Рішення № 29482161, 19.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.13 р. Справа № 5006/19/138/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Волноваха, Донецької області

про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №011/11-134/92 від 04.09.2009р. в розмірі 251 919,37 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Полюхович Д.А. за довіреністю.

Від відповідача: ОСОБА_2 особисто.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

19.02.2013р. з 12.00 год. по 12.05 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №011/11-134/92 від 04.09.2009р. в розмірі 251 919,37 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №011/11-134/92 від 04.09.2009р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою суду від 28.12.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/138/2012.

В судовому засіданні 19.02.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, відповідач проти задоволення позову не заперечив.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - кредитор, правонаступником якого є позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №011/11-134/92, згідно з п.1.1 якого (в редакції додаткової угоди від 30.06.2010р.) кредитор з 30.06.2010р. надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту в строки, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати інших платежів (Додаток №1 до договору), сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Кредит надається позичальнику на наступних умовах:

- кредитний ліміт складає 500 000,00 грн.;

- цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності;

- дата остаточного погашення кредиту - 28.08.2012р. (п.1.1.4 в редакції додаткової угоди від 03.10.2011р.) При цьому, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється у відповідності до додатку №1, викладеному в новій редакції згідно зі змістом зазначеної додаткової угоди;

- процентна ставка за користування кредитом складає 28% річних. Разом з цим, тимчасово на строк з 04.10.2011р. по 28.08.2012р. застосовується пільгова процентна ставка в розмірі 10,6% річних (п.п.1.2.1-1.2.2 в редакції додаткової угоди від 03.10.2011р.)

За змістом п.5.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 30.06.2010р.), позичальник здійснює погашення нарахованих процентів щомісячними платежами. Погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються Графіком (Додаток №1 до цього договору). Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця та остаточно при погашенні кредиту.

У відповідності до п.13.4 кредитного договору, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Згідно з п.14.1, кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №011/11-134/92 від 04.09.2009р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

На виконання п.1.1 кредитного договору, позивач протягом його дії надавав відповідачу грошові кошти в межах суми узгодженого ліміту кредитування та згідно умовами п.1.2.1 кредитного договору та у відповідності до Додатку №1 до нього нараховував відсотки за користування кредитом.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість перед позивачем. Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, станом на 10.12.2012р. у позичальника наявна заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 219 671,83 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №5006/19/138/2012 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначеній сумі.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №011/11-134/92 від 04.09.2009р. про стягнення відсоткової заборгованості в сумі 219 671,83 грн. є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням приписів наведених норм, за період з 01.06.2012 по 19.06.2012р., з 01.08.2012р. по 04.12.2012р. нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 23 928,85 грн. Проте, нарахування пені у період 01.08.2012р. по 28.08.2012р. є неправомірним, оскільки не відповідає умовам п.1.1.4 кредитного договору, яким остаточний строк повернення кредитних коштів встановлений 28.08.2012р. З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про правомірність нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту у період з 01.06.2012 по 19.06.2012р., з 29.08.2012р. по 04.12.2012р. в сумі 18 619,98 грн.

Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату відсотків періодом 01.06.2012 по 19.06.2012р. та з 01.09.2012р. по 10.12.2012р. в сумі 8 318,69 грн. Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про його відповідність законодавству та умовам договору, тому задовольняє позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків у визначеній позивачем сумі.

З огляду на наведені обставини і беручи до уваги, що позовні вимоги є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Донецькою обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, 575, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Волноваха, Донецької області про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №011/11-134/92 від 04.09.2009р. в розмірі 251 919,37 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) за кредитним договором №011/11-134/92 від 04.09.2009р. відсоткову заборгованість в сумі 219 671,83 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в сумі 18 619,98 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 8 318,69 грн., судовий збір в сумі 4 932,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 25.02.2013р.

Суддя Демідова П.В.