Ухвала суду № 29487631, 14.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6010/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2012р. по справі № 2а-1670/6010/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень та результатів перевірки,

ВСТАНОВИЛА:

13 вересня 2012 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Ресурс-Полтава"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Полтаві), в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.09.2012 № 0008871502;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.09.2012 № 0008861502;

- скасувати результати камеральної перевірки у частині висновків про збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 34210,40 грн., та зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі - 57394 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність доводів контролюючого органу про відсутність у товариства права на включення до податкового кредиту за червень 2011 року сум ПДВ, що підтверджені податковими накладними, виписаними ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", у зв'язку з тим, що такі податкові накладні не зареєстровані у встановлені законодавством строки у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Полтава" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та результатів перевірки задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012 р. № 0008871502 та № 0008861502.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20 липня 2012 року позивачем подано до ДПІ в м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року від 17.07.2012 р. № 9042218915 та відповідні додатки: № 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (№ 9041089411), № 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (№ 9041089597) та № 8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (№ 9041089743) та реєстр виданих та отриманих податкових накладних (№ 9041090199).

17 серпня 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 571/15-2/34962951, яким зафіксоване порушення позивачем пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим: завищено податковий кредит за червень 2012 року у сумі 57394,00 грн; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації з ПДВ) за червень 2012 року у сумі 23184,00 грн; занижено податок на додану вартість до сплати за червень 2012 року у сумі 34210,40 грн (а.с. 11-12).

На підставі вказаного акту ДПІ в м. Полтаві винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 06.09.2012:

- № 0008871502, якою зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23184,00 грн;

- № 0008861502, якою збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42763,00 грн, з яких 34210,40 грн - за основним платежем, 8552,60 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Після оскарження в адміністративному порядку, вказані податкові повідомлення-рішення та акт перевірки були залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 06.09.2012 р. № 0008871502 та № 0008861502 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як визначено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Так, позивачем вказані дії вчинено, а саме надано додаток до декларації № 8 Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), зареєстрованої 17 липня 2012 року за № 9041089743, згідно якої на виконання вказаних вимог було повідомлено про порушення контрагентом діючого порядку.

Пунктом 201.6 того ж кодексу передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Доказів надання зазначеного повідомлення під час розгляду справи ДПІ в м. Полтаві не надано.

Крім того, згідно листів директора ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" від 04 липня 2012 року № 04/07 та від 25 жовтня 2012 року № 25/10 вказаним контрагентом включено до складу податкових зобов'язань податкові накладні від 14 червня 2012 року № 31 на загальну суму 106236,00 грн, в тому числі 17706,00 грн та від 18 червня 2012 року № 39 на загальну 238128,00 грн, у тому числі 39688,00 грн до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, та здано до податкових органів в установлені строки, про що свідчить копія квитанції та надана копія декларації. Вказаний контрагент просив при включенні зазначених податкових накладних подати разом із декларацією -Додатку № 8.

Крім того, до матеріалів справи додано докази належної сплати такого податку на підставі вказаних податкових накладних та належних первинних документів.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Однак, відповідачем не надано доказів проведення такої перевірки, лише зазначено про направлення запиту про розгляд даного листа та повідомлення про результати його розгляду та результати такої перевірки. Отже, податковим органом не було встановлено факту наявності розбіжностей у відомостях, що задекларовані ТОВ "Ресурс-Полтава" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" по податку на додану вартість за червень 2012 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача стосовно скасування спірних повідомлень-рішень підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та доведеними, а також не спростовані відповідачем.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту або бюджетного відшкодування, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Позовна вимога про скасування результатів камеральної перевірки у частині висновків про збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у сумі 34210,40 грн, та зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі - 57394,00 грн. не є предметом апеляційного перегляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 14.11.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2012р. по справі № 2а-1670/6010/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бершов Г.Є. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.