Рішення № 29476455, 12.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.02.13 р. Справа № 5006/13/129/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат», Полтавська обл., м. Глобине

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», Донецька обл., м. Макіївка

про: стягнення 5306грн.08коп.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат», Полтавська обл., м. Глобине звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», Донецька обл., м. Макіївка про стягнення 5306грн.08коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки товарів № 12102 від 07.10.2011р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

09.01.2013р. позивач через канцелярію суду надав клопотання № 13 від 03.01.2013р., яким просив суд залучити до матеріалів справи витребувані судом документи та письмові пояснення, якими повідомив суд, що умовами договору не передбачений порядок виставлення продавцем покупцю рахунків для оплати поставленого товару, у зв'язку з чим не може пояснити посилання відповідача в призначенні здійснених часткових оплат на рахунок б/н від 05.10.2012р., зазначив, що відпускання товару здійснювалось на підставі наданого відповідачем повідомлення із зразками підпису уповноваженої на приймання товару особи та печатки покупця. Позивач просив суд розглядати справу без участі представника товариства.

У зв'язку з неявкою відповідача, з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась на 12.02.2013р., але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, про поважність відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», ідентифікаційний код 36479444, за адресою, вказаною у позові та Витягу з ЄДР станом на 18.12.2012р. - 86108, Донецька обл., м. Макіївка, Гірницький район, вул. Лихачова, будинок 60, проте конверт з ухвалою суду повернувся з відміткою органу поштового зв'язку через закінчення терміну зберігання. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

За змістом п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зокрема, відповідно до листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Суд вважає за можливе, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представника відповідача не є перешкодою для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

07.10.2011р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки товарів № 12102, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті та кількості, а покупець зобов'язується прийняти та виплатити за них обумовлену вартість на підставі накладної на поставку товару. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару визначаються в накладних на передачу товару на підставі заявки покупця. Загальна сума договору складається із сум накладних. Заявки на товар приймаються найбільш зручним для сторін способом.

Відповідно до п. 1.2 договору подача заявки означає згоду покупця з вимогами (оплати, поставки), вказаними в договорі.

Згідно із п. 3.1 договору оплата за поставлений товар проводиться покупцем готівковим або безготівковим шляхом, на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою отримання товару вважається дата підписання товарної накладної покупцем, при цьому загальна сума заборгованості за поставлений товар не може перевищувати 6000грн.00коп.

У відповідності із п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року, після закінчення терміну дії даного договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на невизначений термін, а щодо проведення розрахунків до повного погашення заборгованості.

Позивач в обґрунтування позовних вимог стверджує, що у виконання умов договору № 12102 від 07.10.2011р. здійснив поставку товару відповідачу за видатковими накладними № 4501516160 від 05.10.2012р., № 4501516161 від 05.10.2012р., № 4501516162 від 05.10.2012р., № 4501516211 від 05.10.2012р., № 4501516163 від 05.10.2012р., № 4501516566 від 05.10.2012р., № 4501516164 від 05.10.2012р., № 4501529723 від 09.10.2012р., № 4501529718 від 09.10.2012р., № 4501529715 від 09.10.2012р., № 4501527754 від 09.10.2012р., № 4501527744 від 09.10.2012р. загальною вартістю 6107грн.06коп., в свою чергу отримавши товар відповідач лише частково оплатив його вартість, внаслідок виникла заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 5306грн.08коп.

Викладене призвело до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 5306грн.08коп.

Підставою позову є договір поставки товарів № 12102 від 07.10.2011р.

Договір № 12102 від 07.10.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач, керуючись п. 1.1 договору № 12102 від 07.10.2011р., здійснив поставку товару відповідачу за видатковими накладними № 4501516160 від 05.10.2012р., № 4501516161 від 05.10.2012р., № 4501516162 від 05.10.2012р., № 4501516211 від 05.10.2012р., № 4501516163 від 05.10.2012р., № 4501516566 від 05.10.2012р., № 4501516164 від 05.10.2012р., № 4501529723 від 09.10.2012р., № 4501529718 від 09.10.2012р., № 4501529715 від 09.10.2012р., № 4501527754 від 09.10.2012р., № 4501527744 від 09.10.2012р., загальною вартістю 6107грн.06коп.

У якості підстави здійснення господарських операцій в накладних вказаний договір № 12102 від 07.10.2011р., докази існування між сторонами правовідносин опосередкованих іншими договорами, матеріали справи не містять.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписом представника відповідача в графі „Отримав" та відбитком печатки юридичної особи.

Поставлений згідно зазначених накладних товар, на підставі наявної в матеріалах справи довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача, яка містить зразки печатки отримувача продукції - ТОВ «Торгівельна мережа ЯМЗ», підпису уповноваженої особи та адресу місця доставки продукції, прийнято уповноваженою особою відповідача.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 12102 від 07.10.2011р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У пункті 3.1 договору сторони дійшли згоди, що оплата за поставлений товар проводиться покупцем на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою отримання товару вважається дата підписання товарної накладної покупцем.

Відповідно до матеріалів справ, відповідач лише частково оплатив вартість поставленого товару, про що свідчить платіжне доручення № 2180 27.11.2012р. в сумі 500грн.00коп. та платіжне доручення № 2223 від 07.12.2012р. на суму 300грн.00коп.

В якості підстави оплати відповідачем вказаний рахунок б/н від 05.10.2012р., проте сам рахунок та докази його виставлення в матеріалах справи відсутні.

Крім того, як вбачається із представленого позивачем двостороннього акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. сума сальдо на користь позивача, з урахуванням здійснених відповідачем 01.10.2012р. та 02.10.2012р. платежів, склала 6106грн. 08коп. Отже, враховуючи здійснені відповідачем платежі від 27.11.2012р. та від 07.12.2012р. сума боргу за договором складає 5306грн.08коп.

Як вже встановлено судом, поставлений протягом 05.10.2012р. - 09.10.2012р. товар прийнятий відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень, отримавши товар відповідач здійснив дії, спрямовані на його оплату, що свідчить, що сторони продовжують виконувати свої зобов'язання за договором № 12102 від 07.10.2011р., отже вказаний договір, відповідно до п. 8.1 договору, є пролонгованим на невизначений строк.

Враховуючи, що товар за спірними видатковими накладними був поставлений позивачем та відповідно отриманий відповідачем ще 05.10.2012р. та 09.10.2012р., то з урахуванням вимог п. 3.1 договору щодо строків оплати, строк оплати вартості отриманого товару за видатковими накладними № 4501516160, № 4501516161, № 4501516162, № 4501516211, № 4501516163, № 4501516566, № 4501516164 для відповідача наступив 12.10.2012р., а вже з 13.10.2012р. почалось прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати суми боргу; товар, поставлений за видатковими накладними № 4501529723, № 4501529718, № 4501529715, № 4501527754, № 4501527744 товар повинен бути сплачений відповідачем до 16.10.2012р., а вже з 17.10.2012р. значиться прострочення з його оплати.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення боргу в сумі 5306грн.08коп. суду не надані, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Заявлена сума боргу в тому числі підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р., відповідно до якого станом на 31.10.2012р. за відповідачем значиться заборгованість у сумі 6106грн.08коп., без врахуванням здійснених 27.11.2012р. та 07.12.2012р. часткових оплат, який скріплений печатками сторін як юридичних осіб.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати у передбачені договором строки, докази сплати суми заборгованості в розмірі 5306грн.08коп. суду не надані, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат», Полтавська обл., м. Глобине до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», Донецька обл., м. Макіївка про стягнення 5306грн.08коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ» (юридична адреса: 86108, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Лихачова, будинок 60, код ЄДРПОУ 36479444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» (юридична адреса: 39000, Полтавська обл., Глобинський район, м. Глобине, вул. Карла Маркса, будинок 228, код ЄДРПОУ 25167451) суму основного боргу в розмірі 5306грн.08коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1609грн.50коп.

У судовому засіданні 12.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.