Постанова № 29483459, 21.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 року Справа № 812/1881/13-а

о 17 год. 30 хв.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.

при секретарі Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Кулигіна О.М.;

від відповідача - Шпанковська Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 60782,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2013 року о 15 год. 03 хв. до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Слов'яносербському районі) до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» (далі - ДП «Луганськвугілля» ВП «Шахта «Черкаська») про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 60782,79 грн.

В обґрунтування подання про стягнення коштів за податковим боргом ДПІ у Слов'яносербському районі зазначило, що у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань у підприємства виник податковий борг зі збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневих вод теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання води, яка входить включно до складу напоїв; за спільне використання поверхневих та підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води у сумі 60782,79 грн. самостійно визначений платником податків у податковій декларації від 08.02.2012 № 9087057975, з граничним строком сплати податку 19.02.2012. Відповідачу були вручені перша податкова вимога від 28.01.2002 № 1/184 та друга податкова вимога від 28.02.2002 № 2/261 з повідомленням про податковий борг.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути кошти з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» за податковим боргом у загальному розмірі 60782,79 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання про стягнення коштів за податковим боргом підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у поданні.

Представник Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» проти наявності заборгованості у розмірі 60782,79 грн. не заперечував, проте просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що підприємство має тяжке фінансове становище.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - Державне підприємство «Луганськвугілля» засноване на державній власності - згідно з наказом Мінпаливенерго України від 13.02.2003 року № 82 і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Відповідно до наказу ДП «Луганськвугілля» від 07.04.2003 року № 3 створено Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» який є відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля» про що свідчить Положення про Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля» (а.с. 7-11).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Луганськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської Ради 09.04.2003 - свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 321436 є юридичною особою (а.с. 6).

ВП «Шахта «Черкаська» як платник окремих податків перебуває на обліку в ДПІ в Слов'яносербському районі з 30.07.2003 року за № 57 (а.с. 13).

Відповідно до ст. 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно з підпунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У відповідності із підпунктом 14.1.67 пункту 14.1 Податкового кодексу України збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва;

Розділом ХVІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою збору за спеціальне використання води.

Статтею 323 Податкового кодексу України встановлено, що платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до п. 324.1 ст. 324 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Згідно із пунктом 328.1 ст. 328 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пункт 328.2 ст. 328 Податкового кодексу України).

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (пункт 328.3 ст. 328 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 328.4 ст. 328 Податкового кодексу України збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

08 лютого 2013 року ДП «Луганськвугілля» ВП «Шахта «Черкаська» було надано до ДПІ у Слов'яносербському районі податкову декларацію зі збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневих вод теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання води, яка входить включно до складу напоїв; за спільне використання поверхневих та підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води за ІІІ квартал 2012 року, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання в сумі 60782,79 грн. 15.02.2013 ДПІ у Слов'яносербському районі було перевірено зазначену податкову декларацію та прийнято без виявлених порушень (а.с. 17).

Згідно розрахунку частки податкового боргу за ІІІ квартал 2012 року зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод станом на час розгляду справи за ДП «Луганськвугілля» ВП «Шахта «Черкаська» рахується заборгованість у розмірі 60782,79 грн. (а.с.14).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Законом № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Законом № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону № 2181 ДПІ у Слов'яносербському районі 28.01.2002 відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 28.01.2002 № 1/184, про що свідчить підпис головного бухгалтеру підприємства на корінці зазначеної податкової вимоги (а.с.16).

04 березня 2002 року відповідачу була вручена друга податкова вимога від 28.02.2002 № 2/261, про що свідчить підпис головного бухгалтеру підприємства на корінці зазначеної податкової вимоги (а.с.15).

Даних про оскарження відповідачем податкових вимог судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Оскільки податкові вимоги є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що ДП «Луганськвугілля» ВП «Шахта «Черкаська» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг в сумі 60782,79 грн. не сплатило та проти наявності заборгованості не заперечувало, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 60782,79 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 60782,79 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» (ідентифікаційний код 32473323) кошти в сумі 60782,79 грн. (шістдесят тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 79 коп.) за податковим боргом зі збору за спеціальне використання води з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на розрахунковий рахунок №33112357700298, код платежу 13020100, одержувач УДКСУ у Слов'яносербському районі, код казначейства 37969169, банк ГУДКСУ в Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Д.О. Яковлев