Ухвала суду № 29470643, 19.02.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/144/13 19.02.2013 19.02.2013

Провадження № 22-ц/784/ 520/13 Головуючий першої інстанції: Вуїв О.В.

Категорія: 43 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Колосовського С.Ю. та Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Орельській Н.М.,

за участі: відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2,

ОСОБА_3

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 грудня 2012 року за позовом комунального підприємства «Єдність» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2012 р. комунальне підприємство «Єдність» (далі - КП «Єдність») звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1, відповідач зареєстрований та проживає в квартирі як член сім'ї власника. Вказаний будинок знаходиться на балансі позивача, який надає мешканцям послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.

Посилаючись на те, що відповідачі відмовилися від укладання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і з 1 вересня 2008 р. по 1 листопада 2012 р. сплачують вартість фактично наданих КП «Єдність» комунальних послуг по вказаній адресі нерегулярно та не в повному обсязі, позивач просив стягнути з відповідачів 1603 грн. 88 коп. заборгованості, а також 214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 грудня 2012 р. позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з відповідачів на користь КП «Єдність» по 684 грн. 94 коп. з кожного заборгованості за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території та по 78 грн. 83 коп. судового збору з кожного.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на недоведеність факту наявності договірних відносин з позивачем, невідповідність висновків суду обставинам справи та положенням матеріального закону і просять рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у позові.

У запереченні на апеляційну скаргу представник позивача вказує на безпідставність її доводів і просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що жилий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Єдність», яке надає послуги з утримання цього будинку та прибудинкової території. ОСОБА_2 на праві власності належить розташована у зазначеному будинку квартира НОМЕР_1. За період з 1 вересня 2008 р. по 1 листопада 2012 р. відповідачами не сплачено позивачу 1603 грн. 88 коп. вартості отриманих комунальних послуг.

В силу ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) питання надання житлово-комунальних послуг регулюються договором та законодавством.

Договір про надання послуг з обслуговування будинку, в яких розташована належна відповідачу квартира, та прибудинкової територій між сторонами не укладався, але позивач як балансоутримувач виконує роботи з утримання будинку по АДРЕСА_1.

Про фактичне надання мешканцям будинку по АДРЕСА_1 послуг з утримання будинку та прибудинкової території свідчать надані позивачем акти виконання робіт, робочі наряди, довідки (а.с. 34-82).

В силу ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 360 ЦК України відповідачка як власник квартири зобов'язана брати участь у витратах, пов'язаних з утриманням майна, тобто сплатити вартість фактично отриманих послуг. ОСОБА_3 як член сім'ї власника квартири в силу вимог ч. 3 ст. 156 ЖК України також зобов'язаний брати участь у витратах по утриманню квартири. За такого відсутність укладеного сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє відповідачів від виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Типовий перелік послуг з утримання будинків та прибудинкової території було затверджено постановами Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005 р. та № 529 від 20 травня 2009 р.

Рішеннями виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 26 вересня 2008 р. № 244 та від 30 грудня 2011 р. № 384 затверджено вартість послуг, які надаються позивачем щодо обслуговування будинків та прибудинкової території. Саме такі послуги було фактично надано відповідачам на утримання будинку, де розташована їх квартира, та прибудинкової території з розрахунком їх вартості відповідно до тарифів, затверджених виконавчим комітетом міської ради.

З урахуванням викладених обставин спору та положень Закону суд обґрунтовано задовольнив частково позов, врахувавши при визначення розміру заборгованості витрати відповідачів на утримання будинку. Визначену судом суму заборгованості та спосіб її стягнення сторони не оспорюють.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для задоволення даного позову у зв'язку з відсутністю укладеного в належній формі з позивачем договору на надання послуг є помилковим, оскільки в силу ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 360 ЦК України перехід житла у власність громадян не звільняє власника житла від обов'язку брати участь у витратах на його обслуговування та оплатити фактично отримані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Доводи стосовно неналежної якості наданих позивачем послуг та отримання послуг не в повному обсязі не підтверджені доказами відповідно до вимог ст. 18 Закону (акти, складені у встановленому порядку, щодо ненадання послуг відсутні), а тому є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: