Рішення № 29469152, 29.01.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 2-1616/11

Номер провадження 2/570/60/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі Беднарчук Г.П.

з участю:

представників сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2

прокурора Білери І.В.

представника Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області (як органу опіки та піклування) ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання майна у виді будинку з господарськими будівлями та спорудами об'єктом спільної сумісної власності; поділ цього майна; про порядок користування земельною ділянкою та поділ земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. За час подружнього життя ними набуте нерухоме майно. Позивачка бажає поділити майно в судовому порядку, оскільки між сторонами не досягнута домовленість щодо добровільного поділу майна. Вона вважає, що їй має належати 2/3 частини майна, оскільки з нею залишилися проживати діти, а відповідач протягом семи років не сплачує аліменти. Позивачка також вказала, що вона проводила опоряджувальні роботи в будинку, через що придбавала будівельні матеріали за власні кошти. У зв'язку з цим вважає, що заявлений нею позов є обґрунтованим. Позивачка просить суд постановити рішення, яким визнати будинок, господарські будівлі та споруди об'єктом спільної сумісної власності подружжя; поділити вказане майно, виділивши їй 2/3 частину зазначеного нерухомого майна; поділити земельну ділянку, яка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила про обставини, описані вище. Просить виділити її майно згідно до варіанту № 1 висновку № Д-25/11 експертного будівельно-технічного дослідження від 17.10.2011 року.

Відповідач просить суд справу розглядати без його участі, позов не визнає.

Представник відповідача позов не визнав. Зазначає, що будинок будувався за кошти його батьків. На даний час у відповідача відсутній борг зі сплати аліментів. Сторона відповідача згідна поділити будинковолодіння, але по 1/2 частині кожній стороні, згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.02.2012 року. Щодо поділу земельної ділянки -то вона не є об'єктом спільної сумісної власності і не може бути поділена між сторонами як спільна сумісна власність. Просить врахувати дані обставини.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -ОСОБА_9 -вважає, що позивачка (його мама) захищає його права, а тому вважає що будинок має бути розділений з урахуванням цього.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 -пояснили суду, що вони надавали кошти на будівництво даного будинку. Але на даний час не ставлять питання про визнання за ними права власності на це майно.

Показання свідків стосувалися виконання ними того чи іншого виду будівельних робіт та порядку розрахунку за виконану роботу.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, але частково.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено в судовому засіданні, за час подружнього життя сторони провели будівництво будинку, господарських будівель та споруд, що по АДРЕСА_1. Початок будівництва мав місце в 1993 році, а в 2002 році -закінчилося. Даний будинок закінчений будівництвом, щодо нього є відповідний сертифікат щодо відповідності його нормам та стандартам, він готовий до введення в експлуатацію, про що пояснила представник позивачки і не заперечували відповідач та його представник.

За положеннями ч.1 ст. 61 ЦПК України дана обставина не потребує доказуванню.

Згідно з положеннями ст.ст. 22, 28, 29 КпШС України, що діяли на час відповідних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. В разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визначаються рівними. Якщо між подружжям не досягнуто згоди щодо способу поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення про поділ майна в натурі.

Вищевказане майно було збудоване під час шлюбу між позивачкою та відповідачем, а отже, воно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, про що прямо зазначають положення ст.ст. 22, 28, 29 КпШС України.

Суду не були надані докази того, що між батьками позивачки та батьками відповідача і позивачкою та відповідачем були укладені договори про створення спільної сумісної власності щодо будівництва будинку, господарських будівель та споруд. Право власності позивачки та відповідача ніким не оспорюється.

А тому в силу положено КпШС України, які діяли станом на час відповідних правовідносин, дане майно є спільною сумісною власністю подружжя. Тому заявлені в цій частинні позовні вимоги підлягають до задоволення.

Позивачка виявила бажання поділити майно, набуте за час шлюбу.

За положеннями статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Такі ж положення містяться в ЦК України, зокрема в частині 3 статті 368, за якою майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частиною 1 статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом також враховуються положення статтей 364, 370 ЦК України.

Суд не знаходить підстав для збільшення частки майна до 2/3 -позивачці, і відповідно для зменшення такої частки до 1/3 -для відповідача. Суду не були надані докази на підтвердження тих чи інших обставин, які б надавали суду можливість відступити від рівності часток при поділі майна.

Про варіанти розподілу майна є висновки будівельно-технічної експертизи від № 20409/5_ПС від 23.05.2012 року. Суд вважає за доцільне виділити сторонам ті частини майна, про просить представник відповідача, а саме -поділити майно за ІІ варіантом розподілу та виділити позивачці ту частину майна, де є кухня. Тому заявлені позовні вимоги про поділ майна підлягають до задоволення, але частково.

Щодо заявлених вимог про поділ земельної ділянки як спільної сумісної власності подружжя, про що просить позивачка. Суд вважає, що в задоволенні даної частини заявлених позовних вимог слід відмовити з двох підстав -як за безпідставністю позовних вимог, так і за їх недоведеністю.

Дана земельна ділянка була передана відповідачеві у приватну власність. Держаний акт на право власності на земельну ділянку відповідач отримав 27.05.2006 року. Тому суд не може застосувати положення ч.5 ст. 61 СК України, яка була введена Законом України від 11.02.2011 року № 2913-VІ, що діяла станом на час виникнення спору між сторонами.

Згідно до пункту 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ», відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Отже, дане майно не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Крім того, позивачка не надала суду варіанти поділу земельної ділянки відповідно до варіантів поділу житлового будинку. За таких умов заявлений в цій частині позов не підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України. При цьому враховуються раніше сплачені судові витрати на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання майна у виді будинку з господарськими будівлями та спорудами об'єктом спільної сумісної власності; поділ цього майна; про порядок користування земельною ділянкою та поділ земельної ділянки - задовольнити частково.

Визнати, що будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) та ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.).

Поділити житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, наступним чином.

Виділити ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) та визнати за нею право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, а саме:

· на І поверсі:

- коридор прибудови (літ. а) 2-1 площею 6,8 м2,

- коридор 2-2 площею 13,4 м2,

- санвузол 2-4 площею 5,4 м2,

- кухню 2-3 площею 14,7 м2;

· на ІІ поверсі:

- житлову кімнату 2-5 площею 33,7 м2,

- житлову кімнату 2-6 площею 15,5 м2,

- допоміжне приміщення прибудови (літ. а) 2-7 площею 6,8 м2.

З надвірних будівель та споруд виділити:

- вхідний ганок (літ. а1);

- сарай (літ. В);

- 0,5 колодязя (літ. К);

- 0,5 огорожі (літ. № 1),

що становить 49,2 % від будинку, господарських будівель та споруд, на суму 184 308 грн. (варіант розподілу № 2 Власнику № 2 згідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи № 20409/5_ПС, що був проведений експертом ОСОБА_11, приватне підприємство «Експерт-Рівне-Консалт»).

Виділити ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.) та визнати за ним право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, а саме:

· на цокольному поверсі:

- коридор 1-1 площею 17,5 м2,

- сан. вузол 1-2 площею 4,0 м2,

- кухню 1-3 площею 8,0 м2,

- допоміжне приміщення 1-4 площею 15,1 м2.

· на І поверсі:

- коридор 1-5 площею 17,6 м2,

- житлову кімнату 1-5 площею 13,8 м2.

· на ІІ поверсі:

- житлову кімнату 1-7 площею 15,5 м2.

З надвірних будівель та споруд виділити:

- погріб (літ. пг/Б);

- сарай (літ. Б);

- 0,5 колодязя (літ. К);

- 0,5 огорожі (літ. № 1),

що становить 50,8 % від будинку, господарських будівель та споруд, на суму 190 462 грн. (варіант розподілу № 2 Власнику № 1 згідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи № 20409/5_ПС, що був проведений експертом ОСОБА_11, приватне підприємство «Експерт-Рівне-Консалт»).

При даному розподілу слід виконати наступні роботи (зусиллями позивачки та відповідача):

- замурувати дверні прорізи між приміщеннями 1-4 і 1-3; 2-2 і 1-5; 2-5 і 1-7;

- влаштувати вхід в коридор 1-1 через подвійні двері;

- влаштувати кухню 1-3 та санвузол 1-2 шляхом монтажу перегородок;

- здійснити монтаж внутрішньо квартирних сходових маршрутів в квартирі № 1;

- переглянути влаштування внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж.

Перелік робіт, що зазначений експертом, може бути змінений у з в'язку з особливістю інженерно-технічних умов, специфікою їх виконання, інше, оскільки переобладнання інженерних мереж передбачає виконання робіт спеціалізованими організаціями на основі попередньо розробленого проекту.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1) на користь Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030001, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума - 1733 грн. 62 коп. -судові витати (судовий збір).

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.) на користь:

- Рівненського районного суду Рівненської області на рахунок № 31217206700295, МФО 833017, код ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходу 22030001, банк: ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260, сума -1707 грн. 38 коп. -судові витати (судовий збір);

- ОСОБА_4 171 грн. -судові витрати.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Красовський О.О.