Ухвала суду № 29487620, 14.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/3797/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1670/3797/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

08 червня 2012 року позивач, ТОВ "Єристівський ГЗК" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ (далі за текстом - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2011 року № 0000272302/78.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо завищення суми бюджетного відшкодування за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2010 року на суму 81666997 грн., що є наслідком порушення позивачем вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.11, пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Позивач зазначає, що факт перевищення у вказаному періоді витрат над отриманим доходом підприємства зумовлений плановою інвестиційною політикою підприємства та є необхідною частиною господарської діяльності позивача, оскільки зазначені витрати спрямовані на придбання основних фондів та здійснення підготовчих робіт для забезпечення діяльності кар'єру та виконання статутних програм підприємства позивача, внаслідок чого реалізація права ТОВ "Єристівський ГЗК" на бюджетне відшкодування не може ставитись у залежність від перевищення витрат позивача над отриманим ним доходом. Позивач зазначає, що податковий орган протиправно вважає правочини, спрямовані на придбання основних фондів та здійснення підготовчих робіт для забезпечення діяльності кар'єру, що за своєю правовою природою є капітальними інвестиціями у власну господарську діяльність ТОВ "Єристівський ГЗК", нікчемними через відсутність співмірного витратам доходу, та, як наслідок, ставить йому у вину завищення бюджетного відшкодування за вказаний період, зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, отримані ним на виконання укладених договорів, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ТОВ "Єристівський ГЗК".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 19 травня 2011 року № 0000272302/78.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядати справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 05 квітня 2011 року по 18 квітня 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2009 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, жовтні, листопаді 2010 року.

За результатами перевірки 20 квітня 2011 року складено акт № 2420/23-309/35713283, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті якого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків (ряд. 25.1) за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2010 року в сумі 81666997 грн. та відповідно занижено показники рядка 26 декларації з ПДВ, а саме: за березень 2010 року - 31742026 грн., за квітень 2010 року - 37574157 грн., за травень 2010 року - 1497299 грн., за червень 2010 року - 3019565,00 грн., за липень 2010 року - 2804774 грн., за серпень 2010 року - 346822 грн., за вересень 2010 року - 1145038 грн., за грудень 2010 року - 3537316 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 20 квітня 2011 року № 2420/23-309/35713283 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2011 року № 0000272302/78, яким позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 81666997 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням - рішенням від 19 травня 2011 року № 0000272302/78 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Єристівське родовище залізистих кварцитів детально розвідано в 1977-1979 роках Кременчуцькою ГРЕ ГГП "Южукргеологія" до глибини 700 м. Підрахунок запасів виконаний згідно з вимогами постійних кондицій, затверджених ДКЗ СРСР протоколом № 1444-К від 28 березня 1980 року. Запаси залізистих кварцитів Єристівського родовища затверджені ДКЗ СРСР в 1980 році протоколом № 8500.

27 серпня 2002 року ВАТ "Полтавський ГЗК" отримано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 2768 щодо Єристівського родовища залізистих кварцитів.

Для розробки Єристівського родовища залізистих кварцитів у 2005 році розроблено техніко-економічне обґрунтування інвестицій.

Постановою Кабінету Міністрів України № 864 від 24 червня 2006 року ВАТ "Полтавський ГЗК" передано земельні ділянки загальною площею 579,5355 га для видобування залізної руди Єристівського родовища.

Після оформлення відповідної документації на земельні ділянки Єристівського родовища та проведення підготовчих робіт ВАТ "Полтавський ГЗК" розпочало будівництво кар'єру. У зв'язку із масштабом проекту розробки Єристівського родовища та необхідністю залучення значних адміністративних і фінансових ресурсів, ВАТ "Полтавський ГЗК" прийнято рішення про створення самостійної юридичної особи. 14 липня 2008 року з метою промислової розробки Єристівського родовища залізної руди створене ТОВ "Єристівський ГЗК". Засновниками підприємства позивача є ВАТ "Полтавський ГЗК" (частка в статутному капіталі 51 %) та швейцарська фірма ФЕРРЕКСПО АГ (частка в статутному капіталі 49 %).

ТОВ "Єристівський ГЗК" здійснює свою господарську діяльність на підставі ліцензії серії АВ № 501987, виданої Державною геологічною службою України 04 лютого 2010 року, ліцензії серії АВ № 513806, виданої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 26 лютого 2010 року, ліцензії серії АВ № 550515, виданої Міністерством транспорту та зв'язку України 04 серпня 2010 року, дозволу на виконання будівельних робіт № К157-10, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 20 грудня 2010 року, спеціального дозволу на користування надрами № 2768 від 27 серпня 2002 року, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (копії ліцензій та дозволів додаються).

Відповідно до статті 4 Статуту ТОВ "Єристівський ГЗК" предметом діяльності Товариства є: пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин; діяльність по видобуванню, переробці залізної руди і збуту виробленої продукції (концентрат, окатиші), інших корисних копалин та супутніх порід, а також пов'язаних з цим бурових і підривних робіт; оренда будівельних машин та устаткування; будівельних робіт; проектування, дослідження і виконання усіх робіт, які пов'язані з будівництвом об'єктів загального використання, інфраструктури і транспорту, землеобробними та землерийними роботами, будівельними роботами, будівництвом споруд або виконанням будівельних робіт.

Відповідно до довідки серії АБ № 494579 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 09 серпня 2012 року (том 7 а.с. 93), основними видами діяльності ТОВ "Єристівський ГЗК" згідно КВЕД є: Добування залізних руд (07.10); Будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); Неспеціалізована оптова торгівля (46.90); Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у (49.39); Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12); Надання в оренду будівельних машин і устаткування (77.32).

Матеріалами справи підтверджено, що будівництво кар'єру на базі Єристівського родовища залізистих кварцитів здійснюється протягом п'яти років (у тому числі - 6 місяців підготовчого періоду) відповідно до Календарного плану будівництва (додаток Б проекту "Вскрытие Еристовского месторождения для поддержания мощности комбината. Корректировка рабочего проекта" Том 3 "Проект организации строительства").

З пояснень представника позивача у суді першої інстанції встановлено, що протягом проведення підготовчого періоду будівництва здійснено зрізання рослинного шару, влаштовано тимчасові будівлі і споруди для потреб будівництва, виконані роботи з винесення комунікацій, прокладені тимчасові автодороги для проїзду автотранспорту і будівельної техніки, а також постійні автодороги (на місці проектованих, з пристроєм верхнього покриття після закінчення будівництва), проведені заходи щодо забезпечення будівельних майданчиків тимчасовим енергопостачанням. Розкриття родовища здійснюється з використанням автомобільного транспорту і транспортуванням розкривних порід на зовнішні відвали. Перед початком розробки кар'єру з ділянок земель, зайнятих ріллею, знято родючий шар ґрунту, який складовано та в майбутньому заплановано використати для поліпшення родючості малопродуктивних земель або для рекультивації земель, порушених гірничими роботами. По периметру ділянки розтину споруджується ряд водознижуючих свердловин для захисту гірничих виробок від припливу води, зниження рівнів підземних вод і освітлення депресивної воронки кар'єру. Для проходки траншей використовувались два драглайни типу ЕШ-11/70. Проходка проводилася з поверхні (позначка +68 м) суцільним забоєм уздовж осі траншей. Відкачування води із траншей проводилося зі східної сторони кар'єру насосними станціями, що розміщуються безпосередньо у кожній траншеї, з використанням заглибних насосів на плавучих понтонах. На легких понтонах встановлені насоси GRINDEX типу МАХІ-Н (продуктивність 90-180 м3/год при тиску 70-45 м).

У 2009 році підприємством проведено гірничі роботи, які в початковий період будівництва кар'єру на Єристівському родовищі полягали у проходці драглайнами ЕШ-11/70 осушувальних траншей № 3 і № 4.

Протягом 2010 року, згідно з графіком, введено все основне устаткування для розробки м'яких розкривних порід, споруджені осушувальні траншеї. Даний період розкриття родовища характеризується відпрацюванням, в основному, першого уступу. Для можливості ведення робіт по відпрацюванню подальшого уступу проводиться заглиблення осушувальних траншей. На західному і східному бортах відсипані з'їзди з ухилом 80% для руху великовантажних автосамоскидів. Відпрацьовується другий уступ висотою 17 м.

Протягом 2011 року підприємством проведено гірничі роботи. Цей період будівництва кар'єра полягав у розробці м'яких розкривних порід четвертинних відкладень другим уступом.

Протягом 2012 року проведено зниження розкривних робіт до відмітки +10 м. В середині 2012 року родовище розкрито: підготовлені до видобутку промислові запаси руди, зроблені необхідні роботи щодо розкриття ділянки родовища, проводиться нарізання уступів і формування робочих майданчиків для подальшого розвитку кар'єра.

Колегією суддів встановлено, що протягом 2010 року контролюючим органом систематично проводились позапланові виїзні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, за наслідками яких порушень з боку ТОВ " Єристівського ГЗК" відповідачем не встановлено, що підтверджується довідками від 04 червня 2010 року № 2622/23-309/35713283, від 06 серпня 2010 року № 4029/23-309/35713283, від 06 вересня 2010 року № 4589/23-309/35713283, від 20 жовтня 2010 року № 5613/23-309/35713283, від 17 листопада 2010 року № 6100/23-309/35713283, від 17 грудня 2010 року № 6965/23-309/35713283 та актом перевірки від 11 березня 2011 року № 1205/23-309/35713283, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 10567,16 грн. та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за грудень 2010 року в розмірі 62370,79 грн. Необхідно зазначити, що на підставі акта перевірки від 11 березня 2011 року № 1205/23-309/35713283 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2011 року № 0000292301/72 (яке скасоване в судовому порядку постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року) та податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2011 року № 0000032302/28 (яке скасоване в судовому порядку постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2012 року).

Таким чином, правомірність формування позивачем сум, заявлених до бюджетного відшкодування протягом 2010 року систематично підтверджувалась самим податковим органом.

Разом із тим, з акта перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2011 року № 0000272302/78, вбачається, що податковий орган дійшов висновку про відсутність протягом 2010 року результатів діяльності з видобутку руди та доходів від здійснення діяльності з видобутку руди, а також констатував факт придбання підприємством позивача протягом 2008-2010 років основних засобів (техніки для проведення робіт в кар'єрі), робіт з дослідження технологій збагачення руди Єристівського родовища корисних копалин та огрудкуванню концентратів з цих руд, проектів ведення гірських робіт, матеріальних цінностей для забезпечення робочого процесу апарату управління (оргтехніка, офісні меблі, миюче обладнання, консультаційні, проектні послуги) та вивезення пустої породи на промислову площу на відвал.

На думку податкового органа, податкова звітність, подана позивачем протягом 2010 року, свідчить про збитковість підприємства позивача та дає підстави стверджувати, що витрати, які понесло підприємство на утримання адміністрації, витрат, пов'язаних з отриманням необхідних ліцензій та дозволів, підготовки необхідного персоналу, неможливо покрити доходами, що отримало підприємство за вказаний період від надання в оренду обладнання, яке тимчасово не використовувалось у господарській діяльності останнього.

З урахуванням факту отримання мінімального доходу від фінансово-господарської діяльності та факту декларування значних сум відшкодування податку на додану вартість, Кременчуцькою ОДПІ вибірково витлумачене законодавство з питань оподаткування податком на додану вартість та зроблено необґрунтований висновок, що діяльність ТОВ "Єристівський ГЗК" заснована на меті отримання податкової вигоди, шляхом відшкодування ПДВ без мети сплати даного податку до бюджету, тобто мінімізації своїх податкових зобов'язань шляхом формування власного податкового кредиту.

На підставі вищевикладених міркувань Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку, що правочини позивача протягом 2010 року, спрямовані на розвиток та формування основних засобів та проведення підготовчих робіт, є такими, що порушують публічний порядок, а отже є нікчемними в розумінні статті 228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, податковим органом в ході проведення перевірки зроблено висновок щодо неправомірності заявлення ТОВ "Єристівський ГЗК" до бюджетного відшкодування суми в розмірі 81666997 грн.

Колегією суддів встановлено, що діяльність позивача відповідає статутній діяльності, підтверджено факт реальності та економічної доцільності придбання основних фондів та проведення робіт з підготовки до експлуатації Єристівського родовища, спростовано доводи відповідача щодо невикористання зазначених основних фондів у господарській діяльності позивача, а також підтверджено відповідність фінансово-господарської діяльності позивача вимогам технічної документації та інвестиційного проекту.

Так, доцільність придбання позивачем у 2010 році основних фондів обґрунтовується ТЕО по Єристівському родовищу залізної руди від вересня 2008 року та оновленим ТЕО проекту Єристівського ГЗК від грудня 2009 року, розробленими компанією TURGIS Consulting (Pty) Ltd та проектом "Вскрытие Еристовского месторождения для поддержания мощности комбината. Корректировка рабочего проекта Том 1 Общая пояснительная записка" 04-41-РП-ОПЗ.К Раздел 5, проектом "Вскрытие Еристовского месторождения для поддержания мощности комбината. Корректировка рабочего проекта Том 3 Проект организации строительства" 04-41-РП-ПОС.К приложение "Д" технічна документація, розробленого ООО "Южгипроруда" г. Харьков 2009 (том 7 а.с. 97-218).

Аналізуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження податкового органа щодо нікчемності угод позивача, щодо формування основних фондів та здійснення підготовчих робіт є необґрунтованим, безпідставним, непідтвердженим жодними належними доказами та підлягають спростуванню.

Щодо перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування над обсягом оподаткованих операцій за попередні 12 місяців, що на думку відповідача є порушенням підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 та підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" колегія суддів зазначає наступне.

В ході розгляду справи досліджено господарські договори та первинну документацію, зокрема, реєстр податкових накладних, ВМД, віднесених до складу податкового кредиту, суми податку на додану вартість які призвели до виникнення від'ємного значення, а, в подальшому, до бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає очевидним той факт, що перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування над обсягом оподаткованих операцій за попередні 12 місяців, мало місце тільки в березні та квітні 2010 року.

Виходячи з викладеного, твердження відповідача про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування над обсягом оподаткованих операцій за попередні 12 місяців є необґрунтованим.

Що стосується сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених позивачем в березні 2010 року (31742026,00 грн.) та квітні 2010 року (37574157,00 грн.) всього на суму податку на додану вартість в розмірі 69316183,00 грн., колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно абзацу "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Матеріалами справи підтверджено, що у березні 2010 року за договором № 348/4618 від 26 січня 2010 року, укладеному між позивачем та ВАТ "Полтавський ГЗК" на суму 153304322,68 грн., в т.ч. ПДВ на суму 25550720,45 грн. за придбання об'єктів незавершеного будівництва; 19718584,94 грн., в т.ч. ПДВ на суму 3286430,82 грн. за придбання науково-технічної документації; 9218601,05 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1536433,51 грн. за придбання основних засобів, а у квітні 2010 року за договором № 616/4618 від 26 лютого 2010 року, укладеному з ВАТ "Полтавський ГЗК" на суму 211063102,04 грн., в т.ч. ПДВ на суму 35177183,67 грн. за придбання основних засобів; 6158792,33 грн., в т.ч. ПДВ на суму 1026465,39 грн. за придбання основних засобів; 2249030,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 374838,47 грн. за придбання об'єктів незавершеного будівництва, 498070,80 грн., в т.ч. ПДВ на суму 83011,8 грн. за придбання науково-технічної документації; 282315,95 грн., в т.ч. ПДВ на суму 47052,66 грн. за придбання основних засобів позивач здійснив оплату та заявив відповідні суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування за вказані періоди.

За іншим договором від 25 листопада 2009 року № 2379/05, укладеним з ВАТ "Полтавський ГЗК", здійснювалися роботи по розкриттю Єристівського кар'єра. За березень-квітень за цими господарськими операціями позивач провів оплату та заявив до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 1334412,04 грн.

За договором з ВАТ "Полтавський ГЗК" від 27 січня 2010 року №14/01-10/06 придбані необхідні для будівництва Єристівського кар'єру матеріали. За березень-квітень за цими господарськими операціями позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 619616,11 грн.

За договором від 02 жовтня 2009 року № 66/10-09/06, укладеним з ВАТ "Нефтеавтоматика" для забезпечення своєчасного ремонту транспортних засобів при розробці Єристівського кар'єру, придбано два спеціалізованих автомобіля-майстерні на базі шасі КРАЗ. За березень-квітень за цими господарськими операціями Позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 166666,66 грн.

За договором від 24 червня 2009 року № 7-2009/48/06-09/03, укладеним з ВАТ "НІПІ "Механобрчермет", здійснено випробування технології збагачування руди Єристівського кар'єру та огрудкування концентрату з метою подальшого запровадження цієї технології. За березень-квітень за цими господарськими операціями позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 58 000,00 грн.

Крім того, за березень-квітень 2010 року позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за наступними господарськими операціями:

за договором від 04 січня 2010 року № 9/7/01-10/01 з ТОВ "Феррошлях" на виконання робіт з розкриття Єристівського кар'єру позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 35350,40 грн.;

за договором від 31 грудня 2009 року № 79/12-09/02 з Казенним підприємством "Південукргеологія" на виконання робіт зі зниження рівня підземних вод та по заміні глибинних насосів Єристівського кар'єру, позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 21589,20 грн.;

за договором від 01 лютого 2010 року № 90/1/02-10 з ВАТ "Полтавський ГЗК" придбано в останнього щебінь для відсипки технологічних доріг в Єристівському кар'єрі, позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 17280,00 грн.;

за договором від 04 лютого 2010 року № 18/02-10/06 придбано у ТОВ "Н.Стоун" дренажний насос для зниження рівня підземних вод в Єристівському кар'єрі позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму в розмірі 5854,71 грн.;

за договором від 31 грудня 2009 року № 80/12-09/02 з Казенним підприємством "Південукргеологія" на виконання робіт зі зниження рівня підземних вод та з монтажу насосів по свердловинах Єристівського кар'єру позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 5482,80 грн.;

за договором від 01 березня 2010 року № 38/1/03-10/02 з ПП "ДВД-Транс" на розробку і завантаження порожньої руди в Єристівському кар'єрі позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 57850,40 грн.

Крім наведеного, протягом березня-квітня 2010 року позивач мав інші операції, що не стосувалися основних фондів підприємства, але які були проведені позивачем в межах обсягу оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців.

Аналіз наявних у матеріалах справи документів дає підстави вважати, що позивач правомірно та обґрунтовано розрахував, а також заявив до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 81666997,00 грн.

Посилання відповідача на те, що вказані угоди суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Суд зазначає, що хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", проте не звернув уваги на те, що згідно із частиною 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Кременчуцькою ОДПІ, при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним, тощо.

Відповідач не звернув увагу на те, що, згідно із частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи згадані договори, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок, спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 11.09.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1670/3797/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бершов Г.Є. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.