Ухвала суду № 29469154, 21.02.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/9022/2012

Провадження № 2/265/184/13

У Х В А Л А

21 лютого 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т.С.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

31 жовтня 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та визнання права власності на квартиру, третя особа: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 Провадження у справі було відкрито 31 жовтня 2012 року.

20 лютого 2013 року від представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, діючого на підставі нотаріально посвідченої довіреності, до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності відповідачці по справі та зупинити виконавче провадження з примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя №2/0538/2146/2012 від 02 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні спірної квартирою шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на те, що у сторони позивачів є підстави вважати, що у разі прийняття судом рішення по даній справі на користь позивачки, виконання такого рішення буде ускладненим у зв'язку з тим, що відповідачка ОСОБА_3 має можливість розпоряджатися спірною квартирою.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи конкретні обставини даної справи, суд вважає, що заява представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV (зі змінами) (далі за текстом ЦПК України) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, що допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо неприйняття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. Водночас частиною 2 цієї статті встановлено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у проваджені якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви. Відповідно до ч.4 цієї ж Постанови суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналізуючи наведені норми діючого законодавства суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою така процесуальна дія, як забезпечення позову, є заходом захисту матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.

Однак всупереч викладеним нормам в заяві про забезпечення позову представником позивачки ОСОБА_2 не наведено причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому незастосування заходів по забезпеченню може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, і не надано доказів на підтвердження цього. Посилання представника на те, що відповідачка має можливість розпорядитися спірною квартирою, суд не вважає переконливою причиною, у зв'язку з якою потрібно забезпечити позов, оскільки з цієї обставини не можна прийти до однозначного висновку саме про наявність наміру останньої розпорядитися майном. При цьому заявник виходить тільки із припущення про ймовірність таких дій. Крім того, представником позивача не наведено жодної причини, у зв'язку з якою потрібно забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заявником не наведено переконливих та об'єктивних причин, на підставі яких необхідно забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом заборони відчуження спірної квартири та зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову подана в порушення п.1 ч.2 ст.151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику на підставі ч.8 ст.153 ЦПК України, якою встановлено, що заяву про забезпечення позову подану без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, суд повертає заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153, 209 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя______Т.С. Адамова