Рішення № 29472701, 21.02.2013, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №1023/2000/12

Провадження №2/377/25/13

21 лютого 2013 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О., при секретарі Сікорському С.Р., за участі сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення грошових коштів,

встановив:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів, за якою позивач просить поділити спільне набуте майно подружжя, стягнути з колишнього чоловіка грошові кошти у розмірі 14000 гривень в якості компенсації вартості ? частини спільної сумісної власності автомобіля. В позовній заяві посилається на те, що за час спільного сумісного проживання з відповідачем придбали автомобіль НОМЕР_1 1995 року виготовлення. Після розірвання шлюбу, автомобіль залишився у відповідача, оскільки автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, то просить стягнути з відповідача ? частину вартості автомобіля. Вважає, що ринкова вартість автомобіля становить 28000 гривень і тому на свою користь просила стягнути 14000 гривень, а також понесені судові витрати.

В судовому засіданні з,ясовано, що позивач перебуває у шлюбі з іншою особою, і відповідно до паспорту і свідоцтва про шлюб є ОСОБА_1. В судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, уточнивши, що просить з відповідача стягнути компенсацію вартості 1/2 частини спільно набутого автомобіля, а за відповідачем визнати право власності на транспортний засіб - автомобіль марки Fiat Croma державний номерний знак НОМЕР_1 1989 року випуску. При цьому на підтвердження своїх позовних вимог щодо ринкової вартості автомобіля посилалася на об,яви про продаж аналогічних автомобілів.

Відповідач ОСОБА_2, позовні вимоги визнав частково, надав суду письмові заперечення, згідно з якими він погоджується, що дійсно машина, є спільним майном подружжя, та позивачка має право на 1/2 частку цього майна. Відповідач вважає, що відповідно до норм Сімейного кодексу України майно повинно ділитися між ними порівну, враховуючи вимоги ч.1 ст.71 Сімейного кодексу України щодо поділу спільного майна в натурі, можливості присудження одному з подружжя неподільної речі, відповідач просить визнати за ним право власності на автомобіль, і стягнути з нього на користь позивачки грошову компенсацію 1/2 частки вартості даного транспортного засобу, визначеної за висновком спеціаліста ТОВ «Влата Ріелтер». Відповідач вважає визначену позивачкою вартість машини необ'єктивною, оскільки вона не відповідає дійсній /ринковій/ вартості на час розгляду справи, крім того рік випуску автомобіля 1989, а не 1995 як вказала позивач у позовній заяві.

Суд заслухавши сторони по справі, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, виданого 18 квітня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівської області, сторони по справі уклали між собою шлюб 18 листопада 1995 року.

Відповідно до рішення Славутицького міського суду Київської області від 08 липня 2011 року /справа № 2-273/11/, яке набрало законної сили 19.07.2011 року, шлюб між сторонами було розірвано.

Як вбачається з Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 2006 року було придбано у приватну власність транспортний засіб - автомобіль марки Fiat Croma державний номерний знак НОМЕР_1 1989 року випуску.

Вищевказане свідчить про те, що це майно було набуто під час офіційного шлюбу між сторонами.

Згідно ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Даний факт не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як встановлено в процесі розгляду справи домовленості між подружжям щодо розміру їх часток у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, не було. Не укладалося між ними і шлюбного договору. Виходячи з чого кожен з них має право на визнання за ним права власності на 1/2 частку даного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу України неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно позовних вимог, які вона підтримала і в судовому засіданні, ОСОБА_1., просила суд визнати право власності на транспортний засіб - автомобіль марки Fiat Croma державний номерний знак НОМЕР_1 1989 року випуску, за відповідачем, проти чого останній не заперечував. Враховуючи вимоги закону, позицію сторін по справі, суд прийшов до висновку про визнання права власності на автомобіль за відповідачем ОСОБА_2 з одночаснім прийняттям рішення про стягнення з нього на користь позивачки грошової компенсації 1/2 його частки, виходячи з дійсної /ринкової/ вартості в сумі 4412 гривень 25 копійок, визначеної за Звітом Товариства з обмеженою відповідальністю «Влата Ріелтер» станом на 10.07.2012 року. Проти зазначеної оцінки дійсної вартості транспортного засобу не заперечувала і позивач, якою не було надано підтвердження на визначення ціни даного виду майна в розмірі, визначеному у позові.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, ст.ст.60,70,71 СК України,

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності за транспортним засобом марки Fiat Croma державний номерний знак НОМЕР_1 1989 року випуску. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість ? частини транспортного засобу Fiat Croma державний номерний знак НОМЕР_1 1989 року випуску в сумі 4412 гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 частково понесені судові витрати у сумі 107 гривень 30 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т. О. Малишенко