Ухвала суду № 29484006, 20.02.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/12034/2012Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П. Провадження № 11/789/49/13 Доповідач - Декайло П.В.Категорія - ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Декайла П.В.

Суддів - Коструби Г. І., Очеретяного Є. В.,

за участю прокурора - Бурлаки Г.В.

захисника - ОСОБА_1

засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого, -

засуджено за:

- ч.4 ст.191 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки;

- ч.2 ст.366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік, зі сплатою штрафу в розмірі 5000 грн. у доход держави.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки, зі сплатою штрафу в розмірі 5000 грн. у доход держави.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишено без змін - підписку про невиїзд і строк відбуття покарання засудженому постановлено рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Судом цивільний позов, заявлений "СМ Партнерс", з огляду на заяву представника цивільного позивача - залишено без розгляду.

Також судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 2255 грн. 78 коп. судових витрат.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_2, а саме ј однокімнатної квартири по АДРЕСА_1 - скасовано.

Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст.81 КПК України (в редакції 1960 року).

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він будучи одноосібно директором та бухгалтером ТОВ "МС Партнерс", відповідно до протоколу №5 зборів учасників вказаного товариства від 25 серпня 2011 року і наказу №11К від 25 серпня 2011 року, тобто службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, передбачених п.п. 9.10 і 9.11 Статуту ТОВ "МС Партнерc" (у новій редакції), зареєстрованого 12 вересня 2011 року за №16481050005000640 в Гусятинській РДА Тернопільської області, в серпні 2011 року вирішив підробити акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури і платіжні доручення та з їх використанням заволодіти грошовими коштами ТОВ "МС Партнерc" шляхом перерахування коштів на рахунки ПП "Скалатагротранссервіс" і ФОП ОСОБА_3 за нібито отримані транспортні послуги без наміру отримувати такі послуги та повернення коштів готівкою від зазначених підприємців без внесення їх у касу товариства.

09 вересня 2011 року на прохання ОСОБА_2 директор ПП "Скалатагротранссервіс" ОСОБА_4, не знаючи про його злочинні наміри, склав акт №ОУ-090901 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємством і рахунок №80801 про нібито надані підприємцем транспортні послуги товариству, будучи переконаним ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Цього ж дня ОСОБА_2, діючи всупереч своїм службовим обов'язкам, з метою заволодіння коштами товариства, власноручно підписав вказаний акт, який містить завідомо неправдиві відомості щодо отриманих транспортних послуг та завірив його печаткою товариства.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне доручення №317 від 09 вересня 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, в яке вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ПП "Скалатагротранссервіс" грошові кошти в сумі 2300 грн., як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_4 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

Аналогічним чином, 12 вересня 2011 року на прохання ОСОБА_2, ОСОБА_4, не знаючи про його злочинні наміри, склав акт №ОУ-091201 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємством і рахунок №80802 про нібито надані підприємцем транспортні перевезення товариству, будучи переконаним ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Цього ж дня ОСОБА_2, діючи всупереч своїм службовим обов'язкам, з метою заволодіння коштами товариства, власноручно підписав вказаний акт, який містить завідомо неправдиві відомості щодо отриманих транспортних послуг та завірив його печаткою товариства.

В подальшому ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне дорученням №319 від 12 вересня 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, в яке вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ПП "Скалатагротранссервіс" грошові кошти в сумі 1800 грн., як оплату за нібито отримані транспортні перевезення, запевнивши ОСОБА_4 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

14 вересня 2011 року на прохання ОСОБА_2, директор ПП "Скалатагротранссервіс", не знаючи про його злочинні наміри, склав акт №ОУ-091401 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємством і рахунок №80803 про нібито надані підприємцем транспортні перевезення товариству, будучи переконаним ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Цього ж дня ОСОБА_2, діючи всупереч своїм службовим обов'язкам, з метою заволодіння коштами товариства, власноручно підписав вказаний акт, який містить завідомо неправдиві відомості щодо отриманих транспортних послуг та завірив його печаткою товариства.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне дорученням №325 від 14 вересня 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, в яке вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ПП "Скалатагротранссервіс" грошові кошти в сумі 1800 грн., як оплату за нібито отримані транспортні перевезення, запевнивши ОСОБА_4 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

20 вересня 2011 року на прохання ОСОБА_2, директор ПП "Скалатагротранссервіс" ОСОБА_4, не знаючи про його злочинні наміри, склав акт №ОУ-092002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємством і рахунок №80804 про нібито надані підприємцем транспортні перевезення товариству, будучи переконаним ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Цього ж дня ОСОБА_2, діючи всупереч своїм службовим обов'язкам, з метою заволодіння коштами товариства, власноручно підписав вказаний акт, який містить завідомо неправдиві відомості щодо отриманих транспортних послуг та завірив його печаткою товариства.

У подальшому ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне дорученням №331 від 20 вересня 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, в яке вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ПП "Скалатагротранссервіс" грошові кошти в сумі 3000 грн., як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_4 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

29 вересня 2011 року на прохання ОСОБА_2, директор ПП "Скалатагротранссервіс" ОСОБА_4, не знаючи про його злочинні наміри, склав акт №ОУ-092902 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємством і рахунок №80805 про нібито надані підприємцем транспортні перевезення товариству, будучи переконаним ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Цього ж дня ОСОБА_2, діючи всупереч своїм службовим обов'язкам, з метою заволодіння коштами товариства, власноручно підписав вказаний акт, який містить завідомо неправдиві відомості щодо отриманих транспортних послуг та завірив його печаткою товариства.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжні доручення №343 від 29 вересня 2011 року та №348 від 30 вересня 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, у які вніс завідомо неправдиві відомості, із внесеними завідомо неправдивими відомостями, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ПП "Скалатагротранссервіс" грошові кошти в сумі 2700 грн. та 1000 грн. відповідно, як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_4 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

07 жовтня 2011 року на прохання ОСОБА_2, директор ПП "Скалатагротранссервіс" ОСОБА_4, не знаючи про його злочинні наміри, склав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємством і рахунок-фактуру №СФ-80806 про нібито надані підприємцем транспортні перевезення товариству, будучи переконаним ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

В подальшому ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне дорученням №355 від 07 жовтня 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, у яке вніс завідомо неправдиві відомості, із внесеними завідомо неправдивими відомостями, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ПП "Скалатагротранссервіс" грошові кошти в сумі 2200 грн., як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_4 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

10 жовтня 2011 року на прохання ОСОБА_2, директор ПП "Скалатагротранссервіс" ОСОБА_4, не знаючи про його злочинні наміри, склав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємством і рахунок-фактуру №СФ-80807 про нібито надані підприємцем транспортні перевезення товариству, будучи переконаним ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Наступного дня ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне дорученням №358 від 11 жовтня 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, у яке вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ПП "Скалатагротранссервіс" грошові кошти в сумі 4800 грн., як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_4 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

13 жовтня 2011 року на прохання ОСОБА_2, директор ПП "Скалатагротранссервіс" ОСОБА_4, не знаючи про його злочинні наміри, склав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємством і рахунок-фактуру №СФ-80808 про нібито надані підприємцем транспортні перевезення товариству, будучи переконаним ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне дорученням №362 від 13 жовтня 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, у яке вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ПП "Скалатагротранссервіс" грошові кошти в сумі 1800 грн., як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_4 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

24 жовтня 2011 року на прохання ОСОБА_2, директор ПП "Скалатагротранссервіс" ОСОБА_4, не знаючи про його злочинні наміри, склав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємством і рахунки-фактури №СФ-102402 та №СФ-102403 про нібито надані підприємцем транспортні перевезення товариству, будучи переконаним ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжні доручення №374 від 24 жовтня 2011 року і №375 від 24 жовтня 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, у які вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ПП "Скалатагротранссервіс" грошові кошти в сумі 3500 грн. і 3500 грн. відповідно, як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_4 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

У подальшому ОСОБА_2 наприкінці жовтня 2011 року, маючи на меті заволодіти грошовими коштами ТОВ "МС Партнерc", звернувся до ОСОБА_4 з проханням повернути йому раніше перераховані товариством як авансовий платіж грошові кошти в розмірі 28400 грн. у зв'язку з неотриманням оплачених послуг, запевнивши останнього, що внесе їх в касу товариства. ОСОБА_4, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_2, повернув йому раніше перераховані товариством грошові кошти у розмірі 28400 грн. в зв'язку з ненаданням для ТОВ "МС Партнерc" жодних транспортних послуг, а ОСОБА_2, з корисливих мотивів, у касу їх не вніс та використав для особистих цілей, чим заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Окрім цього, ОСОБА_2, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на службове підроблення та заволодіння грошовими коштами ТОВ "МС Партнерc", наприкінці жовтня 2011 року уклав з необізнаним в його злочинним намірах фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 договір про транспортні перевезення, без наміру його виконувати.

В подальшому, 31 жовтня 2011 року, на прохання ОСОБА_2, бухгалтер ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_2, склав акти №107 та №108 здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ "МС Партнерc" і вказаним підприємцем та рахунки-фактури №107 і №108 про нібито надані підприємцем транспортні послуги товариству, а необізнаний в його злочинних намірах ОСОБА_3 їх підписав, будучи переконаним у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжні доручення №395 від 03 листопада 2011 року і №400 від 04 листопада 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, у які вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнере" на рахунок ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5250 грн. та 1785 грн. відповідно, як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

09 листопада 2011 року на прохання ОСОБА_2, бухгалтер ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_2, склав рахунок-фактуру №116 між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємцем, а 15 листопада 2011 року - акт №116 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про нібито надані підприємцем транспортні послуги товариству. У подальшому, необізнаний в його злочинних намірах ОСОБА_3 їх підписав, будучи переконаними ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжні доручення №405 від 09 листопада 2011 року і №406 від 10 листопада 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, у які вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 11025 грн. і 7350 грн. відповідно, як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

14 листопада 2011 року на прохання ОСОБА_2, бухгалтер ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_2, склав рахунок-фактуру №117 між ТОВ "МС Партнерc" та вказаним підприємцем, а 24 листопада 2011 року - акт №117 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про нібито надані підприємцем транспортні послуги товариству. У подальшому, необізнаний в його злочинних намірах ОСОБА_3 їх підписав, будучи переконаними ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне доручення №409 від 14 листопада 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, у яке вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 16800 грн., як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

18 листопада 2011 року на прохання ОСОБА_2, бухгалтер ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_2, склав рахунок-фактуру №118 від 18 листопада 2011 року та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) про нібито надані підприємцем транспортні послуги товариству, а необізнаний в його злочинних намірах ОСОБА_3 їх підписав, будучи переконаними ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

У подальшому ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне доручення №416 від 18 листопада 2011 року на підставі вищевказаних акту та рахунку, в яке вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10500 грн., як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

28 листопада 2011 року на прохання ОСОБА_2, бухгалтер ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_2, склав рахунок-фактуру №118/1 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) про нібито надані підприємцем транспортні послуги товариству, а необізнаний в його злочинних намірах ОСОБА_3 їх підписав, будучи переконаними ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжні доручення №420, №425 та №428 від 29 листопада 2011 року на підставі вищевказаних акту і рахунку, у які вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 11550 грн., 3150 грн. та 3150 грн. відповідно, як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою і заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

28 листопада 2011 року на прохання ОСОБА_2, бухгалтер ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_2, склав рахунок-фактуру №119 та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) про нібито надані підприємцем транспортні послуги товариству, а необізнаний в його злочинних намірах ОСОБА_3 їх підписав, будучи переконаними ОСОБА_2 у тому, що такі послуги будуть отримані в майбутньому.

Надалі ОСОБА_2, будучи одноосібно директором та бухгалтером товариства, особисто підробив платіжне доручення №435 від 01 грудня 2011 року, №436 від 05 грудня 2011 року, №437 від 05 грудня 2011 року, №440 від 07 грудня 2011 року, №443 від 08 грудня 2011 року, №447 від 12 грудня 2011 року, №452 від 19 грудня 2011 року та №458 від 26 грудня 2011 року на підставі вищевказаних акту і рахунку, у які вніс завідомо неправдиві відомості, перерахував з рахунку ТОВ "МС Партнерc" на рахунок ФОП ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10500 грн., 1070 грн., 530 грн., 1600 грн., 1600 грн., 3000 грн., 2500 грн. та 5600 грн. відповідно, як оплату за нібито отримані транспорті перевезення, запевнивши ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у тому, що кошти перераховані, як авансовий платіж в рахунок майбутніх перевезень. При цьому, ОСОБА_2 наміру отримувати послуги не мав, а перераховані грошові кошти запланував отримати у зворотному порядку від підприємця готівкою та заволодіти ними, не внісши в касу товариства.

В подальшому, 29 грудня 2011 року ОСОБА_2, маючи на меті заволодіти грошовими коштами ТОВ "МС Партнерc", звернувся до ОСОБА_5 з проханням повернути йому раніше перераховані товариством, як авансовий платіж, грошові кошти в сумі 96960 грн., у зв'язку з неотриманням оплачених послуг, запевнивши останнього, що внесе їх в касу товариства. Надалі ОСОБА_5, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_2, повернув йому раніше перераховані товариством грошові кошти в розмірі 96960 грн., у зв'язку з ненаданням для ТОВ "МС Партнерc" жодних транспортних послуг, а ОСОБА_2, з корисливих мотивів, в касу їх умисно не вніс та використав для особистих потреб, чим заволодів ними шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Таким чином, колишній директор ТОВ "МС Партнерc" ОСОБА_2 в період з вересня по грудень 2011 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами ТОВ "МС Партнерc" на загальну суму 125360 грн., а також вчинивши службове підроблення, спричинив тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на вказану суму.

У зміненій апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 не оспорюючи доведеність винності і кваліфікацію вчинених останнім злочинів, вказує на незаконність та несправедливість даного вироку суду, оскільки вважає призначене ОСОБА_2 покарання занадто суворим і таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочинів і особі засудженого, а тому просить вирок змінити та звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

На його думку, судом при призначенні ОСОБА_2 покарання не було враховано ряд важливих обставин, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, з'явився із зізнанням, активно сприяв розкриттю злочинів, частково, ще до порушення кримінальної справи, добровільно відшкодував збитки цивільному позивачу, який у судовому засіданні просив залишити цивільний позов без розгляду у зв'язку з повним відшкодуванням заподіяних збитків та суворо не карати ОСОБА_2, а призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_2, під час виступу в судових дебатах і з останнім словом, а також його захисника ОСОБА_1, під час виступу в судових дебатах, які підтримали змінену апеляцію захисника та просять даний вирок суду змінити і звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України, міркування прокурора, під час виступу в судових дебатах, про те, що при призначенні ОСОБА_2 покарання, суд не у повній мірі врахував всі пом'якшуючі його вину обставини, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів і дані щодо особи засудженого, який може бути виправлений без ізоляції від суспільства, а тому вважає, що до нього слід застосувати ст.75 КК України, встановити іспитовий строк ближчий до максимального та покласти обов'язки, передбачені ст.76 КК України, перевіривши матеріали справи і дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів приходить до переконання, що вона підлягає до задоволення виходячи з таких міркувань.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, за які його засуджено та кваліфікація дій останнього в апеляції не оспорюється.

Разом з тим, слушними на думку колегії суддів є доводи апеляції захисника засудженого - адвоката ОСОБА_1 про те, що призначене ОСОБА_2 покарання є занадто суворим і таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого.

Так, згідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час розгляду даної справи колегією суддів було встановлено, що при призначенні ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані щодо особи винного та наявні пом'якшуючі покарання обставини і прийшов до хибного переконання про неможливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв органу досудового слідства у встановленні об'єктивної істини по справі, добровільно відшкодував завдану шкоду, позитивно характеризується по місцю проживання (т.2, а.с.294), має на утриманні малолітню дитину, представник цивільного позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні суду першої інстанції просив призначити ОСОБА_2 покарання не пов'язане з позбавлення волі (т.3, а.с.54), відсутні обставини, які б обтяжували покарання.

За наявності таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від призначеного судом першої інстанції основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України.

З врахуванням наведеного, керуючись п.п. 11, 13 розділу ХІ Перехідних положень КПК України та ст.ст. 362, 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2, в частині призначеного покарання - змінити.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом першої інстанції основного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 роки.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2012 року залишити без змін.

Судді:

(підпис) (підпис) (підпис)

П.В. Декайло Г.І. Коструба Є.В. Очеретяний

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області П.В. Декайло