Постанова № 29482281, 20.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р. Справа № 5009/3305/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідача: Радоуцька І.О. Різніченко І.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення та постановугосподарського суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 р. Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2012 р. у справі№ 5009/3305/12за позовомрегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій областідопублічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"про внесення змін до договору орендиВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про внесення змін до укладеного з відповідачем 20.09.2004 р. договору оренди цілісного майнового комплексу цехів № 4 та №5, що не увійшли до статутного фонду ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", № 1193, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 961 від 14.09.2011 р., якою внесено зміни до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.10.2012р. (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2012 р. (головуючий - Скакун О.А., судді - Колядко Т.М., Принцевський Н.М.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 20.09.2004 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", правонаступником якого є ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу цехів № 4 та № 5, що не увійшли до статутного фонду ВАТ "Запорізький абразивний комбінат" № 1193.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс цехів № 4 та № 5, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", вартість якого визначається відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, розподільчого передаточного балансу та інвентаризаційного опису основних засобів станом на 31.07.2004 р., склад і вартість якого становить 8096 , 934 тис. грн., у тому числі:

- передається в оренду майно вартістю 7 669 , 746 тис. грн., із нього основні засоби за залишковою переоціненою вартістю - 7669 , 746 тис. грн.;

- передається орендареві на утримання майно -законсервовані основні засоби залишковою вартістю 427 , 188 тис. грн. згідно рішення Мінпромполітики України від 30.08.2004 р. № 14/6 -2 - 1676. Перелік основних засобів (в тому числі законсервованих), приведено у додатку № 3 до договору .

Майновий комплекс, який передається в оренду, розташований за адресою: 69084 , м. Запоріжжя , вулиця Димитрова , 44 (п.1.2 договору).

Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (п.1.3 договору) .

Передача майнового комплексу в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки цього майна, затвердженого наказом по регіональному відділенню № 409 і складеного згідно з вимогами Методики оцінки вартості об'єктів оренди , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 629. Вартість майнового комплексу, який орендар повертає орендодавцю визначається на підставі передавального балансу та акту складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення дії договору (п.2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 р. № 786 із змінами та доповненнями, і на момент укладення договору, відповідно до цільового призначення, визначеного в пункті 1.4, складає без податку на додану вартість 306,790 тис.грн. за рік..

Розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди ( вересень 2004 р.) становить ( без урахування ПДВ) 25 , 540 тис. грн. , збільшений на індекс інфляції за вересень 2004 р. (п.3.2 договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць . Орендна плата перераховується до державного бюджету (п.3.3 договору).

Розділом 10 договору передбачено строк його дії з 20 вересня 2004 р. по 20.09.2014 р.

03.09.2004р. сторонами підписаний акт оцінки цілісного майнового комплексу підприємства, організації, їх структурного підрозділу, що передається в оренду та відповідно складений акт прийому -передачі цілісного майнового комплексу цех № 4 та цех № 5, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Запорізький абразивний комбінат", загальною вартістю 8 096 934 грн., склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки цілісного майнового комплексу, розподільчого передавального балансу та інвентаризаційного опису основних засобів , складених на 31.07.2004 р.

В подальшому сторонами вносилися зміни до договору, в тому числі і щодо розмір орендної плати та порядок проведення розрахунку орендної плати.

У зв'язку з внесенням змін постановою КМУ від 14.09.2011 №961 до постанови КМУ від 04.10.1995 №786 "Про методику розрахунку орендної плати за державне нерухоме майно та пропорції її розподілу", позивачем на адресу відповідача листи від 07.10.2011 р. № 11-13-06315 про надання до регіонального відділення матеріалів інвентаризації, аудиторського висновку та звіту про незалежну оцінку основних засобів, довгострокових активів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, оборотних матеріальних засобів (запасів), які входять до складу цілісного майнового комплексу, від 01.11.2011 р. № 11-13-06965 про перерахунок орендної плати за договором оренди від 20.09.2004 р. № 1193, від 11.11.2011р. № 11-13-07250 з проектом договору про зміни № 8 з перерахунком орендної плати з врахуванням нових орендних ставок.

Листом від 20.12.2011р. № 2/4088 ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" надав матеріали інвентаризації, аудиторський висновок та звіт про незалежну оцінку цілісного майнового комплексу цехів № 4 та № 5, що не увійшли до статутного капіталу ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" при приватизації.

На підставі звіту про незалежну оцінку відділом оренди державного майна зроблений перерахунок орендної плати з врахуванням нової орендної ставки та листом від 31.01.2012 р. № 11-13-00819 надісланий договір про зміни № 9, який відповідачем не був підписаний, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем документально не доведено, що на дату направлення на адресу відповідача договорів про зміни № 8 та № 9 та подання позову до суду була проведена незалежна оцінка вартості основних засобів та нематеріальних активів ПАТ "Запорізький абразивний комбінат", а з наданого позивачем висновку про вартість майна, проведеного оціночною фірмою ПП "Данко" неможливо встановити, чи визначалась оцінювачем вартість основних засобів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкта оренди та вартість нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкта оренди.

Крім того, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" прямо не встановлює залежності можливості перегляду розміру змін від зміни методики розрахунку.

Частина 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає можливість ініціації змін розміру орендної плати на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. В свою чергу, жодна із згаданих у позовній заяві норм діючого законодавства України безпосередньо не визначає можливості зміни розміру орендної плати через зміну в перебігу дії договору методики розрахунку орендної плати та додатків до неї. Жодних вказівок відносно перегляду укладених до 14.09.2011 року договорів оренди державного майна не містить також і Постанова КМУ від 14 вересня 2011 р. N 961.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. Аналогічні положення встановлено і ч.2 ст. 284 Господарського кодексу України.

Вищевказані норми, положення яких відтворені п. 10.2 договору оренди цілісного майнового комплексу, гарантують збереження умов договору оренди впродовж всього строку його дії, навіть у випадку, коли законодавством встановлюють правила, що погіршують становище орендаря.

Запропоновані позивачем зміни до договору, викладені у проекті додаткової угоди до договору, передбачають збільшення для відповідача орендних платежів порівняно із існуючими, а отже погіршують становище Орендаря.

Крім того, пропонуючи внесення змін в договорі оренди в частині встановлення обов'язку надання орендарем звітів про незалежну оцінку основних засобів та нематеріальних активів цілісного майнового комплексу як суттєвої умови договору, позивач не конкретизував порядок та строки її проведення такої оцінки майна.

Проте, погодитися повністю з висновками судів неможливо, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Однією з істотних умов договору є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для об'єктів державної власності визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 19 Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України, а тому постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №961 підлягає виконанню сторонами договору оренди.

Внесення змін до договору оренди в частині орендної плати кореспондується як з приписами ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і з п. 3.7 договору.

А тому висновки судів про те, що прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №961 не є підставою для внесення змін до договору оренди, є помилковими.

Крім того, у висновку ПП "Данко" про вартість майна вказано, що здійснювалася незалежна оцінка та визначення ринкової вартості нерухомого та рухомого майна для цілей оренди станом на 01.11.2011 р. (а.с.3,т.5).

Правильність цього висновку сторонами не оспорюється.

Розглядаючи спір про внесення змін до договору суд має визначитися щодо відповідності цих змін чинному законодавству на час розгляду справи в суді, адже в силу ч.5 ст. 188 ГК України договір вважається зміненим з дня набрання чинності рішенням суду, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Лише недотримання позивачем вимог ч.2 ст. 188 ГК України в силу ч.2 ст. 124 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)не може бути підставою для відмови у позові, якщо його вимоги є обгрунтованими.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати права і обов'язки сторін за договором оренди та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений останнім за подачу касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2012 року у справі за №5009/3305/12 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Стягнути з ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" (69014, м.Запоріжжя, вул. Димитрова,44, ЄДРПОУ 00222226) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ( 69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги,50, ЄДРПОУ 20495280, МФО 813015, р/р 35215001004385 в ГУ ДКУ у Запорізькій області) 751,10 грн. судового збору, сплаченого за подачу касаційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя М.Остапенко Суддя П.Гончарук Суддя Л.Стратієнко