Ухвала суду № 29488067, 20.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року м. Київ К/9991/43797/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агро»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 р.

у справі № 2а-1270/85/2012

за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агро»(далі -позивач, ПП «СВФ «Агро»)

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі -відповідач, Ленінська МДПІ у м. Луганську)

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП «СВФ «Агро»звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської МДПІ у м. Луганську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 р. № 0000822360.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.11.2011 р. по 25.11.2011 р. на підставі наказу № 2015 від 18.11.2011 р. Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «СВФ «Агро»з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Голд-Агро»за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., за результатами якої складено акт № 864/23/30877035 від 25.11.2011 р. та встановлено порушення позивачем п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.198.2, п.198.3 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України та, як наслідок, підприємством завищено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 358 819,00 грн. (в т.ч.: за серпень 2011 року в сумі 358 819,00 грн.).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 р. № 0000822360, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на 358 819,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Голд-Агро»укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 04.1-02-11 від 04.02.2011 р., відповідно до якого ПП «Голд-Агро»(Постачальник) зобов'язується передати у власність ПП «СВФ «Агро»(Покупець), а Покупець прийняти та сплатити за нафтопродукти. На виконання умов вказаного договору ПП «Голд-Агро»виписано відповідні видаткові та податкові накладні.

Податкові накладні відображені у реєстрі отриманих податкових накладних ПП «СВФ «Агро»та включено до складу податкового кредиту у серпні 2011 року по даті отримання податкових накладних.

Водночас, відповідно до акту перевірки, згідно наданої ПП «Голд-Агро»податкової звітності податковим органом встановлено: декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року у підприємства наявні основні засоби 4 групи (комп'ютери та/або телефони) на суму 970,00 грн., за ІІ квартал 2011 року основні засоби відсутні, згідно реєстру 1 ДФ за ІІІ квартал 2011 року працювало у звітному періоді за штатом 3 особи, за цивільно-правовими договорами 0 осіб, згідно листа директора ПП «Голд-Агро»Голованова А.П. від 31.08.2011 р. № 54 у ПП «Голд-Агро»відсутні власні офісні та складські приміщення. Посилаючись на відомості податкової звітності та результати опитування водіїв зазначених у товарно-транспортних накладних на перевезення дизельного палива, відповідач в акті перевірки зробив висновок про відсутність у ПП «Голд-Агро»необхідних умов для здійснення господарської діяльності та вважає, що договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 04.02.2011 р. № 04.1-02-11 укладений між ПП «Голд-Агро»та ПП «СВФ «Агро»не спричиняє реального настання правових наслідків.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) первинні документи -це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо -безпосередньо після її завершення. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що особливості обліку нафтопродуктів визначені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р., (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496).

Вказана Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до п.5.4.1 цієї Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568), та ГОСТ 27352-87 «Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования».

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у товарно-транспортній накладній і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20?С відповідно до ГОСТ 3900. З метою встановлення єдиного порядку організації та здійснення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів під час приймання, зберігання, транспортування та відпуску наказом Міністерства палива та енергетики України № 271/121 від 04.06.2007 р. затверджена Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Дія Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України поширюється на всі групи, класи, типи і види нафти та типи, марки і види нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.

Нормами даної Інструкції передбачено, що підприємства, що не мають власних випробувальних лабораторій з випробування нафти та нафтопродуктів, укладають відповідні договори про виконання робіт з випробувань нафтопродуктів зі сторонніми акредитованими або атестованими, у встановленому порядку, лабораторіями. На підприємстві оформлюються документи: акти відбирання проб за формою N 2-НК; журнал реєстрації проб за формою N 3-НК; журнал реєстрації видачі паспортів якості за формою N 4-НК; графік лабораторних випробувань нафтопродуктів при тривалому зберіганні за формою N 10-НК; паспорт якості за формою N 11-НК.

Відповідно до розділу 6 Інструкції «Порядок контролювання якості під час приймання, зберігання і відпуску нафти та/або нафтопродуктів»за даними результатів випробувань складається акт приймання продукції за якістю (у день завершення приймання) за формою N 14-НК.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Голд-Агро»було надано наступні документи: договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 04.1-02-11 від 04.02.2011 р.

Пункт 1.2 вищевказаного договору передбачає, що найменування, одиниці виміру, кількість та якість Товару, що підлягає постачанню за цим договором, визначаються сторонами в Додатках на відповідну партію товару, а саме в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Розділом 3 договору визначено умови постачання та приймання Товару, відповідно до якого: пункт 3.2 постачання Товару відбувається автомобільним транспортом.; пункт 3.3 Приймання Товару за кількістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496, відповідно до умов діючого законодавства та умовами цього договору; пункт 3.4 Приймання Товару за якістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України № 271/212 від 04.06.2007 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 р. за № 762/14029, відповідно до умов діючого законодавства та умовами цього договору.

Відповідно до вимог пунктів 3.6 та 3.7 договору приймання Товару за якістю здійснюється на підставі сертифіката (паспорта) якості виробника Товару. Постачальник зобов'язаний передати покупцеві паспорт якості, а також копію сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання сертифіката відповідності (якщо нафтопродукти підлягають обов'язковій сертифікації в Україні) разом з іншими супровідними документами на Товар, які надаються для перевезення Товару.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що за результатами постачання Товару за відповідним Додатком, складається та підписується сторонами Акт приймання-передачі Товару, який є невід'ємною частиною цього договору.

Позивачем надані видаткові та податкові накладні (а.с. 23-46). Суми зазначені в податкових накладних відображені в додатку № 2 до податкової декларації за серпень 2011 року в розрізі контрагентів.

Також, позивачем надані товарно-транспортні накладні форми ТН-1, затвердженої наказом Мінтрансу та Мінстату України № 488/346 від 29.12.1994 р. від 09.08.2011 р. на перевезення дизпалива на суму 300 401,70 грн., від 09.08.2011 р. на перевезення дизпалива на суму 338 200,00 грн., від 11.08.2011 р. на перевезення дизпалива на суму 338 200,00 грн., від 11.08.2011 р. на перевезення дизпалива на суму 300 223,70 грн., від 18.08.2011 р. на перевезення дизпалива на суму 289 600,74 грн., від 19.08.2011 р. на перевезення дизпалива на суму 294 233,94 грн., від 25.08.2011 р. на перевезення дизпалива на суму 292 051,50 грн.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи товарно-транспортні накладні не відповідають встановленій Інструкцією формі, а саме -замість спеціально передбаченої для транспортування нафтопродуктів форми 1-ТТН, застосовано іншу загальну форму товарно-транспортної накладної.

Крім того, позивачем, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, не надано рахунків-фактур, які визначені невід'ємною частиною договору (пункт 1.2), і посилання на які містяться у всіх видаткових накладних виписаних від імені ПП «Голд-Арго», також позивачем не надавалися визначені невід'ємною частиною договору акти приймання-передачі нафтопродуктів, які визначені як обов'язкові для укладення і Інструкцією №271/121 від 04.06.2007 р. Не були надані визначені умовами договору як такі, що обов'язково надаються постачальником покупцю паспорти якості та сертифікати відповідності нафтопродуктів.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти приймання-передачі, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції. Позивачем не надано ніяких пояснень щодо розбіжностей між умовами договору на постачання нафтопродуктів, вимогами Інструкції та відомостями фактично зазначеними у наданих позивачем первинних документах, відсутністю належних первинних документів, складення яких передбачено діючим законодавством при здійсненні даного виду господарських операцій (транспортування та приймання нафтопродуктів товарно-транспортні накладні форми 1-ТТН, паспорти якості 11-НК, акти приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю 5-ПН, акти приймання нафти та/або нафтопродуктів за якістю 14-НК).

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог та відмови у їх задоволенні.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агро»-відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 р. у справі № 2а-1270/85/2012 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно