виявлено нетто фактично - 32 650 кг, в документі значиться 68 800 кг, різниця з документом та нестача - 36 150 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу з урахуванням його вартості згідно рахунку-фактури постачальника, який є і вантажовідправником, - Приватного акціонерного товариства "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" № 90292413 від 25.09.2012р. Вартість відповідальної недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 2 767, 21 грн.

Недостача одержаного позивачем вантажу у вагоні № 58803669, який перевозився згідно залізничної накладної № 52478625, вартість якої становить 2 767, 21 грн., і є причиною спору.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України).

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р. (далі - Статут), з подальшими змінами, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Стаття 31 Статуту передбачає, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Як зазначено у п. 3.9. роз'яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" з подальшими змінами, у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Як вбачається з комерційного акту АА № 035075/11 від 27.09.2012р., виявлено недостачу вантажу у вагоні № 58803669, що перевозився за залізничною накладною № 52478625, у кількості 36 150 кг.

Оскільки вагон № 58803669 був поданий залізницею під завантаження, а в подальшому, завантажений вантажовідправником, прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, однак прибув на станцію призначення технічно несправним, враховуючи дані, наведені в акті про технічний стан вагона (контейнера) та комерційному акті (тіч вантажу, яка сталася з причини відсутності вкладок сухарів ущільнювальних ричагів розвантаження з однієї сторони вагону в обох ричагах, зазор по всій довжині люка шириною 100 мм), та за відсутності в комерційному акті жодних посилань щодо часу виникнення технічної несправності, суд дійшов висновку, що технічна несправність вагону мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу, що є підставою для покладення відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту на залізницю.

Разом з тим, позивач при розрахунку вартості нестачі вантажу, яка за розрахунком становить 2 767, 21 грн., неправомірно не застосував норму природної втрати вантажу при перевезенні.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема, 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах, для всіх інших вантажів (відповідно, флюси).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норма недостачі 0,5 % маси нетто, зазначеної у перевізному документі, відповідно, норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 344 кг (68 800 кг х 0,5 %), а відповідальна нестача вантажу складає 35 806 кг (36 150 кг - 344 кг).

Вартість нестачі вантажу позивач розрахував з урахуванням вартості флюсу, що перевозився, за ціною постачальника та одночасно відправника, яка згідно рахунку-фактури № 90292413 від 25.09.2012р. становить 63, 79 грн. без ПДВ за 1 тонну.

Отже, вартість відповідальної недостачі без урахування ПДВ становить 2 284, 06 грн. (35, 806 тн х 63, 79 грн.), а з урахуванням ПДВ - 2 740, 87 грн.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 2 740, 87 грн.

Щодо решти заявленої до стягнення суми позов задоволенню не підлягає у зв'язку з наведеним вище.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача у справі.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником.

Якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема, про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагона (контейнера) тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини (п. 3.3. роз'яснень президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

З матеріалів справи, а саме змісту комерційного акту та акту про технічний стан вагона, не вбачається, що вантажовідправник здійснив завантаження вантажу у технічно несправний вагон чи вагон, який непридатний у комерційному відношенні для перевезення вантажу даного виду (встановлено, що несправна система розвантаження, відсутність вкладок сухарів; причини виникнення зазору не зазначені (конструктивний, чи наслідок несправної системи розвантаження)). Отже підстави для звільнення залізниці від відповідальності відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00190977) збитки, заподіяні несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 2 740 (дві тисячі сімсот сорок) грн. 87 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 1 594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 21 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Повне рішення складено 19.02.2013р.