Ухвала суду № 29488324, 20.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/68958/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представників позивача Кузьменка А.М., Гуцало В.Л.,

представник відповідача Воловенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року

у справі № 2а-874/12/1070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Васильківський шкірзавод»(далі -позивач, ВАТ «Васильківський шкірзавод»)

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -відповідач, Васильківська ОДПІ)

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімічні технології»(далі -третя особа, ТОВ «Хімічні технології»)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Васильківський шкірзавод»звернулось у лютому 2012 року до суду з позовом до Васильківської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2011 року № 0000432340/0, № 0000442340/0, № 0000452340/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для звернення позивача із даним позовом було наступне.

ВАТ «Васильківський шкірзавод»є юридичною особою, що зареєстрована 21.02.1995 року Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області, перебуває на обліку в Васильківській ОДПІ з 21.03.1995 року за № 12/3, є платником податку на додану вартість.

У період з 12.09.2011 року по 30.09.2011 року Васильківською ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Васильківський шкірзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, за результатами якої було складено акт № 3880/23-112/00307862 від 07.10.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Васильківський шкірзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року».

Перевіркою встановлені наступні порушення ВАТ «Васильківський шкірзавод»: вимог пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі -Закон № 334), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 823 525,63 грн.; вимог пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону № 334 та п. 3 підрозділу 4 XX «Перехідні положення Податкового Кодексу України» від 02.12.2010 року, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 633 160,00 грн.; вимог пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями (далі -Закон № 168), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 101 202,00 грн.

Не погоджуючись з висновками відповідача, що були викладені в акті перевірки, позивачем надавались заперечення на акт та скарги на податкові повідомлення-рішення, однак останні не були взяті до уваги податковим органом.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.10.2011 року: № 0000432340/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5 458 820,50 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій -1 364 705,13 грн; № 0000442340/0 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 2 633 160 грн.; № 0000452340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 101 202 грн.

Суди попередніх інстанцій, виходячи з меж заявлених позовних вимог та задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про те, що відповідачем не доведена обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень.

Однак, суд касаційної інстанції з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного зясування всіх обставин у справі.

За змістом ч. 4 та ч. 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в січні 2009 року по договору № Б-09-17/1 від 09.01.2009 року здійснило купівлю цінного паперу у TOB «Перт», а саме векселя АА № 1833972 на суму 29 000 200,00 гривень, а продаж на 29 000 300,00 гривень здійснило ВАТ ВТФ «КрАЗ». Отримавши кошти від продажу векселя від фірми ВАТ ВТФ «КрАЗ», частково позивач розрахувався за придбаний вексель з TOB «Перт».

За перевіряємий період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року позивачем від продажу векселів отримано та задекларовано в Деклараціях про прибуток 500,00 гривень прибутку. Ці дані, також, підтверджуються працівниками Васильківської ОДПІ в Акті перевірки в розділі 3, а саме: «Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року в сумі 500,00 гривень (в тому числі прибуток отриманий від продажу вищезазначеного векселя) на підставі таких документів: цивільно-правових договорів, виписок банку, даних.

Висновок попередніх судових інстанцій про те, що при укладенні позивачем договорів купівлі-продажу векселя серії АА № 1833972 номіналом 30 000 000,00 грн., емітованого ТОВ «Хімічні технології», були дотримані вимоги законодавства щодо форми та змісту договорів, що перевіряючим органом не надано доказів того, що на дату оформлення та видання векселів, TOB «Хімічні технології» не існувало як юридична особа, зокрема не надано доказів внесення відповідно запису до єдиного державного реєстру, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим та передчасним.

Відповідно до пп. 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Отже фінансовий результат від продажу векселя, отриманого як засіб платежу за цінні папери, виникає за наявності доходів від продажу векселя і витрат на його придбання (заборгованості за продані цінні папери).

Згідно до ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» вексель -цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Судами не повній мірі перевірені та досліджені первинні документи по операціям з цінними паперами. Судовим інстанціям слід було дати правову оцінку доводам контролюючого органу щодо отримання позивачем доходу від продажу векселів.

Висновки попередніх судових інстанцій про те, що позивачем було правомірно сформовано з дотриманням норм чинного законодавства збитки 2 кварталу 2011 року та про те, що оскільки, посадові особи, несуть відповідальність за ведення бухгалтерського та податкового обліків саме на ВАТ «Васильківський шкірзавод», то не зобов'язані відповідати за порушення норм чинного законодавства, які викладені в акті перевірки, щодо TOB «Овостар», також колегія суддів вважає передчасними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за результатами 1 кварталу 2011 року отримано та задекларовано в ряд. 11 Декларації з податку на прибуток підприємства збитки в розмірі 3 322 583 тис. грн.. з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 2 633 160 тис. грн. (ряд.04.9).

В 2 кварталі 2011 року позивачем отримано та задекларовано в ряд. 07 «Декларації з податку на прибуток підприємства»збитки в розмірі 4 496 651 тис. грн.. з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду або від'ємне значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року сумі 3 322 583 тис. грн. (ряд.06.6.).

Відповідно до вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Кодексу пункт 150.1. статті 150 цього Кодексу застосовується в 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

В пп. 3.2.2. Акту при перевірці податкового кредиту та пп. 3.2.3. Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню по ВАТ «Васильківський шкірзавод» зазначено, що «враховуючи викладене та норми Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями ТОВ «Овостар» був завищений показник декларації з податку на додану вартість…».

Між тим, ні судом першої, ні апеляційної інстанцій не було зясовано у зв'язку з чим у дійсності позивачем проводились відповідні відображення у рядках Декларацій.

З урахуванням викладеного судовим інстанціям слід було дати оцінку доводам податкової інспекції щодо завищення цих показників.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у цій ухвалі, виконати вимоги процесуального законодавства, зокрема ч. 4 та ч. 5 ст. 11 КАС України щодо з'ясування всіх обставин у справі, ст. 86 цього Кодексу щодо оцінки доказів та в залежності від встановленого і у відповідності з нормами матеріального права вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби -задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012 року у справі № 2а-874/12/1070 -скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько