Ухвала суду № 29479505, 15.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2516/1057/2012 Провадження № 22-ц/795/418/2013 Головуючий у I інстанції -Головко В.М. Доповідач - Шевченко В. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.,суддів:Бобрової І.О., Лакізи Г.П., при секретарі:Руденко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційної скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Колорит-Агро" на рішення Носівського районного суд Чернігівської області від 11 грудня 2012 року у справі за позовами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ТОВ «Колорит-Агро» про розірвання договорів оренди землі та стягнення орендної плати за землю,

в с т а н о в и в:

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2012 року позови ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 частково задоволено. Розірвано договори оренди землі укладені між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ТОВ «Колорит-Агро». В задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Колорит-Агро» на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судові витрати по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ ,,Колорит-Агро" просить скасувати вищезазначене рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що укладені сторонами договори оренди передбачають виплату орендної плати або у натуральній, або у грошовій формі. Проте позивачі не повідомили відповідача, у якій формі та яким способом йому має бути виплачена орендна плата. Дана обставина свідчить про прострочення позивачів у зобов'язанні, що випливає з укладених договорів оренди. Дочірнє підприємство „Аграрій" також звертає увагу на ту обставину, що позивачами не було надано жодного доказу на підтвердження доводів позову щодо несплати орендної плати, тому, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, що є неприпустимим в силу ч. 4 статті 60 ЦПК України. Апелянт вказує, що орендна плата не була виплачена з вини саме позивачів, оскільки позивачі не повідомили про обраний ним спосіб орендної плати, в той час як договорами передбачено два можливі способи оплати оренди (продукцією чи грошовими коштами), позивачі не повідомили, шляхом переказу чи готівкою в касі вони бажають отримати кошти, що свідчить про прострочення кредитора і вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а саме статтями 612, 613 Цивільного кодексу України. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було порушено приписи статті 141 Земельного кодексу України, за змістом яких право на дострокове припинення дії договору оренди землі виникає лише в разі систематичного невиконання орендарем свого обов'язку зі сплати орендної плати. Апелянт вважає, що суду першої інстанції необхідно було зупинити провадження по даній справі на підставі статті 201 ЦПК України, оскільки 07 серпня 2012 року загальними зборами учасників ТОВ «Колорит-Агро» було прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ «Колорит-Агро» шляхом його поділу на ТОВ «Колорит Агро 1» та ТОВ «Колорит Агро 2».

В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності за правилами ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив істотні умови договорів щодо своєчасної сплати орендної плати, і у зв'язку з таким невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати, договори оренди підлягають розірванню, а вимоги позивачів щодо стягнення заборгованості по орендній платі не підлягають задоволенню у зв'язку з одержанням ними орендної плати на час розгляду справи, що підтверджується письмовим поясненням представника позивачів.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

12.08.2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Колорит-Агро» укладено договір оренди землі (а.с.7-8), згідно умов якого, ОСОБА_5 передано у платне користування строком на 10 років належну їй на підставі відповідного державного земельного акту земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,48 га , в тому числі рілля 4,48 га, нормативна грошова оцінка якої становить 48458 грн. 17 коп., зі сплатою до 31 грудня кожного року орендної плати у грошовій формі 4% (чотири) від грошової вартості землі 1938,33 грн., у натуральній оплата здійснюється продукцією рослинництва, тваринництва, продуктами її переробки, послугами в тваринництві та по обробітку землі, транспортними послугами та іншим за ринковими цінами.

10.04.2008 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Колорит-Агро» укладено договори оренди землі ( а.с.67- 70 ), згідно умов яких, ОСОБА_6 передано у платне користування строком на 10 років належні їй на підставі відповідних державних земельних актів земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,56 га, у тому числі рілля 0,56 га, нормативна грошова оцінка якої становить 5106 грн. 17 коп., зі сплатою до 31 грудня кожного року орендної плати у грошовій формі 4% (чотири) від грошової вартості землі 204 грн. 25 коп., у натуральній оплата здійснюється продукцією рослинництва, тваринництва, продуктами її переробки, послугами в тваринництві та по обробітку землі, транспортними послугами та іншим за ринковими цінами та земельну ділянку загальною площею 1,26 га, у тому числі 1,26 га рілля, нормативна грошова оцінка якої становить 11488 грн. 89 коп., зі сплатою до 31 грудня кожного року орендної плати у грошовій формі 4% (чотири) від грошової вартості землі 459 грн. 55 коп., у натуральній формі оплата здійснюється продукцією рослинництва, тваринництва, продуктами її переробки, послугами в тваринництві та обробітку землі, транспортними послугами та іншим за ринковими цінами.

27.10.2008 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Колорит-Агро» укладено договори оренди землі (а.с.130-133), згідно умов яких, ОСОБА_7 передано у платне користування строком на 15 років належні їй на підставі відповідних державних земельних актів земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,43 га, у тому числі рілля 1,43 га, нормативна грошова оцінка якої становить 8938 грн. 21 коп., зі сплатою до 31 грудня кожного року орендної плати у грошовій формі 4% (чотири) від грошової вартості землі 357 грн.53 коп., у натуральній формі оплата здійснюється продукцією рослинництва, тваринництва, продуктами її переробки, послугами в тваринництві та обробітку землі, транспортними послугами та іншим за ринковими цінами та земельну ділянку загальною площею 3,88 га, у тому числі рілля 3,88 га, нормативна грошова оцінка якої становить 24251 грн. 92 коп., зі сплатою до 31 грудня кожного року орендної плати у грошовій формі 4% (чотири) від грошової вартості землі 970 грн. 07 коп., у натуральній формі оплата здійснюється продукцією рослинництва, тваринництва, продуктами її переробки, послугами в тваринництві та обробітку землі, транспортними послугами та іншим за ринковими цінами.

Умовами вказаних договорів оренди, а саме пунктом 9, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій та натуральній формах, натуральна оплата здійснюється продукцією рослинництва, тваринництва, продуктами її переробки, послугами в тваринництві та по обробітку землі, транспортними послугами та іншим за ринковими цінами, до 31 грудня кожного року.

Згідно з пунктом 38 укладених договорів оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Викладене свідчить, що сторони передбачили можливість розірвання укладених ними договорів за вимогою однієї сторони в разі порушення обов'язків, передбачених Законом України "Про оренду землі" та договором.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", а також договором оренди землі.

Згідно положень статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 24 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 32 Закону України „Про оренду землі" та ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 орендна плата за 2011 рік виплачена відповідачем не була, що свідчить про невиконання умов договорів оренди.

Враховуючи вищевказані норми закону та проаналізувавши обставини справи, суд першої інстанції вірно визначив наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договорів оренди, вказавши, що відповідачем не було виконано обов'язку, встановленого договорами оренди щодо своєчасної сплати позивачам орендної плати за землю за 2011 рік.

Апеляційний суд вважає, що вказані висновки суду першої інстанції знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи, оскільки ТОВ «Колорит-Агро» не представлено судам першої та апеляційної інстанції доказів своєчасної сплати ним позивачам орендної плати за 2011 рік.

Отже, висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем зобов'язань за договорами оренди перед позивачами відповідає фактичним обставинам справи.

Оскільки, судом встановлено порушення зобов'язання відповідачем, яке відповідно до закону та умов договору передбачене як підстава для його розірвання, то вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 є законними та обґрунтованими.

Приписами ч.1, ч. 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На невірному тлумаченні апелянтом норм процесуального права ґрунтуються доводи апеляційної скарги відносно того, що позивачі зобов'язані довести обставини невиплати їм орендної плати за 2011 рік, враховуючи наступне. Відповідно до приписів ч. 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За змістом оспорюваного договору оренди землі, сплата орендної плати за користування земельною ділянкою є обов'язком саме відповідача, а тому, в розумінні положень статті 60 ЦПК України, доказування виплати орендної плати позивачу відповідно до умов договору покладається на ТОВ «Колорит-Агро».

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом статей 612, 613, 614 Цивільного кодексу України, а саме про прострочення кредитора, є помилковими та ґрунтуються на невірному розумінні зазначених норм права, оскільки положеннями земельного законодавства та спірним договором не визначено обов'язок орендодавця додатково повідомляти орендаря про форму розрахунків за умовами укладеного між сторонами договору.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції положень статті 141 Земельного кодексу України не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки наведена норма матеріального права спірні правовідносини не регулює, так як вона регламентує підстави припинення права користування земельною ділянкою, а не розірвання договору з підстав, передбачених статтею 32 Закону України „Про оренду землі", який для спірних правовідносин є спеціальним.

Крім того, відповідно до статті 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка 17 липня 1997р. ратифікована Україною і стала частиною національного законодавства, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Визначаючи право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності, оскільки право розпоряджатися своїм майном - загальний та правовий аспект права власності (Marckx v Belgium judgment of 13 June 1979, Series A,No.31).

Твердження апелянта про необґрунтовану відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі також не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки відповідно до ч. 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Пункт 2 частини 1 статті 201 ЦПК України стосується обов'язку суду під час розгляду справи в суді першої інстанції зупинити провадження у справі у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі (тобто у зв'язку з припиненням юридичної особи, яка була стороною у справі). Відповідно до приписів ч. 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і на теперішній час запис про припинення ТОВ «Колорит-Агро» як юридичної особи не внесений, підприємство з реєстру не виключене.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,, Колорит-Агро" - відхилити.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: