Ухвала суду № 29486763, 29.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 січня 2013 р. № 5023/088/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Заріцької А.О., Козир Т.П., Могил С.К., Панової І.Ю., розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харковіпро перегляд Верховним Судом Українипостанови у справі Вищого господарського суду України від 31.07.2012 № 5023/088/12за позовом Прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті ХарковідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів"третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій"про стягнення 39 217 595,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.03.2012 у справі № 5023/088/12, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи; позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача (поручителя) на користь позивача (кредитора) заборгованість у сумі 39 217 595,89 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання третьою особою (боржником) умов відповідних кредитних договорів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 у справі № 5023/088/12, рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2012 у справі № 5023/088/12 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 31.07.2012 у справі № 5023/088/12, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову суду касаційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.12.2009 у справі № 10/196-09, від 15.04.2010 у справі № 10/407/09, від 31.03.2010 у справі № 7/574, від 09.06.2010 у справі № 13/40-799 та від 22.04.2010 у справі № 15/232, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 31.07.2012 у справі № 5023/088/12, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача (поручителя) на користь позивача (кредитора) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання третьою особою (боржником) умов відповідних кредитних договорів, оскільки як встановлено апеляційним господарським судом, з моменту затвердження мирової угоди в межах справи про банкрутство боржника акцесорні зобов'язання по поруці є припиненими, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення кредитної заборгованості з поручителя.

У постанові від 16.12.2009 у справі № 10/196-09 суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму конкурсної кредиторської заборгованості за відповідний період прострочення, оскільки порядок проведення розрахунків між сторонами був врегульований відповідною мировою угодою в межах справи про банкрутство боржника, відповідно до якої у позивача не настав строк права вимоги до відповідача як основного боргу, так і інфляційних втрат та 3% річних.

У постанові від 09.06.2010 у справі № 13/40-799, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за договором оренди (в частині, що стосується доводів заявника), Вищий господарський суд України виходив із встановлених судами обставин справи про відсутність з боку відповідача порушень грошових зобов'язань.

З постанови від 22.04.2010 у справі № 15/232 вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу, оскільки судами встановлено, що спір про стягнення з відповідача вказаного в позові боргу вже було розглянуто судом по суті та прийнято відповідне рішення.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 15.04.2010 у справі № 10/407/09, оскільки предмет позов у вказаній справі та у справі №5023/088/12, про перегляд постанови у якій подано заяву, є різними. Так предметом позову у справі №№5023/088/12 є вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в той час як предметом позову у справі № 10/407/09, є визнання недійсним договору про розірвання договору оренди.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2010 у справі № 7/574, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої розділом ХІІ2 ГПК України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові у допуску справи №5023/088/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ. Малетич Судді А. Заріцька Т. Козир С. Могил І. Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)