Постанова № 29472028, 19.02.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа№ 5011-27/6245-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участі представників:

від позивача Семеренко С.О. - за дов.

від відповідача Цибізова О.О. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі»

на рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2012

у справі № 5011-27/6245-2012 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»

до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зобов'язання вчинити дії, а саме: у відповідності до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011, якою затверджено «Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» провести списання заборгованості в сумі 8 417 392,91 грн., з яких 2 186 630,05 грн. пені, 4 818 066,35 грн. інфляційних втрат, 1 412 696,51 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2012 у справі № 5011-27/6245-2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2012 у справі № 5011-27/6245-2012 скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального права, а тому останнє підлягає скасуванню.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 для розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-27/6245-2012 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Отрюха Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» прийнято до провадження, призначено розгляд справи.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва залишенню без змін.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник, відповідач у справі) та Концерном «Міські теплові мережі» (покупець, позивач у справі) був укладений договір 06/09-1275-ТЕ-13 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, визначеному даним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2011 було порушено провадження у справі № 95009/1639/11 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення 34 384 008,15 грн., з яких 25 634 917,06 грн. основного боргу за договором № 06/09-1275-ТЕ-13 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009, 2 273 520,35 грн. пені, 4 843 667,08 грн. інфляційних втрат, 1 631 849,66 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.06.2011 у справі № 95009/1639/11 позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, було задоволено частково, стягнуто з Концерну «Міські теплові мережі» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 19 908 487,27 грн. основного боргу за договором 06/09-1275-ТЕ-13 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009, 2 186 630,05 грн. пені, 4 818 066,35 грн. інфляційних втрат, 1 412 696,51 грн. 3% річних.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2011 у справі № 95009/1639/11 рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2011 залишено без змін.

Згідно підпункту 2.1.1. статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню:

- заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», що обліковувалася станом на 01 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 2.2. Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовим рішенням) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і несплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5. Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» передбачено, що списання заборгованості відповідно до цього закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 затверджено «Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» (надалі по тексту - Порядок).

Протоколом засідання комісії з питань списання заборгованості Концерну «Міські теплові мережі» від 30.09.2011 вирішено списати, зокрема, заборгованість у розмірі 8 417 392,91 грн., що виникла на підставі договору № 06/09-1275-ТЕ-13 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009.

Позивач листами від 03.10.2011 за вх. № 5311/13, від 04.11.2011 за вих. № 6107/13, 09.11.2011 за вих. № 6185/13, від 23.11.2011 за вих. № 6494/13, від 24.11.2011 за вих. № 6518/20, від 04.01.2012 за вих. № 57/13 звертався до відповідача з метою узгодження обсягів та сум заборгованості, що підлягає списанню та направляв акти звіряння розрахунків.

Як вбачається з позовних вимог, останні обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», не здійснено списання заборгованості з пені та фінансових санкцій у розмірі 8 417 392,91 грн., що виникла на підставі договору 06/09-1275-ТЕ-13 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно статті 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».

Положення даного закону є обов'язковими для застосування та не залежать від волі підприємства - кредитора.

Відносини сторін, що виникли у зв'язку з виконанням договору 06/09-1275-ТЕ-13 є такими, на які поширюється дія норм вищезазначеного закону.

Питання списання заборгованості на умовах, визначених законом, встановлені статтею 2 вищезазначеного Закону, де у пункті 2.2. відзначено про заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, вказаним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 2.5. статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (надалі - Порядок), яким визначено механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Механізм списання, встановлений цим Порядком, передбачає вчинення учасниками процедури списання низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів, а також укладення відповідних договорів.

Відповідно до пункту 4 Порядку обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:

- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;

- компанією «Газ України» у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Згідно пункту 5 Порядку учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджується актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належать 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками.

Відповідно до пункту 6 Порядку кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Згідно пункту 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, відповідний протокол комісії є єдиною та достатньою підставою для списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій.

Враховуючи, що під час розгляду справи № 95009/1639/11 було встановлено, що в силу положень частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доведенню знову при вирішенні даного спору, що сума пені 2 186 630,05 грн., 4 818 066,35 грн. інфляційних втрат, 1 412 696,51 грн. 3% річних нараховані за прострочення виконання зобов'язання по сплаті за поставлений природний газ у періоді з жовтня 2009 року по вересень 2010 року, а отже, вказана сума підлягає списанню в силу положень пункту 2.2. Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, по якій відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, передбачена спеціальна процедура - підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання, а оскільки між позивачем та відповідачем договори щодо списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій не укладались, заборгованість позивача перед відповідачем зі штрафних та фінансових санкцій у визначеному Законом України «Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» порядку списана не була, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 по 01.01.2011, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Таким чином, пунктом 7 вищевказаної постанови встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу.

Доводи про обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, є безпідставними, оскільки законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (таким договором є договір на поставку газу).

Також, колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному рішенні, а саме, що оскільки провадження у справі № 95009/1639/11 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення 34 384 008,15 грн., з яких 25 634 917,06 грн. основного боргу за договором № 06/09-1275-ТЕ-13 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009, 2 273 520,35 грн. пені, 4 843 667,08 грн. інфляційних втрат, 1 631 849,66 грн. 3 % річних було порушено 04.04.2011, рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2011 у справі № 95009/1639/11 набрало законної сили 25.08.2011, тобто, на день набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» судового рішення зі спору про стягнення із боржника основного боргу та штрафних санкцій, яке набрало чинності, не існувало, а отже й штрафних санкцій, нарахованих згідно спірного договору, на цю дату також не існувало з наступних підстав.

Вищезазначені твердження не відповідають дійсності, оскільки, по-перше, такі умови не ставляться у самому законі. Крім того заборгованість виникає з моменту прострочення, а не з моменту набрання рішенням законної сили, яке набрало законної сили 25.08.2011. Сама ж заборгованість виникла і не була погашена до 01.01.2011, як і визначено у пункті 2.2. Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання вчинити дії, а саме: у відповідності до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011, якою затверджено «Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» провести списання заборгованості в сумі 8 417 392,91 грн., з яких 2 186 630,05 грн. пені, 4 818 066,35 грн. інфляційних втрат, 1 412 696,51 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилання суду першої інстанції на обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав та інтересів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статі 20 Господарського кодексу України способи захисту прав по своїй суті - це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушення суб'єктивного права.

Встановлення факту, що має юридичне значення може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Спосіб захисту права «визнання права» застосовується в разі необхідності підтвердження в судовому порядку наявності у певної особи конкретного, визначеного за змістом і за обсягом суб'єктивного права.

Право на списання заборгованості є належним позивачу у спірних правовідносинах в силу положень Закону «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», тобто є суб'єктивним та може бути захищене в судовому порядку саме обраним позивачем способом захисту, а тому доводи відповідача про невідповідність даного способу законодавству є безпідставними.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга Концерну «Міські теплові мережі» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі» на рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2012 у справі № 5011-27/6245-2012 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2012 у справі № 5011-27/6245-2012 скасувати повністю.

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити повністю.

Зобов'язати Дочірню компанію «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул.Шолуденко,1, код 31301827) у відповідності до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011, якою затверджено «Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» провести списання заборгованості Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський,137, код 32121458) в сумі 8 417 392,91 грн., з яких 2 186 630,05 грн. пені, 4 818 066,35 грн. інфляційних втрат, 1 412 696,51 грн. 3% річних.

Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул.Шолуденко,1, код 31301827) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський,137, код 32121458) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 5011-27/6245-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.