Ухвала суду № 29487816, 14.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року справа №2а/1270/8096/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

секретар судового засідання Білоцерковець Д.О.,

з участю представника позивача Павлова Д.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/8096/2012 за позовом Державного підприємства "Антрацит" в особі директора відокремленого підрозділу "Свердловський ремонтно-механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство "Антрацит" в особі директора відокремленого підрозділу "Свердловський ремонтно-механічний завод" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062200 від 12.07.2012 року ( а. с. 3 - 6, 143).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року зазначені позовні вимоги Державного підприємства "Антрацит" в особі директора відокремленого підрозділу "Свердловський ремонтно-механічний завод" (задоволені частково, а саме: визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000062200, яким збільшено державному підприємству "Свердловський ремонтно-механічний завод" (ДП "Свердловський РМЗ") суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 78 149 грн., у тому числі 78 149,00 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), в решті позовних вимог відмовлено ( а. с. 183 - 188).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимоги в повному обсязі. Обгрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що позивач не довів реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Агротехпостач», оскільки не надав товарно-транспортні накладні та через відсутність в ТОВ «Агротехпостач» основних фондів, устаткування, персоналу для здійснення фінансово-господарської діяльності (т а. с. 192 - 194).

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає доводи позивача неспроможними, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін ( а. с. 207 - 209).

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав надані письмові заперечення на апеляційну скаргу і просив відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час та місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство "Свердловський ремонтно-механічний завод" - зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 09.06.2008 за № 1 391 136 0000 001161.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.06.2012 року №411 про реорганізацію державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» та згідно Цивільного, Господарського кодексів України, законів України «Про управління об'єктами державної власності», та «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців, з врахуванням листів ДП «Свердловський ремонтно-механічний завод»від 20.04.2012 №170-11 та державного підприємства «Антрацит» від 20.04.2012 року № 02/1-49 припинено діяльність державного підприємства «Свердловський ремонтно-механічний завод» (ДП «Сверловський РМЗ»), місцезнаходження :94853, Луганська область, м.Сверловськ, смт.Шахтарське, вул. Трушина, 1, код ЄДРПОУ 35562599 шляхом його реорганізації - приєднання до ДП «Антрацит», місцезнаходження: 94613, Луганська область, місто Антрацит, вул.Ростовського, 38.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 537587 зареєстровано відокремлений підрозділ "Свердловський ремонтно-механічний завод" державного підприємства "Антрацит", ідентифікаційний код 35562599, керівником являється Гавриш Костянтин Валерійович.

Передавальним актом від 20.08.2012 року та передавальним балансом станом на 20.08.2012 року майно, права та обов'язки ДП "Свердловський РМЗ" переходять до правонаступника ДП " Антрацит".

Встановлено, що податковим органом розпочато та проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП "Свердловський РМЗ" з урахуванням того, що було розпочато реорганізацію юридичної особи - ДП "Свердловський РМЗ", тому ДПІ у м.Свердловську Луганської області ДПС скористалося своїм правом щодо проведення вказаної перевірки, наданого п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

21 червня 2012 посадовими особами ДПІ у м.Свердловську Луганської області ДПС згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, відповідно до наказу ДПІ у м.Свердловську від 21.06.2012 № 125 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку державного підприємства "Свердловський ремонтно-механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Агротехпостач"( код за ЄДРПОУ 30597040) за квітень, травень, червень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2012 № 182/22/35562599, висновками якого встановлено, що у зв'язку з тим, що угода поставки товару є нікчемною, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю: п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 78148 грн., у тому числі : квітень 2011 року у сумі 15100 грн., травень 2011 року у сумі 28000 грн., червень 2011 року у сумі 35048 грн.( а. с. 9 - 13).

За результатами висновків акту перевірки від 21.06.2012 № 182/22/355662599 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2012 № 0000062200, яким ДП "Свердловський РМЗ" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 78148 грн. та штрафними санкціями - 1 грн. ( а. с. 204).

Щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення та з урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій між ДП "Свердловський РМЗ" та ТОВ "Агротехпостач", здійснення яких є підставою права на податковий кредит у позивача.

Встановлено, що між ДП "Свердловський РМЗ" та ТОВ "Агротехпостач" було укладено генеральний договір купівлі-продажу від 15.10.2008 року № 15/10/08/12.

Згідно п. 1.2 цього договору відомості про товар : одиниця вимірів згідно рахунків, накладних, специфікацій. Ціна за одиницю згідно рахунків, накладних, специфікацій. Кількість одиниць товару згідно рахунків, накладних, специфікацій.

Згідно п. 2.1 договору ціни на товар узгоджуються сторонами шляхом переговорів та вказуються в рахунках, накладних, специфікаціях.

Позивач надав суду першої інстанції копії первинних документів, які підтверджують виконання умов договору, що був укладений між позивачем та ТОВ "Агротехпостач", на підставі якого здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит. Копії первинних документів судом першої інстанції судом першої інстанції були звірені з їх оригіналами.

В якості доказів підтвердження виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Агротехпостач" від 15.10.2008 року № 15/10/08/12, позивач надав специфікації, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки фактури, рахунки, які відповідають приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України)

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника ( п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону ( п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно вимог статті 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність у позивача документів, підтверджуючих транспортування від контрагентів не є підставою для висновку про не здійснення господарської операції, оскільки наявність чи відсутність зазначених документів не впливає на податковий кредит, порядок формування якого визначений статтею 198 ПК України.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним повинно бути рішення суду.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених позивачем з контрагентом. Також, вказані правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності (місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна) у контрагентів позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених із ними договорів на підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Договір між позивачем та ТОВ "Агротехпостач" не підпадає під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України на нього розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.

Порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентом ТОВ "Агротехпостач" сформовано у відповідності до вимог статті 198 ПК України, суб'єктом владних повноважень не довів правомірність прийняття податкового повіломлення-рішення від 12.07.2012 року форми - Р № 000006220.

Відповідачем при проведенні перевірки не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи договори, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушували публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, адже сторони за цими угодами зареєстровані у встановленому порядку та є платними податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Водночас при вирішенні спірних відносин суд першої інстанції встановив, що відповідачем наказ на перевірку був виданий без дотримання правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України, оскільки не було дотримано порядку направлення та вручення наказу від 21.06.2012 року № 125 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ДП «Свердловський РМЗ" до початку такої перевірки, тобто відповідно до податкового законодавства України не може бути розпочата перевірку. Проте, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимо про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Свердловську Луганської області ДПС щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки ДП "Свердловський ремонтно-механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ "Агротехпостач"( код за ЄДРПОУ 30597040) за квітень, травень, червень 2011 року, з огляду на те, що такі протиправні дії самі по собі не мають самостійного значення, осквльки їх наслідком є прийняття протиправних рішень. В цій частині вирішення позовних вимог постанова суду першої інстанції не оскаржена.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої вірно вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 19 лютого 2013 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/8096/2012 за позовом Державного підприємства "Антрацит" в особі директора відокремленого підрозділу "Свердловський ремонтно-механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2012 року № 00000062200 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.А.Василенко

Суддя М.М. Гімон

Суддя О.В. Карпушова