Рішення № 29480852, 25.01.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

25.01.2013

Справа № 0818/8315/2012 2/335/210/2013 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Соловйовій А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 року ТОВ «Вердикт Фінанс»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначало, що 04.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0703/0608/71-111 зі змінами та доповненнями, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 68 500 доларів США з терміном користування до 04.06.2038 року, а відповідач у свою чергу зобов'язалась в порядку та на умовах, що зазначені у договорі повертати кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком № 1 до нього -Графіком погашення кредиту.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 06.04.2008 року між ПАТ «Сведбанк»та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено окремі договори поруки, за якими поручителі поручились за виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим в неї утворилась заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 876 387 грн. 81 коп., а ПАТ «Сведбанк»за договором факторингу від 02.02.2012 року відступило ТОВ «Вердикт Фінанс»права вимоги за кредитним договорами до боржників, позивач просив суд стягнути з відповідачів на їх користь заборгованість за кредитом на загальну суму 876 387 грн. 81 коп. та судовий збір в сумі 3 219 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Сведбанк».

У судовому засіданні представник ТОВ «Вердикт Фінанс»- Ткаченко І.В. підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Посилалась на те, що заборгованість відповідачів в сумі 876 387 грн. 81 коп. визначена договором факторингу, та витягом з реєстру заборгованості боржників, які передаються за договором факторингу. Пояснювала, що ТОВ «Вердикт Фінанс»не має можливості надати розрахунок заборгованості за кредитним договором. Вважала, що сума заборгованості підлягає стягненню з усіх відповідачів, оскільки за договором факторингу банк відступив право вимоги, як до основного боржника так і до поручителів, що підтверджується п. 1.1. Договору Факторингу № 11 від 02.02.2012 року.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала в частині наявної заборгованості по кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом. Просила суд застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ «Вердикт Фінанс»про стягнення нарахованої пені.

Відповідач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_5 та представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_6 заперечували проти позовних вимог в частині стягнення заборгованості з поручителів, посилаючись на те, що за договором факторингу ТОВ «Вердикт Фінанс»передано лише право вимоги до боржника ОСОБА_1, право вимоги до поручителів між ПАТ «Сведбанк»та ТОВ «Вердикт Фінанс»належним чином не оформлені, окремі договори, як передбачено умовами договору факторингу не укладені, а тому вимоги до поручителів є безпідставними. Крім того, зазначали, що сума боргу заявлена позивачем не є доведеною, оскільки на її підтвердження не надано належних доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України встановлюється, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що між ПАТ «Сведбанк»та ОСОБА_1 04.06.2008 року укладено кредитний договір № 0703/0608/71-111, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 68 500 доларів США з терміном користування до 04.06.2038 року, а відповідач у свою чергу зобов'язалась в порядку та на умовах, що зазначені у договорі повернути кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання, що передбачені умовами кредитного договору, в строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком № 1 до нього -Графіком погашення кредиту.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 04.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк»та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено два окремі договори поруки, № 0703/0608/71-111-Р-1 та № 0703/0608/71-111-Р-1, відповідно. За умовами договорів поруки поручителі зобов'язались відповідати перед Банком за виконання зобов'язань ОСОБА_1 щодо повернення грошових коштів наданих Банком у вигляді кредиту згідно кредитним договором № 0703/0608/71-111 від 04.06.2008 року.

Внаслідок невиконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором в неї виникла заборгованість перед Банком по сплаті кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

02.02.2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке є правонаступником ВАТ «Сведбанк», та ТОВ «Вердикт Фінанс»укладено договір Факторингу № 11, за умовами якого Банк відступив Факторові -ТОВ «Вердикт Фінанс»свої права вимоги заборгованості по кредитному договору укладеному з ОСОБА_1 (що підтверджується витягом з реєстру заборгованостей боржників від 02.02.2012 року), а Фактор набув право вимоги такої заборгованості від боржника ОСОБА_1 та передав Банку за плату грошові кошти в розпорядження. Відповідно до п. 2.3. договору Факторингу перехід від клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент отримання по акту приймання-передачі реєстру заборгованості Боржників після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно витягу з реєстру заборгованості боржника ОСОБА_1, її заборгованість за кредитним договором № 0703/0608/71-111 від 04.06.2008 року станом на 02.02.2012 року, час укладення договору факторингу, становить 109 689, 70 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом становить 68 379 доларів США, заборгованість по процентам - 25 769,38 доларів США, нарахована Банком пеня -15 541, 32 доларів США.

В ході судового розгляду справи зазначена сума заборгованості не знайшла свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Так, судом, в порядку передбаченому ст. 133 ЦПК України у ТОВ «Вердикт Фінанс»витребовувався повний розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 0703/0608/71-111 від 04.06.2008 року, проте позивачем зазначений розрахунок так і не був наданий.

На адресу ПАТ «Сведбанк», в порядку ст. 137 ЦПК України, неодноразово направлялись запити щодо надання розрахунку заборгованості, право вимоги по якій передано ТОВ «Вердикт Фінанс», але розрахунок так і не був наданий.

В судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 визнала факт наявності у неї заборгованості перед Банком в розмірі 94 148, 38 доларів США, що за курсом НБУ станом на час звернення до суду з позовом, еквівалентно 752 245 грн. 55 коп., з яких заборгованість за кредитом складає 68 379 доларів США, що еквівалентно 546 348 грн. 21 коп., заборгованість по процентам за користування кредитними коштами -25 769,38 доларів США, що еквівалентно 205 897 грн. 35 коп. Просила суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог про стягнення пені та відмовити у зазначеній частині позовних вимог, посилаючись на те, що із реєстру заборгованості не вбачається за який період Банком нараховано пеню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що у витягу з реєстру заборгованостей боржників зазначено, що пеня, нарахована Банком станом на 02.02.2012 року складає 15 541,32 доларів США, проте не зазначено періоду за який розраховано пеню, а реєстр заборгованості не є належним доказом у справі, який би підтверджував правильність нараховування Банком пені та не свідчить про дотримання строку позовної давності при нарахуванні пені, інших доказів з цього питання суду не надано, суд вважає за необхідне відмовити ТОВ «Вердикт Фінанс»у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 15 541,32 доларів США.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити ТОВ «Вердикт Фінанс»у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з поручителів, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 п. 2.2. сторони домовились, що разом з відступленням права вимоги заборгованості згідно з цим договором, клієнт відступає факторові права за договорами забезпечення, про що сторони одночасно підписують договір про відступлення права вимоги за договорами забезпечення. Пунктом 2.4. договору факторингу передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги за договорами забезпечення відбувається в момент укладення правочину щодо відступлення права вимоги за договорами забезпечення.

Тобто умовами договору факторингу, укладеного між ПАТ «Сведбанк»та ТОВ «Вердикт Фінанс»передбачено порядок переходу права вимоги до поручителів ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом підписання договорів про відступлення права вимоги за договорами поруки.

Суду не надано доказів того, що між ПАТ «Сведбанк»та ТОВ «Вердикт Фінанс»укладались окремі договори відступлення права вимоги за договорами поруки № 0703/0608/71-111-Р-1 та № 0703/0608/71-111-Р-1 від 04.06.2008 року, якими забезпечувався кредитний договір № 0703/0608/71-111 укладений ПАТ «Сведбанк»та ОСОБА_1 04.06.2008 року. Більш того, у судовому засіданні представник ТОВ «Вердикт Фінанс»пояснювала, що такі договори між сторонами договору факторингу, скоріш за все, відсутні.

Враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку, що позивач не набув у встановленому договором факторингу порядку права вимоги до поручителів, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Вердикт Фінанс»про стягнення заборгованості з поручителів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ТОВ «Вердикт Фінанс»підлягають задоволенню частково, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 752 245 грн. 56 коп., з яких: 546 348 грн. 21 коп. -заборгованість по кредиту; 205 897 грн. 35 коп. -заборгованість по процентам за користування кредитом.

Згідно статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом в сумі 3 219 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»заборгованість за кредитним договором в сумі 752 245 (сімсот п'ятдесят дві тисячі двісті сорок п'ять) грн. 56 коп., з яких: 546 348 (п'ятсот сорок шість тисяч триста сорок вісім) грн. 21 коп. -заборгованість по кредиту; 205 897 (двісті п'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 35 коп. -заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»судовий збір в сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: К.В. Гашук