Ухвала суду № 29488133, 20.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року м. Київ К/9991/52597/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 р.

у справі № 2а/1270/2454/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліресурс»(далі -позивач, ТОВ «Поліресурс»)

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську (далі -відповідач, Ленінська МДПІ в м. Луганську)

про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Поліресурс»звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської МДПІ в м. Луганську про визнання неправомірними дій відповідача та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000282320.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 р., позов задоволено у повному обсязі: скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000282320 Ленінської МДПІ в м. Луганську; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій -без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 17.02.2012 р. по 23.02.2012 р. Ленінською МДПІ в м. Луганську на підставі п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Ленінської МДПІ в м. Луганську від 27.12.2011 р. № 2293, згідно постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Поліресурс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Ново-Ком»та ПП «Арикон»за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт № 239/23-21799332 від 29.02.2012 р. та встановлено порушення позивачем п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. ТОВ «Поліресурс»занижено та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 122 851,00 грн. (в тому числі: за ІІ квартал 2011 року занижено податок на прибуток в сумі 136 402,00 грн. та за ІІІ квартал 2011 року занижено податок на прибуток в сумі 13 551,00 грн.). Також, у висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено відсутність укладення угод з метою настання реальних наслідків за господарськими операціями за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. щодо придбання сільськогосподарської продукції ТОВ «Поліресурс»у контрагентів-постачальників ПП «Ново-Ком»та ПП «Арикон»у загальній сумі 782 163,51 грн., та продажу сільськогосподарської продукції на адресу контрагента-покупця ПП «Арикон»у загальній сумі 141 199,96 грн.

Позивачем, 05.03.2012 р., до податкового органу було подано заперечення на вищевказаний акт перевірки. Податковим органом у відповіді від 14.03.2012 р. № 8815/23-223 зазначено, що ТОВ «Поліресурс»безпідставно занижено та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 106 828,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000282320, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 122 851,00 грн. (за основним платежем).

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: - доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; - інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 137.1 ст.137 Податкового кодексу України визначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Досліджуючи акт перевірки від 29.02.2012 № 239/23-21799332, судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.04.2011 р. між ТОВ «Поліресурс»(покупець) та ПП «Арикон»(продавець) було укладено договір № Ари-3 купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

15.04.2011 р. між ТОВ «Поліресурс»(покупець) та ПП «Ново-Ком»(продавець) укладено договір № 1504 купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

06.06.2011 р. між ТОВ «Поліресурс»(продавець) та ПП «Арикон»(покупець) укладено договір постачання № 0606, згідно якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Судами першої та апеляційної інстанцій відмічено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 р. у справі № 2а/1270/1243/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р., скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ від 26.01.2012 р. № 0000052320, винесене на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Поліресурс»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ново-Ком»та ПП «Арикон»за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. від 12.01.2012 р. № 26/23-21799332, та встановлено, що ТОВ «Поліресурс»на огляд Ленінської МДПІ були надані податкові накладні та видаткові накладні за вищевказаними договорами.

Зазначеним судовим рішенням підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та ст. 44 Податкового кодексу України.

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. у справі № 2а/1270/1243/2012 встановлено, що кожна поставка товару здійснювалася на підставі договору поставки, були складені видаткові накладні, видані податкові накладні. ТОВ «Поліресурс»має в наявності товарно-транспортні накладні, що підтверджують перевезення товару власними силами ТОВ «Поліресурс»з місця поставки до складу, на якому цей товар був облікований. У подальшому цей товар був реалізований, що відображено у відповідних документах та є доказом здійснення господарської операції.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ «Поліресурс»та ПП «Ново-Ком»та ПП «Арикон», а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні.

Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір у справі № 2а/1270/1243/2012, дійшли висновку стосовно безпідставності та незаконності висновків податкового органу щодо нікчемності укладених договорів між ТОВ «Поліресурс»та ПП «Ново-Ком»і ПП «Арикон», оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів та враховуючи той факт, що правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Отже, позивачем правомірно віднесено до валових витрат суми оплати за поставлений товар на адресу ПП «Ново-Ком»та ПП «Арикон» та до валових доходів - суми коштів, отриманих за поставлений товар на адресу ПП «Арикон».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які правомірно визнали необґрунтованими висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 122 851,00 грн. та скасували податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 р. № 0000282320.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби -відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 року у справі № 2а/1270/2454/2012 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно